Постанова

від 29.10.2024 по справі 911/337/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа№ 911/337/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Журавльов А.В. (в залі суду);

представники від інших учасників справи: не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 (повне рішення складено 07.05.2021) у справі № 911/337/19 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Фонд державного майна України;

2.Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 3. Виробничо-комерційне підприємство «Військовий мисливець» Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України;

4. Всеукраїнська громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України;

5. ОСОБА_1

про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Міністерства оборони України б/н від 31.01.2019 року (вх. №355/19 від 31.01.2019 року) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (далі - відповідач), треті особи: Всеукраїнська громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (далі - третя особа 1), Виробничо-комерційне підприємство «Військовий мисливець» Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (далі - третя особа 2), Фонд державного майна України (далі - третя особа - 3), ОСОБА_1 (далі - третя особа - 4) про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у задоволенні позову Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду державного майна України та Макарівської квартирно-експлуатаційної частини (району), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Всеукраїнської громадської організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, Виробничо-комерційного підприємства «Військовий мисливець» Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України, ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що позивач є органом управління майном колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР. Судом встановлено, що Всеукраїнська громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України не є правонаступником майна колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР. Зважаючи, що з моменту набуття незалежності України колишнє військово-мисливське товариство Збройних Сил СРСР припинило свою діяльність на території України, позивач має право управляти майном вказаної організації, тобто майном, що знаходилось у вказаної організації до 24.08.1991. Судом встановлено, що об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 створені в результаті нового будівництва, здійсненого відповідачем у 2016 та 2017 р.р. та не відносяться до об`єктів колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР. Вказане також підтверджується актами державного виконавця від 25.04.2019 року при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 18.11.2003 року, згідно яких зазначено, що майно, яке підлягає поверненню з чужого незаконного володіння із об`єкту Дубраво-Ленінського мисливського господарства на користь Міністерства оборони України згідно рішення суду не виявлено. За таких обставин, суд вважає недоведеними твердження позивача про те, що спірне майно є майном колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР та підлягає витребуванню у відповідача. Суд зазначає, що відповідно до експертного висновку №29322/19-42 від 23.12.2020 року у справі №911/337/19, під час обстеження не встановлено розташування побутової літ «И» площею 124,2 кв.м., господарської літ. «Ї» площею 45.4 кв.м., конюшні-складу літ «Є» площею 219, 4 кв.м., навісів літ «Й», «Ц», вольєру літ «Ш», що входять до складу громадського (виробничого) будинку (приміщення) загальною площею 1649,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Тобто, частина спірного майна на час розгляду даної справи відсутня в натурі. Під час розгляду справи судом встановлено, що під час проведення обстеження судовим експертом не встановлено наявності на території будівель та споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, відмічених у свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія САВ №278836 (том 3 а.с.203) та в матеріалах інвентаризаційної справи, складеної КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» з первинною інвентаризацією 14.08.2002 року та поточною інвентаризацією 18.04.2008 року (том. З а.с.49-84). Тобто, під час обстеження відсутні об`єкти нерухомого майна колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР.

Нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф» загальною площею 1206,6 кв.м., що входить до складу громадського (виробничого) будинку (приміщення) Мисливсько-рибальського клубу « Ярик » загальною площею 1649,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , створене в результаті нового будівництва, здійсненого у 2016 році, а не в результаті реконструкції (перебудови) об`єктів нерухомого майна, збудованих до 24.08.1991 року. Будівля єгерської літ. «О» площею 54,0 кв.м, навіси літ. «X», «Ч», «Я», що входять до складу громадського (виробничого) будинку (приміщення) Мисливсько-рибальського клубу « Ярик » загальною площею 1649,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , створені в результаті нового будівництва, здійсненого у 2016 та 2017 р.р., а не в результаті реконструкції (перебудови) об`єктів нерухомого майна, збудованих до 24.08.1991 року. Інші будівлі та споруди, які знаходились на час проведення обстеження на території за адресою: АДРЕСА_1 утворені не в результаті реконструкції будівель та споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 відмічених у свідоцтві про власності на нерухоме майно серії САВ №278836 (т.3 а.с.203) та в матеріалах інвентаризаційної справи, складеної КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» з первинною інвентаризацією 14.08.2002 року та поточною інвентаризацією 18.04.2008 року. Об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 створені в результаті нового будівництва, здійсненого відповідачем у 2016 та 2017 р.р. та не відносяться до об`єктів колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР. Таким чином, вказане майно не може бути об`єктом віндикаційного позову. Не є можливим пред`явлення віндикаційного позову про повернення будівель, що фактично є новим об`єктом нерухомості. Суд зазначає, що захищати своє право власності шляхом подання віндикаційного позову власник має можливість лише в тому випадку, коли майно збереглося в натурі. За своїм змістом віндикаційний позов являє собою вимогу про поновлення у власника права володіння річчю, яка йому має належати; тому не допускається заміна цієї речі іншою. Посилання позивача на положення ст. 376 ЦК України, як на підставу для визнання права державної власності на спірні об`єкти нерухомого майна, виходять за межі заявлених підстав позову. Оскільки, судом в ході розгляду справи, серед іншого встановлено, що спірні об`єкти нерухомого майна не є майном колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР, а відтак, не підлягає передачі до сфери управління позивача, а тому, в наданні оцінки іншим доводам сторін суд не вбачає необхідності, адже, встановлених судом обставин вони не спростовують, та відповідно протилежного не підтверджують.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Міністерство оборони України звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міністерства оборони до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик», на користь Міністерства оборони України понесені судові витрати, пов`язані з подачею позову, а також апеляційної скарги.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає, що у даній справі судом першої інстанції не враховано доводи, які підтверджуються належними та допустимими доказами, щодо прав позивача на титульне володіння комплексом будівель і споруд з реєстровим номером 1149511632210.

Скаржник вказує на те, що розташування майнового комплексу громадського (виробничого) будинку (приміщення) Мисливсько-рибальського клубу « Ярик » на тій же земельній ділянці,на якій розташований комплекс будівель і споруд, що рішенням № 18/375 підлягають поверненню позивачу, підтверджується висновком Командування Сил підтримки ЗСУ (№151 від 12.02.2021), складеного за результатами аналізу картографічних (графічних) матеріалів та тиражними відбитками топографічних карт.

На думку скаржника, судом не надано оцінки договору оренди від 01.01.2016, що він є доказом того, що відповідач видозмінював витребуване майно з прив`язкою до вже існуючого нерухомого майна - мисливської бази Дубраво-Ленінського мисливського господарства ТВМР ЗСУ як цілісного майнового комплексу з використанням його структурних елементів, зокрема земельної ділянки.

Скаржник посилаючись на ч. 4 ст. 390 ЦК України, зазначає про те, що зазначена норма дозволяє власнику витребувати реконструйований (поліпшений) об`єкт віндикації, а добросовісного набувача наділяє відповідними способами захисту - правом звернення до суду щодо відшкодування витрат, якщо такі були понесені (постанова Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 914/3366/16), за таких обставин, позивач має право витребувати своє майно в порядку ст. 387 ЦК України.

Скаржник вказує на те, що згідно із експертним висновком № 29322/19-42 складові частини спірного нерухомого майна створені в результаті нового будівництва, а не реконструкції, проте відповідачем не здійснено реєстрацію права власності на новозбудовані складові майнового комплексу, при цьому, згідно із декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, відповідачем було здійснено реконструкцію нежитлової будівлі та приміщень мисливської бази, тому, відповідно до правовстановлюючих документів складові частини спірного майнового комплексу є видозміненими у зв`язку з проведенням реконструкції.

Скаржник вказує на те, що позивач є титульним володільцем земельної ділянки, на якій розташованих об`єкт нерухомого майна з реєстровим номером 1149511632210, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку обумовлюється тим, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 18/375 не було виконане відповідачем у даній справі - ТВМР ЗСУ.

На думку скаржника, приймаючи оскаржуване рішення, взагалі не надав оцінки доказам, які надані на підтвердження доводів позовної заяви про недобросовісність відповідача, оскільки:

- на допиті в рамках кримінального провадження, у якості свідка, ОСОБА_2 зазначив про те, що він з 2000 року виконує обов`язки головного мисливствознавця ТВМР України, входить до складу керівних органів товариства, на засіданнях яких неодноразово розглядалось питання щодо необхідності повернення державного майна Міноборони за рішенням суду у справі № 18/375;

- ОСОБА_2 на час реєстрації спірного майна за відповідачем був одночасно головним мисливствознавцем ТВМР України та директором ТОВ «МРК Ярик», тобто особою, яка безпосередньо і одночасно пов`язана із двома вказаними товариствами;

- договір оренди (найму) нерухомого майна № 01/01/16 укладено на три роки, але вказаний договір нотаріально не посвідчений, а тому є нікчемним і не породжує жодних правових наслідків;

- в договорі № 01/01/16 відсутній кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, а тому в силу вимог статті 377 ЦК України та статті 120 Земельного кодексу України, цей договір не може бути правовстановлюючим документом, який передбачає набуття права власності на спірне майно;

- відповідач здійснив незаконне будівництво під виглядом реконструкції, з метою незаконного заволодіння спірним об`єктом.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, пояснень та заперечень на пояснення та відзив

ВКП «Військовий мисливець» ТВМР ЗСУ у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково, змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 та відмовити у задоволенні позову Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» у зв`язку із неналежністю ТОВ «МРК «Ярик» як відповідача у справі, залишити без змін резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19, вказав на те, що право власності на майновий комплекс зареєстровано за ВКП «Військовий мисливець» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.07.2008 та присвоєно реєстраційний номер нерухомого майна 24068200, що свідчить про визнання державою цього права, а в подальшому, державним реєстратором 17.01.2017 проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «МРК «Ярик», та присвоєно об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 1149511632210. Як вбачається із матеріалів справи, підставою для реєстрації права власності за відповідачем, та відповідно, підставою для набуття відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна є, зокрема, договір оренди (найму) нерухомого майна, серія та номер 01/01/16, видавник ТОВ «МРК «Ярик» та ВКП «Військовий мисливець» (договір міститься в матеріалах судової справи).

ВКП «Військовий мисливець» ТВМР ЗСУ зазначає про те, що договір оренди (найму) нерухомого майна № 01/01/16 від 01.01.2016 підписаний зі сторони ВКП «Військовий мисливець» зовсім сторонньою особою - Гуріним М.М., який обіймав посаду генерального директора ВКП «Військовий мисливець» по 15.08.2011 включно, тобто, договір є неукладеним та не може породжувати жодних правових наслідків для ВКП «Військовий мисливець» та ТОВ «МРК «Ярик». ВКП «Військовий мисливець», яке з 2008р. по даний час є законним власником майнового комплексу та ніколи не надавало будь-якої згоди будь-яким третім особам, зокрема відповідачу, проводити будь-які будівельні роботи на спірному об`єкті нерухомого майна, матеріали справи протилежного не містять. Окрім цього, договір укладений на три роки, при цьому даний договір оренди укладено в простій письмовій формі.

ВКП «Військовий мисливець» вважає висновок експерта від 23.12.2020 неповним, таким що не є ясним та категоричним, щодо питань, визначених судом та не може бути покладений в підтвердження обставин справи. З наведеного висновку вбачається, що у даному випадку експерт лише вказує, що ці об`єкти створені не у результаті реконструкції будівель та споруд майнового комплексу, при цьому жодних висновків про те, що вказані будівлі і споруди були створені в результаті нового будівництва, здійсненого відповідачем у 2016р. та 2017р. експертний висновок не містить.

Також ВКП «Військовий мисливець» вважає, що позивач звернувся з позовом до ТОВ «МРК «Ярик» як до неналежного відповідача, оскільки єдиним законним власником майнового комплексу є ВКП «Військовий мисливець», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: рішенням від 24.06.2008 № 288 Виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради V скликання Бородянського району Київської області, свідоцтвом про право власності серії САВ № 278836 , відкритою інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, при цьому, жодної позовної вимоги до ВКП «Військовий мисливець» позивачем не заявлено.

Відповідач у поясненні у справі, поданих до суду 15.07.2021, вказав на те, що згідно із висновком експерта, об`єкти нерухомого майна, збудовані не в межах забудови об`єктів, які відмічені в матеріалах інвентаризаційної справи, складеної КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації». Вказане переконливо свідчить, що відповідач здійснював нове будівництво, а не реконструкцію (перебудову) існуючих об`єктів, за таких обставин, доводи позивача про те, що спірне майно створено в результаті реконструкції майна Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР не відповідає фактичним обставинам справи. Доводи позивача про те, що він є власником земельної ділянки, на якій розміщені спірні об`єкти нерухомого майна не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. Спірна земельна ділянка ніколи не надавалася для розміщення військових частин. Посилання позивача на те, що спірні об`єкти нерухомого майна є самочинним будівництвом виходять за межі заявлених підстав позову, які вказані у позовній заяві, однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не просив визнати за ним право власності на спірні об`єкти нерухомого майна з посиланням на приписи статті 376 ЦК України, водночас позивач не змінював та не доповнював підстав позову, а тому суд першої інстанції правомірно не розглядав вказані доводи позивача.

19.07.2021 позивач у заперечені на відзив, не погодився з мотивом ВКП «Військовий мисливець» щодо звернення позивача з позовною заявою до неналежного відповідача, оскільки у 2017р. відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «МРК «Ярик» зареєстрував право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 1149511632210), на підставі документів про здійснення реконструкції нежитлової будівлі та приміщень мисливської бази. Володільцем нерухомого майна вважається особа, щодо якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний актуальний запис про право власності, тобто, керуючись принципом реєстраційного підтвердження, ТОВ «МРК «Ярик», хоч і незаконно, але зареєстрував в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно спірний об`єкт нерухомого майна, а тому є його останнім набувачем і відповідно належним відповідачем у справі № 911/337/19.

06.08.2021 позивач у запереченні на пояснення ТОВ «МРК «Ярик» вказав про те, що хоч експертом і встановлено фактичну відсутність майна ВМТ СРСР, у тому вигляді, в якому воно існувало до 1991р., проте витребуваний об`єкт нерухомого майна є майном союзного мисливського товариства, оскільки є видозміненим в межах майнового комплексу ВМТ СОСО та ідентичної земельної ділянки. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку у позивача обумовлюється тим, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 18/375 не було виконане відповідачем у цій справі - ТВМР ЗСУ. При цьому, відсутність правооформлюючої документації, реєстрації земельної ділянки, як індивідуально визначеного об`єкта права, не змінює правового статусу земель відповідного цільового призначення, визначеного законодавчо, належності цих земель до державної власності, яке не припинялось у встановленому порядку, як земель оборони.

Позивач вказує на те, що документи, на підставі яких у ТОВ «МРК «Ярик» виникло право власності згідно із відомостями Реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про здійснення реконструкції вже існуючих будівель і споруд, у свою чергу, відповідач не реєстрував право власності на новозбудовані об`єкти нерухомого майна, як це передбачено ч. 2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», отже, він є володільцем реконструйованого об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1149511632210.

Позивач зазначає про те, що під час проведення експертизи, були встановлені ново виявлені обставини і це відбулось вже під час розгляду справи і з урахуванням цього, позивач, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.01.2021 було надано письмові пояснення з урахуванням висновку експерта № 29322/19-42, в яких послався на ч. 5 ст. 376 ЦК України, як на правову підставу своїх вимог щодо визнання права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

В тексті апеляційної скарги скаржник просить поновити йому пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 поновлено Міністерству оборони України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони Україи на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19. Призначено справу № 911/337/19 до розгляду у судовому засіданні 20.07.2021.

Розпорядженнями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/337/19 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 прийнято справу № 911/337/19 за апеляційною скаргою Міністерства оборони Україи на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О. Призначено розгляд апеляційної скарги Міністерства оборони Україи на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 на 02.09.2021.

Розпорядженнями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Ткаченко Б.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/337/19 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 прйинято справу № 911/337/19 за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 зобов'язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/ перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41) у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати Північному апеляційному господарському суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування): Балковий Владислав Ігорович (відома суду адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 до 05.10.2021.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судових засіданнях 05.10.2021, 21.10.2021 та 03.11.2021 оголошувались перерви у розгляді справи № 911/337/19 до 21.10.2021, 03.11.2021 та 18.11.2021, відповідно.

Також ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі № 911/337/19.

17.11.2021 відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставити наведені у клопотанні питання.

З метою надання сторонам можливості подати перелік питань, які необхідно вирішити судовому експерту, з урахуванням питань, поставлених у судовому засіданні 18.11.2021, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 оголошено перерву у розгляді справи № 911/337/19 до 22.11.2021.

19.11.2021 від відповідача через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, з доповненням переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експертів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" про призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. Призначено у справі № 911/337/19 судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6.

Листом від 20.02.2024 Північний апеляційний господарський суд просив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз надати інформацію про стан проведення у справі № 911/337/19 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

05.03.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання експерта Сергія Ліньова про призначення обстеження об`єкта дослідження та надання додаткових документів.

11.03.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист у якому зазначено, що у зв`язку із проведенням експертиз у резонансних кримінальних провадженнях, терміни виконання призначеної експертизи були подовженні. Також у листі зазначено, що по даній справі направлено клопотання експерта про призначення обстеження об`єкта дослідження, яке відбудеться 11.04.2023, за результатами проведення якого буде виконана призначена експертиза в максимально стислі строки з врахуванням поточного завантаження.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Суліма В.В. з 12.03.2024 по 14.03.2024 процесуальні дії не здійснювались.

14.03.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист у якому зазначено, що по даній справі направлено клопотання експерта про призначення обстеження об`єкта дослідження, яке відбудеться 29.03.2024, за результатами якого буде виконана призначена експертиза.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 911/337/19. Розгляд клопотання експерта у справі № 911/337/19 призначено на 01.04.2024.

01.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до яких додано копії документів досудового розслідування кримінального провадження №12021111050002294 від 22.10.2021, що були наданні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області до матеріалів господарської справи № 911/337/19.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2024 проти задоволення клопотання експерта не заперечував.

Представники інших сторін в судове засідання 01.04.2024 не прибули.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі № 911/337/19 про призначення обстеження об`єкта дослідження та надання додаткових документів - задоволено. Залучено до матеріалів справи додаткові документи, надані представником Міністерства оборони України, а саме: копії документів досудового розслідування кримінального провадження № 12021111050002294 від 22.10.202. Зобов`язано сторони надати суду наявні у них документи на вимогу експерта протягом 10 (десяти) днів. Попереджено учасників апеляційного провадження, що у разі ненадання витребуваних матеріалів, судова експертиза буде (не буде) проведена за наявними матеріалами справи. Провадження у справі № 911/337/19 зупинити на час проведення експертизи.

26.09.2024 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 17.09.2024 № 1395/22-42 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 911/337/19. Розгляд апеляційної скарги Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 призначити на 29.10.2024.

Також зазначеною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду свої пояснення з урахуванням висновку експерта.

25.10.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення судового засідання у справі № 911/377/19, у зв`язку із об`єктивною неможливістю своєї участі у судовому засіданні, що відбудеться 29.10.2024 об 11 год. 30 хв., у зв`язку з тим, що братиму участь в підготовчому судовому засіданні, яке відбудеться 29.10.2024 о 10 год. 40 хв. у Господарському суді Волинської області, у справі № 903/819/24 (суддя - Шум М.С.) як представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВНА ТРЕЙД».

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши подане клопотання, враховуючи тривалий строк розгляду справи № 911/337/19, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки керівник відповідача не був позбавлений права скористатись послугами інших адвокатів чи представляти інтереси відповідача особисто. Крім того, колегія суддів зазначає про те, що якщо відповідач вважав, що його позиція може бути додатково обґрунтована, він не був позбавлений права направити свої аргументи разом із клопотанням у письмових заявах.

Водночас, слід зазначити, що представник відповідача не був позбавлений права проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, складність справи, призначення та проведення у даній справі експертизи, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, тимчасові непрацездатності суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/337/19 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Міністерства оборони до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі №18/375 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (далі - ТВМР України) про спонукання до виконання дій зобов`язано Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України здійснити інвентаризацію майна та повернути з чужого незаконного володіння на користь Міністерства оборони України майно, а саме: виробниче мисливсько-риболовецьке об`єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарства, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2003 рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі №18/375 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2003 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2003 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі № 18/375 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного суду України від 18.11.2003 постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2003 скасовано, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2003 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі № 18/375 залишено в силі.

Згідно постанови ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві від 23.02.2004 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.11.2003 у справі №18/375.

Як зазначає позивач, у зв`язку із ухиленням ТВМР України протягом тривалого часу від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі № 18/375 та перешкоджання належному виконанню зазначеного рішення станом на день звернення до суду триває виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 18.11.2003 у справі № 18/375, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Згідно вироку Солом`янського районного суду м. Києва 24.01.2011 у справі №1-п492/11 колишнього керівника ТВМР України у зв`язку з невиконанням рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 щодо повернення вказаного майна Міністерству оборони України з чужого незаконного володіння, визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, однак, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі №18/375 та згідно наказу ТВМР України №6 від 01.06.2015, у грудні 2015 проведено інвентаризацію основних засобів Дубраво-Ленінського мисливського господарства, за результатами якої підтверджено наявність спірного майна Дубраво-Ленінського мисливського господарства, але в порушення вказаного рішення, зі слів позивача, до сфери управління Міністерства оборони України спірне майно не передано. Проте, під час інвентаризації, ТВМР України не надано правовстановлюючих документів, або інших документів за допомогою яких можна ідентифікувати об`єкти спірного індивідуально визначеного майна.

У 2017 році відбулась зміна керівників ТВМР України, за результатом чого складено відповідний акт приймання-передачі від 31.05.2017 року, згідно якого Дубраво-Ленінське мисливське господарство є необоротним активом ТВМР України, що підтверджується інвентаризаційним описом необоротних активів. Відповідно до Акту приймання-передачі, у розділі щодо Дубраво-Ленінського мисливського господарства зазначена інформація, що договір оренди Дубраво-Ленінського мисливського господарства від 01.05.2015 б/н з 01.01.2016 з ТОВ «Ярик» не пролонгувався. Вказане підтверджувало володіння ТВМР України спірним майном.

Позивач зазначає, що під час розгляду справи № 18/375 встановлено обставини, які згідно ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню при вирішенні даного спору, а саме, стосовно того, що розподільчий акт від 03 лютого 1994 року "Про перехід майна та фінансових ресурсів (прав та обов`язків) Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР у зв`язку з припиненням його діяльності шляхом реорганізації (розподілу) до Товариства військових мисливців та рибалок України, яке є правонаступником", не може бути доказом того, що Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України м. Київ є власником спірного майна, оскільки, акт затверджений головою Центральної Ради Загальноармійського мисливського товариства та складений без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України; майно, що є предметом розгляду справи №18/375 є загальнодержавною власністю; згідно Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року №3943-ХП "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13 січня 1995 року "Про визначення органів управління майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР", на Міністерство оборони України покладено повноваження органу управління спірним майном; спірним майном (визначене у розподільчому акті від 03 лютого 1994 року) Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України м. Київ користується за відсутності щодо цього правових підстав.

Позивач вказує, що відповідно до п.п. 1, 3 постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є державною власністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" передбачено, що Міністерствам, зазначеним у додатку, прийняти до 15.01.1995 до сфери управління відповідне майно з наступним повідомленням органів державної статистики, податкових і фінансових органів.

Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться об`єкт нерухомого майна: громадський (виробничий) будинок (приміщення) загальною площею 1649,6 кв.м, до складу якого входить: нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф» площею 1206,6 кв.м, побутова літ. «И» площею 124,2 кв.м, господарська літ «Ї» площею 45,4 кв.м, єгерська літ «О» площею 54,0 кв.м, конюшня-склад літ. «Є» площею 219,4 кв.м, навіси літ. «Й», «Х», «Ц», «Ч», «Я», вольєр літ. «Ш» та на праві власності належить ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик».

Вказаний об`єкт нерухомого майна ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» набув на підставі договору оренди (найму) нерухомого майна від 01.01.2016 № 01/01/2016, декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. При цьому, на думку позивача, Договір оренди нібито укладений 01.01.2016, що суперечить змісту Акту приймання-передачі, згідно якого договір оренди Дубраво-Ленінського мисливського господарства від 01.05.2015 б/н з 01.01.2016 року з ТОВ «Ярик» не пролонгувався, що також свідчить про те, що спірним майном відповідач заволодів безоплатно.

Натомість, як зазначає позивач, об`єкт нерухомого майна, яким незаконно володіє відповідач, є об`єктом державної власності на підставі Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13 січня 1995 року "Про визначення органів управління майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР".

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що спірний об`єкт нерухомого майна підлягає поверненню до державної власності. При цьому, позивач стверджує про недобросовісність відповідача, оскільки, посадовим особам відповідача було достеменно відомо про те, що спірний об`єкт нерухомого майна підлягає поверненню до державної власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі № 18/375 та вищезазначених законодавчих актів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до актів державного виконавця від 25.04.2019 при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 18.11.2003 майно, яке підлягає поверненню з чужого незаконного володіння із об`єкту Дубраво-Ленінського мисливського господарства на користь Міністерства оборони України згідно рішення суду не виявлено. Спірні об`єкти нерухомого майна є новоствореними об`єктами, на які не поширюється дія Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13 січня 1995 року "Про визначення органів управління майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем подано позовну заяву із вимогами про визнання права власності держави в особі Міністерства оборони України на нерухоме майно та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ТОВ «Ярик».

До господарського суду першої інстанції від позивача надійшла заява б/н від 08.04.2019 вх. №6971/19 від 09.04.2019) про зміну предмету позову, в якій позивач просить стягнути з відповідача - ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» на користь Міністерства оборони України 1075383,41 грн., доходу від оренди спірного майна, який позивач міг би одержати за період з 17.01.2017 по 17.04.2019.

В подальшому, до господарського суду першої інстанції від позивача надійшла заява б/н від 22.05.2019 (вх.№10196/19 від 22.05.2019 року) про зміну предмету позову. Згідно поданої заяви позивач просить витребувати нерухоме майно: громадський (виробничий) будинок (приміщення) загальною площею 1649,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1149511632210), до складу якого входить: нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф» площею 1206,6 кв.м., побутова літ. «И» площею 124,2 кв.м., господарська літ «Ї» площею 45,4 кв.м., єгерська літ «О» площею 54,0 кв.м., конюшня-склад літ. «Є» площею 219,4 кв.м., навіси літ. «Й», «Х», «Ц», «Ч», «Я», вольєр літ. «Ш» з незаконного володіння ТОВ «Ярик» у власність держави в особі Міністерства оборони України.

Як зазначено у рішенні Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 представник позивача у судовому засіданні 27.04.2021 первісні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що письмової заяви представника позивача, в якій змінено предмет позову, на позовні вимоги, які були визначені у позовній заяві, в матеріалах справи відсутня, у зв`язку із чим, розгляду підлягала позовна вимога, відповідно до заяви б/н від 22.05.2019 (вх.№10196/19 від 22.05.2019) про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить витребувати нерухоме майно: громадський (виробничий) будинок (приміщення) загальною площею 1649,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1149511632210), до складу якого входить: нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф» площею 1206,6 кв.м., побутова літ. «И» площею 124,2 кв.м., господарська літ «Ї» площею 45,4 кв.м., єгерська літ «О» площею 54,0 кв.м., конюшня-склад літ. «Є» площею 219,4 кв.м., навіси літ. «Й», «Х», «Ц», «Ч», «Я», вольєр літ. «Ш» з незаконного володіння ТОВ «Ярик» у власність держави в особі Міністерства оборони України.

Відповідно до положень статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України).

При цьому, колегія суддів також враховує те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

При набутті самостійності Українською державою в 1991 році, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, визначено державною власністю України відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.01.1991 "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Постановою Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

На виконання вказаної постанови 13.01.1995 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" згідно з якою визначено, що до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, покласти на міністерства повноваження органів управління цим майном згідно з додатком. Відповідно до наведеного додатку на Міністерство оборони України покладено повноваження органу управління щодо підприємств, організацій та об`єктів Міноборони колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР: виробниче мисливсько-риболовецьке об`єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарства, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2002 у справі №18/375, залишеним в силі постановою Верховного Суду України від 18.11.2003, задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України. Зобов`язано Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України разом з фахівцями Міністерства оборони України здійснити інвентаризацію майна, а саме: виробничого мисливсько-риболовецького об`єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарств, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарства, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу. Зобов`язано Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України повернути з чужого незаконного володіння на користь Міністерства оборони України майно, а саме: виробниче мисливсько-риболовецьке об`єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарств, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу.

Верховним Судом України, який погодився з позицією суду першої інстанції у вказаній справі, зазначено, що "розподільчий акт від 03.02.1994 про перехід майна та фінансових ресурсів (прав та обов`язків) Військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР у зв`язку з припиненням його діяльності шляхом реорганізації (розподілу) до Товариства військових мисливців та рибалок України, котрий є правонаступником, не може бути доказом того, що відповідач є власником спірного майна, оскільки акт затверджений головою Центральної ради Загальноармійського мисливського товариства та складений без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України. Постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Кабінету Міністрів України до 01.03.1994 доручено у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна. На виконання вказаної постанови 13.01.1995 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №18 "Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР", згідно з якою на Міністерство оборони України покладено повноваження органу управління майном підприємств, організацій та об`єктів колишнього мисливського товариства Збройних Сил СРСР. Таким чином, на Міністерство оборони України тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна громадських організацій колишнього Союзу РСР, покладено повноваження органу управління спірним майном. Як встановлено судами, на даний час, незважаючи на такі нормативні акти, спірним майном користується відповідач за відсутності для цього правових підстав".

Матеріали справи не містять доказів того, що спірне у цій справі № 911/337/19 нерухоме майно не належить до вказаного у справі № 18/375 переліку чи відноситься до іншої категорії майна, яким користується відповідач.

Таким чином, позивач є органом управління майном колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР.

Судом встановлено, що Всеукраїнська громадська організація Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України не є правонаступником майна колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР. Зважаючи, що з моменту набуття незалежності України колишнє військово-мисливське товариство Збройних Сил СРСР припинило свою діяльність на території України, позивач має право управляти майном вказаної організації, тобто майном, що знаходилось у вказаної організації до 24.08.1991 року.

В матеріалах справи наявні документи технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до розпорядження №1079-р від 04.09.1961 року Ради Міністрів Української PCP (том 4 а.с. 143-144) дозволено виділити Окружній раді військово-мисливського товариства Київського військового округу під садибу мисливського господарства і будівництво ставків земельну ділянку площею 5,4 га (не вкритої лісами) із Дубраво-Ленінського лісництва (квартали №38, 47, 56 і 59) Першотравневого лісгоспу в лісах першої групи без виключення з держлісфонду з правом розчистки чагарників.

В матеріалах справи міститься план садиби Дубраво-Ленінського прилісного господарства Окружної ради військово-мисливського товариства Київського військового округу в кварталі №47 площею 0,5 га Дубраво-Ленінського лісництва Першотравневого лісгоспу площею 0,5 га (том 4 а.с.142), який затверджено заступником голови Окружної ради військово-мисливського товариства Київського військового округу.

Згідно інвентаризаційної відомості обліку земельного фонду, будівель і споруд по мисливським господарствам та риболовним базам ради військово-мисливського товариства Київського військового округу станом на 12.02.1986 року (том 4 а.с. 139-141) на території центральної бази Дубраво-Ленінського мисливського господарства за адресою: 255750, Київська область, Бородянський район, с. Пороскотень, на ділянці, відведеній розпорядженням №1079-р від 04.09.1961 року Ради Міністрів Української PCP, розташовано 10 об`єктів нерухомого майна.

В акті від 01.07.2000 приймання-передачі основних фондів Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України на баланс ВКП «Військовий мисливець» наведено перелік основних засобів за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Пороскотень, що передаються (том 4 а.с. 111-113) та вказується вже про наявність лише 7 об`єктів.

В інвентарних картах обліку основних засобів Дуброво-Ленінського мисливського господарства типової форми №03-6 (том 4 а.с. 114-117), затвердженої наказом Мінстату України від 25.12.1995 року, щодо основних засобів, переданих з 01.07.2000 року ВКП «Військовий мисливець» наведено наступну інформацію:1. Будинок житловий 2-х поверховий з мансардою (1974 р); 2.Будинок житловий з гаражем і складом (єгерська) (1961 р); 3. Будинок житловий (єгерська) (1963 р.); 4.Будинок житловий (1961 р.); 5.Кухня-столова літнього типу (1969 р.); 6. Сарай (1964 р.); 7. Підсобне приміщення (01.08.1993); 8. Колодязь на центральній садибі (1962 р.).

Відповідно до рішення №126 від 25.03.2008 виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради (том 3 а.с. 117), розглянувши клопотання ВКП «Військовий мисливець», керуючись п. 1-а ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв`язку з упорядкуванням адресного господарства села Пороскотень, виконавчий комітет Клавдієво-Тарасівської селищної ради вирішив закріпити за мисливською базою Дуброво-Ленінського мисливського господарства Виробничого-комерційного підприємства «Військовий мисливець» поштову адресу: АДРЕСА_1.

Згідно із рішенням від 24.06.2008 № 288 Виконавчого комітету Клавдієво-Тарасівської селищної ради V скликання Бородянського району Київської області (том 3 а.с. 202) ВКП «Військовий мисливець» оформлено право власності на об`єкти нерухомого майна в АДРЕСА_1, в тому числі: службовий будинок; єгерська; літня кухня-столова; будинок мисливський; готель; побутове приміщення; вбиральня; вбиральня; накриття; конюшня-склад; накриття; накриття; колодязь; огорожа.

22.07.2008 виконавчим комітетом Клавдієво-Тарасівської селищної ради, на підставі рішення від 24.06.2008 №288, Виробничо-комерційному підприємству «Військовий мисливець» товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України» видано свідоцтво серії САВ №278836 (том З а.с.203) на право власності на нерухоме майно - майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, до складу комплексу входять: службовий будинок літ. «А» загальною площею 63,0 м; єгерська літ. «Б» загальною площею 65,4 м2; літня кухня - столова літ. «В» загальною площею 40,6 м2; будинок мисливця літ. «Г» загальною площею 79,8 м.; готель літ. «Д» загальною площею 149,2 м2; побутове приміщення літ. «Е» загальною площею 46,7 м2; вбиральня літ. «Ж»; вбиральня літ. «З»; накриття літ. «К»; накриття літ. «Л»; накриття літ. «М»; накриття літ. «Н»; конюшня склад літ. «П»; накриття літ. «Р»; вольєр літ. «С»; накриття літ. «Т»; накриття літ. «У»; колодязь №1; огорожа №2-4; замощення №1.

В матеріалах інвентаризаційної справи наведено наступну характеристику будівель і споруд по АДРЕСА_1: Службовий будинок літ. «А» (рік побудови 1961), Єгерська літ. «Б» (рік побудови 1961), Літня кухня - столова літ. «В» (рік побудови 1961), Будинок мисливця літ. «Г» (рік побудови 1961), Готель літ. «Д» (рік побудови 1961), Побутове приміщення літ. «Е» (в стадії забудови).

Враховуючи вищевикладене, до 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 знаходились будівлі та споруди колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР.

01.01.2016 між Виробничо-комерційним підприємством «Військовий мисливець», як орендодавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (як орендарем) укладено Договір оренди нерухомого майна №01/01/16 (том 5 а.с.205-210), відповідно до якого орендодавець передає в оренду орендарю мисливську базу Дубраво-Ленінського мисливського господарства ВКП «Військовий мисливець» з усіма господарськими спорудами, на земельній ділянці загальною площею 5,0 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Договору оренди від 01.01.2016 №01/01/16 мисливська база Дубраво-Ленінського мисливського господарства - огороджений комплекс, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами і враховує: мисливський будинок; службовий будинок; літня кухня-столова; побутове приміщення; вбиральня - 2 шт.; накриття - 3 шт.; конюшня-склад; колодязь; огорожа.

29.11.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію №КС083163340306 про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: 07850, Київська область, Бородянський р-н., АДРЕСА_1» (том 5 а.с.65-67).

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт №КС083163340306 передбачається здійснити реконструкцію по проектній документації, розробленій ТОВ «АЛЮР-К» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №000291). Категорія складності об`єкта будівництва - III. Проектна документація затверджена наказом директора ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» б/н від 15.11.2016 року. Технічний нагляд здійснюватиме Дубинецький Сергій Вікторович (сертифікат АТ №003419). Замовником та генеральним підрядником будівництва, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт №КС083163340306 є ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська область, Макарівський р-н., с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 37824236).

21.12.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КС143163561011 по об`єкту будівництва «Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: Київська область, Бородянський р-н., АДРЕСА_1» (том 5 а.с. 68-74).

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС143163561011, замовником та генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська область, Макарівський р-н., с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 37824236).

Будівництво здійснено по проектній документації, розробленій ТОВ «АЛЮР-К», а головним архітектором проекту та відповідальним за авторський нагляд є ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №000291). Проектна документація затверджена наказом директора ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» б/н від 15.11.2016. Технічний нагляд здійснювався інженером з технічного нагляду Дубинецьким Сергієм Вікторовичем (сертифікат АТ №003419). Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівництво розпочато в четвертому кварталі 2016 року та завершене у четвертому кварталі 2016 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 78416152 від 19.01.2017) (том 4 а.с.14), об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1149511632210) - громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» загальною площею 1206,6 м за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: нежитлова будівля літ. «Ф», навіси літ. «X», «Ц», «Ч» на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик».

Згідно витягу, підставою виникнення права власності є: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС143163561011, виданий 21.12.2016, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; Протокол загальних зборів, серія та номер: 30-04/16, виданий 30.04.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик»; Договір оренди (найму) нерухомого майна, серія та номер: 01/01/16, виданий 01.01.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та ВКП «Військовий мисливець»; Договір довгострокового тимчасового користування лісами, серія та номер: ДК-01/16, виданий 08.12.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та ДП «Клавдієвське лісове господарство»; Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 23.12.2016, видавник: БТІ ФОП Сарсанія А.Т.

Згідно технічного паспорту від 23.12.2016 на громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» по АДРЕСА_1, складеного ФОП Сарсанія А.Т. (том 5 а.с. 190-199), на території об`єкта по АДРЕСА_1 розташовані: нежитлова будівля літ. «Ф», яка складається з основної частини та другого поверху літ. «Ф», прибудови літ. «ф», тераса літ. «ф1», «ф2», «фЗ», «ф4», сходів, ґанків та балконів; навіс літ. «X»; навіс літ. «Ц»; навіс літ. «Ч».

26.05.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію № КС083171461424 про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва «Реконструкція приміщень мисливської бази за адресою: 07850, Київська область, Бородянський р-н., АДРЕСА_1» (том 5 а.с.75-77).

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт №КС083171461424 передбачається здійснити реконструкцію по проектній документації, розробленій ТОВ «АЛЮР-К» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №000291). Категорія складності об`єкта будівництва - III. Проектна документація затверджена наказом директора ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» б/н від 16.12.2016 року.Технічний нагляд здійснюватиме Дубинецький Сергій Вікторович (сертифікат АТ №003419). Замовником та генеральним підрядником будівництва, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт №КС083171461424 є ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська область, Макарівський р-н., с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 37824236).

02.06.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КС143171531555 по об`єкту будівництва «Реконструкція приміщень мисливської бази за адресою: Київська область, Бородянський р-н., АДРЕСА_1» (том 5 а.с.78-84).

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС143171531555 замовником та генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська область, Макарівський р-н., с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 37824236). Будівництво здійснено по проектній документації, розробленій ТОВ «АЛЮР-К», а головним архітектором проекту та відповідальним за авторський нагляд є ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №000291). Проектна документація була затверджена наказом директора ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» б/н від 16.12.2016 року. Технічний нагляд здійснювався інженером з технічного нагляду Дубинецьким Сергієм Вікторовичем (сертифікат АТ №003419). Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівництво було розпочато в травні 2017 року та завершено у II кварталі 2017 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 90157329 від 21.06.2017) (том 4 а.с.19), об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1149511632210) - громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» загальною площею 1649,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: нежитлове приміщення (Готель) літ. «Ф» - 1206.6 м2; побутова літ. «И» - 124,2 м2; господарська літ. «ї» - 45,4 м2; єгерська літ. «О» - 54,0 м2; конюшня склад літ. «Є» - 219,4 м2; навіси літ. «Й», «X», «Ц», «Ч», «Я»; вольєр літ. «Ш» на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (ЄДРПОУ 37824236).

Згідно із витягом, підставою виникнення права власності є: протокол загальних зборів, серія та номер: 30-04/16, виданий 30.04.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик»; Договір оренди (найму) нерухомого майна, серія та номер: 01/01/16, виданий 01.01.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та ВКП «Військовий мисливець»; Договір довгострокового тимчасового користування лісами, серія та номер: ДК- 01/16, виданий 08.12.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та ДП «Клавдієвське лісове господарство»; Довідка, серія та номер: 24/17, видана 09.06.2017, видавник: ТОВ «Техсервісбуд»; Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 29.05.2017, видавник ТОВ «Техсервісбуд»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС143171531555, виданий 02.06.2017, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Згідно із технічним паспортом від 29.05.2017 на громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» по АДРЕСА_1, складеного ТОВ «Техсервісбуд» на території об`єкта по АДРЕСА_1 розташовані: господарська літ. «Ї»; побутова літ. «И»; навіс літ. «Й»; конюшня склад літ. «Є»; єгерська літ. «О»; навіс літ. «X»; навіс літ. «Ц»; навіс літ. «Ч»; вольєр літ. «Ш»; навіс літ. «Я»; колодязь № 1; ворота №3; огорожа №4; ворота №5; ТП №1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 109640673 від 29.12.2017) (том 4 а.с.24), об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 1149511632210) - громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» загальною площею 1649,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: нежитлове приміщення (Готель) літ. «Ф» - 1206,6 м2; побутова літ. «И» - 124,2 м2; господарська літ. «Ї» - 45,4 м2; єгерська літ. «О» - 54,0 м2; конюшня склад літ. «Є» - 219,4 м2; навіси літ. «И», «X», «Ц», «Ч», «Я»; вольєр літ. «Ш» на праві приватної власності зареєстровано за ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (ЄДРПОУ 37824236). Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є нежитлова споруда №1 площею 36,9 м2 - водозахисна дамба на річці Бабка.

Згідно із витягу, підставою виникнення права власності є: протокол загальних зборів, серія та номер: 30-04/16, виданий 30.04.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик»; Договір оренди (найму) нерухомого майна, серія та номер: 01/01/16, виданий 01.01.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та ВКП «Військовий мисливець»; Договір довгострокового тимчасового користування лісами, серія та номер: ДК- 01/16, виданий 08.12.2016, видавник: ТОВ «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» та Державне підприємство «Клавдієвське лісове господарство»; Довідка, серія та номер: 24/17, видана 09.06.2017, видавник: ТОВ «Техсервісбуд»; Технічний паспорт, серія та номер: бн, виданий 29.05.2017, видавник ТОВ «Техсервісбуд»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС143171531555, виданий 02.06.2017, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області; Технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 20.12.2017, видавник: ТОВ «Техсервісбуд»; декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: КС141173610109, виданий 27.12.2017, видавник: Департамент ДАБУ у Київській області.

Так, згідно із ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2019 у справі № 911/337/19 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої винесено наступні питання: які об`єкти знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 на поточну дату (дату проведення експертизи)? Надати перелік таких об`єктів з зазначенням їх ідентифікаційних даних; чи знаходяться на земельній ділянці об`єкти, побудовані до 24.08.1991 року?; чи є громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальського клубу «Ярик» загальною площею 1649,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 новоствореним об`єктом, утвореним в результаті проведення будівельних робіт в 2016 році?; чи є громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальського клубу «Ярик» загальною площею 1649,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 утвореним в результаті реконструкції (перебудови) об`єктів нерухомого майна, збудованих до 24.08.1991 року? Якщо так, то чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити) об`єкти, що були збудовані після 2016 року?; чи відноситься громадський (виробничий) будинок (приміщення) Мисливсько-рибальського клубу «Ярик» загальною площею 1649,6 кв.м, що розташований за адресою: Київська обл., Бородянський р -н., АДРЕСА_1 до складу якого входить: нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф» площею 1206,6 кв.м, побутова літ. «И» площею 124,2 кв.м, господарська літ «Ї» площею 45,4 кв.м, єгерська літ «О» площею 54,0 кв.м, конюшня-склад літ. «Є» площею 219,4 кв.м, навіси літ. «Й», «Х», «Ц», «Ч», «Я», вольєр літ. «Ш», до переліку майна, який викладено в додатку до постанови Кабінету Міністрів України №18 від 13.01.1995 року «Про визначення органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»?

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23.12.2020 № 29332/19-42 встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 об`єктів, збудованих до 24.08.1991 року не виявлено, всі об`єкти, що знаходяться за зазначеною адресою були створені в результаті нового будівництва в 2016 та 2017 р.р., а не в результаті реконструкції (перебудови) об`єктів нерухомого майна, збудованих до 24.08.1991 року. Крім того, під час проведення обстеження території за адресою: АДРЕСА_1, не встановлено розташування побутової літ «И» площею 124,2 кв.м, господарської літ. «Ї» площею 45.4 кв.м, конюшні-складу літ «Є» площею 219, 4 кв.м, навісів літ «Й», «Ц», вольєру літ «Ш».

В свою чергу, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 призначено у справі № 911/337/19 судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 6, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи співпадає фактичне розташування будівель та споруд, які на момент проведення експертизи знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, з розташуванням нерухомого майна відображеного в інвентаризаційній відомості обліку земельного фонду, будівель і споруд по мисливським господарствам та риболовним базам ради військово-мисливського товариства Київського військового округу станом на 12.02.1986 (том 4 а.с. 139-141) за адресою: 255750, Київська обл., Бородянський район, с. Пороскотень та плану садиби Діброво-Ленінського прилісного господарства Окружної ради військово-мисливського товариства Київського міського округу (том 4 а.с. 142)?

- Яка ринкова вартість будівель та споруд майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, відмічених у свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії САВ № 278836, могла складати станом на момент подання позовної заяви у справі № 911/337/19 (31.01.2019) та на момент проведення експертизи?

У висновку експертів, складеному за результатами проведення експертизи, зазначено, що за результатами проведеного натурного обстеження та дослідження і співставлення представлених в матеріалах справи документів та даних, встановлено, що будівлі та споруди, які на момент проведення експертизи знаходяться адресою: АДРЕСА_1, розташовані в межах земельної ділянки (території) які за фактичним розташуванням співпадають з розташуванням нерухомого майна, відображеного в інвентаризаційній відомості обліку земельного фонду, будівель і споруд по мисливським господарствам та риболовним базам ради військово-мисливського товариства Київського військового округу станом на 12.02.1986 за адресою: 255750, Київська обл., Бородянський район, с. Пороскотень та плану садиби Діброво-Ленінського прилісного господарства Окружної ради військово-мисливського товариства Київського міського округу (том 4 а.с. 142).

По другому, встановлено, що за результатами проведеного натурного обстеження та дослідження представлених в матеріалах справи документів та даних, встановлено, що будівлі та споруди майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, відмічені у свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії САВ №278836 за встановленими відповідно до матеріалах інвентаризаційної справи, складеної КП Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації» з первинною інвентаризацією 14.08.2002 та поточною інвентаризацією 18.04.2008, об`ємно-планувальними та технічними характеристиками на вказаній території не виявлені. Дані щодо їх технічного стану станом на 31.01.2019 не надані. Таким чином встановити ринкову вартість будівель та споруд майнового комплексу за адресою: Київська обл., Бородянський район, АДРЕСА_1, відмічених у свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії САВ № 278836 станом на момент подання позовної заяви у справі № 911/337/19 (31.01.2019) та на момент проведення експертизи не вбачається за можливе, у зв`язку із відсутністю об`єктів дослідження.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що позов про визнання права власник майна може пред`явити за умови оспорення або не визнання іншою особою його права власності.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. За допомогою цього позову власник захищає не тільки свої права на володіння та користування майном, а також і право на розпорядження ним, оскільки перебування майна у чужому незаконному володінні певним чином обмежує і право власника на розпорядження майном.

Віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред`явлений лише у разі відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин.

Об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном, незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати, тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді при зверненні з відповідною позовною заявою, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлене рішенням суду.

Поняття права власності визначено статтею 316 ЦК України, відповідно до якої правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений статтею 317 ЦК України, відповідно до якої власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Водночас, суд зазначає, що об`єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову.

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК України.

Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої на момент подання позову воно фактично знаходиться у незаконному володінні. При цьому об`єктом віндикаційного позову можуть бути лише індивідуально-визначені речі, тобто індивідуально визначене майно або ж майно, яке хоча і наділене родовими ознаками, проте якимось чином індивідуалізоване.

Згідно ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки є незамінною.

Згідно положень ч. 1 ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 ГПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що реконструкція будівель - проведення будівельних робіт в цілях зміни існуючих техніко-економічних показників об`єкту і підвищення ефективності його використання, що передбачають: реорганізацію об`єкта, зміну геометричних розмірів і технічних показників, капітальне будівництво, прибудови, надбудови, розбирання та посилення тримальних конструкцій, переобладнання горищного приміщення під мансарду, будівництво та реконструкцію інженерних систем і комунікацій тощо.

При реконструкції значний об`єм займають роботи, пов`язані з розбиранням і руйнуванням конструкцій будівель і споруд. Розбирання - це розчленування будівель, споруд або їхніх конструкцій на частини, видалення цих частин і розчистка місця будівництва. Розбирання будівельних конструкцій неможливе без руйнування матеріалу конструкцій або стиковочних з`єднань. У зв`язку з цим розбирання може бути:

з частковою руйнацією конструкцій, наприклад, розбирання перекриття із монолітного залізобетону;

з повною руйнацією, наприклад, розбирання фундаменту під обладнання.

Руйнування - це подрібнення, різання або плавлення матеріалу конструкцій. Таким чином, руйнування є необхідною складовою частиною розбирання.

Розбирання будівель буває повне і часткове. Повне розбирання будівель та їхніх конструктивних елементів здійснюється при зносі або значній реконструкції будівель і споруд. Часткове розбирання виконується при зміні об`ємно-планувальних рішень будівлі, заміні окремих конструкцій або їхньому ремонті.

Стаття 331 ЦК України не містить положень, відповідно до яких реконструкція (перебудова) існуючого об`єкта нерухомого майна призводить до виникнення нового об`єкта нерухомого майна та взагалі не містить терміну "реконструкція". Виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомості на підставі судового рішення ст. 331 ЦК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-1858цс15.

Реконструкція також не має наслідком створення нової речі, оскільки створена з прив`язкою до вже існуючої нерухомості з використанням її функціональних елементів.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду № 910/7918/23 від 19.10.2021.

Правова позиція про те, що не є новоствореним об`єктом об`єкт нерухомого майна, створений з прив`язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, викладена Верховним Судом України у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 5013/462/12.

Враховуючи викладене, те, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області реєструвались декларації про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва саме з реконструкції за адресою: 07850, Київська область, Бородянський р-н., АДРЕСА_1, а експертом встановлено, що на території в межах земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 проводилися будівельні роботи, а саме реконструкція нежитлової будівлі за адресою: 07850, Київська область, Бородянський р-н., АДРЕСА_1, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що об`єкти нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 створені в результаті нового будівництва, здійсненого відповідачем у 2016 та 2017 р.р. та не відносяться до об`єктів колишнього військово-мисливського товариства Збройних Сил СРСР та із відповідним висновком експертизи про те, що об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на зазначеній земельній ділянці є новоствореним майном, яке збудовано відповідачем.

Як вже зазначалось, права позивача, як титульного володільця вказаного нерухомого майна і факт його вибуття з володіння держави поза її волі, підтверджується постановою Верховного Суду України від 18.11.2003 у справі № 18/375, тобто, встановлено, що спірне майно знаходилось у фактичному володінні ТВМР без належних правових підстав.

При цьому, матеріали справи не містять будь-яких рішень про вилучення із державної власності спірного нерухомого майна.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 145 ГК України зміна правового режиму майна суб`єктів господарювання здійснюється виключно за рішенням власника у спосіб, передбачений цим Кодексом та іншими законами, то єдиним способом зміни правового режиму майна, віднесеного за цільовим призначенням до об`єктів оборони, у разі добровільної відмови ними було адресування уповноваженим органам належним чином оформленої відмови, погодженої з Міністерством оборони України та за наявності рішення Кабінету Міністрів України з цього приводу.

Відтак, 22.07.2008 виконавчим комітетом Клавдієве-Тарасівської селищної ради на підставі рішення від 24.06.2008 №288, Виробничо-комерційному підприємству «Військовий мисливець» товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України» безпідставно та всупереч законодавству видано свідоцтво серія САВ № 278836 на право власності на нерухоме майно - майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1.

Також колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що усі дозвільні документи (декларації про початок будівництва) були видані відповідачу саме на реконструкцію об`єктів нерухомого майна.

Стосовно поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

В постанові КЦС ВС у справі № 351/1317/18 від 02.06.2021 містяться висновки щодо застосування строків загальної позовної давності (3 роки) при поданні віндикаційного позову.

Згідно із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17.01.2017 було здійснено реєстрацію права власності за ТОВ «Ярик» на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1149511632210, нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф», навіси літ. «Х», «Ц», «Ч», за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач звернувся з позовом до Господарського суду Київської області 31.01.2019 в межах позовної давності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на встановлені обставини справи, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, у зв`язку із чим, рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову.

Щодо викладених у відзиві на апеляційну скаргу вимог ТВМР ЗСУ про зміну мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 та відмову у задоволенні позову Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» у зв`язку із неналежністю ТОВ «МРК «Ярик» як відповідача у справі та залишення без змін резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України відзив на апеляційну скаргу є одним із видів заяв по суті справи, у якому учасник справи викладає заперечення проти апеляційної скарги. Відзив на апеляційну скаргу за своєю суттю це аргументовані докази, доводи, які спростовують доводи апеляційної скарги, пояснення учасника справи з приводу правомірності виникнення і розвитку процесу, проти доводів скаржника, викладених у апеляційній скарзі.

Водночас процесуальне законодавство не передбачає викладення у відзиві на апеляційну скаргу адресованих суду вимог про розгляд спору про право, що виник.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є не з`ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Та, як наслідок, - неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги Міністерства оборони України та необхідність скасування рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 з прийняттям нового - про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 240, 244, 267-270, 273, 275, 277, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі № 911/337/19 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

Витребувати нерухоме майно: громадський (виробничий) будинок (приміщення) загальною площею 1649,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1149511632210), до складу якого входить: нежитлове приміщення (готель) літ. «Ф» площею 1206,6 кв.м, побутова літ. «И» площею 124,2 кв.м, господарська літ «Ї» площею 45,4 кв.м, єгерська літ «О» площею 54,0 кв.м, конюшня-склад літ. «Є» площею 219,4 кв.м, навіси літ. «Й», «Х», «Ц», «Ч», «Я», вольєр літ. «Ш» з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливсько-рибальський клуб «Ярик» (08022, Київська область, Макарівський р-н, с. Наливайківка, вул. Жовтнева, 1-Б; код ЄДРПОУ 37824236) у власність держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код ЄДРПОУ 00034022).

4. В решті апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Справу № 911/337/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 27.11.2024, зокрема, у зв`язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці з 15.11.2024 по 25.11.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун