Постанова

від 25.11.2024 по справі 920/241/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 920/241/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Яценко О.В.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.11.2024 у справі №920/241/21 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024, повний текст якої складений 09.09.2024,

про задоволення скарги Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» від 24.07.2024 №б/н про скасування постанов державного виконавця про закриття виконавчих проваджень, визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця (вх №3369 від 25.07.2024)

у справі № 920/241/21 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро»

до 1. Сумської міської ради,

2. Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Громадської організації «Сумська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геоінформаційні технології»

про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Приватне виробничо-комерційне мале підприємство «Агро» звернулось до Господарського суду Сумської області зі скаргою від 24.07.2024 №б/н про скасування постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 та визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною (вх №3369 від 25.07.2024), в якій просило:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21.

Скаргу мотивовано тим, що:

- при винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 старший державний виконавець Сторчак А.С. виходив з того, що судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (таким, яке не може бути виконано без участі боржника), порядок виконання якого встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», проте, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 в частині витребування майна із чужого незаконного володіння слід керуватись приписами ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», якою унормовано порядок виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі;

- вказане свідчить про те, що матеріали виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не містять доказів того що при примусовому виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 старшим державним виконавцем Сторчак А.С. були вжиті всі заходи примусового виконання рішень.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогами скарги не погодився, пославшись на те, що судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (таким, яке не може бути виконано без участі боржника) порядок виконання якого встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак державним виконавцем при примусовому виконанні спірних виконавчих документів вжито всі заходи примусового виконання рішень зобов`язального характеру, а саме застосовано штрафні санкції до боржника, направлено подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до кримінальної відповідальності, в той час як інших заходів спрямованих на примусове виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 скаргу від 24.07.2024 №б/н Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» про скасування постанов державного виконавця про закриття виконавчих проваджень, визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця (вх №3369 від 25.07.2024) у справі №920/241/21 задоволено:

- скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1;

- скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2;

- визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21.

Задовольняючи подану скаргу, суд першої інстанції:

- встановивши, що предметом позову у справі №920/241/21 є вимоги майнового характеру (витребування із чужого незаконного володіння Сумської міської ради та Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради майна: автостоянок №2 «Курська», №3 «Пролісок», №4 «Псел», №5 «Зарічна» та №7 «Заозерна», яке має відповідну грошову оцінку), дійшов висновку про безпідставність посилань старшого державного виконавця Сторчак А.С. на приписи статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши, що, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову, при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 в частині витребування майна із чужого незаконного володіння старший державний виконавець Сторчак А.С. мав керуватися приписами статті 60 Закону України «Про виконавче провадження», якою унормовано виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі;

- встановивши, що матеріали справи не містять доказів того, що при примусовому виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 старшим державним виконавцем Сторчак А.С. вжиті всі заходи примусового виконання рішень, як про те зазначено у оскаржуваних постановах, оскільки останній безпідставно виконував його, як рішення немайнового характеру у порядку, передбаченому статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що скаржником доведено, що старший державний виконавець Сторчак А.С. при винесенні оскаржуваних постанов безпідставно обґрунтував їх посиланням на приписи статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги позивача про скасування постанов державного виконавця - відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням вимог щодо його законності та обґрунтованості, порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду скарги в суді першої інстанції .

Крім того, скаржником заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2024, справу № 920/241/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Яценко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/241/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 920/241/21.

25.09.2024 від Господарського суду Сумської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 та повідомлено про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 2 442,40 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадській організації «Сумська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Геоінформаційні технології».

08.10.2024 від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додані витребувані докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2024 о 10:00 год.

25.10.2024 до суду від позивача надійшла заява, в якій заявник просить розглянути справу №920/241/21 та вирішити її по суті без участі свого представника, з урахуванням того, що він апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, а оскаржувану ухвалу - законною та належним чином обґрунтованою.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею, у період із 27.10.2024 по 22.11.2024 у відпустці розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-08/4091/24 від 30.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/241/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Михальська Ю.Б., Яценко О.В..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Михальська Ю.Б., Яценко О.В., розгляд апеляційної скарги призначено на 25.11.2024 об 11:00 год.

