Повістка

від 19.11.2024 по справі 908/2205/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/150/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 908/2205/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Литвинюк А.І.

За участі представників учасників справи:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви (вих. № б/н від 04.11.2024) Приватного підприємства НАЦПРОД про розподіл судових витрат та матеріали справи № 908/2205/24

за позовом Приватного підприємства НАЦПРОД (вул. Волгоградська, буд. 26-А, офіс 5, м. Запоріжжя, 69035; адреса для листування: вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, 10 пов., м. Київ, 01010)

до відповідача: Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, ГСП-3, 125993)

про стягнення 34299561,00 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.10.2024 у справі № 908/2205/24 позовні вимоги Приватного підприємства НАЦПРОД задоволені повністю. Стягнуто з Держави Російська Федерація (за стандартом ISO 3166: повна назва: the Russian Federation; Alpha-3 код: RUS; числовий код: 643; адреса представницького органу Генеральної прокуратури Російської Федерації: вул. Велика Дмитрівка, 15а, м. Москва, Російська Федерація, 125993) на користь Приватного підприємства НАЦПРОД (вул. Волгоградська, буд. 26-А, офіс 5, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32185257) збитки в розмірі 34299561 (тридцять чотири мільйони двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят один) долар США 00 центи, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ становило 1070730680 (один мільярд сімдесят мільйонів сімсот тридцять тисяч шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: реальні збитки 31818453 (тридцять один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят три) долари США 00 центи, що станом на дату оцінки еквівалентно за курсом НБУ становило 1025571447 (один мільярд двадцять п`ять мільйонів п`ятсот сімдесят одна тисяча чотири сорок сім) гривень 00 копійок; упущена вигода 2481108 (два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча сто вісім) 00 доларів США, що станом на дату оцінки (01.07.2023) еквівалентно за курсом НБУ становило 90730641 (дев`яносто мільйонів сімсот тридцять тисяч шістсот сорок одна) гривень 00 копійок. Стягнуто з Держави Російська Федерація (за стандартом ISO 3166: повна назва: the Russian Federation; Alpha-3 код: RUS; числовий код: 643; адреса представницького органу Генеральної прокуратури Російської Федерації: вул. Велика Дмитрівка, 15а, м. Москва, Російська Федерація, 125993) на користь Державного бюджету України 1059800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

05.11.2024 від позивача через систему Електронний суд надійшла (вих. № б/н від 04.11.2024) Приватного підприємства НАЦПРОД про розподіл судових витрат, згідно якої просило стягнути з Держави Російська Федерація понесені позивачем судові витрати в розмірі 751779,72 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.11.2024, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 06.11.2024 заяву прийнято до розгляду суддею Ярешко О.В., судове засідання з розгляду заяви призначено на 19.11.2024. Встановлено відповідачу строк до 14.11.2024 включно для подання суду письмового заперечення/пояснення щодо заяви позивача з доказами надіслання іншій стороні.

Відповідно ст. 365 Господарського процесуального кодексу України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено: якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

АТ Укрпошта з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією, а відтак, станом на сьогодні суд позбавлений можливості повідомляти відповідача про розгляд справи засобами поштового зв`язку.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

У зв`язку з порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС Російської Федерації про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також, будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку з припиненням поштового сполучення.

Водночас, навіть незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.

За наведених обставин, суд відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду заяви повідомив шляхом розміщення 06.11.2024 оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Призначаючи дату розгляду заяви суд прийняв до уваги необхідність завчасного повідомлення відповідача (не менш ніж за 10 днів) про призначене судове засідання.

07.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, згідно якого просив визнати причини пропуску строку на подання доказів судових витрат поважними та поновити його; приєднати до матеріалів справи копію платіжної інструкції № 115 від 05.11.2024 на суму 90343,00 грн.

Клопотання обґрунтовано неможливістю подання доказу (копії платіжної інструкції № 115 від 05.11.2024), оскільки вказана інструкція була створена лише 05.11.2024.

Суд на підставі ст. 119 ГПК України задовольняє клопотання позивача, копія платіжної інструкції № 115 від 05.11.2024 долучається до справи та приймається судом до розгляду.

У судове засідання 19.11.2024 представники сторін не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми, представники сторін в судове засідання з розгляду заяви не викликалися, судом 19.11.2024 ухвалено додаткове судове рішення в цій справі, підписано вступну та резолютивну частини цього рішення.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. Вказано, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу адвокатів Адвокатського об`єднання АРЦІНГЕР у розмірі 15000 дол. США (з ПДВ) у гривневому еквіваленті на момент оплати, - за надання правової допомоги в суді першої інстанції.

У позовній заяві зазначено, що докази фактичного понесення судових витрат в частині наданої позивачу правової (правничої) допомоги та фактичного понесення судових витрат за проведення оцінки, у повному розмірі будуть додатково надані суду в строки і в порядку, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Докази щодо понесення судових витрат подані позивачем після ухвалення судового рішення в цій справі протягом п`яти днів.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем надано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 20.09.2023 № 3462, укладеного між ПП "Нацпрод" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Арцінгер», відповідно до п. 1.1 якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, умовами співробітництва, погодженими у переписці сторін та додатковими умовами до нього.

Обсяг правової допомоги та повноваження об`єднання визначено у розділі 2 цього договору.

Відповідно п. 4.1, розмір винагороди об`єднання за надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковими угодами, що підписуються сторонами.

Згідно додаткової угоди № 6 від 16.05.2024 (пункт 1.1), сторони погодили надання об`єднанням клієнту на умовах та за винагороду, зазначену нижче, правової допомоги, зокрема, представництво клієнта під час розгляду справи у суді першої інстанції за позовом клієнта до Російської Федерації в особі її уповноважених органів про стягнення збитків (реальних збитків та упущеної вигоди, завданої внаслідок втрати активу у вигляді сонячної електричної станції за адресою: Запорізька область, Василівський район, на території сільської ради с. Мала Білозерка (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки: 2320983300:07:023:0020, встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання 22692,96 кВт), завданих клієнту воєнною агресією Російської Федерації.

Відповідно до п.п. 2-4 додаткової угоди № 6, сторони погодили, що погодинні ставки працівників об`єднання становлять суми у гривні, еквівалентні відповідним погодинним ставкам у дол. США, що вказані за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим Національним Банком України на день виставлення відповідного рахунку: 180 дол. США/год. (у гривневому еквіваленті) для всіх юристів, незалежно від їхньої градації (далі «погодинна ставка»). Гонорари за правову допомогу, надану об`єднанням, розраховуються шляхом множення погодинної ставки об`єднання, залучених до надання правової допомоги клієнту, на кількість годин, фактично витрачених відповідними юристами об`єднання для надання відповідної правової допомоги, але не більше ніж гранична межа гонорару, встановленого в п. 4 цієї додаткової угоди. За правову допомогу, передбачену пп. 1.1 п. 1 цієї додаткової угоди, клієнт сплачує об`єднанню гонорар у сумі, що дорівнює 15000 дол. США (враховуючи ПДВ) у гривневому еквіваленті, що буде розраховано за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим Національним Банком України на день виставлення відповідних рахунків.

У матеріалах справи наявні ордери на надання правничої (правової) допомоги, видані позивачу на підставі договору № 3462 від 20.09.2023 Адвокатським об`єднанням АРЦІНГЕР (адвокати Гутнік І.В. та Тищенко А.В.).

01.11.2024 між ПП "Нацпрод" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Арцінгер», за умовами договору про надання правової допомоги від 20.09.2023 № 3462, підписано звіт (акт) № 1 про виконання договору про надання правової допомоги, в якому зазначено, яка саме правова допомога надана адвокатом Гутнік І.В. (70 годин) та адвокатом Тищенком А.В. (15 годин). Згідно звіту, загальна вартість наданої та оплаченої, та такої, що підлягає оплаті правової допомоги становить 15000 дол. (з урахуванням ПДВ), що у гривневому еквіваленті на дату виставлення рахунків становить 606420,76 грн. (505350,63 грн. основна сума та 101070,13 грн. сума ПДВ).

У звіті вказано, що правова допомога відповідає встановленим клієнтом критеріям і надана в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

АО «АРЦІНГЕР» виставив позивачу рахунок-фактуру № 3461/12-1 від 16.05.2024 на суму 296828,26 грн. та рахунок-фактуру № 3461/12-2 від 31.10.2024 на суму 323858,57 грн. за юридично-консультаційні послуги, всього на загальну суму 620686,83 грн. (еквівалент 15000 доларів США станом на день виставлення рахунків).

Позивачем письмово викладено деталізацію наданої правової допомоги в справі № 908/2205/24 під час розгляду справи Господарським судом Запорізької області, в якому зазначено, яка саме правова допомога надавалася адвокатами Гутнік І.В. та Тищенком А.В., скільки часу було використано адвокатом на надання допомоги та на яку суму, виходячи з погодинної ставки 180,00 доларів США, та встановлена додатковою угодою № 6 від 16.05.2024.

