Рішення

від 26.11.2024 по справі 910/6117/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024Справа № 910/6117/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства «Магазин «Киянка»

про розподіл судових витрат

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Магазин «Киянка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ Інжиніринг»

про стягнення 98 457,61 грн

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Магазин «Киянка» (далі - ПрАТ «Магазин «Киянка», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ Інжиніринг» (далі - ТОВ «МБГ Інжиніринг», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 98 457, 61 грн.

Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України). За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 позовні вимоги ПрАТ «Магазин «Киянка» були задоволені частково, стягнуто з ТОВ «МБГ Інжиніринг» авансовий платіж у сумі 64 372 грн 74 коп., пеню в сумі 5 317 грн 36 коп., 3% річних в сумі 5 569 грн 52 коп., інфляційні втрати у сумі 23 109 грн. 77 коп. та судовий збір в сумі 3 025 28 коп.

Після ухвалення зазначеного рішення від ПрАТ «Магазин «Киянка» надійшла заява про розподіл судових витрат щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 39 800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2024 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати без повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 244 ГПК України.

Представник відповідача, зі свого боку, подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначив, що заявлений позивачем розмір таких витрат є неспівмірним та завищеним, просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Магазин «Киянка» або зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн.

За змістом ст. 221 ГПК України суд за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Отже, розглянувши заяви сторін щодо розподілу судових витрат та дослідивши наявні в цій частині докази, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Магазин «Киянка» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку позивач до своєї заяви долучив наступні докази:

- копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю Гнидкою М.В. серії КВ № 005768 від 14.07.2016;

- копію договору № А-0324 від 18.04.2024 про надання правових послуг, укладений між ПрАТ «Магазин «Киянка» та адвокатом Гнидкою М.В.;

- копію ордеру серія АА № 1305391 від 15.05.2024, виданого адвокатом Гнидкою М.В. на представництво інтересів ТОВ «Магазин «Киянка» в Господарському суді м. Києва;

- копії додатка № 1 та додаткової угоди № 1 від 25.10.2024 до договору № А-0324 про надання правових послуг від 18.04.2024;

- копію акта приймання-передачі наданих послуг № 1 із зазначенням їх переліку наданих послуг на суму 30 000 грн та гонорару адвоката на суму 9 800 грн. (всього 39 800,00 грн);

- копію звіту про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару адвоката від 25.10.2024 на загальну суму 39 800,00 грн.;

Дослідивши надані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, яка не є складною; її малозначність; розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки позову у такій категорії спорів; наявність відзиву та процесуальних клопотань відповідача, на які представник позивача надавав відповідь та письмові пояснення; неспіврозмірність ціни позову (98 457, 61 грн) із заявленою сумою витрат (39 800 грн), яка становить майже половину від ціни позову, заперечення відповідача проти стягнення витрат на адвоката, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 39 800,00 грн до 10 000,00 грн.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що судові витрати ПрАТ «Магазин «Киянка» в сумі 10 000,00 грн на професійну правничу допомогу адвоката підлягають стягненню з відповідача з урахуванням часткового задоволення позову, у зв`язку з чим вони складають 9 991,04 грн (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин «Киянка» про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МБГ Інжиніринг» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 55, ідентифікаційний код 38488450) на користь Приватного акціонерного товариства «Магазин «Киянка» (01023, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 9, кв. 95, ідентифікаційний код 01564466) витрати на правничу допомогу у сумі 9 991 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одну) грн 04 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повний текст додаткового рішення складений 26 листопада 2024 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К.І.