Ухвала
від 26.11.2024 по справі 904/2039/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відкладення підготовчого засідання

та повторне витребування доказів

26.11.2024 м. ДніпроСправа № 904/2039/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Ткачук О.В;

від відповідача: Носова В.І.;

від третьої особи: Олєнікова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом ОСОБА_1 (м. Київ)

до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни (м. Дніпро)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства юстиції України (м. Київ)

про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206), здійснену Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. в результаті ліквідації (реєстраційний запис від 24.02.2017 18:22:12, № 12241110013079432).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" (далі - банк) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор", яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор" (далі - ЗАТ "ХК "Київреставратор", божник, позичальник) був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 19;

- в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004, між ОСОБА_1 (позивач, поручитель), банком та боржником 13.01.2010 був укладений договір поруки № 19 (далі - договір поруки);

- у подальшому, позивач - ОСОБА_1 , як поручитель, здійснила погашення заборгованості за договором поруки № 19 від 13.01.2010 та договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004. Загалом ОСОБА_1 , як поручителем по договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 та договором поруки №19 від 13.01.2010, було здійснено погашення заборгованості ЗАТ "ХК "Київреставратор" у загальній сумі 27 824 975 грн. 80 коп., що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КГС Банк";

- згідно з частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов`язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання;

- оскільки перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки в законі, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно;

- згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) стало відомо, що державним реєстратором-приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Ганною Олегівною (далі - відповідач) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.12.2016 був внесений запис за № 12241100012079432 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор" (далі - ТОВ "ХК "Київреставратор");

- 24.02.2017 відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор" в результаті її ліквідації (реєстраційний запис від 24.02.2017 18:22:12, № 12241110013079432);

- позивач переконаний, що вчинення відповідачем реєстраційної дії від 24.02.2017 18:22:12, № 12241110013079432 про державну реєстрацію припинення ТОВ "ХК "Київреставратор" порушує її права та законні інтереси, оскільки на момент вчинення такої реєстраційної дії ТОВ "ХК "Київреставратор" мало непогашену заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 27 824 975 грн. 80 коп., а вартості майна товариства було недостатньо для проведення розрахунків з кредиторами;

- таким чином, під час проведення відповідачем державної реєстрації припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор", в результаті її ліквідації (реєстраційний запис від 24.02.2017 18:22:12, №12241110013079432) у позивача були наявні кредиторські вимоги до боржника у загальній сумі 27 824 975 грн. 80 коп.;

- частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом;

- відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент припинення) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи;

- таким чином ліквідація товариства за наявності незадоволених вимог кредитора є порушенням процедури припинення Товариства, передбаченої статтями 110 та 111 Цивільного кодексу України, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом.

Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.

Крім того, на підтвердження підсудності даного спору позивач вказує про те, що Велика Палата Верховного Суду вже робила висновки, що спір про скасування (відміну) державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання його внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору (пункти 34, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18). Заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Також, позовна заява містить клопотання про витребування доказів, яке господарський суд вважав можливим розглянути у судовому засіданні, призначеному для розгляду справи.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєву Ганну Олегівну (відповідач).

З метою встановлення відсутності підстав для відкриття провадження у справі, суд вважав за необхідне звернутися до Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для отримання інформації щодо здійснення Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. нотаріальної діяльності станом на 13.05.2024, та адреси останньої.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.05.2024 витребувано у Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію чи здійснює станом на 13.05.2024 нотаріальну діяльність Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська (Андрєєва) Ганна Олегівна та за якою адресою.

29.05.2024 від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов лист (вх. суду № 26463/24 від 29.05.2024), в якому управління повідомляє суд про те, що наказом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.12.2019 № 1015/7 припинено приватну нотаріальну діяльність і дію реєстраційного посвідчення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Павловської (Андрєєвої) Ганни Олегівни з 20.12.2019, у зв`язку з анулюванням свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 10.12.2019 № 3951/5. За інформацією, наявною в управлінні, станом на 13.05.2024 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська (Андрєєва) Ганна Олегівна нотаріальну діяльність не здійснювала.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №29188/24 від 17.06.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.06.2024 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 29441/24 від 18.06.2024), в яких він просить суд врахувати дані пояснення під час розгляду справи та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство юстиції України, посилаючись на таке:

- позивач надає в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України письмові пояснення щодо його позиції відносно складу учасників справи в контексті того, що остаточне визначення складу учасників судового процесу є одним із ключових завдань підготовчого провадження. Як слідує з фактичних обставин справи, змісту порушеного права позивача та з урахуванням усталеної судової практики (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18; постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18) щодо юрисдикції суду та ефективного способу захисту порушеного права при подібних обставинах, визначення Відповідачем саме державного реєстратора, який здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи, є ефективним способом захисту порушеного права у даних виключних обставинах. Зазначена позиція обґрунтовується, в першу чергу, тим що внесення запису про припинення юридичної особи, яке оскаржується позивачем, унеможливлює існування у цієї особи правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дій, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування відміну запису про припинення юридичної особи (ідентична правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19). Фактично правові позиції Верховного Суду, у тому числі Великої Палати, заповнюють наявну прогалину в регулюванні даних правовідносин та констатують цей факт, а також те, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. При цьому Верховний Суд зазначає, що процесуальним законодавством не визначено юрисдикційність такого спору. Однак, Великою Палатою Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 462/2646/17) зроблено загальноприйнятий висновок, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичних осіб (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи, яка припинена (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 по справі № 826/10249/18). При цьому факт припинення в подальшому (після проведення відмінюваної державної реєстрації припинення юридичної особи) у відповідача - державного реєстратора статусу суб`єкта державної реєстрації немає правового значення при визначенні його відповідачем у даній категорії справ. Це обґрунтовується зокрема й тим, що така форма підсудності і визначення самого статусу відповідача є фактично імпровізованим заповненням прогалини процесуальному законодавстві, в силу вищезгаданих концептуальних причин, в першу чергу тому, що припинення юридичної особи до якої у позивача є майновий інтерес, унеможливлює існування у цієї особи правоздатності;

