Ухвала

від 26.11.2024 по справі 904/1550/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

26.11.2024 м. ДніпроСправа № 904/1550/24

За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро, Україна

до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва, Російська Федерація

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Адміністрація Новокодацького району Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення шкоди

Суддя Красота О.І.

Представники:

від Позивача Гуртовий В.Ю., виписка з ЄДРПОУ

від Відповідача не з`явився

від Третьої особи Блинова О.С., наказ № 104-к від 30.11.2021, Положення про відділ з організаційно-правової роботи

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації і просить суд стягнути шкоду, завдану внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у розмірі 1 789 671,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ведення агресивної війни та агресивних дій збройні сили Російської Федерації 11.03.2022 вчинили терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок чого була пошкоджена будівля комунальної власності за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 77.

03.11.2022 комісією з обстеження майна, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.2022 № 624 "Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації" (зі змінами), на підставі заяви голови Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради було проведено обстеження будівлі останньої, за результатами якого складено акт № 62 від 03.11.2023.

Комісія здійснила візуальне обстеження будівлі Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради з метою визначення шкоди та за результатами обстеження склала акт щодо встановлення чисельних пошкоджень у вигляді вибитих вікон та дверей, пошкодження віконних укосів, стін та стелі тощо. Внаслідок цього виникла необхідність у проведення поточного ремонту, у зв`язку з чим Адміністрацією Новокодацького району Дніпровської міської ради було укладено відповідні договори № 0160/ПР від 01.04.2022, № 0160/ПР-1 від 22.06.2022, № 0160/ПР-2 від 19.07.2022, № 0160/ПР-23 від 31.07.2023. Витрати на відновлення пошкодженого майна (як стверджує Позивач) здійснювались за рахунок коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади. З огляду на вказане вище, Позивач просить суд стягнути з Відповідача шкоду, завдану внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, у розмірі 1 789 671,56 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.05.2024 о 14:00 год.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Адміністрацію Новокодацького району Дніпровської міської ради.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 07.05.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у підготовче засідання 07.05.2024 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті суду.

Третя особа у підготовче засідання 07.05.2024 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 07.05.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- докази на підтвердження права комунальної власності за Позивачем на об`єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю літ. А-4, загальною площею 1403,6 (кв.м), яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 77, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 11713023;

- докази (зокрема рішення), які б підтверджували знаходження майна на балансі Комунального підприємства "Міське управління справами" Дніпровської міської ради.

10.05.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема додано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 10.05.2024, з якої вбачається, що за реєстраційним номером нерухомого майна 11713023 Адміністративна будівля літ.А-4 має загальну площу 1407,1 кв.м, що не є тотожним площі, на яку посилається Позивач (літ. А-4 - 1403,6 кв.м).

Крім того, адреса нерухомого майна літ.А-4 інша, а саме: проспект Калініна, будинок 77, будь-яких доказів зміни адреси на проспект Сергія Нігояна, 77, матеріали справи не містять та Позивачем не надано.

Отже, різниця площ приміщень нерухомого майна (реєстраційний номер 11713023) по літ.А-4 та різниця у назві адреси вказують про неусунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.05.2024 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2024 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 904/1550/24 задоволено; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 у справі № 904/1550/24 скасовано; справу № 904/1550/24 направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області; вирішено розподіл судових витрат здійснити Господарському суду Дніпропетровської області в порядку ст. 129 ГПК України за наслідками розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 24.09.2024 продовжено розгляд справи з 15.10.2024; призначено підготовче засідання до розгляду на 15.10.2024 о 10:00 год.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 15.10.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у підготовче засідання 15.10.2024 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті суду.

Третя особа у підготовче засідання 15.10.2024 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено підготовче засідання на 12.11.2024 об 11:00 год.

11.11.2024 від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 12.11.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у підготовче засідання 12.11.2024 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті Судової влади України.

Третя особа у підготовче засідання 12.11.2024 не з`явилась, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 12.11.2024 відкладено підготовче засідання на 26.11.2024 о 10:00 год.

Представник Третьої особи у підготовчому засіданні 26.11.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у підготовче засідання 26.11.2024 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті Судової влади України.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 326) була проведена фіксація фактів пошкоджень або руйнування будівель та споруд, зумовлених збройною агресією РФ, відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд (затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 № 473).