Сума 620686,83 грн. наданих послуг правничої допомоги сплачена позивачем на користь АО «АРЦІНГЕР», що підтверджується матеріалами справи.

Як встановлено судом, позивачем, з метою повідомлення відповідача про подання позовної заяви, було здійснено направлення копії позовної заяви з додатками на поштові адреси Посольства Російської Федерації в Польщі, Чехії та Німеччині. Позивачем здійснювався переклад ухвалу суду в цій справі на російську мову, який засвідчувався нотаріально, та які надсилалися відповідачу, з метою його належного повідомлення про судовий розгляд справи.

Згідно наданих позивачем доказів, поштові витрати позивача, пов`язані з надісланням вказаних вище документів відповідачу, склали 10778,96 грн., витрати на послуги перекладачів та нотаріальні послуги склали 4580,00 грн. Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем сум 10778,96 грн. та 4580,00 грн. (на рахунки перекладачів та в зв`язку з наданням нотаріальних послуг).

22.05.2024 між позивачем та ПП «ЗОРІ УКРАЇНИ» (суб`єкт оціночної діяльності) укладено договір № 17/05-01 на надання послуг з оцінки збитків, за умовами якого суб`єкт оціночної діяльності надає послуги з оцінки розміру заподіяної шкоди та збитків, завданих позивачу, а також упущеної вигоди через втрату майна замовника внаслідок широкомасштабного вторгнення в Україну Російської Федерації 24.02.2022. Вартість послуг визначається за домовленістю сторін у розмірі 130000,00 грн. (пункт 1.1, 3.1 договору).

На замовлення ПП «НАЦПРОД», ПП «ЗОРІ УКРАЇНИ» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ № 538/23 від 15.09.2023) складено Звіт про оцінку розміру реальних збитків та упущеної вигоди через втрату єдиного майнового комплексу ПП «НАЦПРОД» внаслідок широкомасштабного вторгнення в Україну Російської Федерації 24.02.2022. Копія Звіту наявна в матеріалах цієї справи та цей Звіт врахований судом в якості доказу.

Сума 130000,00 грн., згідно матеріалів справи, перерахована позивачем на рахунок ПП «ЗОРІ УКРАЇНИ».

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідачем не заявлено про неспівмірність понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, клопотання щодо зменшення таких витрат від відповідача до суду не надійшло.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виклала такий правовий висновок: гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Велика Палата дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Суд зазначає, що сторонами в договорі № 3462 від 20.09.2023, з урахуванням додаткової угоди № 6 від 16.05.2024, визначено розмір гонорару (вартість послуг) за надання правничої допомоги, виходячи з погодинної ставки: 180 доларів США (у гривневому еквіваленті), конкретизовано, які саме послуги надаються адвокатським об`єднанням.

Судом встановлено, що в звіті (акту) № 1 від 01.11.2024 про виконання договору про надання правової допомоги та в письмовій деталізації правової допомоги в цій справі під час розгляду справи в суді, відображені послуги (правова допомога (її види), які дійсно надавалися позивачу. Судом не встановлено подання адвокатами необґрунтованих заяв і клопотань.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23) зробила такий правовий висновок, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд ураховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Тож сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ. Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Судом встановлено, що всього позивачем були понесені судові витрати в загальній сумі 751779,72 грн. (606420,76 грн. (витрати на професійну правничу допомогу) + 10778,96 грн. (поштові витрати) + 4580,00 грн. (витрати на послуги перекладачів та нотаріальні послуги) + 130000,00 грн. (витрати на проведення оцінки завданих позивачу збитків) = 751779,72 грн.).

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу з складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову.

Таким чином, заява (вих. № б/н від 04.11.2024) Приватного підприємства НАЦПРОД задовольняється судом повністю.

Керуючись ст.ст. 119, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву (вих. № б/н від 04.11.2024) Приватного підприємства НАЦПРОД задовольнити повністю.

Стягнути з Держави Російська Федерація (за стандартом ISO 3166: повна назва: the Russian Federation; Alpha-3 код: RUS; числовий код: 643; адреса представницького органу Генеральної прокуратури Російської Федерації: вул. Велика Дмитрівка, 15а, м. Москва, Російська Федерація, 125993) на користь Приватного підприємства НАЦПРОД (вул. Волгоградська, буд. 26-А, офіс 5, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 32185257) 751779 (сімсот п`ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят дев`ять) грн. 72 коп. понесених судових витрат.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27 листопада 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко