Рішення

від 27.11.2024 по справі 904/1729/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2024м. ДніпроСправа № 904/1729/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Міська клінічна лікарня № 16" Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

про стягнення 7 012 784,63 грн

Представники:

від позивача: Семчук Н.В.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Крук Д.В.;

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 7 012 784,63 грн шкоди завданої внаслідок збройної агресії.

Суд ухвалою від 19.04.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Міська клінічна лікарня № 16" Дніпровської міської ради. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 13.05.2024.

26.04.2024 третя особа подала до суду пояснення.

В підготовче засідання 13.05.2024 з`явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

Суд ухвалою від 13.05.2024 відкладено підготовче засідання на 27.05.2024.

Суд ухвалою від 27.05.2024 продовжив строк підготовчого провадження на один день до 19.06.2024 включно. Відклав підготовче засідання на 19.06.2024.

Суд ухвалою від 19.06.2024 закрив підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 24.07.2024.

Суд ухвалою від 20.06.2024 позовну заяву Дніпровської міської ради залишив без руху. Запропонував Дніпровській міській раді усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів у строк до 04.07.2024 включно.

01.07.2024 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, в якому просив вважати зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 по справі № 904/1729/24 недоліки позовної заяви усунутими та продовжити розгляд справи № 904/1729/24.

Суд ухвалою від 23.07.2024 залишив без розгляду позовну заяву Дніпровської міської ради до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 7 012 784,63 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2024 у справі № 904/1729/24 скасовано. Справу № 904/1729/24 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

13.11.2024 справа № 904/1729/24 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.

Суд ухвалою від 15.11.2024 продовжив розгляд справи № 904/1729/24. Призначив розгляд справи по суті на 27.11.2024.

У судове засідання 27.11.2024 з`явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Територіальній громаді м.Дніпра в особі Дніпровської міської ради належить на праві власності об`єкт нерухомого майна загальною площею 4008,2 кв.м (опис: головний корпус літ. А-2, під А-2 підвальний поверх, загальною площею 1341,7 кв.м; ґанки літ. а1-а5, а 16; будівля стаціонару літ. А-2, загальною площею 1874,2 кв.м; ґанки літ. а6-а15; поліклініка літ. Б-2, під Б-2, тех-підпілля, ґанки літ. б, б1, б2, сходи літ. б3, б4), що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Електрична (Самарський район), будинок 15, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1878620112101, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 372286333 (т. 1 а.с. 19-26).

Так, пунктом 2 рішення Дніпровської міської ради від 22.09.2021 за № 37/10 (т. 1 а.с. 44) закріплено на праві оперативного управління за Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради об`єкти нерухомого з дати зарахування їх на балансовий облік підприємства. В переліку до додатку до вказаного рішення міської ради зазначено в тому числі і головний корпус літ. А-2, під А-2 підвальний поверх, загальною площею 1341,7 кв.м; ґанки літ. а1-а5, а 16; будівля стаціонару літ. А-2, загальною площею 1874,2 кв.м; ґанки літ. а6-а15; поліклініка літ. Б-2, під Б-2, тех-підпілля, ґанки літ. б, б1, б2, сходи літ. б3, б4 - за адресою: вул. Електрична, 15, м. Дніпро.

Позивач зазначає, що внаслідок ведення агресивної війни та агресивних дій збройні сили Російської Федерації 18.10.2022 вчинили черговий терористичний акт шляхом ракетної атаки, внаслідок чого була пошкоджена будівля комунальної власності за адресою: м. Дніпро, вул. Електрична, 15 (Самарський район), м. Дніпро.

Позивач стверджує, що за даним фактом було складено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, а 04.04.2024 Дніпровською міською радою було скеровано запит до Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області щодо надання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (т. 1 а.с. 43). Однак, як зазначає позивач, на момент подання позовної заяви зазначений витяг не отримано. 25.11.2022 комісією з обстеження майна, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повноваження якої визначені рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 01.11.2022 № 950 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 01.07.2022 № 624 «Про створення комісій з обстеження пошкоджених будівель і споруд, об`єктів незавершеного будівництва внаслідок збройної агресії російської федерації», на підставі листа № 903 від 22.11.2022 директора адміністративно-управлінського персоналу Філії № 2 Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №16» Дніпровської міської ради Даниленко Г.В. було проведено обстеження будівлі, що розташована за адресою вул. Електрична, 15 у м. Дніпрі, який є балансоутримувачем даного будинку (далі - балансоутримувач) за результатами якого складено акти комісійного обстеження об`єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 87, № 88 та № 89 від 25.11.2022.

Так, відповідно до акту № 87 від 25.11.2022 (т. 1 а.с. 46-49) за результатами обстеження будівель комісією були виявленні пошкодження, а саме: пошкодження шиферної покрівлі, орієнтовною площею 1200 кв.м (будівля головного корпусу); руйнування скління з рамами дерев`яних вікон, орієнтовною площею 337,0 кв.м (будівля головного корпусу, стаціонару, поліклініки).

Відповідно до акту № 88 від 25.11.2022 (т. 1 а.с. 51-54) за результатами обстеження складу-гаражу комісією були виявленні пошкодження, а саме: руйнування скління рам дерев`яних вікон, орієнтовною площею 3,0 кв.м.

Відповідно до акту № 89 від 25.11.2022 (т. 1 а.с. 56-59), за результатами обстеження будівлі лазень та пралень комісією були виявленні пошкодження, а саме: руйнування скління рам дерев`яних вікон, орієнтовною площею 10,0 кв.м.

Інформація щодо руйнування та пошкодження майна позивача була внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, що підтверджується витягами від 22.03.2024 (т. 1 а.с. 29-40).

Позивач зазначає, що у зв`язку з необхідністю поточного ремонту покрівлі хоспісного відділення філії № 2 КНП «Міська клінічна лікарня № 16» за адресою: вул. Електрична,15 у м. Дніпрі за «Єдиним закупівельним словником» ДК 021:2015-45260000-7 -«Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи» балансоутримувачем в особі генерального директора Хасілєва О.Й. та Фізичною особою-підприємцем Карпенко Іриною Олександрівною було укладено договір про надання послуг з аварійного поточного ремонту № 235 від 11.11.2022. Ціна договору становить 1 965 970,77 грн без ПДВ (учасник не є платником ПДВ, згідно з п. 181.1. ст. 181 ПКУ, згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору). Строк дії договору 31.12.2022.

Відповідно до додаткової угоди від 12.12.2022 до договору № 235 від 11.11.2022 (т. 1 а.с. 84) зменшено за окремими позиціями обсяг предмету закупівлі та внесено зміни у додатки до договору. Зменшено суму договору на 9359,42 грн, відповідно внесено зміни у п.2.1. договору та викладено його у новій редакції: « 2.1. Ціна за цим договором становить 1 956 611,35 грн, без ПДВ (учасник не є платником ПДВ, згідно з п. 181.1. ст. 181 ПКУ, згідно з договірною ціною, яка є невід`ємною частиною договору)».

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року № 1 (т. 1 а.с. 103-106) Фізичною особою-підприємцем Карпенко Іриною Олександрівною було виконано роботи на виконання умов укладеного договору за адресою: м. Дніпро, вул. Електрична, 15 (надання послуг з аварійного поточного ремонту в бюджетній установі, пошкодженій внаслідок російської військової агресії) на суму 1 956 611,35 грн.

23.12.2022 КНП «Міська клінічна лікарня № 16» сплачено на рахунок Фізичної особи-підприємця Карпенко Ірини Олександрівни 1 956 611,35 грн за договором № 235 від 11.11.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 394 від 23.12.2022 (т. 1 а.с. 109).

Також, як зазначає позивач, у зв`язку з необхідністю аварійного поточного ремонту по заміні вікон та дверей на металопластикові та улаштуванню укосів у будівлі Філії № 2 КНП «Міська клінічна лікарня № 16» за адресою: вул. Електрична, 15 у м. Дніпрі (ліквідація наслідків терористичної атаки РФ) код ДК 021:2015:45420000-7 Столярні та теслярні роботи» Балансоутримувачем в особі генерального директора Хасілєва О.Й. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асінктон Строй» було укладено договір про надання послуг № 265 від 12.12.2022. Ціна договору становить 5 056 173,28 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 842 695,55 грн. Строк дії договору 31.12.2022. В подальшому 30.12.2022 було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до умов якої строк виконання робіт за договором подовжено до 31.03.2023.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року № 1 (т. 1 а.с. 160-179) Товариством з обмеженою відповідальністю «Асінктон Строй» було виконано роботи на виконання умов укладеного договору за адресою: м. Дніпро, вул. Електрична, 15, на суму 5 056 173,28 грн.

15.03.2023 КНП «Міська клінічна лікарня № 16» сплачено на рахунок ТОВ «Асінктон-Строй» 5 056 173,28 грн за договором № 265 від 12.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 40 від 15.03.2023 (т. 1 а.с. 190).

Таким чином, як зазначає позивач, загальний розмір збитків, понесених позивачем, становить 7 012 784,63 грн (1 956 611,35 грн за договором № 235 від 11.11.2022 + 5 056 173,28 грн за договором № 265 від 12.12.2022).

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з російської федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації збитки у розмірі 7 012 784,63 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕS-11/1 від 02.03.2022 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов`язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕS-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію росії проти України, вимагає від російської федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 «Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні»» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами російської федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що Україна згідно з Конституцією України суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії російської федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

У зв`язку з чим, суд вважає, що позивачем у справі на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення його порушених прав, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 105 191,77 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14, будівля 1) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514) 7 012 784,63 грн шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, про що видати наказ.

Стягнути з держави Російська Федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд 14, будівля 1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 105 191,77 грн, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.11.2024

Суддя І.В. Мілєва