Постанова

від 05.11.2024 по справі 911/507/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 911/507/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Чуніхін О.М. (в залі суду);

від відповідача: Переверзєв І.В. (в залі суду);

при розгляді апеляційної скарги Пірнівської сільської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024, повний текст рішення складено 20.09.2024

у справі № 911/507/24 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Пірнівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР»

про стягнення 452 424,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Пірнівська сільська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» про стягнення 452 424,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо виконання робіт в повному обсязі за договором № 06/11 від 06.11.2020 на виконання робіт по об`єкту. У зв`язку із чим, позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 452 424,54 грн завданих збитків.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19). Наведеним вище спростовуються твердження відповідача, долучений позивачем до позовної заяви висновок експерта, складений в межах кримінального провадження, виготовлений ані на замовлення учасника поточної справи, ані на підставі ухвали суду про призначення експертизи, у зв`язку із чим не може мати статусу висновку експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, і, відповідно, мати статус належного та допустимого доказу по справі. Разом з цим щодо можливості подання стороною копії висновку слід виходити з того, що оскільки позивачем при поданні до суду доказів не дотримано вимог ст. 81, 91 ГПК України, з урахуванням того, що подана позивачем копія висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 не засвічена в порядку, встановленому чинним законодавством, особою, у якої знаходиться оригінал такого письмового документа, а позивачем, у свою чергу, не заявлялось клопотання про витребування доказів, господарський суд дійшов висновку, що невідповідність вимогам процесуального закону наданого позивачем документу зумовлює неможливість його прийняття судом в якості належного доказу у справі. З урахуванням зазначеного вище, надана позивачем копія висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 не приймається судом до уваги при прийнятті рішення у даній справі. Враховуючи неприймання судом до уваги при прийнятті рішення у даній справі висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 з підстав, наведених судом вище, суд не вдається до дослідження наданого відповідачем консультативного висновку від 07.06.2024 з рецензування висновку експерта № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за постановою СУ ГУНП в Київській області від 30.05.2023. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020 та невиконання генеральним підрядником роботи на загальну суму 452 424,54 грн та як наслідок, доказу завдання позивачу збитків на вказану суму, позивач до суду не надав та матеріали справи не містять. Крім того суд враховує, що Київська обласна прокуратура повідомила ТОВ «АФІНАЦЕНТР» листом № 09/1/1-181-21 від 04.04.2024, що за результатами досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12021110000000038 слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Отже станом на дату розгляду даної справи відсутній вирок суду відносно ТОВ «АФІНАЦЕНТР» з приводу отримання відповідачем грошових коштів від замовника на виконання робіт по об`єкту в с. Вища Дубечня, які відповідач фактично не виконав, чим привласнив грошові кошти. З урахуванням усього наведеного вище у сукупності, враховуючи встановлені судом обставини справи та наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем повного складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, а саме: позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, яка полягала у неналежному виконанні відповідачем зобов`язань за договором № 06/11 від 06.11.2020 та невиконання відповідачем по спірному об`єкту робіт на суму 452 424,54 грн, не доведено завдання позивачу діями/бездіяльністю відповідача шкоду; не доведено розміру завданих збитків та причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю відповідача та заподіяними збитками. У свою чергу недоведеність позивачем, повного складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24, Пірнівська сільська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити термін на апеляційне оскарження. Скасувати судове рішення від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 повністю та ухвалити нове рішення, а саме стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» на користь Пірнівської сільської ради збитки в розмірі 452424,54 грн. Стягнути на користь позивача судові витрати.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд або повинен був перенести розгляд справи на іншу дату, або залишити позовну заяву без розгляду, а не приймати рішення.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не зазначає про невиконані роботи: улаштування прошарку суцільного перерізу з нетканого синтетичного матеріалу в земляному полотні (геотекстиль) - які є прихованими роботами і про що вказує експерт.

Також скаржник зазначає про те, що у суду не було також жодних сумнівів до експертного висновку. Більш того, позивач повідомив суд і сторону по справі, де знаходяться оригінали, чим повністю дотримався порядку подачі відповідних доказів, проте ні суд, ні інша сторона не вимагали оригінали, більш того оригінали Актів виконаних робіт і договір також вилученні були правоохоронними органами, про що було повідомлено суд. Тобто, фактично судом було вирішено справу, щодо відмови в задоволенні позовних вимог лише тому, що суд не бере до уваги висновок експертизи. Хоча висновок експерта, отриманий в рамках кримінального провадження, судом був визнаний допустимим доказом і був наданий суду і стороні згідно чинного законодавства, більше того відповідач проти цього доказу не заперечував, визнавав факти викладенні в експертизі, але заперечував проти її правильності з точки зору фаховості.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, додаткових пояснень

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що єдиним документом, яким позивач обгрунтовує свою позицію, є висновок експерта за результатами будівельно-технічної експертизи, яким визначено, що вартість фактично невиконаних будівельних робіт складає 452 424,54 грн. Однак, якщо не брати до уваги висновок суду першої інстанції щодо неналежного засвідчення копії висновку, варто зазначити, що сам по собі цей висновок є хибним, помилковим та таким, що виконаний з грубими порушеннями.

