Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/6097/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024Справа № 910/6097/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моя Мережа"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Закревського 45"

про визнання договору укладеним

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Лобок К. К.

представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Моя Мережа" (далі - ТОВ "Моя Мережа", позивач) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Закревського 45" (далі - ОСББ "Закревського 45", відповідач) про визнання договору укладеним.

У обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення із ОСББ "Закревського 45" договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва багатоквартирного будинку № 45 по вул. М. Закревського у м. Києві, в редакції позивача, у той час, як Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" передбачена обов`язковість укладення такого договору.

У позові ТОВ "Моя Мережа" просило суд зобов`язати відповідача укласти договір з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 45, в редакції, підписаній ТОВ "Моя Мережа" відповідно до вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж", з моменту набрання чинності судовим рішенням, на умовах, визначених договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 вказана позовна заява була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

18.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ОСББ "Закревського 45" проти позову заперечило, зазначило, що підстав для укладення договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва у відповідача немає, оскільки він не є власником (володільцем) інфраструктури об`єкта доступу (багатоквартирного будинку). Також загальні збори співвласників будинку № 45 по вул. М. Закревського у м. Києві не приймали рішення про надання позивачу доступу до інфраструктури будинку.

Крім того, проектом договору передбачено, що позивач здійснює діяльність на електронній комунікаційній мережі постачальника електронних комунікаційних мереж і послуг ТОВ «НАШНЕТ», проте, позивачем не було долучено доказів того, що в будинку № 45 по вул. М. Закревського у м. Києві розташовані електронні комунікації вказаного Товариства. Окрім вказаного, оскільки діяльність позивача не пов`язана з наданням послуг з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж, то, відповідно, і доступ до інфраструктури будинку фактично буде наданий не позивачу, а третім особам, з якими замовником будуть укладені договори, що не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

27.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 02.07.2024 - від відповідача заперечення на відповідь на відзив.

Також 04.07.2024, 05.07.2024 від позивача, а 17.07.2024 - відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких сторони підтримали свою позицію по суті вимог.

04.07.2024 позивачем були надані додаткові докази, а саме - копії договору про надання телекомунікаційних послуг № 01/12/20-1-НП від 01.12.2020, укладеного між ТОВ «НАШНЕТ» та ТОВ "Моя Мережа", листа Деснянської РДА від 02.07.2024 про передачу будинку № 45 по вул. М. Закревського у м. Києві в управління ОСББ "Закревського 45", а 11.11.2024 відповідачем були надані копії пропозиції (№ 24-21 від 13.09.2024) з проектом договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва від 13.09.2024, які сторони просили долучити до матеріалів справи.

Також у клопотанні про долучення доказів позивач просив поновити процесуальний строк для долучення вказаних доказів до матеріалів справи. Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 02.11.2024 задовольнив клопотання позивача про поновлення процесуального строку та долучив до матеріалів справи надані докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 19.11.2024 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав зазначених у відзиві та запереченнях, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 19 листопада 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Моя Мережа" є суб`єктом господарювання у сфері електронних комунікацій, що надає послуги з доступу до мережі інтернет та внесене до Реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг (№ 2433), що підтверджується витягом з відповідного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 11.04.2024.

13.03.2024 позивач, керуючись Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", листом № 24-7 від 12.03.2024 звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 45. Разом з цим листом позивач направив проект відповідного договору у двох примірниках. Вказана пропозиція була отримана відповідачем 15.03.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, відповіді на неї відповідачем не надано.

10.04.2024 позивачем повторно була направлена пропозиція на укладення договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 45 (разом з відповідним проектом). Вказана пропозиція була повернута позивачу, у зв`язку з відмовою адресата (відповідача) від отримання.

Звертаючись з даним позовом про визнання укладеним між сторонами договору, позивач вказує, що Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" передбачений обов`язок укладення договору власником (володільцем) інфраструктури об`єкта доступу, яким є відповідач, у разі звернення до нього постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з доступу. Проте, відповідач безпідставно ухиляється від вказаного обов`язку, визначеного Законом.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про електронні комунікації" постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають право, в тому числі на установлення технічних засобів електронних комунікацій у приміщеннях, що належать їм на належних правових підставах, з дозволу власника приміщення та розміщення на елементах інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту та електроенергетики технічних засобів електронних комунікацій на договірних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про електронні комунікації" доступ до елементів інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі, що не перебувають у власності постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж, здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

Закон України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж» (далі - Закон України) визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв`язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів електронних комунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, встановлює повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов`язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону забезпечення доступу до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється за такими принципами: 1) державне регулювання доступу до інфраструктури об`єкта доступу; 2) доступ до інфраструктури об`єкта доступу виключно на договірній основі; 3) забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування ним; 4) доступність та відкритість інформації щодо можливості доступу до інфраструктури об`єкта доступу; 5) забезпечення надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу на строк не менше строку надання електронних комунікаційних послуг споживачам; 6) ефективне користування інфраструктурою об`єкта доступу, доступ до якого є обмеженим.

