Рішення

від 27.11.2024 по справі 910/11668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2024Справа № 910/11668/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" про стягнення 5 758,00 грн,

без повідомлення/виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "МХП" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов договору-заявки на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2023/06-14-01, укладеного 14 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" (далі - Товариство) та позивачем, останнім було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу на загальну суму 87 000,00 грн. Оскільки Товариство взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості наданих йому послуг виконало не в повному обсязі, позивач, посилаючись на статті 625, 903, 909, 916 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 55 000,00 грн, а також 330,00 грн інфляційних втрат та 428,00 грн трьох процентів річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за період з 21 червня 2024 року по 23 вересня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 вересня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/11668/24 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Цією ж ухвалою суду зобов`язано позивача в період з 28 жовтня 2024 року по 30 жовтня 2024 року надати суду письмове підтвердження, чи не змінилася ціна позову, а у випадку повного або часткового погашення відповідачем спірної заборгованості - надати докази такого погашення.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення

Враховуючи приписи цієї статті Кодексу, вищевказана ухвала суду була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 30 вересня 2024 року (14 година 01 хвилина), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 30 вересня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua).

Однак, Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

30 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення позивача про погашення відповідачем частини спірної суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. До вказаного повідомлення позивачем було долучено копію відповідної платіжної інструкції від 2 жовтня 2024 року № 1327 на вищевказану суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року провадження у даній справі в частині стягнення з Товариства на користь Підприємства 50 000,00 грн основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Жодних інших заяви чи клопотань від сторін справи до суду не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2023 року між Підприємством та Товариством було укладено договір-заявку на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2023/06-14-01, за умовами якого останнє доручило, а позивач - прийняв, зобов`язання з організації перевезення й експедирування експортно/імпортних вантажів відповідно до правил перевезення вантажів на підставі умов, визначених у цьому правочині.

Вищезазначений договір-заявка підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою Товариства.

Відповідно до положень цієї угоди позивач взяв на себе обов`язок виконати перевезення вантажу - бананів, загальною вагою (брутто) 22 000,00 кг та об`ємом 86 м3 за маршрутом: місто Антверпен (Бельгія) - місто Хмельницький (Україна), - з дотриманням температурного режиму +13 °C, кількість автомобілів - один. Вантажовідправник визначається згідно відомостей міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR); вантажоодержувач - Товариство. Форма оплати - безготівкова.

За умовами пункту 2.1. вказаного правочину права і обов`язки сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ/CMR) зі змінами, внесеними Протоколом від 5 липня 1978 року, Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосування книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, Законом України "Про транспорт", Законом України "Про автомобільний транспорт", а також положеннями цього договору.

Замовник зобов`язаний, зокрема: забезпечити вивантаження вантажу та митне оформлення під час нормативного простою; забезпечити повноту і правильність оформлення всіх документів на вантаж, що перевозиться, з урахуванням вимог, установлених митними та іншими службами країн відправлення, транзиту і прибуття вантажу, а також забезпечити таке розміщення вантажу, яке унеможливлює перевищення максимально допустимих вагових параметрів; до прибуття автомобіля під завантаження підготувати вантаж до перевезення; сплатити вартість перевезення; провести розрахунок з експедитором по додаткових витратах, понесених по шляху слідування і сумам штрафних санкцій відповідно до умов цього правочину (пункт 2.2. договору-заявки).

У свою чергу, виконавець зобов`язався: своєчасно надати технічно справні транспортні засоби під завантаження, забезпечені комплектом документів, необхідних для виконання перевезення; доставити вантаж протягом погодженого сторонами терміну; забезпечити збереження вантажу (пункт 2.4. договору-заявки).

За умовами пункту 6.1. вказаного правочину останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору-заявки Підприємство вантажним автомобілем з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснило перевезення вищезазначеного вантажу за вищепогодженим маршрутом, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта наданих послуг від 21 червня 2023 року № 151747 на загальну суму 87 000,00 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками обох сторін без жодних заперечень і зауважень по об`єму, якості та строкам наданих послуг, а також скріплений печаткою відповідача.

Крім того, судом встановлено, що за результатами проведення вищевказаної господарської операції, на виконання вимог податкового законодавства, позивач склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21 червня 2023 року № 3227735, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною квитанцією контролюючого органу № 1.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за вказаним договором-заявкою також свідчить відсутність з боку Товариства претензій і повідомлень про порушення перевізником умов даної угоди.

У зв`язку з неповною оплатою наданих позивачем послуг, останній звернувся до відповідача з претензію від 1 квітня 2024 року вих. № 104, у якій просив останнього оплатити наявну заборгованість у загальному розмірі 55 000,00 грн протягом 7 днів з моменту отримання вказаної претензії.

У відповідь на направлену Підприємством претензію Товариство надіслало позивачу гарантійний лист від 21 червня 2024 року № 21/06/2024-0, у якому відповідач просив відстрочити оплату наявної у нього заборгованості за визначеним ним графіком, починаючи з червня 2024 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 909 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом із тим, судом встановлено, що після звернення Підприємством до суду з цим позовом відповідач частково сплатив вартість наданих позивачем спірних послуг у розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції від 2 жовтня 2024 року № 1327 на вищевказану суму. У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 жовтня 2024 року провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн було закрито.

У той же час, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вищенаведеним договором-заявкою, яка становить 5 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення цієї заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки Товариство розрахувалося за надані позивачем послуги з перевезення вантажу з порушенням визначених строків, Товариство просило суд стягнути з відповідача 330,00 грн інфляційних втрат та 428,00 грн трьох процентів річних, нарахованих за період прострочення з 21 червня 2024 року по 23 вересня 2024 року на відповідну суму основної заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлений позивачем до стягнення розмір вищевказаних компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору.

Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих сум інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасну оплату наданих Підприємством послуг є обґрунтованими, останні підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення 5 000,00 грн основної заборгованості, а також нарахованих трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 х 0,8).

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Підприємство сплатило 3 028,00 грн судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції ID від 23 вересня 2024 року № 2008-8217-4724-6065 на вищевказану суму.

Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктами 1 та 5 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а також у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, за приписами частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому переплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 250,16 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Фрут" (02125, місто Київ, бульвар Перова (Воскресенський проспект), будинок 32, офіс 5; ідентифікаційний код 41379601) на користь Приватного акціонерного товариства "МХП" (01609, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Елеваторна, будинок 1; ідентифікаційний код 25412361) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. основної заборгованості, 330 (триста тридцять) грн 00 коп. інфляційних втрат, 428 (чотириста двадцять вісім) грн 00 коп. трьох процентів річних та 250 (двісті п`ятдесят) грн 16 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27 листопада 2024 року

Суддя Є.В. Павленко