Відповідач зазначає про те, що висновок був складений без надання експерту документів, які мають виключне доказове значення, а саме без проектної документації та вважає, що висновок експерта був виготовлений з умисним наміром експерта надати завідомо неправильний та необ`єктивний результат дослідження, адже допущені помилки, невикористання технічної документації проекту будівництва, застосування нечинних стандартів (про що мова піде нижче) свідчать про невідповідність висновків експерта дійсним обставинам справи.

Відповідач вказує на те, що якщо вдатися до аналізу висновку експерта, то слід зазначити, що експерт, керуючись відомостями програми визначення вартості щодо ціни тротуарної плитки 70 мм, а саме 934,15 грн, та аналізуючи надану йому документацію, не звернув увагу на разючу різницю у ціні такої плитки між даними своєї програми та даними у документації, у якій зазначена ціна 270 грн ТОВ «АФІНАЦЕНТР» придбало тротуарну плитку у виробника саме товщиною 40 мм та сплатило за неї ціну із розрахунку 270 грн. за кв.м (видаткова накладна є в матеріалах справи), саме цю плитку було встановлено на об`єкті, саме про встановлення плитки цієї товщини було зазначено у проектній документації, і ціну за встановлення саме такої плитки зазначено у актах виконаних робіт.

Більше того, ціна плитки в розмірі 270 грн за кв.м зазначена і в акті виконаних робіт КБ-2в та підсумкових відомостях ресурсів. Зокрема: в пункті 24 Підсумкової відомості ресурсів (додаток до Акту №14/12 за грудень 2020) - зазначена ціна 270 грн; в пункті 22 Підсумкової відомості ресурсів (додаток на Акту №28/12 за грудень 2020) - зазначена ціна 270 грн; Отже, на об`єкті повинна була бути встановлена тротуарна плитка товщиною саме 40 мм, а не 70 мм, за ціною 270 грн за 1 кв.м, що і було фактично зроблено, і технічний нагляд в особі ФОП Павленка В.Л., засвідчив це своїм підписом. Пірнівська сільська рада сплатила відповідачу за виконані роботи з урахуванням ціни плитки 270 грн. за 1 кв.м, тобто ні про які збитки для позивача не може йти і мови.

Відповідач звертає увагу на Консультативний висновок, складений 07.06.2024 судовим експертом Прохоровим-Лукіним Г.В. щодо рецензування спірного висновку експерта, у якому судовий експерт зазначив, що Висновок №СЕ-19/111-23/27824-БТ, складений за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42019110000000383 від 11.12.2019, є не повним, не об`єктивним, не обґрунтованим, не відповідає вимогам нормативно-правових актів та викликає сумніви у правильності, а відтак не може слугувати джерелом доказів.

Також відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що у зв`язку з розглядом апеляційної скарги планує нести витрати з оплати правових послуг в сумі 15 000 грн відповідач має намір надати суду відповідні докази щодо витрат на правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення апеляційним судом постанови.

Узагальнені доводи відповіді на відзив

Позивач зазначає, що в тендерній документації замовника (додаток 3 до тендерної документації «Технічна специфікація (Технічне завдання)» підрозділ На благоустрій майданчика, п. 24), в пропозиції Відповідача до та після аукціону, в Пояснювальній записці з договірною ціною на будівництво «Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області, вул. Соборна (Код ДК 021:2015:45450000-6- «Інші завершальні будівельні роботи», в Підсумковій відомості ресурсів, в Локальному кошторисі на будівельні роботи № 7-1-1 на Благоустрій майданчика. Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна, Благоустрій; в Підсумковій вартості ресурсів; скрізь фігурує саме плити бетонні тротуарні фігурні, товщина 70 мм, бетон В30 [M400][MP3200]. І ціну 270 грн. за кв.м відповідач в своїй тендерній пропозиції та кошторисі пропонував саме за вказані вище плити товщиною 70 мм (всі ці дані є у відкритому доступі на сайті prozzoro.gov.ua по тендерній закупівлі UA-2020-08-07-001003-c). До того ж в своїй тендерній пропозиції відповідач зазначав, що вони вивчивши тендерну документацію (де товщина плит 70 мм) мають можливість та погоджуються виконати вимоги замовника та договору на умовах, зазначених у пропозиції, за цінами вказаними у таблиці (де ціна йшла за плити товщиною 70 мм). Замовник на підставі пропозиції і наданих кошторисів, що відповідали вимогам тендерної документації (де плити були товщиною 70 мм), підписав договір саме з відповідачем, вважаючи, що як і передбачено документацією наданій під час торгів, будуть встановлені саме плити товщиною 70 мм. І в актах приймання будівельних робіт за грудень 2020 року значиться товщина встановлених плит 70 мм. Тому, логічно, що замовник очікував, що встановлені плити є саме товщиною 70 мм, а не 40 мм.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 911/507/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

03.10.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24, до якого додано платіжне доручення № 406 від 02.10.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 10 179,56 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Пірнівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24. Призначено справу № 911/507/24 до розгляду у судовому засіданні 05.11.2024.

Явка учасників у судове засідання та позиція учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 повністю та ухвалити нове рішення, а саме: стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» на користь Пірнівської сільської ради збитки в розмірі 452 424,54 грн. Стягнути на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 06.11.2020 між Вищедубечанською сільською радою, як замовником та відповідачем, як генеральним підрядником, укладено договір на виконання робіт по об`єкту № 06/11 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого відповідач зобов`язався на свій ризик відповідно до проектної документації виконати роботи по об`єкту (далі - об`єкт): роботи ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна, а позивач зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Вищедубечанська сільська рада (код ЄДРПОУ 04359519) не є припиненою, а знаходиться в стані припинення та відсутні записи про наявність правонаступників.