Відповідно до ст. 1 Закону замовник доступу до інфраструктури об`єкта доступу (далі - замовник) - це суб`єкт господарювання (оператор електронних комунікацій, постачальник електронних комунікаційних послуг або уповноважена ним особа), який звернувся чи має намір звернутися до власника інфраструктури об`єкта доступу із запитом про надання доступу до конкретного елемента інфраструктури об`єкта доступу або який уклав договір з доступу;

інфраструктура об`єкта будівництва - це будинки, у тому числі житлового фонду, будівлі, споруди будь-якого призначення, опори зовнішнього освітлення, колектори, системи водопостачання та водовідведення, вертикальні труби-стояки, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків, драбин, поверхові розподільні монтажні шафи систем зв`язку та сигналізації (окремі або суміщені з електрообладнанням) тощо, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об`єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;

елементи інфраструктури об`єкта доступу - це складові частини інфраструктури відповідного об`єкта доступу, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об`єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах;

договір з доступу - це договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об`єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об`єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом.

Особливості укладення договору з доступу визначені ст. 16 Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

Так, доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об`єкта доступу проектної документації з доступу.

Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником копії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.

Відповідно до п. 42 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" під час дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом одного року після його припинення чи скасування надання замовнику доступу до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється без розроблення та видачі технічних умов з доступу та проектної документації з доступу.

З урахуванням зазначених положень, обов`язковість укладення договору з доступу прямо передбачена ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж". Обов`язок укладення договору, з урахуванням дії в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 та положень п. 42 розділу VI Закону, виникає після письмового звернення замовника, підписаного уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники проекту договору з доступу.

Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав: 1) звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу; 2) встановлена законом або чинним судовим рішенням, що набрало законної сили, заборона щодо укладення договору з доступу; 3) ліквідація (знищення) або розібрання (демонтаж) окремих елементів інфраструктури об`єкта доступу після надходження до власника цієї інфраструктури об`єкта доступу звернення про укладення договору з доступу; 4) ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону.

Відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється.

Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідне письмове звернення, підписане директором ТОВ "Моя Мережа", разом з двома примірниками проекту договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва, було направлене позивачем відповідачу 13.03.2024, а у подальшому повторно - 10.04.2024. Перше звернення було отримане ОСББ "Закревського 45" 15.03.2024, а від отримання повторного звернення відповідач відмовився.

Тобто, договір з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 між ТОВ "Моя Мережа" та ОСББ "Закревського 45" укладений не був.

Заперечуючи проти укладення вказаного договору відповідач вказував, що він не є власником інфраструктури об`єкта доступу у будинку АДРЕСА_1 . Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Так, за приписами частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Закон, що визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління є Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - це фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

З аналізу наведених положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", вбачається, що власниками (володільцями) багатоквартирних житлових будинків, до інфраструктури яких замовник бажає отримати доступ для надання телекомунікаційних послуг є його співвласники на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, які створили ОСББ або управитель, визначений власником (співвласниками) у встановленому законом порядку.

Оскільки відповідно до положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління спільним майном співвласників здійснюється саме об`єднанням в порядку визначеному законом та загальними зборами об`єднання, суд вважає, що позивач правомірно звернувся саме до ОСББ щодо укладення договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

При цьому, суд звертає увагу, що Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" не передбачено таких підстав для відмови в укладенні договору з доступу, як ненадання згоди загальними зборами ОСББ на укладення такого правочину.

Разом з тим, власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу у разі ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 вказаного Закону України, зокрема, проекту договору з доступу.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" істотними умовами договору з доступу є:

1) повне найменування сторін договору з доступу;

2) детально визначені елементи інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

3) конкретно визначені технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу;

5) порядок доступу до технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу;

6) умови захисту технічних засобів електронних комунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування);

7) порядок здійснення власником інфраструктури об`єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об`єкта доступу відповідно до договору з доступу;

8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами);

9) відповідальність сторін;

10) умови розірвання договору з доступу;

11) особливості порядку внесення змін до договору з доступу;

12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, зі змісту наданого позивачем проекту договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва (п. 2.2) вбачається, що ОСББ "Закревського 45" зобов`язується надавати ТОВ "Моя Мережа" доступ до інфраструктури об`єкта будівництва з метою користування нею та/або елементами для забезпечення можливості надання електронних комунікаційних послуг і отримання таких послуг їх споживачами, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, здійснювати плату за доступ.

Згідно з п. 2.4 проекту договору власником електронної комунікаційної мережі є ТОВ "НАШНЕТ". Діяльність, пов`язана з прокладанням, розміщенням, облаштуванням, обслуговуванням, експлуатацією, ремонтом та демонтажем електронної комунікаційної мережі, здійснюється ТОВ "НАШНЕТ" на підставі відповідного договору, укладеного з замовником, або підрядниками/третіми особами за погодженням з власником. Замовник не здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" доступ до інфраструктури об`єкта доступу - це право замовника на користування елементами інфраструктури об`єкта доступу для розміщення, модернізації, експлуатаційного та технічного обслуговування технічних засобів електронних комунікацій відповідно до законодавства та на підставі договору з доступу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази, що в будинку АДРЕСА_1 розташовані електронні комунікаційні мережі ТОВ "НАШНЕТ". Вказані обставини позивач визнає, та у додаткових поясненнях від 04.07.2024 ТОВ "Моя Мережа", зокрема, зазначає, що: "на даний час у будинку № 45 дійсно не розташовані електронні комунікаційні мережі ТОВ "НАШНЕТ". Електронні комунікаційні мережі ТОВ "НАШНЕТ", як контрагента ТОВ "Моя Мережа", можуть бути розміщені в будинку АДРЕСА_1 лише на підставі укладеного договору про доступ до інфраструктури об`єкту, який у свою чергу, є підставою для розміщення електронних комунікаційних мереж".

Тобто, оскільки позивач не здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж, то запропонований замовником проект договору з доступу, конкретно не визначає технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, якими користується замовник, що є істотною умовою договору з доступу.

Отже, наданий позивачем проект договору не містить усіх істотних умов, визначених Законом України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

Також суд враховує, що згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Суд, розглянувши умови п. 11.1, 11.2 проекту договору, зауважує, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно. Сторони зобов`язані попередити одна одну про розірвання цього договору з доступу не менше, ніж за 4 місяці до закінчення строку його дії. Якщо сторони не повідомили одна одну про розірвання договору, він вважається продовженим на наступний рік з 01 січня по 31 грудня відповідного року на тих самих умовах необмежену кількість разів.

Тобто, договір регулює відносини сторін за набагато раніший період, та, у разі визнання його укладеним судом, право ОСББ "Закревського 45" на дострокове розірвання договору буде обмеженим встановленим у п. 11.2 проекту договору строком.

Більше того, суд зазначає, що між ОСББ "Закревського 45" та ТОВ "НАШНЕТ" вже існували господарські відносини, у зв`язку з чим між ними був укладений договір з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва № ЗАК-45/ОСББ від 01.04.2020, який у подальшому листом ОСББ "Закревського 45" № 95 від 10.03.2023 був розірваний з 01.04.2023 в односторонньому порядку.

Також 16.04.2023 в будинку були проведені загальні збори, на яких було ухвалено рішення про розірвання договірних відносин ОСББ "Закревського 45" з ТОВ "НАШНЕТ".

А 17.08.2023 ТОВ "НВФ "Пожежний дім - Імпульс" видалило з шахт димовидалення будинку сторонні предмети (кабель ТОВ "НАШНЕТ") згідно ДБН (Державні будівельні норми), про що був складений акт виконаних робіт № 17/08 від 17.08.2023.

Вказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/12565/23, що набрало законної сили, за позовом ТОВ "НАШНЕТ" до ОСББ "Закревського 45" про врегулювання розбіжностей по договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги, що господарські відносини з доступу до інфраструктури будинку між ОСББ "Закревського 45" та ТОВ "НАШНЕТ" були припинені, обладнання останнього - демонтоване. Проте, позивач, зверненням до суду з даним позовом про визнання договору укладеним у запропонованій ним редакції, фактично намагається знову забезпечити ТОВ "НАШНЕТ" доступ до інфраструктури будинку АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Отже, правом на звернення до суду за захистом особа наділяється в разі порушення, невизнання або оспорювання її особистих прав, свобод чи інтересів.

При цьому суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог, внаслідок чого права будуть імперативно відновлені, або відмовити у задоволенні позову. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/16981/17, Верховним Судом у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постановах від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18 задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Згідно зі ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У даному випадку суд, оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позивач не надав належних, допустимих та вірогідних доказів дотримання вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж" під час звернення до відповідача про укладення договору з доступу до інфраструктури об`єкта будівництва, в редакції, викладеній позивачем. З урахуванням викладеного суд вважає, що у ОСББ "Закревського 45" не виникло обов`язку укласти з позивачем такого договору, а відтак - відповідач не порушив прав та інтересів ТОВ "Моя Мережа".

За таких обставин, суд відмовляє у позові ТОВ "Моя Мережа" про визнання договору укладеним, у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Моя Мережа" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Закревського 45" про визнання договору укладеним відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 26 листопада 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.