В судове засідання учасники судового процесу та Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України представників не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників учасників судового процесу та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 позов задоволено частково:

1) витребувано із чужого незаконного володіння Сумської міської ради та Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» майно стоянок автотранспорту №2 Курська, №3 Пролісок, №4 Псел, №5 Зарічна та №7 Заозерна у складі:

- Автостоянка №2 Курська з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Вбиральня Літер Б; Гараж Літер В; Навіс Літер Г, Навіси Літер Д, Літер Е, Літер Ж та Літер З; Огорожа 1-4; Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Лесі Українки, будинок б/№, розміщена на земельній ділянці кадастровий номер 5910136600:24:001:0010 площею 0,5959 га;

- Автостоянка №3 Пролісок з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; навіси Літер Б, Літер В, Літер Г та Літер Д: Огорожа 1 -3; Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Прокоф`єва, будинок б/№, розміщена на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:05:001:0062 площею 0,3345 га;

- Автостоянка №4 Псел з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Будинок чергового Літер Б: Гараж Літер В; Вбиральня Літер Г; Навіси Літер Д, Літер Е, Літер Ж, Літер З, Літер И, Літер К, Літер Л та Літер М; Огорожа 1-5; Покриття Літер 1, розташована за адресою: місто Суми, проспект Лушпи Михайла, будинок б/№ на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:01:006:0004 площею 1,2470 га;

- Автостоянка №5 Зарічна з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Навіси Літер Б, Літер В, Літер Г, Літер Д та Літер Е; вбиральня Літер Ж; Огорожа 1-3: Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Прокоф`єва, будинок б/№ на земельній ділянці кадастровий номер кадастровий номер 5910136300:05:001:0061 площею 0,5209 га;

- Автостоянка №7 Заозерна з відповідними складовими частинами: Будинок чергового Літер А; Будинок чергового Літер Б; Будинок чергового Літер В; Навіси Літер Г, Літер Д, Літер Е, Літер Ж та Літер И; Огорожа 1-5; Покриття Літер І, розташована за адресою: місто Суми, вулиця Сірка Івана, будинок б/№ на земельній ділянці кадастровий номер 5910136300:06:002:0026. площею 0.8054 га.

2) скасовано державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на наступне нерухоме майно:

- державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля (стоянка автотранспорту) Літер А-1 загальною площею 47,7 м2, зі складовими за адресою вул. Матюшенка, буд. 47, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послугу м. Суми Матусенко Т.П., запис №27534287 від 08.05.2018;

- державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - громадський будинок (стоянка автотранспорту Пролісок) загальною площею 11,3 м2, зі складовими за адресою вул. Прокоф`єва, буд. 16/1, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послугу м. Суми Божок О.М., запис №26090152 від 08.05.2018;

- державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля (стоянка автотранспорту) Літер А-1 загальною площею 29,9 м2 зі складовими за адресою вул. Івана Сірка, буд. 11, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послугу м. Суми Матусенко Т.П., запис №27536030 від 08.05.2018;

- державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - адміністративна будівля загальною площею 49,3 м2 зі складовими за адресою вул. Прокоф`єва, буд. 16/2, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Куць С.М. ,запис №27542152 від 08.05.2018;

- державну реєстрацію за територіальною громадою міста Суми права власності на нерухоме майно - громадський будинок (стоянка автотранспорту) загальною площею 50,8 м2 зі складовими за адресою вул. Івана Сірка, буд. 30, вчинений державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Приходько І.М., запис №27542077 від 08.05.2018;

3) стягнуто з Сумської міської ради на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» 12 648,21 грн. судового збору;

4) стягнуто з Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» 12 648,21 грн. судового збору.

5) в іншому відмовлено.

01.11.2023 на виконання вказаного рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №920/241/21 видано три накази, в тому числі і наказ про витребування із чужого незаконного володіння Сумської міської ради та Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «Агро» майна (далі Наказ).

Ухвалою Верховного суду від 16.01.2024 у справі №920/241/21 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 920/241/21.

З матеріалів справи слідує, що Наказ до виконання позивачем пред`явлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Так, постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 01.12.2023 відкрито виконавчі провадження НОМЕР_1 з примусового виконання Наказу щодо боржника Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради та НОМЕР_2 з примусового виконання Наказу щодо боржника - Сумської міської ради.

Постановами старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 22.07.2024 у вказаних виконавчих провадженнях накладено штрафи на боржників за повторне невиконання боржником рішення суду без поважних причин.

23.07.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 старший державний виконавець Сторчак А.С. обґрунтовує тим, що судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (таким, яке не може бути виконано без участі боржника), порядок виконання якого встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак держаним виконавцем при примусовому виконанні спірних виконавчих документів вжито всі заходи примусового виконання рішень зобов`язального характеру, а саме застосовано штрафні санкції до боржника, направлено подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до кримінальної відповідальності, в той час як інших заходів спрямованих на примусове виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено.

З огляду на вказані обставини позивач звернувся до Господарського суду Сумської області зі скаргою від 24.07.2024 №б/н про скасування постанов державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 та визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною (вх №3369 від 25.07.2024), в якій просив:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21.

Скаргу мотивовано тим, що:

- при винесенні постанов про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 старший державний виконавець Сторчак А.С. виходив з того, що судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (таким, яке не може бути виконано без участі боржника) порядок виконання якого встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», проте, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову, при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 в частині витребування майна із чужого незаконного володіння, слід керуватись приписами ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», якою унормовано порядок виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі;

- вказане свідчить про те, що матеріали виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не містять доказів того що при примусовому виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 старшим державним виконавцем Сторчак А.С. були вжиті всі заходи примусового виконання рішень.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проти задоволення скарги заперечив, з підстав, які детально викладені вище.

Суд першої інстанції у скаргу задовольнив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

За приписами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2015 у справі №910/10190/15, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень - це сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (пп. 1) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, визначених Законом, вважається належним у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як встановлено вище, державний виконавець Сторчак А.С. при винесенні оскаржуваних постанов про закінчення виконавчих проваджень виходив з того, що судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є таким, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (таким, яке не може бути виконано без участі боржника), порядок виконання якого встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», що колегія суддів вважає помилковим, з огляду на таке.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Так вказаною статтею встановлено, що:

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1);

- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2);

- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3);

- виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 4).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 (провадження №12-36гс20) вказано, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Предметом позову у справі №920/241/21 є вимоги майнового характеру (витребування із чужого незаконного володіння Сумської міської ради та Комунального підприємства «Паркінг» Сумської міської ради майна автостоянок №2 «Курська», №3 «Пролісок», №4 «Псел», №5 «Зарічна» та №7 «Заозерна», яке має відповідну грошову оцінку).

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань старшого державного виконавця Сторчак А.С. на приписи ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

У той же час, як вірно встановлено судом першої інстанції, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет позову, при виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 в частині витребування майна із чужого незаконного володіння старший державний виконавець Сторчак А.С. мав керуватися приписами ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», якою унормовано виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.

Слід зауважити і на тому, що Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 30.06.2021 у справі №201/12569/16, провадження №61-2627св21 сформулював висновок щодо застосування статей 60 та 63 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши, що у разі задоволення позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові (пункт 116 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Таким чином, рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Наведене свідчить про незаконність та необґрунтованість постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сторчак А.С. від 23.07.2024 про закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів того, що при примусовому виконанні рішення Господарського суду Сумської області від 16.01.2023 у справі №920/241/21 старшим державним виконавцем Сторчак А.С. вжиті всі заходи примусового виконання рішень, як про те зазначено у оскаржуваних постановах, оскільки останній безпідставно виконував його, як рішення немайнового характеру у порядку, передбаченому статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що скаржником доведено, що старший державний виконавець Сторчак А.С. при винесенні оскаржуваних постанов безпідставно обґрунтував їх посиланням на приписи статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 339 ГПК України встановлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами статті 343 ГПК України:

- за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1);

- у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2);

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив подану позивачем скаргу від 24.07.2024 №б/н про скасування постанов державного виконавця про закриття виконавчих проваджень, визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця (вх №3369 від 25.07.2024).

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У цій справі колегія суддів вважає, що апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у цій справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ухвала Господарського суду Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 залишається без змін, оскільки правові підстави для скасування відсутні, апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишається без задоволення.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2024 у справі № 920/241/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/241/21.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2024

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Яценко

Ю.Б. Михальська