Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/9385/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/9385/20Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., за участю секретаря судового засідання Севериненко К.Р., розглянувши матеріали скарги Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу від 02.10.2023 у справі №910/9385/20

у справі № 910/9385/20

за позовом Національного музею історії України

до Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2) Міністерство культури та інформаційної політики України

про усунення перешкод користування земельною ділянкою та скасування запису права власності на нерухоме майно

Представники учасників справи:

Від скаржника: Караговнік А.Ю., Шульженко Д.Ю.

Від ВДВС: не з`явився

Від боржників: не з`явилися

Вільний слухач: Бондаренко Д.Р.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Господарського суду міста Києва Баранова Д.О. перебувала справа № 910/9385/20 за позовом Національного музею історії України до Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, в якому позивач просив суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

- усунути Національному музею історії України перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,3225 га (кадастровий номер 8000000000:91:158:0002), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2, зобов`язавши Релігійну громаду Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 158 кв.м. (0,0158 га), що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:158:0002 та є її частиною, шляхом знесення за кошти Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. "Р"), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м. (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м.), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) та за рахунок Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва приведення земельної ділянки у попередній стан;

- скасувати запис 1788799 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літ. "Р"), каплицю, загальною площею 133,2 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2 за Релігійною громадою Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, здійснений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 4268791 від 24.07.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/9385/20 позов Національного музею історії України задоволено, усунено Національному музею історії України перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,3225 га (кадастровий номер 8000000000:91:158:0002), що розташована за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2, зобов`язавши Релігійну громаду Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 158 кв.м (0,0158 га), що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:158:0002 та є її частиною, шляхом знесення за кошти Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. "Р"), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м), за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) та за рахунок Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва приведення земельної ділянки у попередній стан, скасовано запис 1788799 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літ."Р"), каплицю, загальною площею 133,2 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2 за Релігійною громадою Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, здійснений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4268791 від 24.07.2013, стягнуто з Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва на користь Національного музею історії України судовий збір в сумі 4204,00 грн та витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 30000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/9385/20 в частині задоволення позовної вимоги про скасування запису 1788799 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літ. "Р"), каплицю, загальною площею 133,2 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2 за Релігійною громадою Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва, здійснений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4268791 від 24.07.2013 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог Національного музею історії України, стягнуто з Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва на користь Національного музею історії України судовий збір в сумі 2102,00 грн та витрати на проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 30000,00 грн, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/9385/20 залишено без змін, стягнуто з Національного музею історії України на користь Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва судовий збір в сумі 3153,00 грн за подання апеляційної скарги.

02.10.2023 на виконання вказаного рішення з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

18.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва на рішення старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Молотилової Вікторії Вадимівни, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилову В.В. відновити виконавче провадження.

Згідно з ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає призначенню до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2022 скаргу Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу від 02.10.2023 у справі №910/9385/20 призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2024.

22.11.2024 через підсистему «Електронний суд» скаржником подані додаткові пояснення.

25.11.2024 через підсистему «Електронний суд» боржником у справі подані письмові пояснення.

У судовому засіданні 25.11.2024 представники скаржника підтримали дану скаргу та просили її задовольнити.

Розглянувши в судовому засіданні 09.02.2022 скаргу Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу від 02.10.2023 у справі №910/9385/20, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що старший державний виконавець Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Молотилова В.В. порушила пряму норму Конституції та допустила вихід за межі постановленого судового рішення, чим проявила, по суті, злочинне самоправство. Вона, замість того, щоб закінчити виконавче провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», продовжила виконавчі дії та безпідставно закінчила виконавче провадження на підставі п.9 ч. 1ст. 39 цього ж Закону.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Частиною 1 ст. 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.01.2020 у справі №910/7221/17, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.

За змістом ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

1-1) судові накази;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно з ч.ч.1, 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавчепровадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Статтею 63 регламентовано Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/9385/20 ухвалено усунути Національному музею історії України перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,3225 га (кадастровий номер 8000000000:91:158:0002), що розташована за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2, зобов`язавши Релігійну громаду Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 158 кв.м (0,0158 га), що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:158:0002 та є її частиною, шляхом знесення за кошти Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. "Р"), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м), за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) та за рахунок Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м.Києва приведення земельної ділянки у попередній стан, скасовано запис 1788799 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літ."Р"), каплицю, загальною площею 133,2 кв.м, за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 2 за Релігійною громадою Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва, здійснений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4268791 від 24.07.2013.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України встановлено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

02.10.2023 Господарським судом м. Києва видано наказ № 910/9385/20 про примусове виконання рішення.

05.10.2023 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 за наказом № 910/9385/20 від 02.10.2023 та зобов`язано релігійну громаду виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме до 18.10.2023.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. від 28.11.2023 за умисне та без поважних причин невиконання рішення суду на релігійну громаду було накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

17.01.2024 за повторне, умисне та без поважних причин невиконання релігійною громадою рішення суду постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Судом встановлено, що 22.01.2024 старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилова В.В звернулася до Шевченківського УП ГУНП у місті Києві з повідомленням про вчинення релігійною громадою кримінального правопорушення (в порядку частини третьої статті 63, частини другої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», статті 382 Кримінального кодексу України).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. були вчинені в межах чинного законодавства України та направлені на виконання рішення суду в розумний строк.

Більше того, 31.01.2024 старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилова В.В. зверталась до Господарського суду м. Києва із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2023 по справі № 910/9385/20, в якій просила суд змінити порядок і спосіб виконання рішення Господарського суду м. Києва по справ №910/9385/20 від 15.02.2023 про усунення Національному музею історії України перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,3225 га (кадастровий номер 8000000000:91:158:0002), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2, зобов`язавши Релігійну громаду Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 158 кв.м. (0.158 га), що знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:158:0002 та є її частиною, шляхом знесення за кошти Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. «Р»), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м. (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м.), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) та за рахунок Релігійної громади Української Православної Церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва приведення земельної ділянки у попередній стан шляхом надання права державному виконавцю організувати виконання рішення відповідно до повноважень, наданих йому ЗУ «Про виконавче провадження», без участі боржника.

Ухвалою від 29.02.2024 у справі № 910/9385/20 Господарський суд м. Києва відмовив старшому державному виконавцю Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловій В.В. у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Під час розгляду заяви Господарський суд м. Києва дійшов висновку, що та обставина, що саме боржник відповідно до вказаного судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки хоч зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод в його виконанні.

Відмовляючи державному виконавцю в задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання рішення, суд виходив з тих переконань, що зазначене рішення можливо виконати у встановлений у ньому спосіб без участі боржника, оскільки зобов`язання боржника у даному випадку не є нерозривно пов`язаним з його особою.

Так, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі може бути виконано і без участі боржника, відсутні підстави для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду, оскільки, державний виконавець не вчиняє дії передбачені абз. 2 ч. 3. ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Зазначену ухвалу Господарського суду міста Києва в частині мотивування боржник не оскаржував в апеляційному порядку.

У подальшому, в ході проведення виконавчих дій, з урахування невиконання боржником рішення суду, застосуванням всіх законних важелів впливу, у відповідності до п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виникла необхідність організації виконавчих дій шляхом залучення спеціалізованих організацій, що мають відповідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки (суб`єктів господарювання) з метою примусового виконання рішення суду.

У подальшому, 26.04.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. винесено постанову про залучення суб`єкта господарювання до проведення виконавчих дій по знесенню самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (літ. «Р»), каплиці, загальною площею 133,2 кв.м. (площа по зовнішніх стінах 158 кв.м.), за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 2 (запис про право власності 1788799) з приведенням земельної ділянки у попередній стан, а саме ТОВ «Смайл Констракшн».

29.04.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотиловою В.В. винесено вимогу про звільнення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна, в якій старший державний виконавець вимагав у строк до 06.05.2024 Релігійній громаді Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва забезпечити звільнення самочинно збудованого об`єкта нерухомого майна.

Більше того, в даній вимозі старшого державного виконавця, серед іншого, зазначено, що майно та предмети релігійного культу, яке буде виявлено державним виконавцем під час проведення виконавчих дій по виконанню рішення суду по справі №910/9385/20 буде передано на відповідальне зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Таким чином, державним виконавцем було надано можливість Релігійній громаді Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва зберегти та вивезти майно та предмети релігійного культу.

30.04.2024 постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про залучення працівників органів внутрішніх справ, а саме Шевченківського УП ГУНП у місті Києві, для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту державних виконавців та залучених осіб, при проведенні виконавчих дій.

16.05.2024 рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2023 у справі №910/9385/20 було фактично виконано.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. від 08.11.2024 виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/9385/20 виданого 02.10.2023 Господарським судом м. Києва закінчено, рішення суду виконано фактично в повному обсязі.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 923/182/13-г, в якій суд визнав непереконливими та необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неможливості виконання рішення суду у даній справі без вчинення саме боржником певних дій з посиланням на порядок і спосіб, визначені при задоволенні позовних вимог в повному обсязі в редакції позивача, який самостійно зазначив предмет позову таким чином, оскільки неможливість виконання рішення суду без участі боржника зумовлене тим, що таке виконання має бути нерозривно пов`язане з особою боржника, тобто відповідні дії, вчинити які зобов`язано за рішенням суду, можуть бути здійснені лише боржником. В оскаржуваних судових рішеннях відсутні обґрунтування підстав, за яких суди дійшли висновку про те, що виконати рішення у даній справі без участі відповідача (боржника) неможливо, враховуючи також наявність у справі матеріалів виконавчого провадження щодо призначення державним виконавцем виконавчих дій та здійснення підготовчих дій з виконання рішення суду, які суди попередніх інстанцій не дослідили та оцінку яким не надали.

Указаним судовим рішенням позивача особисто не зобов`язано знести самочинне будівництво, а лише указано про знесення самочинного будівництва за його рахунок і, останній лише повинен нести витрати, пов`язані зі знесенням споруд.

Боржником у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення зобов`язального характеру є особа, визначена у такому судовому рішенні, на яку покладено обов`язок особисто вчинити таку дію чи утриматися від її виконання.

В даному випадку судове рішення не зобов`язує позивача особисто знести самочинне будівництво, а доказів зміни способу виконання рішення матеріали справи не містять.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 у справі №560/17588/23.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши всі обставини, суд дійшов висновку про те, що закінчення виконавчого провадження на підставі ч. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та винесення державним виконавцем постанови від 08.11.2024 про закінчення виконавчого провадження є обґрунтованим та законним.

У відповідності до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено недоведеність скаржником факту порушення приватним виконавцем приписів законодавства при закінченні виконавчого провадження, при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 у справі №910/9385/20.

Отже, відсутні підстави для задоволення вимог скаржника про визнання неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, скасування постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилової В.В. про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 та зобов`язання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Молотилову В.В. відновити виконавче провадження.

Керуючись ст.ст. 230, 233-235, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Релігійної громади Української православної церкви Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Шевченківському районі м. Києва на дії державного виконавця щодо примусового виконання наказу від 02.10.2023 у справі №910/9385/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали 27.11.2024

Суддя І.О. Андреїшина