- у процесі підготовчого провадження у даній справі з`явилась інформація про те, що визначена позивачем у якості відповідача в даній справі - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Г.О. втратила в подальшому (після проведення оскаржуваної державної реєстрації юридичної особи) статус державного реєстратора та приватного нотаріуса. З точки зору позивача в даній справі, з урахуванням предмету спору та обставин справи вказана обставина немає правового значення, адже державна реєстрація припинення ТОВ "ХК "Київреставратор" була проведена саме відповідачем в період наявності у нею статусу суб`єкта державної реєстрації - приватного нотаріуса і саме правомірність вищевказаної дії є предметом оскарження в даній справі. При цьому специфіка обставин даної справи полягає у тому, що предмет позову не передбачає у випадку його задоволення - зобов`язання саме відповідача - Андрєєвої Г.О. виконати рішення та внести відповідні зміни до ЄДР. Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою дня проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації юридичної особи. Унесення державним реєстратором до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є виконанням судового рішення про задоволення позовної вимоги. Натомість судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором (аналогічна позиція висловлена у пунктах 39-40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 по справі № 826/0249/18). Таким чином, статус відповідача в даній справі не вимагає (у тому числі у випадку набрання законної сили рішення про задоволення позову) від ОСОБА_2 , яких би то не було дій, що передбачають проведення нею реєстраційних дій в ЄДР та/або інших зусиль по виконанню рішення, що обумовлюються наявністю у неї спеціального статусу суб`єкта державної реєстрації та відповідним доступом до ЄДР. Предметом розгляду в даній справі до ОСОБА_2 буде виключно встановлення законності її дій по державній реєстрації припинення ТОВ "ХК "Київреставратор" саме 24.02.2017 (реєстраційний запис № 12241110013079432) за наявними на той момент документами;

- позивач зазначає, що в актуальній судовій практиці, зокрема у таких, що набрали законної сили рішеннях судів апеляційної інстанції мають місце подібні даному спору випадки, коли суд захищає порушене право позивача. Так зокрема, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 у резонансній справі № 910/11760/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95269111) з подібними до даного спору обставинами залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. При цьому в названій справі мала місце обставина визначення у якості відповідачів саме державного реєстратора, який вніс запис про припинення юридичної особи та КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу", в якій він працював державний реєстратор. Судами обох інстанцій було встановлено (з пояснень до територіального управління юстиції та копії доданого відповідного наказу) обставину, вищевказаним суб`єктам державної реєстрації незадовго після проведення відмінюваної державної реєстрації наказом Міністерства Юстиції України було скасовано акредитацію відповідачам, як суб`єктам державної реєстрації, а отже відповідно на момент розгляду справи відповідач не мав статусу державного реєстратора. Однак, така обставина встановлена судами, але жодним чином не вплинула висновки суду щодо належності відповідача та наявності підстав для задоволення позову. 3 огляду на наведене, наявна інформація про припинення статусу державного реєстратора у відповідача в даній справі - приватного нотаріуса Андрєєвої Ганни Олегівни, відміна державної реєстрації є предметом даного позову, не впливає на визначення її належним відповідачем у даній справі і не заважає її участі у даній справі у якості відповідача. З припиненням статусу приватного нотаріуса та державного реєстратора вона не втратила процесуальної правосуб?єктості і є за наявних виключних обставин (з урахуванням наведених висновків Верховного Суду) належним відповідачем у справі, який відповідає за реєстраційні дії проведені нею в період наявності у неї статусу державного реєстратора та приватного нотаріуса;

- в контексті статусу приватного нотаріуса/державного реєстратора, з точки зору позивача доцільно звернутись до правової позиції висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі № 520/13067/17, а саме: "Велика Палата Верховного Суду вважає, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачки є саме з ТОВ "Кей-Колект" з приводу порушення ним права власності позивачки на квартиру внаслідок дій ТОВ "Кей-Колект" щодо реєстрації за ним такого права. Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо";

- крім того, позивач зазначає, що відсутні правові підстави для залучення Міністерства Юстиції України у якості співвідповідача у даній справі з огляду сформовану усталену практику застосування законодавства у правовідносинах подібних спірним в межах даної справи. Так зокрема, наприклад, показовою є правова позиція висловлена Східним апеляційним господарським судом в постанові від 01.08.2022 по справі № 922/2181/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105525135) (набрало законної сили та є чинним на даний момент). В зазначеній справі позивач за подібних обставин до даної справи звернувся до господарського суду з позовом про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи до державного реєстратора та ліквідатора, однак в подальшому було залучено Міністерство Юстиції України у якості співвідповідача. Мотивуючи зміну рішення суду першої інстанції в пункті 47 постанови суд апеляційної інстанції сформулював наступний висновок: "З огляду на те, що предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги позивача про визнання протиправним та скасування запису від 02.03.2021 за №1004801110047003330 (належні реквізити спірного запису) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Товариства 3 обмеженою відповідальністю "Упек Трейдинг" (ідентифікаційний код юридичної особи 31150404) ці вимоги відповідно до наведених норм права та правових позицій Верховного Суду є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи, і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача. При цьому внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог про оскарження рішень і органів щодо внесення спірного запису чи інших дії, пов`язаних з її припиненням, а тому належним відповідачем у справі із обраним позивачем способом захисту прав є саме відповідний державний реєстратор (в розглядуваному випадку - відповідач-3), що узгоджується із правовою позицією, викладеною у пункті 47 постанови Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19). Отже, відсутність в межах розглядуваної справи інших позовних вимог, які були б безпосередньо звернуті до вказаних у позові відповідачів 1 і 2, апеляційний суд вважає правомірним відмову місцевим судом у задоволені позову щодо таких осіб , але саме із цієї підстави (як неналежних відповідачів)". 3 огляду на наведені доводи, підкріплені правовими позиціями судів, у тому числі Верховного Суду у подібних правовідносинах, у наявних обставинах єдиним належним відповідачем у даній справі є Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О., а Міністерство Юстиції України в даних обставинах не є належним відповідачем;

- позивач також вказує на те, що слід врахувати ту обставину, що Міністерство юстиції України як держатель ЄДР є суб`єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству "НАІС". Враховуючи, що у випадку задоволення позову ефективний захист прав позивача потребує внесення змін до ЄДР, то результат вирішення даної справи може стосуватися прав та повноважень Міністерства Юстиції України. У зв`язку із цим, з точки зору позивача доцільно залучити Міністерство Юстиції України до участі у даній справі у якості третьої особи без самостійний вимог на стороні відповідача. Тому дані пояснення містять клопотання про залучення Міністерства юстиції України до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У підготовче засідання 18.06.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було відзначено, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.06.2024 підготовче засідання було відкладено на 02.07.2024.

У підготовче засідання 02.07.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом було відзначено, що станом на 02.07.2024 матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче засідання було відкладено на 30.07.2024.

У підготовче засідання 30.07.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили, при цьому судом враховані ризики технічної неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, з приводу якого судом було зазначено наступне.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що Міністерство юстиції України як держатель ЄДР є суб`єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству "НАІС" та у випадку задоволення позову ефективний захист прав позивача потребує внесення змін до ЄДР, відповідно результат вирішення даної справи може стосуватися прав та повноважень Міністерства юстиції України, у зв`язку з чим, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити останнє до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Судом також було відзначено, що відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 02.08.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.07.2024 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України; строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 02.09.2024 включно; підготовче засідання було відкладено на 13.08.2024.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення у справі (вх. суду № 37699/24 від 09.08.2024), в яких Міністерство юстиції України зазначає про те що, Міністерство юстиції України наділене організаційними та контрольними функціями у сфері державної реєстрації, зокрема, до повноважень Міністерства юстиції України у якості держателя Єдиного державного реєстру належить визначення технічного адміністратора, забезпечення надання доступу державним реєстраторам, уповноваженим особам суб`єктів державної реєстрації прав, іншим суб`єктам відповідно до Закону та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а внесення відомостей до Єдиного державного реєстру здійснюється державним реєстратором. Згідно зі статтею 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі припинення юридичної особи. Втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Відтак, у разі скасування за рішенням суду реєстраційного запису, державна реєстрація проводиться державним реєстратором. Таким чином, Міністерство юстиції України наділене організаційними та контрольними функціями у сфері державної реєстрації, а скасування реєстраційного запису на підставі судового рішення проводиться державним реєстратором, тобто, громадянином України, який перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав (виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, Київська, Севастопольська міською, районною, районною у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією), нотаріусом, державним, приватним виконавцем у визначених законом випадках.

У підготовче засідання 13.08.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

У вказаному засіданні було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, в якому він просить суд витребувати інформацію та належними чином засвідчені копії:

У Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, e-mail: dp.official@tax.gov.ua):

1. Чи надавалися ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (його територіальних підрозділів) документи, у тому числі первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів у зв`язку із прийняттям рішення від 23.12.2016 щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації?

2. Чи подавалася ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) ДО Головного управління Державної податкової служби Дніпропетровській області (його територіальних підрозділів) звітність за останній звітний період, що передував прийняттю рішення від 23.12.2016 щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації?

3. Чи подавався ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) до Головного управління Державної податкової служби Дніпропетровській області (його територіальних підрозділів) ліквідаційний баланс, затверджений учасниками Товариства або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи)?

4. У випадку надання ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) документів, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період та ліквідаційного балансу з моменту прийняття рішення від 23.12.2016 щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації - надати належним чином завірені їх копії.

У Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, e-mail: 04001@dp.pfu.gov.ua):

1. Чи надавалися ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) до Головного управління Пенсійного фонду України (його територіальних підрозділів) документи, у тому числі первинні документи, регістри бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України у зв`язку із прийняттям рішення від 23.12.2016 щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації?

2. Чи подавалася ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) до Головного управління Пенсійного фонду України (його територіальних підрозділів) звітність за останній звітний період, що передував прийняттю рішення від 23.12.2016 щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації?

3. Чи подавався ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) до Головного управління Пенсійного фонду України (його територіальних підрозділів) ліквідаційний баланс, затверджений учасниками товариства або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи)?

4. У випадку надання ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) документів, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період та ліквідаційного балансу з моменту прийняття рішення від 23.12.2016, щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації - надати належним чин завірені їх копії.

У Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька 58, к. 213, e-mail: adminposlug@dniprorada.gov.ua): витребувати належним чином завірені копії наступних документів, які містяться в реєстраційній справі ТОВ "Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206):

1. Рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення в результаті ліквідації від 23.12.2016;

2. Документ, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, строк заявлення кредиторам своїх вимог (у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи);

3. Заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

4. Довідку архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

В Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, e-mail: @fg.gov.ua):

1. Належним чином завірену копію договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004, укладеного між ВАТ "Європейський банк раціонального фінансування" та ЗАТ "Холдингова компанія "Київреставратор", також yсіх додаткових угод до нього.

Так, за положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, заявляючи клопотання про витребування доказів позивачем до позовної заяви були додані адвокатські запити з метою самостійного отримання витребуваних доказів, проте останні ним не отримані.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що витребовувана інформація має суттєве значення для всебічного розгляду справи, суд вважав за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та витребувати останні в Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк".

З огляду на викладене, за результатом підготовчого засідання суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку, проти чого не заперечував представник позивача.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.08.2024 постановлено про витребування доказів в Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" , та про відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку на 03.09.2024.

Від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 39929/24 від 26.08.2024), в якій управління зазначає, що на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надає інформацію щодо ТОВ "ХК Київреставратор" про те, що ТОВ "ХК Київреставратор" перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС (Придніпровська ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області), стан "16" - припинено (лiквiдовано, закрито). Остання податкова звітність ТОВ "ХК Київреставратор" з податку на прибуток подана до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 24.01.2014 за 2013 рік; остання податкова декларація з ПДВ подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 12.03.2013 за лютий 2013 року; податковий розрахунок земельного податку подано до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві 13.02.2014 за 2014 рік. За даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України ТОВ "ХК Київреставратор" до ГУ ДПС податкову звітність та ліквідаційний баланс не подавало.

Від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшов лист (вх. суду № 39733/24 від 23.08.2024), в якому департамент повідомляє про те, що відповідно до вимог частини 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб`єкта державної реєстрації за місцезнаходження юридичної особи. Суб`єкт державної реєстрації, який провів реєстраційну дію, протягом 3-х робочих днів з дня її проведення, надсилає документи подані для проведення реєстрації, відповідному суб`єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи. Реєстраційна дія № 12241100012079432 від 23.12.2016 "Внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи" та реєстраційна дія Nє12241110013079432 від 24.02.2017 "Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації" була проведена приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. Станом на 20.08.2024 документи, які були подані для проведення державної реєстрації вищезазначених реєстраційних дій на паперових носіях, від приватного нотаріуса Андреєвої Г. О. до департаменту не надходили. Департамент направляє копії сканованих документів, що були внесені приватним нотаріусом Андреєвій Г.О. за допомогою засобів програмного забезпечення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, при здійснені зазначених реєстраційних дій.

У підготовче засідання 03.09.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

У вказаному засіданні судом було відзначено, що у повному обсязі вимоги ухвали суду від 13.08.2024 щодо витребування доказів - не виконані, а саме: не отримано відповіді від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.09.2024 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 01.10.2024.

У підготовче засідання 01.10.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.

Враховуючи вказане, з огляду на невиконання вимог вказаної ухвали суду, суд дійшов висновку про необхідність повторного витребування запитуваної інформації в Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.10.2024 підготовче засідання було відкладено в межах розумного троку на 05.11.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду повторно витребувані докази у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк".

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява на виконання вимог ухвали суду щодо надання доказів (вх. суду № 48203/24 від 17.10.2024), в якій управління повідомляє про таке:

- ТОВ "ХК Київреставратор" (ідентифікаційний код 21665206) перебувало на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 22.11.2016. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації припинення - 24.02.2017. Станом на 24.02.2017 (на момент припинення державної реєстрації підприємства) згідно з картками особових рахунків ТОВ "ХК Київреставратор" відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відсутня;

- що стосується боргів зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, то з 11.08.2013 набув чинності Закон України від 04.07.2013 № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким функції з адміністрування єдиного внеску від Пенсійного фонду України передані Міністерству доходів і зборів України (нині - Державна податкова служба України). Таким чином, з питання наявності або відсутності заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ТОВ "ХК Київреставратор" необхідно звернутись до органів Державної податкової служби України;

- до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ліквідаційною комісією (ліквідатором) ТОВ "ХК Київреставратор" ліквідаційний баланс, затверджений учасниками товариства або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи не подавався. Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства економіки України 20.11.2023 № 648/447-н/17498 та постановою правління Пенсійного фонду України 20.11.2023 № 49-1, Державною податковою службою Пенсійному фонду України надаються, зокрема, відомості зі звітів страхувальників щодо сум нарахованого єдиного внеску; дані у розрізі страхувальників щодо сплати єдиного внеску, суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, суми боргу по фінансових санкціях (штраф, пеня), необхідні для виконання органами Пенсійного фонду України функцій, передбачених Законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Обмін інформацією відбувається на Центральному рівні в електронному вигляді. За даними, отриманими в порядку інформаційного обміну, ТОВ "ХК Київреставратор надало останній звіт за серпень 2014 року. Також, заяви на проведення перевірки від ліквідаційної комісії (ліквідатора) ТОВ "ХК Київреставратор", у зв`язку з прийняттям рішення щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не надходило.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. суду № 48345/24 від 17.10.2024), в якій він просить суд надати матеріали справи № 904/2039/24 для ознайомлення.

Заява відповідача була задоволена судом 17.10.2024 та представник відповідача прибув для ознайомлення з матеріалами справи - 30.10.2024.

Від третьої особи за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №50472/24 від 31.10.2024), в якій Міністерство юстиції України просить суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.11.2024 заяву третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 50604/24 від 01.11.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з необхідністю складання представником відповідача іспиту на рівень володіння державною мовою та його неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 05.11.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. суду № 51076/24 від 04.11.2024), в якій він просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог позивача та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувану реєстраційну дію було вчинено 24.02.2017 і перебіг позовної давності для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису почався 25.02.2017, тому позовна давність для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису закінчилась (спливла) - 25.02.2020. Відповідач зазначає, що з наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2024 (стор. 11 з 13) вбачається, що 18.12.2023 об 11:31:11 витяг із ЄДР по ТОВ "ХК "Київреставратор" брав Ткачук Олександр Вікторович - представник позивача у даній справі. Вказаний факт спростовує твердження позивача про те, що йому стало відомо про оскаржувану реєстраційну дію з Витягу з ЄДР від 13.03.2024 та підкреслює схильність позивача надавати суду неправдиві відомості.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 51063/24 від 04.11.2024), в якому він просить суд розглянути та задовольнити клопотання відповідача про витребування доказів та зобов`язання позивача надати докази, а саме: 1.1.) зобов`язати позивача надати оригінал договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор", а також оригінали всіх додатків та/або додаткових угод до вищевказаного договору; 1.2.) у разі ненадання позивачем оригіналу договору відновлюваної кредитної лінії №19 від 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор", а також оригіналів всіх додатків та/або додаткових угод до вищевказаного договору, визнати встановленою обставину відсутності події укладення договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор"; 1.3.) зобов`язати позивача надати оригінали належних, достатніх та допустимих доказів того, що: 1.3.1.) боржник отримував від банку грошові кошти за кредитним договором; 1.3.2.) боржник не повернув банку отримані за кредитним договором грошові кошти та не сплатив проценти (комісії, тощо) за користування вказаними грошовими коштами; 1.3.3.) у боржника була заборгованість перед банком за кредитним договором; 1.4.) у разі ненадання позивачем оригіналів перерахованих доказів, визнати встановленою обставину відсутності заборгованості Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київреставратор" перед Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" за договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004; 1.5.) витребувати у позивача оригінал договору поруки № 19 від 13.01.2010; 1.6.) у разі не надання позивачем оригіналу договору поруки № 19 від 13.01.2010 - не брати до уваги копію договору поруки № 19 від 13.01.2010; 1.7.) витребувати у позивача оригінал виписки з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02/12/2005 по 23/11/2016 за підписом уповноваженої особи ПАТ "КСГ Банк" із зазначенням ПІБ та посади вказаної особи; 1.8.) у разі не надання позивачем оригіналу виписки з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02/12/2005 по 23/11/2016 за підписом уповноваженої особи ПАТ "КСГ Банк" із зазначенням ПІБ та посади вказаної особи не брати до уваги копію виписки з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02/12/2005 по 23/11/2016; 1.9.) зобов`язати позивача надати оригінал письмової вимоги банку, що передбачена пунктами 3.1., 3.2. договору поруки; 1.10.) зобов`язати позивача надати належні, достатні та допустимі докази направлення банком на адресу позивача письмової вимоги, що передбачена пунктами 3.1., 3.2. договору поруки; 1.11.) у разі ненадання позивачем письмової вимоги банку, що передбачена пунктами 3.1., 3.2. договору поруки та/або доказів її направлення банком на адресу позивача - визнати встановленою обставину відсутності отримання позивачем від банку письмової вимоги, що передбачена пунктами 3.1., 3.2. договору поруки; 1.12.) зобов`язати позивача надати оригінал письмового повідомлення позивача на адресу боржника про отримання від банку письмової вимоги; 1.13.) зобов`язати позивача надати належні, достатні та допустимі докази направлення на адресу боржника повідомлення про отримання від банку письмової вимоги; 1.14.) у разі ненадання позивачем повідомлення на адресу Боржника про отримання від Банку письмової вимоги та/або доказів його направлення на адресу боржника - визнати встановленою обставину відсутності повідомлення позивачем боржника про отримання письмової вимоги банку; - задовольнити заяву відповідача про застосування позовної давності та застосувати позовну давність; - відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування власної правової позиції відповідач посилається на таке:

- якщо позивач дійсно виконала зобов`язання боржника перед банком за кредитним договором, тоді у розпорядженні позивача обов`язково має бути оригінальний примірник вищевказаного кредитного договору. В позовній заяві не має жодних пояснень відсутності в розпорядженні позивача кредитного договору. Витребування позивачем копії кредитного договору в Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк", в подальшому - "Уповноважена особа", є нічим іншим як спробою заплутати суд та ухилитись від виконання обов`язку доказування. Клопотання позивача про витребування копії кредитного договору в Уповноваженої особи не відповідає вимогам статті 81 Господарського процесуального кодексу України;

- позивач жодним чином не пояснює, не обґрунтовує та не підтверджує неможливості самостійно надати кредитний договір. Із позовною заяви цілковито не зрозуміло - чи передавав банк позивачу кредитний договір. Якщо кредитний договір не передавався, тоді, виходячи із принципу розумності, позивач повинен був звертатись до банку з проханням/вимогою його надати. Докази відповідного звернення в матеріалах справи відсутні. Якщо кредитний договір передавався, тоді це має підтверджуватись, наприклад, актом приймання-передачі документів, тощо. Докази передачі кредитного договору банком позивачу також відсутні. Більше того, відсутність доказів передачі банком позивачу кредитного договору в принципі ставить під сумнів твердження позивача про виконання ним зобов`язань боржника за кредитним договором та про перехід допозивача прав кредитора за кредитним договором. Клопотання позивача про витребування у Уповноваженої особи копії кредитного договору не містить підстав, з яких випливає, що в розпорядженні Уповноваженої особи має бути кредитний договір або, принаймні, його копія. Таким чином, позивач, в порушення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не довів твердження про те, що між банком та боржником взагалі було укладено кредитний договір. Вказаної обставини, на думку відповідача, вже більше ніж достатньо для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі;

- відповідач просить суд зобов`язати позивача надати оригінал договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор", а також оригінали всіх додатків та/або додаткових угод до вказаного договору. У разі ненадання позивачем оригіналу договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор", а також оригіналів всіх додатків та/або додаткових угод до вищевказаного договору, відповідач просить суд визнати обставину відсутності події укладення договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор";

- позивачем не надано жодних доказів існування у ЗАТ "ХК "Київреставратор" заборгованості перед ВАТ "Європейський банк раціонального фінансування" за кредитним договором. В матеріалах справи відсутня виписка по рахунку боржника або інший належний, допустимий та достатній доказ, який би підтверджував факт отримання боржником від банку грошових коштів за кредитним договором, факт неповернення боржником банку грошових коштів за кредитним договором та факт наявності у боржника заборгованості перед банком за кредитним договором. Таким чином, позивач в порушення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не довів того, що: боржник отримував від банку грошові кошти за кредитним договором; боржник не повернув банку грошові кошти за кредитним договором та не сплатив проценти (комісії, тощо) за користування грошовими коштами; у боржника була заборгованість перед банком за кредитним договором. Не доведення позивачем факту наявності у боржника заборгованості перед банком за кредитним договором має своїм наслідком не доведення переходу від банку до позивача прав кредитора за кредитним договором. Зазначена обставина, за переконанням відповідача, є самодостатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач, керуючись частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, посилається на відсутність події наявності у боржника заборгованості перед банком за кредитним договором. Зважаючи на це, відповідач просить суд зобов`язати позивача надати оригінали належним, достатніх та допустимих доказів того, що: боржник отримував від банку грошові кошти за кредитним договором; боржник не повернув банку отримані за кредитним договором грошові кошти та не сплатив проценти (комісії, тощо) за користування вказаними грошовими коштами; у боржника була заборгованість перед банком за кредитним договором. У разі ненадання позивачем оригіналів перерахованих доказів, відповідач просить суд визнати обставину відсутності заборгованості Закритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київреставратор" перед Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" за договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004;

- відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії договору поруки оригіналу та просить суд витребувати у позивача оригінал договору поруки. У разі неподання позивачем оригіналу договору поруки, відповідач просить суд не брати до уваги копію договору поруки;

- позивач у позовній заяві стверджує, що загалом Шепелевою Г.М., як поручителем по договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004 та договором поруки № 19 від 13.01.2010, було здійснено погашення заборгованості ЗАТ "ХК "Київреставратор" у загальній сумі 27 824 975 грн. 80 коп., що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КГС Банк". На підтвердження вказаного пзивачем долучено в матеріали справи копію виписки з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02/12/2005 по 23/11/2016;

- керуючись частиною 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, відповідач ставить під сумнів відповідність поданої копії виписки з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02.12.2005 по 23.11.2016 оригіналу та просить суд витребувати у позивача її оригінал. У разі не подання позивачем оригіналу вищевказаної виписки відповідач просить суд не брати до уваги її копію. Крім того, зазначена вище виписка підписана з боку ПАТ "КСГ Банк" невстановленою особою. У зв`язку із цим неможливо встановити - чи мала вказана особа підписувати від імені ПАТ "КСГ Банк" будь-які документи, в тому числі і виписку по рахунку позивача. Виписку з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02.12.2005 по 23.11.2016 не можна вважати ні належним доказом в розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, ні допустимим доказом в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, у суду відсутні підстави брати до розгляду та приймати у якості доказу виписку з розрахункового рахунку позивача в ПАТ "КСГ Банк" з 02.12.2005 по 23.11.2016;

- обов`язок позивача погасити заборгованість боржника перед банком за кредитним договором та перехід від банку до позивача прав кредитора за кредитним договором обумовлені настанням двох обставин: отриманням позивачем від банку письмової вимоги; повідомлення позивачем боржника про отримання від банку письмової вимоги. Відповідач, керуючись частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, посилається на відсутність події отриманням позивачем від банку письмової вимоги. Відповідач, керуючись частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, посилається на відсутність події повідомлення позивачем боржника про отримання від банку письмової вимоги. Зважаючи на це, відповідач просить суд зобов`язати позивача надати оригінали: письмової вимоги банку на адресу позивача; належних, достатніх та допустимих доказів направлення банком письмової вимоги на адресу позивача; письмового повідомлення позивача на адресу боржника про отримання від банку письмової вимоги; належних, достатніх та допустимих доказі направлення позивачем на адресу боржника письмового повідомлення позивача на адресу боржника про отримання від банку письмової вимоги. У разі ненадання позивачем оригіналів перерахованих доказів, відповідач просить суд визнати обставину відсутності отримання позивачем від банку письмової вимоги та повідомлення позивачем боржника про отримання від банку письмової вимоги. Додатково відповідач звертає увагу на той факт, що тільки із письмової вимоги банку можна встановити суму процентів за користування грошовими коштами за кредитним договором та номери рахунків, на які позивач мав сплатити грошові кошти;

- позивач у своїй позовній заяві стверджує, що їй стало відомо про вчинення оскаржуваної реєстраційної дії з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2024, копію якого приєднано в матеріали справи. Як передбачено частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У відповідності до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Оскаржувану реєстраційну дію було вчинено 24.02.2017. Починаючи з 25.02.2017 могла довідатись про вчинення оскаржуваної реєстраційної дії. Це можна було зробити як за допомогою веб-ресурсів на кшталт "Опендатабот", "youcontrol.com.ua", "clarity-project.info" та інших. Так само це можна було зробити за допомогою "Безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР)" на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua) "Платного запиту" на тому ж сайті Міністерства юстиції України або шляхом отримання витягу з ЄДР по юридичній особі у будь-якого нотаріуса. Таким чином, перебіг позовної давності для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису почався 25.02.2017. Отже, позовна давність для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису закінчилась (спливла) 25.02.2020. На підставі викладеного, відповідач заявляє про застосування позовної давності щодо вимог позивача про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор", здійснену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. в результаті ліквідації (реєстраційний запис від 24.02.2017, 18:22:12, № 12241110013079432) та просить у зв`язку із цим відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому відповідач звертає увагу на той факт, що позивач відверто намагається вводити суд в оману та навіть надані позивачем докази спростовують твердження позивача про те, що йому стало відомо про оскаржувану реєстраційну дію тільки з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2024. Як вбачається з наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.03.2024 (стор. 11 з 13), 18.12.2023 об 11:31:11 витяг із ЄДР по ТОВ "ХК "Київреставратор" брав Ткачук Олександр Вікторович - представник позивача у даній справі. Вказаний факт спростовує твердження позивача про те, що йому стало відомо про оскаржувану реєстраційну дію з Витягу з ЄДР від 13.03.2024 та підкреслює схильність позивача надавати суду неправдиві відомості;

- стосовно порушеного права та способу його захисту, відповідач зазначає, що з позовної заяви вбачається, що позивач вважає що оскаржувана реєстраційна дія порушує його права та законні інтереси кредитора, а саме: таким чином ліквідація товариства за наявності незадоволених вимог кредитора є порушенням процедури припинення товариства, передбаченої статтями 110 та 111 Цивільного кодексу України, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом. Як стверджує безпосередньо позивач: позивач - ОСОБА_1 , як поручитель, здійснила погашення заборгованості за договором поруки № 19 від 13.01.2010 та договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004, а саме: 13.01.2010 - здійснена сплата відсотків 999 950 грн. 00 коп.; 14.01.2010 - здійснена сплата заборгованості у сумі 7 498 050 грн. 00 коп., з яких: 6 715 373 грн. 71 коп. - сплата процентів та 782 676 грн. 29 коп. - часткове погашення кредиту; 28.01.2010 - здійснена сплата заборгованості у сумі 9 969 319 грн. 56 коп., з яких: 115 561 грн. 23 коп. - сплата процентів та 9 853 758 грн. 33 коп. - часткове погашення кредиту; 10.03.2010 - здійснена сплата заборгованості у сумі 9 357 656 грн. 24 коп.., з яких: 107 645 грн. 24 коп.. - сплата процентів та 9 250 000 грн. 00 коп. - погашення кредиту. Тобто, перехід прав кредитора за кредитним договором від банку до позивача відбувся 10.03.2010. Таким чином, перебіг позовної давності для позивача щодо звернення до суду з кредиторськими вимогами до боржника почався 11.03.2010. Відповідно, позовна давність для позивача щодо звернення до суду з кредиторськими вимогами до боржника закінчилась 11.03.2013. Отже, навіть у тому випадку, якщо суд вважатиме позовні вимоги обґрунтованими (на думку відповідача останній вже навів більше ніж достатньо підстав для відмови в задоволенні позовних вимог), задоволення позовних вимог не призведе і не може призвести до поновлення ніяких прав та інтересів позивача як кредитора боржника, оскільки строк звернення позивача до суду за захистом таких прав та інтересів закінчився (11.03.2013) задовго до вчинення оскаржуваної реєстраційної дії (17.02.2017). Точніше за 3 роки 11 місяців і 22 дні. На момент вчинення оскаржуваної реєстраційної дії у позивача були відсутні будь-які кредиторські права у відношенні боржника. Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку із обранням позивачем не ефективного способу захисту, оскільки задоволення позовних вимог не призведе і не може призвести до відновлення прав та інтересів позивача як кредитора боржника;

- перераховані позивачем норми містять права та обов`язки ліквідатора/ліквідаційної комісії та юридичної особи, що ліквідується, і жодним чином не стосуються обов`язків відповідача як державного реєстратора. Відповідач не порушував та в принципі не міг порушити приписи статей 110 та 111 Цивільного кодексу України. Позивач стверджує, що мало місце порушення частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство", оскільки у разі недостатності майна товариства для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи. По-перше: у позивача відсутні кредиторські вимоги до боржника. По-друге: якщо абстрагуватись від недоведеності та безпідставності позовних вимог, вбачається очевидним що спір в даному випадку відбувається не між позивачем і відповідачем, як державним реєстратором, а між позивачем та власником боржника, який прийняв рішення щодо припинення та ліквідатором (ліквідаційною комісією). Як вбачається із наданого позивачем Витягу із ЄДР, засновником (учасником) боржника є Лєдоєн Холдінг ЛТД (LEDOYEN HOLDING LTD) - Британські Віргінські острови, 3099, м. Тортола, вул. Мейн Стріт 90. Саме Лєдоєн Холдінг ЛТД (LEDOYEN HOLDING LTD), на думку відповідача, є належним відповідачем у даній справі. При цьому його не залучено до участі у справі навіть у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. За переконанням ваідповідача, рішення про задоволення позовних вимог у даному спорі без залучення до участі у ньому Лєдоєн Холдінг ЛТД (LEDOYEN HOLDING LTD) за жодних обставин не може вважатись законним. Відповідач при виконанні функцій державного реєстратора керується положеннями Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань". Позивач не зазначив, які, на його думку, положення вказаного закону було порушено відповідачем при вчиненні оскаржуваної реєстраційної дії. Вказане є черговою самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

У підготовче засідання 05.11.2024 з`явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховані подані ним документи, з яких вбачається, що останній повідомлений про розгляд справи судом.

У вказаному засіданні представник позивача висловив заперечення щодо прийняття до розгляду поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, з приводу яких судом було відзначено про таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Також, з матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення, які були направлені на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" та "За закінченням терміну зберігання", отже фактично відповідачем ухвали суду отримані не були.

Окремо у даній ситуації суд враховує ту обставину, що з огляду на воєнний стан та наближеність Дніпропетровської області до території ведення активних бойових дій, а також систематичні обстріли м. Дніпра, велика кількість населення міста не проживають за місцем своє реєстрації, оскільки були вимушені переїхати до більш безпечних міст України, отже, як наслідок, не мають можливості отримати поштову кореспонденцію за своїм офіційним місцезнаходженням, і вказані обставини є вимушеними для цих осіб.

Судом також відзначено та матеріалами справи підтверджується, що представник відповідача ознайомився з матеріалами справи лише 30.10.2024.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку щодо прийняття до розгляду поданого відповідачем відзиву на позовну заяву, та відповідно, надання позивачу 5-денного строку для подання відповіді на відзив на позовну заяву.

Також, у вказаному засіданні представником позивача було зауважено про необхідність повторного витребування доказів від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк", оскільки станом на 05.11.2024 останнім витребувані судом докази не надані.

Вказані зауваження позивача були прийняті судом до уваги та суд дійшов висновку про необхідність повторного витребування запитуваної інформації в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.11.2024 підготовче засідання було відкладено на 26.11.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду повторно витребувано в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" належним чином завірену копію договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004, укладеного між ВАТ "Європейський банк раціонального фінансування" та ЗАТ "Холдингова компанія "Київреставратор", також yсіх додаткових угод до нього.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №52375/24 від 12.11.2024), в якій він, на поданий відповідачем відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності, висловлює власну правову позицію:

- будь-яких доказів обізнаності позивача про оскаржувану реєстраційну дію, раніше ніж зазначено в позові (дата отримання витягу - 13.03.2024) матеріали справи не містять. Що ж стосується посилань представника ОСОБА_3 про отримання Витягу 18.12.2023 ОСОБА_4 , то позивач звертає увагу, що дана обставина жодним чином на свідчить про обізнаність саме позивача ( ОСОБА_1 ) з даними отриманої інформації у вигляді Витягу, оскільки договір про надання правової допомоги з нею, як з клієнтом, було укладено позивачем лише 26.12.2023 (дана інформація підтверджується ордером про надання правової допомоги долученим до позовної заяви);

- 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно з яким було продовжено процесуальні строки в тому числі трирічну позовну давність. Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 відмінено з 30.06.2023. Також в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, для застосування позовної давності до спірних правовідносин підлягає доведенню обізнаність позивача з вчиненням відповідачем реєстраційної дії з державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор", здійснену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. в результаті ліквідації (реєстраційний запис від 24.02.2017 18:22:12, №12241110013079432) в період часу не пізніше ніж 01.04.2017, а саме: і період часу з 24.02.2017 по 01.04.2.2017. Посилання представника ОСОБА_3 , що це можна було зробити як за допомогою веб-ресурсів на кшталт "Опендатабот", "youcontrol.com.ua", "clarityproject.info" чи за допомогою "Безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР)" на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua) "Платного запиту" на тому ж сайті Міністерства юстиції України або шляхом отримання витягу з ЄДР по юридичній особі у будь-якого нотаріуса є недоречними та не заслуговують на увагу, оскільки вказані веб-ресурс як веб-сай Міністерства юстиції України забезпечив таку можливість публічного доступу до інформації, яка міститься в ЄДРПОУ лише в 2018-2019 роках, а тому дані обставини не свідчать про можливість позивача бути обізнаним про вчинення приватним нотаріусом вказаної реєстраційної дії в лютому 2017 року. Також, позивач звертає увагу суду, що в даному спорі заяву про застосування строків позовної давності подано неналежною особою, оскільки ОСОБА_5 на сьогоднішній день не є приватним нотаріусом (державним реєстратором), в статусі якого нею було проведено державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київреставратор", (реєстраційний запис від 24.02.2017, 18:22:12, №12241110013079432), і предметом оскарження не є її реєстраційні дії, а її статус відповідача у справі є імпровізованим заповненням прогалини в процесуальному законодавстві, в силу того, що припинення юридичної особи, до якої у позивача є майновий інтерес, унеможливлює існування у цієї особи правоздатності. Як слідує з фактичних обставин справи, зміст порушеного права позивача та з урахуванням усталеної судової практики (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18; постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18) щодо юрисдикції суду та ефективного способу захисту порушеного права при подібних обставинах, визначення відповідачем саме державного реєстратора, який здійснив державну реєстрацію припинення юридичної особи, є ефективним способом захисту порушеного права у даних виключних обставинах. Зазначена позиція обґрунтовується, в першу чергу, тим що внесення запису про припинення юридичної особи, яке оскаржується позивачем, унеможливлює існування у цієї особи правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення безпосередньо до такої особи вимог оскарження рішень її органів щодо внесення спірного запису чи інших дій, пов`язаних з її припиненням, а тому належним способом захисту прав та інтересів є пред`явлення позову до державного реєстратора з вимогою про скасування відміну запису про припинення юридичної особи (ідентична правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19). Фактично правові позиції Верховного Суду, у тому числі Великої Палати, заповнюють наявну прогалину в регулювання даних правовідносин та констатують цей факт, а також те, що спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Враховуючи вказані обставини, заявлена представником ОСОБА_3 заява про застосування строків позовної давності є безпідставною, як і викладена позиція по суті правовідносин, які мали місце між позивачкою Відкритим акціонерним товариством "Європейський банк раціонального фінансування" та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київреставратор". Також, позивач звертає увагу суду, що в порушення встановленої Господарським процесуальним кодексом України, вимоги про необхідність направлення відзиву на позовну заяву та інших заяв (клопотань) всім учасникам справи (частина 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України), такий обов`язок виконано не було, оскільки не направлено їх на адресу третьої особи - Міністерства юстиції України, а тому вказані документи підлягають поверненню особі, яка їх подала.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. суду № 54430/24 від 25.11.2024), в якій представник відповідача - адвокат Носова В.І. повідомляє про те, що між нею та Андрєєвою Г.О. укладено договір про правничу (правову) допомогу, тому з метою можливості реалізації своїх прав та обов`язків, як представника, та забезпечення права відповідачки щодо отримання правничої допомоги, остання просить ознайомитися з матеріалами справи № 904/2039/24.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 54715/24 від 26.11.2024), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення відзиву на позовну заяву та заяви про застосування позовної давності на адресу третьої особи.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 54728/24 від 26.11.2024), в якому відповідач не погоджується із доводами позивача та вважає за необхідне звернути увагу на таке:

- позивач намагається підмінити поняття "довідався" та "міг довідатися". Відповідач у своїй заяві про застосування позовної давності наголошував на тому, що перебіг позовної давності для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису почався 25.02.2017. Відповідач стверджував та продовжує стверджувати, що позивач, проявивши звичайну розумну обачність та зацікавленість станом своїх прав, міг довідатись про оскаржуваний реєстраційний запис починаючи з 24.02.2017. Відповідач наводить ще одну позицію ЄСПЛ щодо позовної давності, яку нерідко цитує Верховний Суд у своїх судових рішеннях, та яка зводиться до того, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v.THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013). Щодо Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідач зазначає, що дійсно, 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Вказаним Законом Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Відповідач наголошує, що позивач міг довідатись про оскаржуваний реєстраційний запис починаючи з 24.02.2017, а перебіг позовної давності для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису почався 25.02.2017;

- позовна давність для позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису закінчилась (спливла) 25.02.2020, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та навіть до 12.03.2020 - дати введення на всій території України карантину у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Таким чином, позовна давність для позивача не була і не могла бути продовжена у зв`язку із карантином;

- позовна давність позивача щодо звернення до суду з вимогами щодо скасування оскаржуваного реєстраційного запису закінчилась (спливла) 25.02.2020, тобто, як до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", так і до набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. Таким чином, позовна давність для позивача не була і не могла бути зупинена у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Щодо веб-ресурсів, на кшталт "Опендатабот", відповідач зазначає, що позивач у своїй заяві стверджує, що він не міг довідатись за допомогою веб-ресурсів на кшталт "Опендатабот", "youcontrol.com.ua", "clarity-project.info" чи за допомогою "Безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України (http://usr.minjust.gov.ua) "Платного запиту" на тому ж сайті Міністерства юстиції України або шляхом отримання витягу з ЄДР по юридичній особі у будь-якого нотаріуса, оскільки вказаний веб-ресурс як веб-сайт Міністерства юстиції України забезпечив можливість публічного доступу до інформації, яка міститься в ЄДРПОУ лише в 2018-2019 роках. Відповідач не погоджується із доводами позивача та звертає увагу на те, що за допомогою безпосередньо веб-ресурсу "Опендатабот" інформацію щодо наявності в ЄДР відповідного запису можна було отримати починаючи з 2016 року. Це підтверджується: інформацією, що розміщена безпосередньо на сайті "Опендатабот" за посиланням (https://opendatabot.ua/open/about), а саме: згодом 16.04.2016 Мінюст оприлюднив Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб у формі відкритих даних. За тиждень було запущено першу версію Опендатабота, яка дозволяє миттєво отримувати повідомлення про зміни в реєстрі, наприклад, зміні директорів або засновників бізнесу;

- позивач, як і будь-яка інша фізична або юридична особа мав можливість отримати 25.02.2017 інформацію про внесення до ЄДР спірного запису. Відповідач надав більше ніж достатньо доказів того, що позивач міг довідатись про внесення спірного запису до ЄДР починаючи з 25.02.2017. Натомість, позивач не надав жодних доказів неможливості довідатись про внесення спірного запису до ЄДР починаючи з 25.02.2017. Це повністю спростовує доводи позивача про неможливість отримання ним інформації про спірний запис в лютому 2017 року;

- передбачений частиною 5 статті 46 господарського процесуального кодексу України наслідок ненадання доказів надсилання заяви іншим учасникам у вигляді неприйняття до розгляду та повернення заяви стосується: (1) заяв про збільшення або зменшення розміру позовних вимог; (2) заяв про зміну предмету або підстав позову та (3) заяв про зміну предмету або підстав позову при новому розгляді. Частина 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України жодним чином не стосується ні відзивів, ні, тим більше, заяв про застосування позовної давності. Отже, всі без виключення доводи позивача, які викладені у заяві, є безпідставними та необґрунтованими. Позивач не спростував доводів, які були викладені в заяві відповідача про застосування позовної давності.

У підготовче засідання 26.11.2024 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів, яке міститься у відзиві на позовну заяву, за результатом розгляду якого, суд не вбачає підстав для його задоволення з таких підстав.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Так, за аналізом наведених норм процесуального закону вбачається, що звертаючись із клопотанням про витребування доказів, заявник повинен надати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання витребовуваних доказів, а також, у разі вжиття таких заходів - зазначити причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Однак, відповідачем не дотримано вказаного порядку щодо отримання витребовуваних ним доказів, відтак вбачається, що останнім не доведена неможливість їх самостійного отримання.

З огляду на викладене, клопотання Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Також, у вказаному засіданні судом було відзначено, що станом на 26.11.2024 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" не надані витребувані ухвалою суду документи, у зв`язку з чим представником позивача було заявлено усне клопотання про накладення на вказану особу штрафу, разом з тим, враховуючи відсутність доказів отримання ухвали суду зазначеною особою, судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача та зауважено про необхідність повторного витребування доказів.

акожТВідповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання, оскільки суд позбавлений можливості вирішити питання, передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи та забезпечення права сторін на висловлення власної правової позиції, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим відкласти підготовче засідання, призначивши останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання в межах розумного строку на 10.12.2024 о 12:40 год.

2. Явку представників учасників справи у підготовче засідання визнати обов`язковою.

3. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться 10.12.2024 о 12:40 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 1-102 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

4. Надати можливість представникам позивача та третьої особи прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 10.12.2024 о 12:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

5. Роз`яснити представникам позивача та третьої особи, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

6. Повторно витребувати в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, e-mail: @fg.gov.ua) належним чином завірену копію договору відновлюваної кредитної лінії № 19 від 28.12.2004, укладеного між ВАТ "Європейський банк раціонального фінансування" та ЗАТ "Холдингова компанія "Київреставратор", також yсіх додаткових угод до нього.

7. Встановити строк для подачі Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" витребовуваних даною ухвалою доказів - до 06.12.2024.

8. Звернути увагу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КСГ Банк" на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

9. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 26.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали підписаний - 27.11.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	26.11.2024
Оприлюднено	29.11.2024
Номер документу	123336389
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 26.11.2024 по справі 904/2039/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2039/24

Ухвала від 26.11.2024

Ухвала
від 26.11.2024 по справі 904/2039/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