Водночас, 09.02.2021 на п`ятій сесії восьмого скликання Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області прийнято рішення № 69-05-VIII «Про затвердження передавальних актів Новосілківської, Нижчедубечанської, Вищедубечанської, Лебедівської, Воропаївської, Жукинської, та Сувидської сільських рад Вишгородського району Київської області», підп. 1.3 п. 1 якої селищна рада вирішила затвердити передавальний акт Вищедубечанської сільської ради (ЄДРПОУ 04359519).

04.01.2021 комісією з реорганізації Вищедубечанської сільської ради складено передавальний акт, згідно з яким, керуючись ч. 2 та 3 ст. 107 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», Пірнівська сільська рада, внаслідок реорганізації Вищедубечанської сільської ради шляхом приєднання до Пірнівської сільської ради, є правонаступником майна, активів та зобов`язань Вищедубечанської сільської ради.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі основних засобів № 1 від 31.12.2020, акт приймання-передачі «малоцінних та швидкозношуваних предметів» № 2 від 31.12.2020, підписані уповноваженими представниками Вищедубечанської сільської ради та Пірнівської сільської ради, а також додатки № 13, 14 до передавального акта.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що Пірнівська сільська рада є правонаступником усіх прав та обов`язків Вищедубечанської сільської ради, а відтак уповноважена на звернення до суду із даною позовною заявою.

Відповідно до пп. 1.2, 1.3 вказаного правочину, строки виконання робіт визначаються календарним графіком, що є невід`ємною частиною договору (додаток 2).

Відповідач розпочинає виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з моменту підписання договору, з дня офіційної реєстрації документу уповноваженого органу, що надає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (якщо отримання такого дозволу є обов`язковим), а також завершує виконання робіт до 31.12.2021.

Згідно з п. 3.1 договору, ціна робіт розрахована на підставі проектно-кошторисної документації та порядок визначення вартості договірної ціни проводиться згідно положень ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 і становить 3 214 228,00 грн з ПДВ. Договірна ціна тверда.

Згідно з п 3.6 договору, фінансування робіт на об`єкті здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 (частина 1) Бюджетного Кодексу України. Фінансування робіт здійснюється позивачем відповідно до плану фінансування по мірі надходження бюджетних коштів.

Пунктом 3.7 договору визначено, що загальний обсяг фінансування робіт за проектом Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна складає 3 214 228,00 грн, у т.ч. на 2020 рік - 2 399 099,78 грн (у т.ч. кошти місцевого бюджету в сумі 2 099 099,78 грн, кошти районного бюджету - 300 000,00 грн), на 2021 рік - 815 128,22 грн.

За змістом п. 4.1 договору, позивач, при надходженні бюджетних коштів, перераховує відповідачу аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 30% ціни річного обсягу робіт за договором, протягом 90 календарних днів, з моменту надходження бюджетних коштів, для придбання матеріалів.

Відповідач зобов`язався, згідно з Постановою КМУ, використати одержаний аванс (попередню оплату) на придбання матеріалів протягом одного місяця після одержання авансу (попередньої оплати).

Використаний аванс (попередня оплата) погашається на підставі акту виконаних робіт форми КБ-2в (довідки КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін, представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт. По закінченню місячного терміну, невикористані суми авансу (попередньої оплати) повертаються позивачу з нарахуванням пені на рівні облікової ставки Національного банку України із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення до моменту повернення невикористаних сум попередньої оплати (авансу).

У пункті 4.2 договору сторони дійшли згоди, що розрахунок за виконані роботи здійснюється позивачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача протягом 10 календарних днів, на підставі підписаних сторонами та уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, актів виконаних робіт та наданого ним рахунку, по мірі надходження бюджетних коштів на розрахункові рахунки позивача.

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше, як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються у термін 14 календарних днів після введення об`єкту в експлуатацію відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» (зі змінами), по мірі надходження бюджетних коштів на розрахункові рахунки позивача - розпорядника коштів (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт за ф. КБ-2в, який підписується трьома сторонами: відповідачем, представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, позивачем, та довідки за ф. КБ-3.

Позивач, протягом 3 (трьох) днів з дня одержання акта виконаних робіт, підписаного уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, повертає відповідачу підписаний акт виконаних робіт, або мотивовану відмову від приймання робіт.

За змістом п. 5.2 договору, у разі виявлення позивачем недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку він зобов`язаний протягом 5 (п`яти) днів письмово запросити відповідача та представника спеціалізованої організації, що здійснював технічний нагляд за виконанням робіт, для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо відповідач відмовився взяти участь у складанні такого акта, позивач має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів в однобічному порядку і надіслати його відповідачу.

Згідно з пп. 6.1, 6.2 договору, строк виконання робіт: до 31.10.2020 до 31.07.2021. Місце виконання робіт: с. Вища Дубечня, Вишгородського району. Київської області, вул. Соборна.

Пунктом 8.1 договору визначено, що позивач зобов`язаний: - укласти угоди зі спеціалізованими організаціями, що здійснює технічний нагляд та авторський нагляд за виконанням робіт на об`єкті; - прийняти в установленому цим договором порядку та оплатити виконані роботи, на умовах цього договору; - негайно повідомити відповідача про виявлені недоліки в роботі.

За змістом п. 8.2 договору позивач має право, зокрема: - забезпечити здійснення у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність відповідача, контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт; - відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені відповідачем, позивачем або третьою особою; - вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених відповідачем порушень; - в односторонньому порядку достроково розірвати договір та вимагати відшкодування збитків (шкоди) за наявності підстав встановлених договором, у тому числі, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи у строк визначений договором, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим, або за наявності невиконання (неналежного виконання) зобов`язань відповідачем.

Пунктом 8.3 договору визначено, що відповідач зобов`язаний, зокрема: - забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором та визначені календарним графіком, та передати їх позивачу; - забезпечити виконання робіт за договором із дотриманням державних стандартів, будівельних норм і правил, інших нормативно-правових актів, що діють на території України та проектно-кошторисній документації на об`єкт. Оформити згідно законодавства України виконавчу документацію, акти прихованих робіт, протоколи випробувань тощо, що входять до компетенції відповідача, необхідні для здачі об`єкту в експлуатацію; - надати позивачу документи, щодо якості та вартості матеріалів і обладнання, що використовуються на об`єкті; - забезпечити збереження матеріалів та обладнання, результатів виконаних робіт на об`єкті; - до здачі об`єкту в експлуатацію передати позивачу всю виконавчу документацію, паспорти та сертифікати на використовувані матеріали й обладнання; - відповідач гарантує відсутність недоліків (дефектів) у виконаних ним роботах по цьому договору, відповідність робіт санітарним правилам та нормам, а також гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій та можливість їх експлуатації протягом не менш 36 (тридцять шість) місяців.

За змістом п. 8.4 договору відповідач має право, зокрема своєчасно та у повному обсязі отримати плату за виконані роботи, за умови надходження коштів з джерел фінансування на даний об`єкт.

Відповідно до п. 9.1 договору, за невиконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідач відповідає за охорону майна, виконувані роботи, забезпечення безпеки руху протягом всього терміну дії договору (п. 9.5 договору).

Відповідно до п. 13.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2021, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Також між сторонами договору складено та підписано Календарний план робіт та календарний графік виконання робіт з Капітального ремонту по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району. Київської області, вул. Соборна (код ДК 021:2015:45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи».

Сторонами договору погоджено договірну ціну на будівництво Капітального ремонту по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району. Київської області, вул. Соборна (код ДК 021:2015:45450000-6 - «Інші завершальні будівельні роботи», що здійснюється в 2020 році, за змістом якої вид договірної ціни: тверда, складена в поточних цінах станом на 14.08.2020, та складає 3 214 228,00 грн.

В подальшому, 09.11.2020 між відповідачем та Вищедубечанською сільською радою укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони внесли зміни до п. 6.1 договору, згідно якого строк виконання робіт визначено до 20.12.2020, до 31.07.2021, та внесено зміни в календарний графік робіт (копія додаткової угоди долучена до відзиву на позовну заяву).

28.12.2020 між відповідачем та Вищедубечанською сільською радою укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою сторони внесли зміни до п. 3.7 договору, визначивши, що загальний обсяг фінансування робіт за проектом Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області, вул. Соборна складає 3 214 228,00 грн, у т.ч. на 2020 рік - 1 886 321,04 грн, на 2021 рік - 1 327 906,96 грн, виклавши календарний графік у відповідній редакції (копія наявна в матеріалах справи).

Так, 12.11.2020 позивач, на виконання 4.1 договору, перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 719 729,93 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1 від 12.11.2020 на суму 719 729,93 грн із призначенням платежу: « 0116030;3132; попер. Оплата на придоб.мат.на кап.рем.благ.в с В.Дубечня зг. дог№06/11 від 06.11.20, зг. рах.32, від 10.11.2020р.; в т.ч. ПДВ - 119954».

У грудні 2020 року між сторонами договору, за наслідками виконання відповідачем підрядних робіт та на виконання п. 5.1 договору, складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 1 886 321,04 грн, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року № 28/12 (форма КБ-2в) від 28.12.2020 на суму 1 131 596,29 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року № 28/1/12 (форма КБ-2в) від 28.12.2020 на суму 34 994,82 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року № 14/12 (форма КБ-2в) від 14.12.2020 на суму 714 310,25 грн, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року № 15/12 (форма КБ-2в) від 14.12.2020 на суму 5 419,68 грн, які були підписані уповноваженими представниками позивача, відповідача та представником технічного нагляду без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені їх відтискам печаток.

28.12.2020 позивачем здійснено остаточний розрахунок за виконані роботи на загальну суму 1 166 591,11 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2 від 28.12.2020 на суму 1 131 596,29 грн та № 3 від 28.12.2020 на суму 34 994,82 грн.

Так, позивач у позовній заяві вказує на те, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області було порушено кримінальне провадження № 12021110000000038 від 01.02.2021 за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, розслідування якого станом на дату звернення до суду триває.

29.12.2023 Пірнівська сільська рада отримала від ГУНП в Київській області лист № 38/109/24/88-2023 від 28.12.2021, в якому проінформовано сільську раду, що в ході проведення досудового розслідування призначено судову будівельно-технічну експертизу за результатами проведення якої отримано висновок експерта № СЕ-19/111-23/27824-БТ відповідно до якого встановлено вартість фактично не виконаних робіт на суму 452 424,54 грн. Крім того, повідомлено раду про призначену судову економічну експертизу за результатами проведення якої отримано висновок експерта № СЕ-19/111-23/45759-ЕК відповідно до якого встановлено розмір збитку завданий Вищедубечанській сільській раді Вишгородського району Київської області у сумі 452 424,54 грн з урахуванням ПДВ. Разом з цим листом повідомлено раду, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021110000000038 від 01.02.2021 триває. Разом з листом на адресу ради направлено копію висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ на 32 аркушах та копію висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/111-23/45759-ЕК на 19 аркушах (копія листа наявна в матеріалах справи).

Отримання вказаного вище листа з додатками позивачем підтверджується відміткою Виконавчого комітету Пірнівської сільської ради вх. № 3078/02-37 від 29.12.2023 на листі ГУНП в Київській області.

Як зазначив позивач, з вказаного вище листа Пірнівській сільській раді стало відомо, що в рамках кримінального провадження 24.08.2023 було проведено експертизу та згідно висновку експерта було встановлено, що вартість невиконаних, але оплачених робіт складає 452 424,54 грн, а вартість фактично виконаних робіт склала лише 1 433 896,50 грн.

З огляду на наведене вище, як зазначив позивач, 26.01.2024 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 03-47.26/126 від 26.01.2024, в якій повідомив відповідача, що в рамках кримінального провадження № 12021110000000038 від 01.02.2021 проведено будівельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 та встановлено факт невиконання генеральним підрядником будівельних робіт за договором № 06/11 від 06.11.2020 з капітального ремонту по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області на суму 454 424,54 грн, які були оплачені Вищедубечанською сільською радою. У зв`язку із зазначеним, позивач вимагав відповідача повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 454 424,54 грн, з урахуванням індексу інфляції, на рахунок позивача сільської ради за реквізитами, наведеними у вимозі.

Однак, за доводами позивача, вимога про повернення вартості невиконаних, але оплачених робіт, з боку відповідача залишилась без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що відповідачем було заподіяно позивачу збитки в розмірі 452 424,54 грн шляхом отримання коштів за роботи, які не були виконані належним чином, що підтверджується експертним висновком № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023, а також долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями на перерахунок коштів.

Отже, на переконання позивача, висновок судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні ст. 76-78 ГПК Україні завдання відповідачем позивачу збитків у загальній сумі 452 424,54 грн.

Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 452 424,54 грн на підставі ст. 22, 611, 614 Цивільного кодексу України, що відповідає сумі невиконаних відповідачем робіт, за які було отримано кошти.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказав на те, що єдиним документом, яким позивач обґрунтовує свою правову позицію у цій справі, є висновок експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023, яким визначено, що вартість фактично невиконаних будівельних робіт складає 452 424,54 грн. Однак, на переконання відповідача, вказаний висновок експерта не може бути доказом обставин, на які посилається позивач як на підставу своєї позовної вимоги, оскільки цей висновок є хибним у встановленні вартості фактично невиконаних будівельних робіт, у зв`язку із чим, викликає у відповідача сумніви у його об`єктивності та обґрунтованості. Відповідач звернув увагу суду, що висновок експерта був складений без надання експерту проектної документації, яка мають виключне доказове значення (копію проектної документації відповідач долучив до відзиву на позовну заяву). Крім того, як зазначив відповідач, експертом під час виготовлення висновку було використано ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», які станом на момент проведення експертизи вже втратили чинність.

Щодо висновку експерта в частині виконання відповідачем робіт з улаштування тротуарної плитки, відповідач зауважив, що ним було придбано тротуарну плитку у виробника саме товщиною 40 мм та сплачено за неї ціну із розрахунку 270 грн за кв.м, і як зазначив позивач, саме цю плитку товщиною 40 мм було встановлено на об`єкті, про що зазначено у проектній документації, і ціну за встановлення саме такої плитки зазначено у спірних актах виконаних робіт. У свою чергу позивач, згідно із поясненнями відповідача, був обізнаний про те, якої товщини повинна бути встановлена плитка на об`єкті та на її встановлення надавав згоду, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_1 від 09.11.2021 (протокол допиту міститься в матеріалах кримінального провадження № 12021110000000038), яка підписувала від імені позивача договір з відповідачем. Відповідач також звернув увагу, що на стор. 20 проектної документації в графі «Дані елементів покриття (найменування, товщина)», а також на стор. 23 проектної документації, а саме в схемі «Вузол влаштування поребрика» зазначено «тротуарна плитка 40 мм». У зв`язку із зазначеним, за доводами відповідача, на об`єкті повинна була бути встановлена тротуарна плитка товщиною саме 40 мм, а не 70 мм і саме такі роботи фактично було виконано підрядником, що підтверджується підписами технічного нагляду у спірних актах. За ствердженням відповідача, в актах виконаних робіт було помилково зазначено про встановлення тротуарної плитки 70 мм, що не призвело до завдання шкоди позивачу та охоронюваним інтересам держави, оскільки позивач фактично сплатив вартість встановлення плитки товщиною саме 40 мм. У свою чергу відповідач, згідно його пояснень, під час виконання робіт з улаштування тротуарної плитки керувався саме проектною документацією, наданою позивачем, у якій на сторінці 20 зазначено, що тротуарна плитка, яка має бути встановлена на об`єкті, повинна мати товщину 40 мм. Проте, як зазначив відповідач, експерт у своєму висновку зазначив про те, що на об`єкті взагалі не було встановлено ніякої плитки.

Крім того відповідач стверджував, що дорожній борт ним був змонтований в повному обсязі у 2020 році, а саме 352 метри, кількість бортових каменів 352 шт. Однак, згідно із поясненнями відповідача, на початку 2021 року роботи на об`єкті продовжилися і при засипці рослинного шару було прийняте рішення демонтувати частково бордюр для заїзду вантажного транспорту, щоб уникнути подальшого руйнування та збереження бортових каменів, з подальшим його встановленням після завершення ґрунтових робіт. Станом на день підписання актів, за ствердженням відповідача, на об`єкті було встановлено 352 бортових камені.

На думку відповідача, всупереч ч. 3 ст. 98 ГПК України, долучений позивачем до позовної заяви висновок експерта, який міститься в матеріалах кримінального провадження №12021110000000038, виготовлений ані на замовлення учасника поточної справи, ані на підставі ухвали суду про призначення експертизи, у зв`язку із чим такий доказ не може мати статусу висновку експерта в розумінні ГПК України і, відповідно, бути належним та допустимим доказом по справі.

Відповідач також посилається на висновок з рецензування від 07.06.2024 на висновок судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023, стверджуючи, що поданий позивачем висновок є неповним, необґрунтованим, необ`єктивним та таким, в якому дослідження базуються на власних припущеннях експерта, а проведені розрахунки не відповідають нормативно-правовим та законодавчим актам, викликає сумніви у правильності, а відтак не може слугувати джерелом доказів.

Тобто, відповідач стверджував про недоведеність позивачем неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020 та, як наслідок, завдання позивачу збитків в сумі 452 424,54 грн, у зв`язку із чим, на думку відповідача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу збитки в сумі 452 424,54 грн за оплачені за договором № 06/11 від 06.11.2020 роботи по об`єкту: роботи ДСТУ БД.1.1-1:2013 - Капітальний ремонт по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна, які, за твердженням позивача, не виконані, проте відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт як виконані.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і, як наслідок, апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За змістом ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Визначення поняття збитків наведено також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Статтею 226 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Тобто, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання.

Отже збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка (дії чи бездіяльності); наявність збитків (документально доведеного їх розміру); наявність причинного зв`язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов`язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов`язання причиною; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу в установленому договором порядку та розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Як вже зазначалось, п. 4.1 договору сторонами узгоджено, що позивач, при надходженні бюджетних коштів, перераховує відповідачу аванс (попередню оплату) у розмірі не більше 30% ціни річного обсягу робіт за договором, протягом 90 календарних днів, з моменту надходження бюджетних коштів, для придбання матеріалів. Відповідач зобов`язується, згідно з Постановою КМУ, використати одержаний аванс (попередню оплату) на придбання матеріалів протягом одного місяця після одержання авансу (попередньої оплати).

12.11.2020 позивачем, на виконання 4.1 договору, перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 719 729,93 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 1 від 12.11.2020 на суму 719 729,93 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено, що здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт за ф. КБ-2в, який підписується трьома сторонами: генеральним підрядником, представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, замовником, та довідки за ф. КБ-З.

Позивач, протягом 3 (трьох) днів з дня одержання акта виконаних робіт, підписаного уповноваженим представником спеціалізованої організації, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт, повертає відповідачу підписаний акт виконаних робіт, або мотивовану відмову від приймання робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2020 року між сторонами договору, за наслідками виконання відповідачем підрядних робіт та на виконання п. 5.1 договору, складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 1 886 321,04 грн. Зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) підписані уповноваженими представниками позивача, відповідача та представником технічного нагляду без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені їх відтискам печаток.

28.12.2020 позивачем здійснено остаточний розрахунок за виконані роботи на загальну суму 1 166 591,11 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Як вже зазначалось, позивач стверджує, що за наслідками проведення в рамках кримінального провадження № 12021110000000038 від 01.02.2021 судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 встановлено факт невиконання відповідачем будівельних робіт за договором на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020 з капітального ремонту по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області на суму 454 424,54 грн з ПДВ, які були сплачені Вищедубечанською сільською радою, у зв`язку із чим, за твердженням позивача, відповідачем було заподіяно позивачу збитки в розмірі 452 424,54 грн, шляхом отримання коштів за роботи, які не були виконані належним чином.

Отже, на переконання позивача, висновок судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні ст. 76-78 ГПК Україні завдання відповідачем позивачу збитків у загальній сумі 452 424,54 грн.

Так, відповідно до змісту висновку експерта № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 (арк. 21 висновку) при проведенні візуально-інструментального огляду експертом було встановлено:

- товщина плит бетонних тротуарних фігурних (ФЕМ), за результатами візуально-інструментального обстеження, на всіх ділянках покриття становить 4 см (40 мм), що не відповідає товщині ФЕМ, зазначеній в акті № 28/12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 та акті № 14/12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 до договору № 06/11 від 06.11.2020 (у вказаних актах зазначено про улаштування плит бетонних тротуарних фігурних товщиною 70 мм).

- відповідно акта № 14/12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 виконані роботи з установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних у довжині 352 метри з урахуванням нових бортових каменів в кількості 352 шт. Фактично виконано установлення 335 шт.

- припущення про відсутність або порушення технологічному процесу в улаштуванні прошарку суцільного перерізу з нетканого синтетичного матеріалу в земляному полотні (геотекстиль), зважаючи на факт проростання трави між ФЕМ (зображення 3). Варто зауважити, що ці роботи відносяться до прихованих робіт.