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно до п. 5 вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації" визначено про надання місцевим державним адміністраціям (на період воєнного стану - військовим адміністраціям), виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад право проводити аналітичну і стандартизовану оцінку шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Пунктом 1 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, (далі - Порядок) передбачено, що цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Пунктом 11 Порядку визначено, що суб`єктом подання є держава Україна, включаючи міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування (на період воєнного стану - військові адміністрації у разі утворення), державні, комунальні підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління (перебувають в управлінні) (категорія B) де (крім іншого) підпунктом 2 пункту 11 Порядку вказано про те, що втрати об`єктів громадських будівель, - збитки, спричинені громадським будівлям (зокрема, заклади освіти, фізичної культури і спорту, сфер молодіжної політики (молодіжні центри), утвердження української національної та громадянської ідентичності, соціального захисту, охорони здоров`я, культури, адміністративні будівлі) (B2.2).

Відповідальними органами є міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державної органи та органи місцевого самоврядування (на період воєнного стану - військові адміністрації у разі утворення).

Відповідно до п. 8 Порядку фіксація фактів пошкоджень або руйнування будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації, здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (далі - Порядок невідкладних робіт).

Крім того, пунктом 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, передбачено, що визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за певними напрямами.

Підпункт 7 пункту 2 цього Порядку встановлює, що втрати об`єктів громадських будівель - напрям, що включає втрати громадських будівель (об`єктів освіти, спорту, соціального захисту, охорони здоров`я, культури, адміністративних будівель тощо), фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.

Основні показники, які оцінюються:

· вартість зруйнованих та пошкоджених громадських будівель;

·фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкоджених громадських будівель;

·витрати на демонтаж зруйнованих об`єктів громадських будівель;

·інші показники та параметри, якими визначається розмір шкоди та збитків внаслідок втрати об`єктів громадських будівель, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури.

Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінінфраструктури.

Станом на час розгляду справи, методика визначення шкоди та збитків, яка затверджена наказом Мінінфраструктури, відсутня.

Пунктом 5 Порядку зазначено, що під час підготовки проектів методик, передбачених підпунктами 3, 4, 6-8, 10, 15-21 пункту 2 цього Порядку, а також визначення шкоди та збитків відповідно до зазначених методик відповідальні за визначення шкоди та збитків центральні та місцеві органи виконавчої влади зобов`язані керуватися Загальними засадами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, згідно з додатком (далі - Загальні засади).

Як вказувалось вище, відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації" визначено про надання місцевим державним адміністраціям (на період воєнного стану - військовим адміністраціям), виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад право проводити аналітичну і стандартизовану оцінку шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Пунктом 2 Загальних засад встановлено, що у цих Загальних засадах і методиках оцінки шкоди та збитків, передбачених пунктом 5 Порядку, терміни вживаються у такому значенні (крім іншого):

акт оцінки збитків - документ, що є результатом стандартизованої оцінки і містить висновки про вартість майна та (або) розмір збитків, підтверджує виконані процедури з оцінки, проведеної органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якому Кабінетом Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

аналітична оцінка збитків - розрахунок вартісного виразу збитків та їх обсягу, який ґрунтується на укрупнених, агрегованих вихідних даних та проводиться шляхом застосування непрямих методів оцінки, аналітичних інструментів, зокрема макроекономічного моделювання, з метою визначення прогнозних розрахунків за секторами економіки, у тому числі для визначення загальних втрат та збитків економіки, для прогнозування загальнодержавних або секторальних витрат на відновлення. Аналітична оцінка збитків проводиться з урахуванням положень цих Загальних засад, але не підпадає під регулювання Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та не є професійною оціночною діяльністю;

аналітичний звіт - документ, що є результатом аналітичної оцінки збитків;

Оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (п. 5 Загальних засад).

Аналітична оцінка шкоди та збитків проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування самостійно або із залученням фахівців, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, а також може проводитися самостійно підприємствами, установами, організаціями з урахуванням вимог стандартної методології, що визначені цими Загальними засадами та відповідними методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Особливості проведення аналітичної оцінки та форми її проведення визначаються методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Стандартизована оцінка збитків проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування, яким Кабінетом Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру збитків, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів, спричинених збройною агресією Російської Федерації, із використанням стандартного набору вихідних даних та дотриманням вимог стандартної методології, що визначені цими Загальними засадами та відповідними методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визнаними такими Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - суб`єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Проведення судової експертизи, що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюються на умовах і в порядку, передбачених Законом України Про судову експертизу, з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії Російської Федерації, визначених цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку. При цьому в дослідницькій частині висновку судового експерта відображаються усі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку. Організаційні засади проведення судовими експертами експертних досліджень визначаються законодавством з питань судово-експертної діяльності.

Крім того, пунктом 7 Порядку визначено, що судовими експертами під час визначення шкоди та збитків можуть застосовуватися методики проведення судових експертиз, які внесені до Реєстру методик проведення судових експертиз, методичні рекомендації тощо.

Організаційні засади оцінки збитків, визначаються пунктами 10-20 Загальних засад та методичними засадами визначення розміру збитків, спричинених збройною агресією (крім проведення аналітичної оцінки збитків), визначених пунктами 21-29 Загальних засад.

Пунктом 13 Організаційних засад оцінки збитків визначено, що умовою завдання на проведення оцінки збитків або складовою рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування є дата оцінки.

Датою оцінки є дата, на яку проводиться оцінка збитків. Дата оцінки встановлюється з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України та є будь-якою датою, що передує або збігається з датою подання позову до суду (датою звернення до відповідного органу про компенсацію), але не раніше 23 лютого 2022 року.

Таким чином, з огляду на вказане вище, місцеві органи виконавчої влади зобов`язані керуватися Загальними засадами оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, шляхом підтвердження визначеного розміру збитків (з урахуванням п. 19 Загальних засад) на підставі аналітичного звіту - документу, що є результатом аналітичної оцінки збитків, акту оцінки збитків - документу, що є результатом стандартизованої оцінки, незалежної оцінки збитків, яка проводиться суб`єктом оціночної діяльності або проведення судової експертизи для отримання висновку судового експерта з відображенням усіх процедур, пов`язаних з оцінкою збитків.

До позовної заяви Дніпровської міської ради в обґрунтування розміру завданих збитків (шкоди) не додано доказів проведення оцінки збитків в жодний із вищенаведених способів. Але ж суд самостійно позбавлений можливості здійснити таку оцінку збитків; тому постає питання щодо призначення у справі судової експертизи з метою оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих майну територіальної громади внаслідок втрати, руйнування або пошкодження цього майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Для роз`яснення цих питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, виникла необхідність у призначенні судової експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно з ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про продовження строку розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

У позовній заяві Позивач посилається на рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.2022 № 624 "Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації" (зі змінами), водночас, до матеріалів справи вказане рішення не додано, а також незрозуміло за яким критерієм визначалися Виконавці робіт за договорами № 0160/ПР від 01.04.2022, № 0160/ПР-1 від 22.06.2022, № 0160/ПР-2 від 19.07.2022, № 0160/ПР-23 від 31.07.2023 в адміністративній будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Нігояна, б. 77.

З огляду на обставини справи, а також з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 99, 177-185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів.

Відкласти підготовче засідання на 16.01.2025 о 10:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 3-402, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Для вирішення питання про призначення у справі судової експертизи з метою оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих майну територіальної громади внаслідок його втрати, руйнування або пошкодження у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, запропонувати сторонам та Третій особі протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати перелік запитань, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта; кандидатуру експерта або експертну установу, яким слід доручити проведення цього експертного дослідження.

Дніпровській міській раді (Позивачу) підтвердити згоду на попередню оплату вартості експертного дослідження за рахунок власних коштів, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог чинного ГПК України.

Дніпровській міській раді (Позивачу) та Третій особі протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати пояснення з приводу критерію визначення Виконавців робіт за договорами № 0160/ПР від 01.04.2022, № 0160/ПР-1 від 22.06.2022, № 0160/ПР-2 від 19.07.2022, № 0160/ПР-23 від 31.07.2023 в адміністративній будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Сергія Нігояна, б. 77, а також Позивачу надати на адресу суду рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.07.2022 № 624 "Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації" (зі змінами).

Роз`яснити учасникам справи, що їх явка в судове засідання не є обов`язковою, а також про їх право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за відповідною заявою.

Ухвала набирає законної сили 26.11.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.І. Красота