Рішення

від 21.11.2024 по справі 902/814/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Cправа № 902/814/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2

до Фізичної особи-підприємця Чайки Богдана Васильовича, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3

про стягнення 4 416,75 гривень

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, у порядку самопредставництва (у режимі ВКЗ)

відповідач - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 01.08.2024 надійшла позовна заява №б/н від 31.07.2024 (вх. № 846/24 від 01.08.2024) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця Чайки Богдана Васильовича про стягнення 4 416,75 гривень штрафних санкцій за договором на закупівлю продуктів харчування № 794-23 від 06.10.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 06.08.2024 судом постановлено позовну заяву (вх. № 846/24 від 01.08.2024) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без руху із встановленням позивачу строку та способу усунення недоліків позовної заяви.

14.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою від 19.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/814/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 19.08.2024 року надіслано відповідачу до його кабінету у системі ЄСІТС, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

04.09.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 03.09.2024 (вх. № 01-34/8666/24 від 04.09.2024) у якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

06.09.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 06.09.2024 (вх. № 01-34/8813/24 від 06.09.2024) із запереченнями проти викладеного у відзиві.

Ухвалою від 18.10.2024 судом призначено судове засідання з розгляду справи №902/814/24 по суті на 05.11.2024 о 15:30.

22.10.2024 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № б/н від 22.10.2024 (вх. № 01-34/10393/24 від 22.10.2024).

За наслідком судового засідання 05.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи №902/814/24 по суті на 11:00 21.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

06.11.2024 до суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 06.11.2024 (вх. № 01-34/10926/24 від 06.11.2024) щодо долучення доказів надіслання листа відповідачу.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений ухвалою від 08.11.2024, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідно до вимог статті 242 ГПК України учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час виходу.

Після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чайки Богдана Васильовича про стягнення 4 416,75 гривень штрафних санкцій.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.10.2023 між Фізичною особою-підприємцем Чайкою Богданом Васильовичем та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) було укладено договір № 794-23 на закупівлю продуктів харчування.

На виконання умов п. 5.1. розділу V договору замовником була направлена на електронну адресу постачальника заявка на постачання товару від 13.10.2023 №701/13975-23-Вих у кількості 4 500 кг, однак товар постачальником відповідно до заявки замовника в 5-денний строк (з 14.10.2023 по 18.10.2023 включно) безпідставно поставлений не був.

Позивач зазначив, що відповідно до умов п.п. 6.2.1. п. 6.2. розділу VI договору замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань постачальником понад 10 (десять) календарних днів, повідомивши його про це у десятиденний строк з подальшим стягненням штрафних санкцій.

Листом № 701/16718-23-Вих від 07.12.2023 замовник повідомив постачальника про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань за договором.

Листом № 701/17186-23-Вих від 19.12.2023 замовник повідомив постачальника про те, що договір є розірваним в односторонньому порядку з 18.12.2023 та надіслав для підписання примірник додаткової угоди № 1-23 від 18.12.2023 до договору про розірвання договору.

Таким чином, як зазначено позивачем у період з 19.10.2023 по 17.12.2023 у постачальника утворилось 60 календарних днів прострочення з поставки товару за договором. За невиконання умов договору за вказаний період позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 4 416,75 грн., з яких: 2 038,50 грн. пені (33 975,00 грн. (сума вартості непоставленого товару) х 0,1% (ставка пені) х 60 календарних днів (кількість днів, з яких прострочено зобов`язання)) та 2 378,25 грн. штрафу (33 975,00 грн. (сума вартості непоставленого товару з простроченням 30 днів) х 7%).

Позивач зазначив, що 07.05.2024 звертався до відповідача із претензією щодо сплати штрафних санкцій, які постачальником сплачені не були.

З огляду на викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4 416,75 гривень штрафних санкцій за договором на закупівлю продуктів харчування № 794-23 від 06.10.2023, з яких 2 038,50 гривень пені та 2 378,25 гривень штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив укладення між сторонами договору № 794-23 від 06.10.2023 на закупівлю продуктів харчування, натомість зазначив, що заявка на електронну пошту відповідача визначену у договорі не надходила, доказів надіслання заявки відповідно до умов договору на переконання відповідача позивачем не надано, із наданого позивачем скріншоту не вбачається якого листа було надіслано, надіслана кореспонденція з електронної скриньки okoiz@dpsu.gov.ua не відповідає нормам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". З урахуванням наведеного у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Позивач у відповіді на відзив зауважив, що викладені у відзиві відповідачем твердження суперечать умовам договору, заявка на постачання товару згідно з пунктом 5.1. договору була направлена позивачем на електронну адресу постачальника та за відсутності від відповідача листа-підтвердження про отримання такої заявки у зазначений в договорі строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Оскільки товар у обумовлений договором строк поставлений відповідачем не був, позивачем було надіслано відповідачу листа щодо виконання договору та у подальшому - листи щодо розірвання договору. З огляду на невиконання умов договору позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції за договором № 794-23 на закупівлю продуктів харчування від 06.10.2023 у розмірі 4 416,75 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено таке.

06 жовтня 2023 року між ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Чайкою Богданом Васильовичем (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір № 794-23 на закупівлю продуктів харчування (т. 1 а.с 11 (зворотна сторона) - 16) (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність замовнику сіль кухонну Kladowa, Польща (код ДК 021:2015: 15872400-5 - сіль) (далі - товар) у кількості, в асортименті і за цінами згідно із специфікацією (додаток № 1), яка додається до договору і є його невід`ємною частиною, а замовник - зобов`язується прийняти та оплатити такі товари на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1.,3.2. договору ціни на товар зазначаються в специфікації (додаток №1) з урахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Загальна сума договору становить: 33 975 гри. 00 коп. (тридцять три тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 00 коп.), без ПДВ.

За умовами пункту 5.1. договору поставка товару за цим договором здійснюється відповідно до заявки замовника протягом 5 (п`яти) днів з моменту її надсилання постачальнику. Заявка подається шляхом надіслання електронного листа з електронної адреси замовника okoiz@dpsu.gov.ua на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_3. Замовник направляє заявки на постачання товару не пізніше 25 листопада 2023 року. Доказом отримання заявки вважати лист-підтвердження про отримання заявки від постачальника протягом однієї робочої доби.

У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі та підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником заявки замовника вважати підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену - @dpsu.gov.ua.

Згідно з пунктом 5.7. договору датою прийняття та передачі у власність товару, вважається дата вказана замовником та представником постачальника при отриманні товару у видатковій накладній.

Пунктами 6.2., 6.2.1. договору визначено, що замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань постачальником повідомивши про це постачальника протягом 10 календарних днів з подальшим стягненням штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 6.2.5. договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту вказаному в пункті 5.7. розділі V договору.

За умовами пункту 6.3., 6.3.1. договору постачальник зобов`язаний забезпечити передачу товарів у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Пунктом 7.2. договору сторони визначили, що за порушення постачальником строків виконання зобов`язання з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф з постачальника у розмірі 7 % вказаної вартості.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Дата закінчення строку дії цього договору 31.12.2023 р. (пункт 11.2. договору).

Згідно з пунктом 11.3. договору закінчення строку дії не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

За умовами пункту 13.1. договору усі зміни та доповнення до договору виконуються у письмовій формі та оформляються додатковими угодами.

Пунктом 13.3. договору сторони передбачили, що усе листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням цього договору, або що випливають із нього, направляються: сторонами безпосередньо - на адреси, зазначені в цьому договорі шляхом направлення поштових відправлень Укрпоштою (цінними або рекомендованими поштовими відправленнями), або шляхом направлення повідомлень електронною поштою із використанням наступних електронних адрес сторін: електронна адреса замовника: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; електронна адреса постачальника ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до пункту 13.4. договору у разі направлення повідомлень електронною поштою, сторони зобов`язуються підписувати документи, що направляються, електронним цифровим підписом (ЕЦП).

Повідомлення, направлене стороною на електронну адресу іншої сторони, та яке містить документи, що не підписані ЕЦП або оформлені неналежним чином, вважається таким, що не надійшло до адресата.

Згідно з пунктом 13.5. договору сторони гарантують доступ виключно уповноважених представників сторін до адрес електронної пошти, зазначених в цьому договорі та забезпечують всі необхідні організаційні та технічні засоби для належного захисту електронних поштових скриньок від несанкціонованого доступу.

Відповідно до пункту 13.6. договору сторони зобов`язуються в п`ятиденний термін повідомити іншу сторону про зміни адреси електронної пошти.

За умовами пункту 13.7. договору розірвання договору допускається: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; в односторонньому порядку у разі відсутності фінансування замовника, про що замовник попереджає постачальника не менше ніж за 10 (десять) діб; у разі односторонньої відмови замовником від договору (повністю або частково), внаслідок порушення постачальником зобов`язань, встановлених цим договором.

Договір на закупівлю продуктів харчування підписано уповноваженим представником позивача, відповідачем та скріплено печатками сторін.

Як вбачається із матеріалів справи 06.10.2023 року сторонами договору було підписано додаток № 1 до договору - специфікацію, якою погоджено найменування, код ДК 021:2015, місце поставки, одиницю виміру, ціну за одиницю, кількість товару та ціну товару за договором (загальна сума 33 975,00 гривень) та додаток № 2 до договору - технічні вимоги (т. 1 а.с. 15 (зворотна сторона), 16).

На виконання умов договору 13.10.2023 позивачем з електронної адреси замовника okoiz@dpsu.gov.ua на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано заявку на постачання товару вих. № 701/13975-25-Вих від 13.10.2023 (т. 1 а.с. 8 (зворотна сторона)).

На підтвердження надіслання заявки вих. № 701/13975-25-Вих від 13.10.2023 позивачем долучено до матеріалів справи скріншот електронної скриньки позивача (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про надіслання заявки на електронну адресу постачальника - ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 27 (зворотна сторона)).

Вказана заявка підписана електронним цифровим підписом уповноваженої особи позивача, про що свідчить відповідний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 1 а.с. 62 (зворотна сторона)).

Листа-підтвердження про отримання заявки від постачальника протягом однієї робочої доби відповідачем позивачу не надіслано.

30.10.2023 позивачем надіслано на електронну адресу відповідача лист вих.№ 701/14743-23-Вих від 27.10.2023 "Про виконання договору" у якому зазначено про невиконання станом на 26.10.2023 відповідачем умов договору щодо постачання товару та зауважено, що у разі нездійснення відповідачем постачання у стислі строки позивачем буде нараховано штрафні санкції відповідно до умов договору (т. 1 а.с. 8, 31 (зворотна сторона), 61).

07.12.2023 позивачем надіслано на електронну адресу відповідача лист вих.№ 701/16718-23-Вих від 07.12.2023 "Про виконання договору" у якому Окремою комендатурою охорони і забезпечення зазначено про нездійснення відповідачем постачання товару за договором № 794-23 від 06.10.2023 та повідомлено, що договір буде розірвано у разі невиконання ФОП Чайкою Б.В. своїх зобов`язань за договором понад 10 (десять) календарних днів (т. 1 а.с. 11, 28, 68, 68 (зворотна сторона)).

19.12.2023 позивачем надіслано відповідачу лист вих.№ 701/17186-23-Вих від 19.12.2023 "Про розірвання договору" та додаткову угоду № 1-23 від 18.12.2023 року до договору № 794-23 від 06 жовтня 2023 року про закупівлю продуктів харчування у яких повідомлено відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору від 06.10.2023 №794-23 з 18.12.2023 (т. 1 а.с. 10, 30 (зворотна сторона), 31, 61 (зворотна сторона)).

Вказані листи позивача підписані електронним підписом уповноваженої особи позивача, про що свідчать відповідні протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; надіслані з його електронної адреси визначеної у договорі (okoiz@dpsu.gov.ua) на електронну адресу відповідача - постачальника (ІНФОРМАЦІЯ_3), про що свідчать відповідні скріншоти електронної скриньки позивача; лист "Про розірвання договору", додаткова угода надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 28, 30 (зворотна сторона), 31, 31 (зворотна сторона), 61, 61 (зворотна сторона), 68, 68 (зворотна сторона)).

Доказів виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару матеріали справи не містять.

07.05.2024 позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції за невиконання умов договору та надіслано відповідачу листа № 06.1.2/3349-24-Вих від 07.05.2024 про сплату штрафних санкцій (т. 1 а.с. 9, 29, 30, 62).

Відповіді на вказаний лист відповідач не надав, штрафні санкції не сплатив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення 2 038,50 гривень пені та 2 378,25 гривень штрафу, що нараховані у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на закупівлю продуктів харчування № 794-23 від 06.10.2023.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій (штрафу та пені) за порушення постачальником строків поставки товару за договором.

Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.

Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах цієї справи позовних вимог, судом враховано таке.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за якими врегульовано відповідними положеннями ЦК України, ГК України.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

За змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами пункту 5.1. договору, поставка товару за цим договором здійснюється відповідно до заявки замовника протягом 5 (п`яти) днів з моменту її надсилання постачальнику. Заявка подається шляхом надіслання електронного листа з електронної адреси замовника okoiz@dpsu.gov.ua на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_3. Замовник направляє заявки на постачання товару не пізніше 25 листопада 2023 року. Доказом отримання заявки вважати лист-підтвердження про отримання заявки від постачальника протягом однієї робочої доби.

У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі та підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником заявки замовника вважати підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену - @dpsu.gov.ua.

Згідно частини 1 статті 530 цього ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно вимог статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина 5 статті 254 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Приймаючи до уваги положення статей 251, 253, 255 ЦК України та те, що позивачем надіслано заявку на поставку товару відповідачу 13.10.2023, за відсутності надісланого у визначений пунктом 5.1. договору строк листа-підтвердження про отримання заявки від постачальника (заявка вважається прийнятою), днем закінчення строку поставки є 18.10.2023, відтак прострочення з поставки товару виникло з 19.10.2023.

Доводи відповідача щодо ненадіслання заявки позивачем, відсутність листа підтвердження про отримання заявки від постачальника, відсутність інформації щодо вкладення листа, непідписання заявки електронним підписом судом відхиляються як такі, що спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов`язань шляхом надіслання електронних листів уже давно став частиною ділових звичаїв в Україні. Відповідно до статей 3, 5, 8 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", електронні документи вже давно стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20).

Як вбачається зі знімку екрану електронної скриньки позивача, заявку на поставку товару позивачем надіслано з електронної адреси замовника okoiz@dpsu.gov.ua на електронну адресу постачальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 27 (зворотна сторона)).

Вказані електронні адреси зазначені сторонами у договорі. Відтак відповідачем визнано приналежність йому, як фізичній особі-підприємцю, електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3.

Номер поштового вкладення відповідає номеру заявки надісланої відповідачу на його адресу, а саме - вих. № 701/13975-25-Вих від 13.10.2023.

Згідно заявки вих. № 701/13975-25-Вих від 13.10.2023 на постачання продовольства - позивач звернувся до відповідача щодо постачання ним, згідно умов вищевказаного договору наступного продовольства у жовтні поточного року: солі кухонної Kladowa у кількості 4500 кг. Тобто умови заявки відповідають умовам специфікації, договору які підписані позивачем та відповідачем на загальну суму 33 975,00 гривень.

Також вказана заявка відповідно до умов пункту 13.4 договору підписана електронним підписом, про що свідчить відповідний протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлу 701/13975 (т. 1 а.с. 62 (зворотна сторона)).

Таким чином, днем закінчення строку поставки з урахуванням дати надіслання заявки постачальнику (13.10.2023) є 18.10.2023, а прострочення з поставки товару виникло з 19.10.2023.

За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Одним із аспектів змісту добросовісності є заборона суперечливої поведінки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) викладено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. (пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

Доказів виконання відповідачем умов договору щодо поставки товару матеріали справи не містять.

Будь-яких доказів, які б підтверджували об`єктивні перешкоди для належного виконання зобов`язання за спірним договором відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 4 статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом частини 4 статті 231 зазначеного Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом враховано, що пунктом 7.2. договору сторони погодили, що за порушення постачальником строків виконання зобов`язання з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф з постачальника у розмірі 7 % вказаної вартості.

Як вбачається із розрахунку неустойки здійсненого позивачем, розрахунок здійснено від вартості несвоєчасно поставленого товару за період з 19.10.2023 по 17.12.2023.

Загальна сума нарахованої позивачем неустойки складає 4 416,75 гривень, з яких 2 038,50 гривень пені та 2 378,25 гривень штрафу.

Положеннями частин 2, 3 статті 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За загальним правилом у разі розірвання договору зобов`язання є припиненим з моменту досягнення домовленості про таке розірвання, крім випадків, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з пунктами 6.2., 6.2.1. договору замовник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у разі невиконання зобов`язань постачальником повідомивши про це постачальника протягом 10 календарних днів з подальшим стягненням штрафних санкцій.

Пунктом 13.7. договору сторони передбачили, що розірвання договору допускається, зокрема у разі односторонньої відмови замовником від договору (повністю або частково), внаслідок порушення постачальником зобов`язань, встановлених цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи 07.12.2023 позивачем надіслано на електронну адресу відповідача лист вих.№ 701/16718-23-Вих від 07.12.2023 з повідомленням про те, що договір буде розірвано у разі невиконання ФОП Чайкою Б.В. своїх зобов`язань понад 10 (десять) календарних днів.

19.12.2023 позивачем надіслано відповідачу лист вих.№ 701/17186-23-Вих від 19.12.2023 "Про розірвання договору" та додаткову угоду № 1-23 від 18.12.2023 року до договору № 794-23 від 06 жовтня 2023 року про закупівлю продуктів харчування, якими повідомлено відповідача про розірвання договору з 18 грудня 2023 року.

З урахуванням наведеного зобов`язання сторін за договором припинилися 18.12.2023 року, а тому нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару за період з 19.10.2023 року по 17.12.2023 року є правомірним.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, у межах визначеного періоду прострочення та вартості непоставленого товару, суд дійшов висновку, що сума пені обрахована арифметично вірно, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 2 038,50 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 2 378,25 гривень суд враховує таке.

Як вже було зазначено, пунктом 7.2. договору сторони погодили, що за порушення постачальником строків виконання зобов`язання з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф з постачальника у розмірі 7 % вказаної вартості.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару понад 30 днів від дати виникнення такого зобов`язання, вимога про стягнення штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Судом взято до уваги, що положеннями частини 2 статті 231 ГК України передбачена можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення зобов`язання.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого товару, суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума штрафу у розмірі 2 378,25 гривень є арифметично вірною.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 2 378,25 гривень.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 038,50 гривень пені та 2 378,25 гривень штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1885 від 12.07.2024 року сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чайки Богдана Васильовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) 4 416,75 (чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень, 75 копійок) штрафних санкцій за договором на закупівлю продуктів харчування № 794-23 від 06.10.2023, у тому числі 2 038,50 гривень пені, 2 378,25 гривень штрафу та 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 27 листопада 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу, відповідачу до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.