Отже, згідно із висновком експерта, обсяги та вартість фактично виконаних робіт за договором 06/11 від 06.11.2020, укладеним між Вищедубечанською сільською радою та відповідачем на роботи з капітального ремонту по благоустрою центра с. Вища Дубечня Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна не відповідають обсягам та вартості, фінансово-звітної документації.

Враховуючи наведене вище, за змістом висновку експерта, вартість фактично невиконаних робіт по капітальному ремонту по благоустрою центру с. Вища Дубечня, Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна, становить 452 424,54 грн.

Вказана сума, за твердженням позивача, відображена відповідачем в актах приймання виконаних будівельних робіт, які фактично ним не виконані, та є збитками, завданими позивачу внаслідок неналежного виконання договору на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020.

Відповідно до ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 859 ЦК України).

За приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи (пункт 5.4 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/665/20).

Значення огляду при прийняті робіт полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання. У акті сторона, яка приймає роботи має вказати всі претензії до виконаних робіт, якщо у замовника є такі претензії. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі-приймання і визначає строки їх усунення. Якщо при здачі-приймання об`єкта виявляться суттєві недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об`єкт до їх усунення і має право затримати оплату за виконані роботи (постанова у справі № 912/2635/17 від 01.08.2019).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

За змістом п. 5.2 договору, у разі виявлення позивачем недоліків (дефектів) протягом гарантійного строку він зобов`язаний протягом 5 (п`яти) днів письмово запросити відповідача та представника спеціалізованої організації, що здійснював технічний нагляд за виконанням робіт, для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо відповідач відмовився взяти участь у складанні такого акта, позивач має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів в однобічному порядку і надіслати його відповідачу.

Пунктом 8.1 договору визначено, що позивач зобов`язаний:

- укласти угоди зі спеціалізованими організаціями, що здійснює технічний нагляд та авторський нагляд за виконанням робіт на об`єкті;

- прийняти в установленому цим договором порядку та оплатити виконані роботи, на умовах цього договору;

- негайно повідомити відповідача про виявлені недоліки в роботі.

При цьому п. 8.2 договору позивач наділений правом, зокрема:

- забезпечити здійснення у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність відповідача, контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт;

- відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені відповідачем, позивачем або третьою особою;

- вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених відповідачем порушень;

- в односторонньому порядку достроково розірвати договір та вимагати відшкодування збитків (шкоди) за наявності підстав встановлених договором, у тому числі, якщо відповідач своєчасно не розпочав роботи у строк визначений договором, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим, або за наявності невиконання (неналежного виконання) зобов`язань відповідачем.

Тобто позивач, за змістом п. 8.1 договору, мав змогу безперешкодно здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність відповідача, контроль за ходом та обсягами виконання робіт, їх якістю, кількістю, а також якістю та кількістю матеріалів, що використовувались відповідачем під час виконання робіт.

Отже позивач фактично як безпосередньо перед прийняттям робіт, так і в ході виконання робіт мав змогу виявити всі наявні недоліки та дефекти роботи, якщо такі дійсно існували.

Натомість, як вже зазначалось, у грудні 2020 року між сторонами договору, за наслідками виконання відповідачем підрядних робіт та на виконання п. 5.1 договору, складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) на загальну суму 1 886 321,04 грн, які підписані уповноваженими представниками замовника, генерального підрядника та представником технічного нагляду без будь-яких зауважень та заперечень та скріплені їх відтискам печаток.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що норми матеріального права та умови договору на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020 не наділяють позивача правом в односторонньому порядку здійснювати переоцінку підписаних актів приймання виконаних підрядних робіт, при цьому, саме на позивача п. 8.1 договору покладено обов`язок укласти угоди зі спеціалізованими організаціями, що здійснюють технічний нагляд та авторський нагляд за виконанням робіт на об`єкті.

Так, усі акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) підписані представником технічного нагляду без зауважень та заперечень, а також містять відмітки технічного нагляду «обсяг робіт підтверджую».

Відомостей від третьої особи, яка здійснювала технічний нагляд під час виконання відповідачем ремонті по благоустрою центра в с. Вища Дубечня, Вишгородського району, Київської області, вул. Соборна, щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020 матеріали справи не містять.

Колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що відповідно до проектної документації, яка пройшла відповідну експертизу та яку надав позивач, а саме на сторінці 20, зазначено, що плитка, яка має бути встановлена на об`єкті, повинна мати товщину 40 мм.

Укладення угоди зі спеціалізованою організацією, що здійснює технічний нагляд та/або авторський нагляд за виконанням робіт на об`єкті, не звільняє позивача від відповідальності перед відповідачем за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, а також не позбавляє права позивача самостійно здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у ході виконання договору заявляв про будь-які недоліки у роботах або матеріалах (їх кількості, характеристик тощо). Докази протилежного у матеріалах справи відсутні, натомість, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року підписані без заперечень та зауважень зі сторони замовника й оплачені в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

З огляду на положення статей 857 та 858 ЦК України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, позивач (замовник), посилаючись на наявність у виконаних відповідачем (підрядником) підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовам договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19).

Роботи як улаштування плит бетонних тротуарних фігурних та улаштування каменя бортового не є прихованими роботами в розумінні Державних будівельних норм України, а відтак замовник під час прийняття виконаних генеральним підрядником робіт мав можливість пересвідчитися у товщині плит бетонних тротуарних фігурних, які улаштовані на об`єкті, а також встановити точну кількості улаштованого на об`єкті каменя бортового, у зв`язку із чим, недоліки виконаних відповідачем робіт, про які стверджує позивач, могли бути встановлені останнім при звичайному способі її прийняття, тому не заявивши про такі недоліки відповідачу під час прийняття робіт, позивач втратив право посилатись на відсутність виконаних робіт або матеріалів та не може в односторонньому порядку коригувати акти приймання виконаних будівельних робіт.

Відсутні у матеріалах справи також докази того, що внаслідок виявлення Вищедубечанською сільською радою або її правонаступником - Пірнівською сільською радою недоліків у виконаних відповідачем роботах, позивач (його правонаступник) звертався до відповідача, в порядку п. 5.2 договору, з письмовим повідомленням про такі недоліки та запрошував його та представника спеціалізованої організації, що здійснював технічний нагляд за виконанням робіт, для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Акт про виявлені недоліки позивачем із залученням незалежних експертів в однобічному порядку не складався і не надсилався відповідачу.

Доказів того, що до дати звернення позивачем до суду із даним позовом, позивач (його правонаступник) звертався до відповідача з будь-якими вимогами/повідомленнями про усунення виявлених недоліків у роботі сторонами до суду не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що документів, що підтверджували б виявлення Вищедубечанською сільською радою (або її правонаступником) недоліків у виконаних позивачем роботах, що виконувались відповідачем на підставі договору № 06/11 на виконання робіт по об`єкту від 06.11.2020 матеріали справи не містять, у зв`язку із чим, безпідставним є твердження позивача, що станом на 2023 рік висновком експерта № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 встановлено факт невиконання відповідачем будівельних робіт за договором на виконання робіт по об`єкту № 06/11 від 06.11.2020 з капітального ремонту по благоустрою центра в с. Вища Дубечня Вишгородського району Київської області, на суму 454 424,54 грн з ПДВ, які були сплачені Вищедубечанською сільською радою.

Щодо висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023, проведеної в межах кримінального провадження, наданого позивачем на підтвердження факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 06/11 від 06.11.2020 та заподіяння позивачу збитків в сумі 452 424,54 грн за відображені підрядником в актах приймання виконаних будівельних робіт, роботи, які фактично не виконані відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

На переконання позивача, висновок судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні ст. 76-78 ГПК Україні завдання відповідачем позивачу збитків у загальній сумі 452 424,54 грн.

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).

Тобто колегія суддів критично оцінює доводи відповідача про те, що долучений позивачем до позовної заяви висновок експерта, складений в межах кримінального провадження, виготовлений ані на замовлення учасника поточної справи, ані на підставі ухвали суду про призначення експертизи, у зв`язку із чим не може мати статусу висновку експерта в розумінні ст. 98 ГПК України, і, відповідно, мати статус належного та допустимого доказу по справі.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із доводами господарського суду першої інстанції про те, що враховуючи відсутність у позивача оригіналу висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023, у позивача відсутні підстави підтверджувати відповідність копії вказаного письмового доказу оригіналу, крім того, подана позивачем до суду копія висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023, не засвічена в порядку, встановленому чинним законодавством, особою, у якої знаходиться оригінал такого письмового документа.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог, однак, клопотання про витребування висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 жодною стороною під час розгляду даної справи заявлено не було.

Відповідно до п. 72 постанови Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23, копія з копії висновку експерта, що не була засвідчена належним чином стороною, не приймається судом до розгляду як письмовий доказ, що виключає його оцінку разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Зазначене спростовує доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо засвідчення належним чином письмового доказу.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем при поданні до суду доказів не дотримано вимог ст. 81, 91 ГПК України, з урахуванням того, що подана позивачем копія висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/111-23/27824-БТ від 24.08.2023 не засвічена в порядку, встановленому чинним законодавством, особою, у якої знаходиться оригінал такого письмового документа, а позивачем, у свою чергу, не заявлялось клопотання про витребування доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що невідповідність вимогам процесуального закону наданого позивачем документу зумовлює неможливість його прийняття судом в якості належного доказу у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що єдиним доказом неналежного виконання відповідачем договору на виконання робіт по об`єкту № 06/11 позивачем зазначено висновок експертизи у кримінальному провадження № 12021110000000038, у якому, в подальшому, у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, станом на дату розгляду даної справи відсутній вирок суду відносно відповідача з приводу отримання останнім грошових коштів від позивача на виконання робіт по об`єкту в с. Вища Дубечня, які відповідач фактично не виконав, чим привласнив грошові кошти.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, а саме: недоведеність позивачем факту порушення відповідачем умов договору та того, що відповідач, в порушення ст. 857, 859 ЦК України, не виконав роботу, що відповідає умовам договору, та відобразив в актах приймання будівельних робіт роботи, які фактично оплачені Вищедубечанською сільською радою, проте не виконані відповідачем на суму 452 424,54 грн, відсутність завданих реальних збитків позивачу, як одного із елементів складу цивільного правопорушення, у зв`язку із чим, цивільно-правова відповідальність не настає, погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Пірнівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Пірнівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2024 у справі № 911/507/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/507/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови підписано 26.11.2024, у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці з 15.11.2024 по 25.11.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун