Ухвала

від 21.11.2024 по справі 910/5724/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні скарги

21.11.2024Справа № 910/5724/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши матеріали

скарги Приватного акціонерного товариства «Кінто»

на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7

про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити певні дії

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кінто»

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про стягнення 2 310 565, 25 грн

за участю представників:

від заявника: Кологойда О.В.

від боржника: Михалевич М.М.

від органу ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва зі скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство «Кінто» (далі - ПрАТ «Кінто», скаржник) на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мороз Л.Є. (далі - державний виконавець), у порушення Закону України «Про виконавче провадження», незаконно виніс постанови від 12.09.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7, відкритих на примусове виконання рішення суду в даній справі, а також вчинив бездіяльність щодо ненакладення арешту на грошові кошти боржника.

У своїй скарзі ПрАТ «Кінто» просило:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. щодо зупинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7 постановами від 12.09.2024 та бездіяльність щодо ненакладення арешту на грошові кошти на рахунках боржника в межах загальної суми стягнення та невчинення інших дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 у справі № 910/5724/23, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мороз Л.Є. усунути допущене порушення (поновити порушене право ПрАТ «Кінто») шляхом поновлення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7 та вчинення дій по примусовому виконанню наказів Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 у справі № 910/5724/23 передбачених Законом України «Про виконавче провадження»;

- накласти арешт на грошові кошти ПрАТ «Кінто» у національній і іноземних валютах, інші цінності на рахунках ПАТ «Укрнафта» у банках та інших фінансових установах в межах загальної суми стягнення 2 231 511,25 грн.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 скаргу ПрАТ «Кінто» було прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 14.11.2024.

Державний виконавець надіслав заперечення проти вказаної скарги, в яких зазначив, що вона є необґрунтованою, оскільки на час винесення постанов про зупинення виконавчих проваджень боржник повідомив орган ДВС про включення боржника (ПАТ «Укрнафта») до переліку підприємств, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, надавши відповідний наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (далі - Мінстратегпром). Отже зупинення виконавчих дій відбулось відповідно до вимог закону, на підтвердження чого державний виконавець надав копії матеріалів виконавчих проваджень № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7.

До початку розгляду скарги по суті (14.11.24) від представника ПрАТ «Кінто» надійшла заява, в якій скаржник, окрім раніше заявлених вимог просив, зокрема, визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мороз Л.Є. від 12.09.2024 про зупинення виконавчих дій та зобов`язати поновити виконавчі дії за виконавчими провадженнями ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, ВП НОМЕР_7.

Суд, дослідивши вказану заяву, вважав за необхідне долучити її до матеріалів справи, проте, залишити її без розгляду, оскільки за своєю суттю вона є заявою про одночасну зміну предмету та підстав скарги, виходячи з наступного.

Так, у поданій заяві скаржник фактично змінив предмет скарги, а саме - окрім вже заявлених вимог про: визнання неправомірними дій виконавця щодо зупинення виконавчих дій та бездіяльності щодо ненакладення арешту на грошові кошти боржника; зобов`язання виконавця поновити виконавчі дії; накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми стягнення, скаржник також просить: скасувати постанови державного виконавця щодо зупинення виконавчих дій та зобов`язати поновити виконавчі дії; накласти арешт на майно боржника в межах відкритих виконавчих проваджень на підставі ст. 327 ГПК України (в цій частині вимог заявник сплатив судовий збір за таку вимогу). Одночасно з цим скаржник у своїй заяві додав і нові підстави скарги, доповнивши їх обґрунтуваннями щодо нових вимог, які підлягають перевірці судом.

Розділом VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» визначено окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтями ГПК. У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Також відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах Закону України «Про виконавче провадження».

Так, зі змісту ч. 3 ст. 46 ГПК України вбачається, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У свою чергу, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Відповідно до правової позиці, викладеної у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 922/53/19, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Разом з тим у поданій заяві ПрАТ «Кінто» фактично заявило нову скаргу з новим предметом та з наведенням нових підстав, змінивши свої вимоги та обґрунтування.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Відтак, оскільки подана заява за своєю правовою природою є заявою, направленою на одночасну зміну предмету та підстав скарги, то таку заяву суд залишив без задоволення, долучивши її до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник скаржника (стягувача) свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив задовольнити скаргу.

Представник боржника - ПАТ «Укрнафта» проти скарги заперечив, вказав, що виконавчі дії були зупинені державним виконавцем правомірно, з підстав, передбачених законом, а тому просив відмовити у задоволенні скарги.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, подав клопотання про розгляд скарги без його участі.

Суд, розглянувши вимоги скарги, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядає справу як суд першої інстанції (статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним по відношенню до інших законодавчих актів при вирішення питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2023, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПрАТ «Кінто» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення частини чистого прибутку в сумі 2 310 565, 25 грн. задоволено; стягнуто з ПАТ «Укрнафта» частину чистого прибутку за 2020 рік в сумі: 74 839, 21 грн - на рахунок НОМЕР_1 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Кінто-Класичний»; 1 582 889, 53 грн - на рахунок НОМЕР_2 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», відкритий для обліку операцій з активами ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-4»; 652 782, 51 грн - на рахунок НОМЕР_3 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», відкритий для обліку операцій з активами Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-5»; стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ПрАТ «Кінто» витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн та судовий збір у сумі 27 726, 78 грн.

На виконання вказаного судового рішення Господарським судом міста Києва 08.01.2024 було видано відповідні накази, які були пред`явлені стягувачем до Шевченківського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції на примусове виконання.

24.07.2024 державний виконавець виніс постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7, а також постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у кожному з них. В указаних постановах виконавець зобов`язав боржника (ПАТ «Укрнафта») протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно, попередив про відповідальність за неподання такої декларації, внесення до неї неправдивих відомостей та стягнув з боржника виконавчий збір.

Доказів вчинення інших дій у вказаних виконавчих провадженнях з примусового виконання судового рішення за наказами у справі № 910/5724/23, виданими Господарським судом міста Києва, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Указаною статтею визначені обов`язки та права виконавця, зокрема, виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які установлені виконавчим документом.

Водночас встановлено, що 12.09.2024 державним виконавцем були винесені постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7 у зв`язку з включенням боржника до переліку підприємств, за якими виконавчі провадження зупиняються на період дії воєнного стану.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан.

Згідно з п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового військовослужбовців, його перерахунку, щодо військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу/визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Відповідно до Порядку визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 № 101, перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, визначається Мінстратегпромом, яке протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів забезпечує їх розгляд та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до переліку, про що видається відповідний наказ. Копія наказу надсилається заявнику протягом п`яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення з дотриманням вимог Законів України «Про інформацію», «Про державну таємницю» разом із супровідним листом (пункт 9 Порядку). Копії рішення про виключення підприємства з переліку надсилаються органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю та заявнику (п. 11 Порядку).

Таким чином факт внесення підприємства до переліку є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, за умови дотримання процедури: повідомлення виконавця про наявність таких обставин (надсилання боржником копії наказу) і прийняття державним виконавцем постанови.

Судом встановлено, що згідно з Наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 52 від 23.03.2023 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» було включене до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Абзац перший частини четвертої ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Отже боржник, який включений до переліку боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу, зобов`язаний невідкладно письмово повідомити виконавця, який має зупинити вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Матеріали справи свідчать, що боржник (ПАТ «Укрнафта») про відповідні обставини повідомив державного виконавця, надіславши лист № 01/01/07/01/02-02/01/1294 від 27.03.2023 (зареєстрований у Шевченківському відділі ДВС ЦМУ МЮ м. Києві під № 13418 від 31.03.2023), тобто дотримався порядку, визначеного чинним законодавством на час спірних правовідносин, у зв`язку з чим і були винесені постанови про зупинення виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7.

Отже дії державного виконавця з винесення постанов про зупинення вчинення виконавчих дій є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в порядку та в межах повноважень, передбаченими законом.

Щодо тверджень скаржника про те, що вказаний лист був направлений ще задовго до відкриття цих виконавчих проваджень, суд зазначає, що відповідне повідомлення має направлятись, за приписами ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, а тому суд вважає, що боржник належним чином повідомив виконавця про внесення товариства до переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану.

Посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 335/1961/23, суд також відхиляє з огляду на те, що у вказаній постанові предметом розгляду були правовідносини, які не підпадали під дію п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», при цьому неконституційною вказана норма у визначеному законом порядку не визнавалась.

З приводу вимог скарги про визнання неправомірно бездіяльності державного виконавця щодо ненакладення арешту на грошові кошти боржника та зобов`язання виконавця поновити виконавчі дії суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина п`ята статті 35 Закону України "Про виконавче провадження").

У даному випадку, як вже було встановлено судом, державний виконавець правомірно зупинив вчинення виконавчих дій за виконавчими провадженнями ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7, відтак, виконавець обмежений вчиняти активні дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду на підставі Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі, накладати арешт на грошові кошти ПАТ «Укрнафта».

За таких обставин підстав для задоволення скарги в цій частині також немає.

Крім того суд розглянув вимогу скаржника про накладення арешту на грошові кошти боржника в межах виконавчого провадження, за результатами розгляду якої суд прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема накладення арешту на кошти та майно боржника в межах виконавчого провадження є процедурою, що регулюється Законом України «Про виконавче провадження» і здійснюється виконавцем у встановленому порядку (ст. 56 вказаного Закону).

Тобто згідно з наведеними приписами правових норм накладення арешту на кошти та майно боржника є виключною компетенцією державного/приватного виконавця, відтак, судова компетенція в даному випадку обмежується розглядом скарги на дії (бездіяльність) виконавця, але не виконанням його функцій.

Разом з тим судом враховано визначене законодавцем право суду на забезпечення виконання рішення суду, а саме - у відповідності до п. 6 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 137 цього Кодексу.

У даному випадку заява стягувача, подана на підставі ч. 327 ГПК України, фактично зводиться до вчинення судом виконавчої дії, що є втручанням в компетенцію органів ДВС та за наявності підстав для зупинення виконавчого провадження, а тому положення цієї статті не можуть бути застосовані судом у спірних відносинах.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 914/2022/17 суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом ГПК України.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, скарга Приватного акціонерного товариства «Кінто» на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволенню не підлягає в повному обсязі.

За таких обставин, керуючись ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Кінто» на дії (бездіяльність) державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП № НОМЕР_4, ВП № НОМЕР_5, ВП № НОМЕР_6, ВП № НОМЕР_7 про визнання дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина оголошені в судовому засіданні 21 листопада 2024 року.

Повний текст ухвали складений 26 листопада 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Суддя Головіна К. І.