Рішення
від 14.11.2024 по справі 910/7045/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2024Справа № 910/7045/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом ОСОБА_1

до 1. Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ТРОЇЦЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ПАСІЧНА БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

2. Київської обласної державної адміністрації

3. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту та прийняття статуту у новій редакції, визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації змін та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Селецька О.В.

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: Чіпко В.В.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області", Київської обласної державної адміністрації та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

Визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області", яке оформлене протоколом від 18.10.2022, і яким:

змінено найменування і підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації з Релігійної громади Української Православної Церкви Парафії на честь святої Трійці (ідентифікаційний код 35694672; місцезнаходження: 07500, Київська область, Броварський район, село Пасічна, вулиця Героїв України, 42А) на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області";

прийнято статут у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області";

призначено (обрано) керівника (голову Парафіяльної ради) юридичної особи - релігійної громади ОСОБА_22 замість мене, ОСОБА_1 .

Визнати недійсними зміни до статуту юридичної особи - релігійної організації та прийняття статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" у новій редакції.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), яким зареєстровано статут у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області".

Скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі, яка проведена 22.12.2022 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які стосуються:

зміни найменування і підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації з Релігійної громади Української православної церкви Парафії на честь святої Трійці (ідентифікаційний код 35694672; місцезнаходження: 07500, Київська область, Броварський район, село Пасічна, вулиця Героїв України, 42А) на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області";

зміни керівника (голови Парафіяльної ради) Релігійної громади Української православної церкви Парафії на честь святої Трійці, ОСОБА_1 , на керівника Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" ОСОБА_22.

Зобов`язати державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 40452947) провести реєстраційну дію, яка пов`язана із скасуванням проведеної 22.12.2022 державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" (ідентифікаційний код 35694672; місцезнаходження: 07500, Київська область, Броварський район, село Пасічна, вулиця Героїв України, 42 А).

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" , оформленого протоколом від 18.10.2022 року; визнання недійсним статуту Релігійної організації; визнання незаконним та скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), яким зареєстровано статут у новій редакції Релігійної організації; скасування запису про державну реєстрацію.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.

18.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.08.2024, задоволено частково клопотання ОСОБА_1 , подане разом із позовною заявою, про витребування доказів, витребувано у Київської обласної державної адміністрації та Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи, на підставі якої 22.12.2022 проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу. Також ухвалою від 24.06.2024 відкладено розгляд клопотання позивача про виклик у судове засідання свідків.

02.07.2024 через відділ діловодства суду від Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації надійшли матеріали реєстраційної справи на виконання вимог ухвали суду.

08.07.2024 через відділ діловодства суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позов.

11.07.2024 через відділ діловодства суду від Київської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов.

12.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів отримання ухвали про відкриття провадження у справі (надалі - відзив).

У підготовчому засіданні 01.08.2024 позивач заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків.

Протокольною ухвалою від 01.08.2024 відмовлено у задоволенні усного клопотання позивача про долучення до матеріалів справи заяв свідків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 клопотання представника Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області", Салецької О.В., про передачу справи за підсудністю та відзив на позов - повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 залучено до участі у справі № 910/7045/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації; відкладено підготовче засідання на 21.08.2024.

13.08.2024 через відділ діловодства суду від відповідача-3 надійшла заява на виконання вимог ухвали.

19.08.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли: заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву разом з відзивом на позов; заява про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" про поновлення процесуального строку на подання відзиву, продовжено відповідачу-1 з ініціативи суду процесуальний строк для надання відзиву до 19.08.2024.

У підготовчому засіданні 21.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про долучення відзиву відповідача-1 до матеріалів справи. Також суд постановив протокольну ухвалу продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 26.09.2024.

24.09.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 на виконання вимог суду відповідач надав заяву №43 від 19.07.2022 року про реєстрацію статуту та додані до неї документи.

26.09.2024 через відділ діловодства суду від Київської обласної державної адміністрації надійшли документи по справі: витяг з розпорядження №785 від 28.10.2022, копія висновку №33/01-04 від 19.10.2022, копія заяви №43 від 19.07.2022.

У підготовчому засіданні 26.09.2024 суд розглянув клопотання про відповідача-1 про передачу справи за підсудністю.

Так, у своєму клопотанні відповідач-1 просить суд передати справу №910/7045/24 за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Київської області. Клопотання обґрунтоване тим, що позовні вимоги до відповідачів Київської обласної військової адміністрації (Київської обласної державної адміністрації) та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які знаходяться в місті Києві, є похідними від позовних вимог до основного відповідача - Релігійно організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області". Поряд з цим, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України і відповідно до ч.6 ст.30 ГПК України мають розглядатися господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Згідно з ч. 1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно із ч.6 ст.30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Водночас згідно з частиною 5 статті 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч.5 ст.30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Судом враховано, що предметом позовних вимог, зокрема, є визнання незаконним та скасувати розпорядження начальника Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), яким зареєстровано статут у новій редакції Релігійної організації, тобто, позов у цій частині подано до Київської обласної державної адміністрації.

З урахуванням наведеного, у випадку виникнення конкуренції норм частини 3 статті 30 ГПК України та частини 5 статті 30 ГПК України під час визначення підсудності спору щодо нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у частині 5 статті 30 ГПК України, судам слід керуватись частиною 5 статті 30 ГПК України.

Отже, Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачами у яких є, зокрема, Київська обласна державна адміністрація.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 914/240/18, від 12.01.2021 у справі № 918/572/19, від 20.10.2021 у справі №921/730/19, від 27.07.2022 у справі № 910/1718/21.

Враховуючи вище наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача-1 про передачу справи №910/7045/24 за підсудністю.

У підготовчому засіданні 26.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про передачу справи за підсудністю.

У підготовчому засіданні 26.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

17.10.2024 через відділ діловодства суду від фізичних осіб: ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 надійшли заяви про залучення їх до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2024 повідомив, що фізичними особами подано п`ять клопотань про залучення їх до участі у справі як третіх осіб та просив суд повернутися на стадію підготовчого провадження.

Суд, розглянувши заяви ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 про залучення їх до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаних заяв, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

З урахуванням наведеної норми, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі. Крім того, умовою залучення до участі у справі особи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є наявність обставин, які можуть вказувати на те, що рішення у такій справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Однак, у підготовчому засіданні 26.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. При цьому відсутні докази існування обставин того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки зазначених вище осіб щодо однієї із сторін, а існування вагомих обставин, що потребувало б вчинення певних дій на стадії підготовчого провадження судом не встановлено. Крім того, повернення до стадії підготовчого провадження не відповідає принципу змагальності сторін при вирішенні спору.

У зв`язку із наведеним суд постановив протокольні ухвали про відмову у задоволенні клопотання позивача клопотання про перехід на стадію підготовчого провадження та про відмову у задоволенні заяв про залучення до участі у справі третіх осіб.

Також у судовому засіданні 17.10.2024, розглянувши клопотання (подане разом із позовом) позивача про виклик свідків - осіб, які як стверджує позивач є членами релігійної громади, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з таких підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Частиною першою статті 89 ГПК України передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Нормами Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклик свідка відбувається лише у разі необхідності в уточненні певних обставин, про які вказано у заяві свідка. Позивач, у свою чергу, не подавав до суду заяв свідків, яких він просить викликати і не дотримався вимог процесуального закону з цього приводу. Крім того, виходячи із фактичних обставини справи, предмету та підстав заявлених позовних вимог, обставини, що необхідні для розгляду справи, можна встановити на підставі інших доказів, і відсутні підстави, які б потребували допиту свідків. За таких обставин суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.

У судовому засіданні 17.10.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 14.11.2024.

У судове засідання 14.11.2024 представник позивача не прибув.

Представники відповідача-1 та відповідача-3 проти позову заперечили.

У судовому засіданні 14.11.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.05.2022 відповідно до рішень загальних зборів релігійної громади - Парафіяльних зборів "Релігійна громада Української Православної Церкви Святотроїцький Храм с. Пасічна", оформлених протоколом № 1 від 8 травня 2022 року, релігійна громада підтвердила свою приналежність (визначила свою підлеглість) у канонічних і організаційних питаннях Українській Православній Церкві та підпорядкованість Митрополиту Київському і всієї України і Священному Синоду Української Православної Церкви; визначила склад Парафіяльних зборів релігійної громади та список членів загальних зборів релігійної громади у складі 14 осіб.

Позивач зазначає, що 08.05.2022 визначено персональний склад членів релігійної громади, які одночасно є членами Парафіяльних зборів - органу парафіяльного управління (пункти 2.1, 2.2 Статуту), які наділені повноваженнями вирішувати питання зміни найменування юридичної особи, її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях, утворення Парафіяльної ради - виконавчого і розпорядчого органу. Інші особи, які не внесені до цього списку, не є членами релігійної громади, ненаділені повноваженнями загальних зборів релігійної громади - Парафіяльних зборів релігійної громади, а тому не мають права приймати рішення, які Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" і Статутом релігійної громади віднесені до компетенції загальних зборів релігійної громади - Парафіяльних зборів релігійної громади.

Однак, 18.10.2022 невідомими особами, які не є та не були членами нашої релігійної громади у порушення норми частини четвертої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", норм статті 13 ЦК України, положень пунктів 2.1 - 2.3 Статуту релігійної громади, було прийняте рішення про зміну підлеглості релігійної громади від Української Православної Церкви до Православної Церкви України та змінено найменування юридичної особи з Релігійної громади Української Православної Церкви Парафії на честь святої Трійці на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області". Дана обставина віднайшла своє відображення у прийнятті статуту релігійної громади у новій редакції.

На переконання позивача фіктивним рішенням загальних зборів релігійної громади, оформлене протоколом від 18.10.2022 без згоди членів релігійної громади змінено підлеглість релігійної громади від Української Православної Церкви до Православної церкви України.

За доводами позивача зміна підлеглості релігійної громади від Української Православної Церкви до Православної церкви України відбулася без згоди самих членів релігійної громади, без проведення загальних зборів у спосіб та за процедурою, визначеною Статутом і норм законодавства України, а також недотримання процедури державної реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції.

Позивач посилається на порушення норм ст.12,14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", оскільки при поданні до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) заяви про реєстрацію зміни підлеглості релігійної громади не подано оригінали Статуту релігійної громади та свідоцтва. Відтак, Київською обласною державною адміністрацією (Київською обласною військовою адміністрацією), як органом, що здійснює державну реєстрацію Статуту релігійної громади у новій редакції, порушено норми статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також положення пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до якої до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Неправомірним розпорядженням начальника Київської обласної державної адміністрації порушено законність, охоронювані права, свободи і законні інтереси громадян нашої релігійної громади.

Окрім того, позивач посилається на порушення державним реєстратором норм Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" що стосується нотаріального засвідчення підписів членів релігійної громади (уповноважених ними осіб або підписів голови та секретаря загальних зборів) у рішенні загальних зборів, яке оформлене у формі протоколу та Статуті.

За наведених підстав, позивач просить суд: визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення загальних зборів релігійної організації, яке оформлене протоколом від 18.10.2022, визнати недійсними зміни до Статуту Релігійної організації та прийняття статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" у новій редакції; визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Київської обласної державної, яким зареєстровано Статут Релігійної організації у новій редакції; скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі, яка проведена 22.12.2022 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зобов`язати державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести реєстраційну дію, яка пов`язана із скасуванням проведеної 22.12.2022 державної реєстрації змін відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області".

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 проти позов заперечує, посилаючись зокрема, на таке.

14.05.2022 року за місцезнаходженням будівлі Свято-Троїцької церкви в с. Пасічна Баришівського району, Київської області, відбулися загальні збори РГ УПЦ парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області, на яких були прийняті рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту, шляхом викладення тексту Статуту в новій редакції та приведення його у відповідність із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи". Відповідні рішення прийняті з дотриманням положень діючого на момент проведення зборів Статуту парафії від 11.11.2007 року в частині, що не суперечить Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" (п.п. 2, 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення"), та відповідно до вимог ч. 4 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Рішення, прийняті на загальних зборах релігійної громади відповідача-1, оформлених протоколом від 14.05.2022 року №01 позивачем не оскаржуються. Положення статуту не надають парафіяльним зборам повноваження щодо запровадження фіксованого членства в релігійній організації. Наданий відповідачем у матеріали справи протокол від 08.05.2022 керуючим Бориспільською єпархією УПЦ не затверджений, нотаріально не посвідчений. Відомості про новостворену юридичну особу з найменуванням "Релігійна громада УПЦ СвятоТроїцький храм с. Пасічна" Броварського району, Київської області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні.

Право відповідача-1 на зміну канонічної підлеглості, яке мало місце 14.05.2022 року, шляхом внесення відповідних змін до статуту релігійної громади на підставі рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, які ухвалені загальними зборами релігійної громади, скликаними її членами закріплено ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Рішення загальних зборів, оформлені протоколом від 14.05.2022 року №01, на яких прийнято статут в новій редакції, є чинним; позивачем не наведено та не надано доказів суперечності статуту у новій редакції нормам законодавства, а тому, на переконання відповідача-1, відсутні підстави для визнання його недійсним.

Окрім того, посилаючись на положення п.8 ч.2 ст.258 ЦК України заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної організації, а також до похідних позовних вимог.

Позиція відповідача-2

Відповідач-2 проти позову заперечує, посилаючись на таке:

Київська обласна державна адміністрація не приймає та не затверджує статут релігійних громад, не приймає рішення про призначення та/або звільнення керівника релігійної громади;

вимога про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача-2 про реєстрацію нової редакції статуту відповідача-1 є неналежним способом захисту порушеного права позивача;

за відсутності підстав для повернення та доопрацювання та відмови у реєстрації статуту законодавство зобов`язує відповідача-2 прийняти рішення про реєстрацію статуту релігійної організації;

відповідачем-1 було подано заяву та всі документи для реєстрації статуту в новій редакції та зміни підлеглості релігійної громади в канонічних та організаційних питаннях до складу ПЦУ.

Позиція відповідача-3

Відповідач-3 проти позову заперечує, посилаючись на те, що не Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним відповідачем у справі, оскільки позивач порушення своїх прав вбачає в ухваленні рішення загальними зборами членів релігійної громади, а відтак у позивача наявний спір не з державним реєстратором, а з релігійною громадою.

Позиція третьої особи

Третя особа письмових пояснень на позов та відзиви на позов не подала.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.11.2007 відбулися загальні збори віруючих парафії на честь Святої Трійці с. Пасічна Баришівського району Київської області УПЦ, на яких були присутні 27 осіб.

Зі змісту протоколу від 11.11.2007 №1 загальних зборів віруючих парафії на честь Святої Трійці с. Пасічна Баришівського району Київської області на вказаних загальних зборах було вирішено:

1. Обрати Парафіяльну раду у складі Голови парафіяльної ради - ОСОБА_20, Заступника Голови Парафіяльної ради - ОСОБА_21, бухгалтера - ОСОБА_10 .

2. Обрати Ревізійну комісію у складі: Голови Ревізійної комісії - ОСОБА_19, Членів Ревізійної комісії: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

3. Прийняти Статут парафії УПЦ.

Відтак, 11.11.2007 загальними зборами громадян було створено Релігійну громаду Української Православної Церкви парафії на честь Святої Трійці с. Пасічна, Баришівського району, Київської області, - релігійну організацію, первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Київської єпархії, (п. 1.1 розділу 1 Статуту).

12.03.2008 Київська обласна державна адміністрація розпорядженням №263 зареєстровано Статут Релігійної громади Української Православної Церкви парафії на честь Святої Трійці с. Пасічна, Баришівського району, Київської області.

Згідно з п.2.1 Статуту органами Парафіяльного управління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем, та Парафіяльна рада підзвітна настоятелю. Парафіяльні збори, очолювані настоятелем та Парафіяльна рада підзвітна настоятелю. Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа Парафіяльних зборів, рішення яких приймаються простою більшістю голосів.

Членами громади є православні віруючі, клірики та миряни, які досягли 18-річного віку, визнають Статут УПЦ, регулярно відвідують богослужіння і не перебувають під забороною чи церковним судом, що унеможливлює участь у богослужбовому житті (п.2.2 Статуту).

Згідно з п.2.3 Статуту Парафіяльні збори відповідно до Статуту УПЦ, зокрема: приймають нових членів парафії; утворюють Парафіяльну раду та ревізійну комісію. Рішення Парафіяльних зборів про обрання Голови Парафіяльної ради затверджує єпархіальний архієрей.

Відповідно до п.2.4 Статуту Парафіяльна рада є виконавчим і розпорядчим органом Парафії і підзвітна Парафіяльним зборам та настоятелю. Парафіяльна рада складається з голови, його помічника та скарбника. Парафіяльна рада обирається з числа активних членів парафії за ознаками компетентності, та відданості УПЦ строком на три роки без обмеження числа переобрань.

У п.2.5 Статуту зазначено, що Парафіяльна рада згідно зі Статутом УПЦ разом з настоятелем скликає Парафіяльні збори.

Згідно з п.5.1 Статуту зміни та доповнення до цього Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно зі згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і Статут.

12.03.2008 відділом у справах релігії та національностей Київської облдержадміністрації було видано Свідоцтво №263/1881 про реєстрацію Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви парафії на честь Святої Трійці, яким встановлено. що діяльність зареєстрованої релігійної громади поширюється на с. Пасічна, Баришівського району Київської області, керівний орган розташовано в с. Пасічна, Баришівського району Київської області.

У подальшому, як зазначено сторонами, 21.03.2008 змінено/замінено Свідоцтво про реєстрацію Статуту Релігійної громади від 12.03.2028 року №263/1881 на Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Релігійна громада Української Православної Церкви парафії на честь Святої Трійці.

14.05.2022 відбулися Загальні збори РГ УПЦ парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області, на яких були присутні 40 осіб, з 41 особи, які входять до складу Загальних зборів.

Список членів Загальних зборів Релігійної громади встановлений п.2 порядку денного Загальних зборів, та зазначений в додатку №01 до протоколу Загальних зборів №01 від 14.05.2022 року.

За результатом розгляду питань визначених у протоколі було вирішено:

1. Обрати Головою загальних зборів - ОСОБА_14 , секретарем - ОСОБА_15 .

2. Встановити список членів Загальних зборів Релігійної громади, які беруть участь в цих загальних зборах.

3. Змінити підлеглість Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної Церкви України, а також визначити, що Релігійна громада канонічно та організаційно підпорядковується Управлінню Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та Київській Митрополії Української Православної Церкви України (Православної Церкви України), є підзвітною єпархіальним зборам та єпархіальному архієрею Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

4. Змінити офіційне найменування Релігійної громади, визначити таке нове найменування Релігійної громади: Повне найменування: Українською мовою: "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області"; Скорочене найменування: Українською мовою: РО "РГСвято-Троїцька Парафія Київської Єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області".

5. Викласти та прийняти Статут Релігійної громади в новій редакції. Подати прийнятий статут Релігійної громади в новій редакції на затвердження Єпархіальному архієрею "Управління Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.

6. Під час богослужіння здійснювати поминання таким чином: "Владику і отця нашого Епіфанія, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України".

7. Обрати головою парафіяльної ради Релігійної громади ОСОБА_22 , помічником голови парафіяльної ради Релігійної громади - ОСОБА_14, та скарбником парафіяльної ради Релігійної громади - ОСОБА_16 , строком на три роки.

8. Обрати ОСОБА_17 головою ревізійної комісії Релігійної громади, ОСОБА_12 та ОСОБА_18 - членами ревізійної комісії Релігійної громади, строком на три роки.

9. Уповноважити голову та секретаря Загальних зборів на підписання цього Протоколу і додатків до нього.

10. Провести реєстрацію статуту Релігійної громади у новій редакції, а також держану реєстрацію змін до відомостей про Релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осію - підприємців та громадських формувань.

Протокол від 14.05.2022 року №01 підписаний Головою Загальних зборів - ОСОБА_14 , Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_15 , та посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Малиновською Н.В. 18.11.2022 року за реєстровими №1-1774 та №1-1775,

28.06.2022 нова редакція Статуту РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області" затверджена Єпархіальним архієреєм Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ), Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм, про що вчинено відповідний напис на титульній сторінці Статуту.

19.07.2022 року за вих. №43 РГ УПЦ парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області звернулося до Київської обласної державної адміністрацій із заявою про реєстрацію Статуту РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області.

18.10.2022 року відбулися загальні збори РГ УПЦ на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області, код ЄДРПОУ 35694672, на яких були присутні 38 осіб з 40 осіб, які входять до складу Загальних зборів, що становить понад 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів (40 осіб) список яких був встановлений на Загальних зборах, які відбулися 14.05.2022 року.

За результатом розгляду питань визначених у протоколі було вирішено:

1. Обрати секретарем Загальних зборів - ОСОБА_14 , а Секретарем - ОСОБА_15 .

2. Констатувати, що запис щодо засновників Релігійної громади, який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 35694672) суперечить законодавству України, зокрема приписам ч.1 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та потребує приведення у відповідність до законодавства. Вжити заходів щодо виключення Київської митрополії УПЦ (адреса: 01015, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 49) зі складу засновників РГ УПЦ на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35694672) у зв`язку з неможливістю заснування релігійних громад юридичними особами та задля приведення відомостей про Релігійну громаду у відповідність до законодавства України. Установити, що засновником РГ УПЦ на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35694672) є віруючі громадяни (фізичні особи).

3. Провести державну реєстрацію змін до відомостей про Релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Уповноважити ОСОБА_14 на представництво інтересів Релігійної громади перед органами державної влади, в тому числі, але не обмежуючись, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласними державними адміністраціями, відділами (управліннями) державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з метою реєстрації статуту Релігійної громади у новій редакції, а також проведення державної реєстрації змін до відомостей про Релігійну громаду, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та відповідно надати йому право від імені Релігійної громади підписувати заяви, форми реєстраційних карток, подавати всі необхідні документи, включаючи заяви, форми реєстраційних карток, подавати всі необхідні документи, включаючи заяви, форми реєстраційних карток, цей протокол Загальних зборів Релігійної громади, статут Релігійної громади та інші документи, передбачені чинним законодавством України, засвідчувати своїм підписом копії документів, з метою реєстрації статуту Релігійної громади у новій редакції, а також внесення змін до відомостей про Релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запитувати та отримувати (в тому числі оригінали) будь-які документи, у разі необхідності вносити плату за дії, що пов`язані з такою державною реєстрацією.

Протокол від 18.10.2022 №02 підписаний Головою Загальних зборів - ОСОБА_14 , Секретарем Загальних зборів - ОСОБА_15 , та посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Малиновською Н.В. 18.11.2022 за реєстровими №1-1776 та №1-1777.

28.10.2022 року розпорядженням №785 Київської обласної державної адміністрації зареєстровано Статут РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області", про що вчинено відповідний напис на титульній сторінці Статуту Релігійної громади.

23.11.2022 Указом №483 Митрополита Київського і всієї України, Предстоятелем Православної Церкви України Епіфанієм, ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника РГ УПЦ парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області - РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області" з 01.07.2022 року.

29.11.2022 Указом №485 Митрополита Київського і всієї України, Предстоятелем Православної Церкви України Епіфанієм, ОСОБА_22 призначено на посаду голови Парафіяльної ради РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області".

У зв`язку із відмовою державного реєстратора у державній реєстрації в ЄДР відомостей про відповідача-1 20.12.2022 представником РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області" - Денчуком М.Л. подано заяву щодо державної реєстрації юридичної особи по Формі-2 щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

22.12.2022 року за результатами розгляду заяви щодо державної реєстрації юридичної особи по Формі-2 від 20.12.2022 було сформовано Виписку з ЄДР про дату та номер запису проведених реєстраційних дій в ЄДР 10032710700090006000 щодо РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області".

Спір у цій справі виник у зв`язку із незгодою позивача з рішенням загальних зборів членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оскільки, на думку позивача, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, з порушенням процедури, визначеної Статутом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Згідно із статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до ст.2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтю 96-1 Цивільного кодексу України передбачено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Отже, у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Статтею 55 Господарського кодексу України визначено, що господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Згідно із ст.13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Відповідно до ст.7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.

Положеннями ч. 1-2 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначено, що релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Згідно із ч.3 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (в редакції, чинній станом на 14.05.2022) держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (в редакції Закону України № 3894-IX від 20.08.2024) держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням), крім тих керівних центрів (управлінь), які знаходяться за межами України в державі, яка визнана такою, що здійснила або здійснює збройну агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, і діяльність яких заборонена в Україні, та релігійних організацій, діяльність яких не допускається відповідно до вимог статті 5-1 цього Закону, а також вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Частинами 4-7 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 вказано, що підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК в редакції, чинній на час подання позову, згідно з пунктом 4 частини першої якої господарськими судами розглядаються справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 361/17/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що оскарження рішення загальних зборів учасників є спором, пов`язаним з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов`язків зазначені положення Статуту товариства, тому його слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року по справі № 910/10011/19. Так, Велика Палата Верховного Суду уточнила правову позицію, викладену в постановах від 18 грудня 2019 року у справі №916/2086/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19, від 22 січня 2020 року у справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно із ст.97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ст. 98 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом вище, 14.05.2022 відбулися загальні збори РГ УПЦ парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області, за результатами яких були прийняті рішення, у тому числі, про: зміну підлеглість Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об`єднання - Православної Церкви України; зміну найменування Релігійної громади; викладено та прийнято Статут Релігійної громади в новій редакції. Прийняті на загальних зборах рішення оформлені протоколом від 14.05.2022 №01.

28.06.2022 нова редакція Статуту РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області" затверджена Єпархіальним архієреєм Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ), Митрополитом Київськи і всієї України Епіфанієм, про що вчинено відповідний напис на титульній сторінці Статуту.

Також 18.10.2022 відбулися загальні збори РГ УПЦ на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області, за результатами яких: констатовано, що запис щодо засновників Релігійної громади, який міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 35694672) суперечить законодавству України, зокрема приписам ч.1 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та потребує приведення у відповідність до законодавства. Вжити заходів щодо виключення Київської митрополії УПЦ (адреса: 01015, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 49) зі складу засновників РГ УПЦ на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35694672) у зв`язку з неможливістю заснування релігійних громад юридичними особами та задля приведення відомостей про Релігійну громаду у відповідність до законодавства України. Установити, що засновником РГ УПЦ на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області (код ЄДРПОУ 35694672) є віруючі громадяни (фізичні особи); вирішено провести державну реєстрацію змін до відомостей про Релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За обґрунтуваннями позивача рішення загальних зборів членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, процедури, визначеної Статутом особами, які не мали права його приймати (не були членами релігійної громади). Позивач стверджує, що рішенням загальних зборів релігійної громади - Парафіяльних зборів "Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Троїцький Храм с. Пасічна", оформлених протоколом №1 від 08.05.2022 визначено персональний склад членів релігійної громади, які одночасно є членами Парафіяльних зборів - органу парафіяльного управління (пункти 2.1, 2.2 Статуту), які наділені повноваженнями вирішувати питання зміни найменування юридичної особи, її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях, утворення Парафіяльної ради - виконавчого і розпорядчого органу.

Надаючи оцінку наведеним позивачем доводам, суд виходить із такого.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" правоздатність релігійної організації визначає її статут (положення), який підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.

Стаття 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Закон не визначає порядку вступу, прийняття до складу членів релігійної громади, їх обліку, а залишає вирішення цього питання самій громаді.

Відповідно до п.2.1 Статуту, зареєстрованого розпорядженням Київської обласної державної адміністрації №263 від 12.03.2008, згідно з органами Парафіяльного управління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем, та Парафіяльна рада підзвітна настоятелю. Парафіяльні збори, очолювані настоятелем та Парафіяльна рада підзвітна настоятелю. Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа Парафіяльних зборів, рішення яких приймаються простою більшістю голосів.

Законодавством, а саме ч.4 ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", передбачено, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади і такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21, здійснивши аналіз положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", зробила такі висновки:

"Законодавець лише в необхідних загальних рисах врегулював порядок реалізації релігійними громадами права на зміну підлеглості у канонічних і організаційних питаннях:

1) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами;

2) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади;

3) рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

При цьому законодавець визнав автономію релігійної громади у визначенні кількості її членів, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади, а також у питаннях членства на таких засадах:

- членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади;

- релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади в порядку, встановленому її статутом (положенням)".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007 зазначено, що стаття 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" в редакції від 15.03.2022 жодним чином не обмежила чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме, чи приймати нових членів, визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління. З точки зору статті 9 Конвенції застосованої разом зі статтею 11, це були рішення, які лежать в площині приватного права та які не мають бути об`єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб, чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може зобов`язати легально існуюче приватно-правове об`єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду суперечитиме свободі релігійних об`єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи (пункти 146, 150 вказаного рішення Європейського суду з прав людини).

У зазначеному вище рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що релігійні об`єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказав, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.

У пунктах 52, 147, 151 рішення у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007 зазначено, що Верховний Суд у складі трьох суддів відхилив касаційну скаргу громади-заявника, тому що положення статуту Парафії суперечили відповідному законодавству. Колегія також зазначила, що положення статуту відносно фіксованого членства суперечили законодавству, оскільки не дозволяли більшості релігійної групи проявляти свої релігійні переконання шляхом участі в управлінні церковними справами. Зокрема, Верховний Суд України зазначив: "...статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству. Оскільки діюче законодавство не передбачає обов`язкового чи іншого фіксованого членства віруючих даного віросповідання, в правовому значенні парафіяльні збори та загальні збори релігійної громади є поняттями тотожними, судова колегія виснувала, що пункти 2.12, 2.13 статуту не повністю відповідають діючому законодавству, що призвело до фактичного усунення від вирішення статутних питань більшості релігійної громади і порушення їх права на віросповідання". Європейський суд з прав людини визнав, що не є "належними та достатніми" висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 21 квітня 2000 року, що вимога "фіксованого членства" в релігійній організації не була закріплена законодавчо та що "збори парафіян" та "загальні збори релігійної групи" збігаються за значенням, і, таким чином, що права більшості релігійної групи та їх права на віросповідання були порушені. Суд вважав, що внутрішня організація Парафії чітко визначена статутом. Органи державної влади, включно з судами, знехтували цією внутрішньою структурою Парафії як приватно-правового об`єднання, зазначивши, що відповідна релігійна група була лише меншістю з "постійного складу релігійної групи", яка складалась близько з 300 осіб, які не були запрошені взяти участь в Парафіяльних зборах, хоча вони й є частиною групи.

Разом з тим, дотримання принципу вільного волевиявлення, визначеного в ч.2 ст.8 Закону, здійснюється шляхом реалізації права на свободу совісті, закріпленого в ст.3 Закону, а правом на прийняття рішення про включення нових та виключення існуючих членів релігійної громади володіє виключно релігійна громада, яка приймає таке рішення в порядку визначеному статутом (положенням).

Однак, Статутом не встановлено будь-якого врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади. Не визначено такого порядку і Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Відповідно до п. 54 постанови касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 10.07.2024 у справі №902/1283/21 безпідставним є ототожнення членства у релігійній громаді та членство у вищому органі управління парафії Парафіальних зборів. Ані законодавство України, ані Статут релігійної громади не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді, не містить визначену процедуру прийняття до членів релігійної громади.

З огляду на вказане, а також враховуючи, що ні законодавство України, ні статут релігійної організації не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді та визначеної процедури прийняття в члени релігійної громади, суд відхиляє посилання позивача на рішення загальних зборів релігійної громади - Парафіяльних зборів "Релігійна громада Української Православної церкви Свято-Троїцький Храм с. Пасічна", оформлених протоколом №1 від 08.05.2022. Поряд з цим, прийняття вказаного рішення не дозволяє більшості релігійної групи проявляти свої релігійні переконання шляхом участі в управлінні церковними справами.

Водночас, відсутність врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду не може нівелювати прав релігійної громади на прийняття рішень про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21: "… у питанні наявності порушеного права, що є підставою для звернення до суду, необхідно враховувати, що право на свободу віросповідання включає забезпечення вільної можливості сповідувати свою релігію, дотримуватися релігійної практики та релігійних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими єдиновірцями".

Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові також виходить з того, що: "законодавець у частині восьмій статті 8 Закону закріпив правило, спрямоване на захист права на свободу віросповідання частини громади, яка не згідна з рішенням про зміну підлеглості: вона має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Тому далі Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що самим визнанням державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях з тих підстав, на які вказує позивач, не може порушуватись право настоятеля цієї громади чи її члена на свободу віросповідання".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21 також вказала, що завданням суду є визначення того, чи заходи, вжиті на національному рівні, є виправданими та пропорційними, а також наскільки виправданим є втручання суду у внутрішні справи релігійної громади.

14.05.2022 рішеннями загальних зборів членів релігійної громади УПЦ парафії на честь Святої Трійці Київської єпархії с. Пасічна Баришівського району Київської області, оформленим протоколом №01, на яких були присутні 40 осіб, було прийнято оспорювані позивачем у цій справі рішення, зокрема, про зміну підлеглості громади у канонічних та організаційних питаннях, зміну найменування та внесення змін до статуту.

Судом враховано, що у Статуті релігійної громади відсутній визначений порядок прийняття до членів громади та фіксованого членства. Також судом взято до уваги, що при визначенні критеріїв, яким мали відповідати члени релігійної громади, які брали участь у загальних зборах громади, що прийняли оспорювані рішення, слід враховувати встановлені у п.2.2. Статуту (редакція від 11.11.2007) релігійної громади критерії членів парафіяльних зборів.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №906/1330/21 щодо визначення критеріїв, яким мають відповідати члени релігійної громади, які брали участь у загальних зборах релігійної громади, що приймали оспорювані рішення про зміну підлеглості у канонічних питаннях та прийняття в новій редакції статуту, при відсутності визначеного у статуті релігійної громади в редакції на момент проведення оспорюваних загальних зборів, порядку прийняття до членів релігійної громади, фіксованого членства.

Такими критеріями, відповідність яким може бути об`єктивно встановлена, з перелічених є досягнення 18-річного віку і регулярне відвідування богослужіння.

З наявного у матеріалах реєстраційної справи протоколу №01 від 14.05.202 та додатку №1 до нього, на зборах 14.05.2022 (в прохальній частині позову позивач оскаржує рішення прийняті саме 14.05.2022, хоча визначає дату 18.10.2022) були присутніми 40 осіб.

З огляду на відсутність даних, які б дозволяли перевірити регулярне відвідування богослужіння, варто враховувати критерій територіального зв`язку, тобто проживання у місцевості, де діє релігійна громада, оскільки відповідність цьому критерію робить можливим виконання умови про регулярне відвідування богослужіння.

Зі змісту додатку №1 до протоколу №01 від 14.05.2022, судом встановлено відповідність учасників спірних зборів критерію територіального зв`язку, а також досягнення вказаними особами 18-річного віку. Доказів на спростування наведеного позивачем суду не надано.

При цьому позивачем не наданого жодного доказу на підтвердження того, що особи, які прийшли на парафіяльні збори та прийняли оскаржувані рішення про зміну канонічного підпорядкування, про прийняття нової редакції статуту та керівника релігійної громади, були не парафіянами релігійної громади.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання позивача на те, що у зборах брали участь особи, які не є членами релігійної громади, оскільки саме позивач стверджує, що оспорювані рішення загальних зборів релігійної громади приймались особами, які не були членами цієї громади, відповідно саме він мав довести, на чому ґрунтуються такі твердження, тобто вказати на критерії, які дозволяли б суду встановити, чи є певна особа членом громади.

При цьому зі змісту спірних рішень частина жителів с. Пасічна Баришівського району Київської області вирішила добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до Православної Церкви України, чим виразили своє право на свободу віросповідування, необхідне у демократичному суспільстві. Реалізація такого права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади.

За встановлених вище обставин, рішення прийняті загальними (парафіяльними) зборами відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" (п.п. 2, 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення").

Судом не встановлено жодних порушень чинного законодавства чи статуту, які б знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи. У свою чергу, позивачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві.

Враховуючи викладене у сукупності та зважаючи на те, що діючим законодавством саме релігійну громаду наділено виключною компетенцією вирішення питань щодо зміни канонічного підпорядкування, а також затвердження нової редакції статуту, обрання керівника релігійної громади, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21, у суду відсутні правові підстави вважати, що рішення загальних зборів релігійної громади Свято-Троїцької Парафії Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області, прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Водночас, суд зазначає, що позивач заявив вимоги про визнання недійсними (незаконними) та скасування рішень, які оформлені протоколом від 18.10.2022, в той час як на зборах 18.10.2022, рішення про зміну канонічного підпорядкування, затвердження нової редакції статуту, а також обрання керівника релігійної громади, які позивач оспорює, не приймалися.

У свою чергу, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та вказує, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права (аналогічна позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №990/150/23).

Позивач на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами щодо предмета спору, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України. Втім, заяви про зміну предмету позову позивач не подавав.

Крім того, суд зауважує, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи приписи ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися, як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Тобто, інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зауважує, що рішення загальних зборів є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час його видання (затвердження) законодавства, в тому числі Конституції України, та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №916/375/17).

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлений, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №927/265/17, від 21.03.2018 у справі №927/699/17).

Рішення, які були прийняті загальними зборами релігійної громади, належать до рішень, які були прийняті всередині цієї громади (релігійної організації) її членами, спрямовані на реалізацію цивільних прав, свобод та інтересів цих членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності релігійної громади з метою задоволення інтересів членів релігійної громади.

Позивач з огляду на обґрунтування заявлених позовних вимог звернувся до суду за захистом права на свободу віросповідання, яке вважає порушеним у зв`язку з позбавленням його можливості сповідувати обрану релігію спільно з тими, хто поділяє його переконання, тобто позов поданий на захист цього права саме в його колективному вимірі, а тому визнанням державою права на вільну зміну релігійною громадою підлеглості в канонічних і організаційних питаннях з тих підстав, на які вказує позивач, не може порушуватись право настоятеля цієї громади чи її члена на свободу віросповідання.

Відповідно до п.8 ч.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Відтак, позивач не позбавлений права бути настоятелем релігійної громади із канонічною приналежністю Українській Православній Церкві, не позбавлений можливості зберігати живий зв`язок зі своєю парафією, сповідувати обрану релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, брати участь у релігійних обрядах.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 14.06.2007 року у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" зазначив, що в той час, як свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу "сповідувати релігію" самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави.

Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці суду, бути нейтральною та безсторонньою.

За наведених вище обставин у сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем порушення прав останнього оскаржуваним рішенням, а також про неправомірність його прийняття, у зв`язку з чим позовна вимога про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області", яке оформлене протоколом від 18.10.2022, задоволенню не підлягає.

Як зазначено вище, згідно із ч.1 ст.12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" правоздатність релігійної організації визначає її статут (положення), який підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Згідно до ч.3,4 ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:

1) належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

Відповідно до ч.19 ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Згідно з п.1 ч.1 ст.30 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них.

Відповідно до п. 2, 3 Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Суд звертає увагу, що підставами для визнання акту, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (постанова Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 922/2200/19).

У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів має бути зазначено, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.

Поряд з цим, у позовній заяві позивачем не вказано, яким саме приписам Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" суперечить статут у новій редакції, прийнятий рішенням загальних зборів 03.03.2019.

Дослідивши умови спірного статуту, судом встановлено, що його умови не суперечать вимогам чинного законодавства. Навпаки, він був прийнятий на загальних (парафіяльних) зборах членів релігійної організації від 14.05.2022 та згідно із рішеннями загальних зборів від 14.05.2022 та 18.10.2022 приведений у відповідність до вимог Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" згідно з розділом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи".

Також судом встановлено, що для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції уповноваженим представником релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" - Демчуком М.Л. (на підставі протоколу №01 від 14.05.2022) дотримано вимоги статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та подано підписану ним заяву з переліком документів, які визначено вказаною статтею.

Аргументи позивача в контексті ст.12, 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" про те, що оригінал Статуту релігійної громади, доданий до позову та до якого нібито внесені зміни, не надавався на вчинення реєстраційної дії, суд відхиляє як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовується самим Статутом релігійної організації в редакції 14.05.2022 (наявний у матеріалах реєстраційної справи), який на титульній сторінці містить напис про його реєстрацію розпорядженням голови Київської облдержадміністрації від 28.10.2022 №785.

Враховуючи висновок суду про недоведеність позивачем як порушення вимог Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", так і порушення його прав при ухваленні оспорюваного рішення загальних зборів громади, а також з огляду на неподання позивачем доказів суперечності Статуту у новій редакції нормам законодавства та не зазначення позивачем положень Статуту, що, на думку останнього, порушують його права чи охоронювані законом інтереси, у суду відсутні підстави для визнання такого статуту недійсним, у зв`язку з чим в задоволенні відповідної позовної вимоги про визнання недійсним змін до статуту юридичної особи - релігійної організації та прийняття статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" у новій редакції належить також відмовити.

Також за встановлених вище обставин необґрунтованості аргументів позивача щодо порушень при проведенні державної реєстрації нової редакції Статуту, оскільки чиним законодавством саме релігійну громаду наділено виключною компетенцією вирішення питань щодо зміни канонічного підпорядкування та затвердження нової редакції статуту, судом не встановлено порушення Київською обласною державною адміністрацією положень ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" при прийнятті розпорядження №785 від 28.10.2022, яким зареєстровано нову редакцію Статуту РО "РГ Свято-Троїцька парафія Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області", у зв`язку із чим у позові у цій частині належить відмовити.

Враховуючи чинність спірного рішення загальних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) с. Пасічна Броварського району Київської області, а також прийнятого на таких зборах статуту релігійної організації в новій редакції, як наслідок, про законність підстав для вчинення державним реєстратором на підставі останніх реєстраційного запису №1003271070009000600 від 22.12.2022, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог позивача також в частині скасування державної реєстрації (реєстраційної дії/запису) в Єдиному державному реєстрі, та зобов`язання державного реєстратора провести реєстраційну дію.

Водночас суд зазначає, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 ГПК).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від її вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/ касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 за позовом релігійної організації до обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування розпорядження зазначила, що фактично підставою позову є незгода релігійної організації з рішеннями загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оскільки, на думку цієї організації, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, за відсутності необхідного кворуму, всупереч раніше прийнятому на загальних парафіяльних зборах релігійної громади рішенню.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах (п.96).

Зважаючи на характер спірних відносин, Велика Палата Верховного Суду вказала, що належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції (п.98).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), яким зареєстровано статут у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області"; скасування державної реєстрації від 22.12.2022 (реєстраційної дії/запису) в Єдиному державному реєстрі, є неналежним способом захисту.

Поряд з цим, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 359/8156/19, суд відмовляє у задоволенні заявленого позивачем позову в частині визнання незаконним та скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації №785 від 28.10.2022 та скасування державної реєстрації від 22.12.2022 (реєстраційної дії/запису) в Єдиному державному реєстрі саме з підстав їх необґрунтованості.

Щодо заяви відповідача-1 про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Суд зазначає, що частину 2 статті 258 Цивільного кодексу України було доповнено вищенаведеним пунктом Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018 та сфера застосування якого обмежується регламентацією правовідносин щодо правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядку їх створення, діяльності та припинення, прав та обов`язків їх учасників.

Отже, встановлення спеціальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства у Главі VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також змістовне формулювання пункту 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, яке не містить тлумачення терміну "товариство", логічним є висновок щодо застосування спеціальної позовної давності в один рік саме щодо оскарження рішень загальних зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а не юридичних осіб інших організаційно-правових форм та громадських об`єднань.

Наведений висновок узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 18.03.2020 у справі №904/686/19, від 22.06.2021 у справі №910/9672/20, від 15.06.2022 у справі №908/2289/20, від 08.06.2022 у справі №908/1206/20, від 09.09.2021 у справі №916/161/20 та від 20.05.2020 у справі №904/393/20.

Таким чином, до спірних позовних вимог підлягає застосуванню загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Поряд з цим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п.19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". В подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Зважаючи на викладені обставини, строк позовної давності, визначений ст.257 ЦК України, продовжено на період дії в Україні воєнного стану, який введений з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та триває по теперішній час. Тому суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача-1 про пропуск позивачем позовної давності.

При цьому суд зауважує, що у задоволенні позову судом відмовлено з підстав його необґрунтованості та недоведення.

ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України").

Всі інші доводи та міркування учасників справи не впливають на висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у цій справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову: про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення загальних зборів релігійної організації, яке оформлене протоколом від 18.10.2022; визнання недійсними змін до Статуту Релігійної організації та прийняття статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" у новій редакції; визнання незаконним та скасування розпорядження начальника Київської обласної державної, яким зареєстровано Статут Релігійної організації у новій редакції; скасування державної реєстрації (реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, яка проведена 22.12.2022 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зобов`язання державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести реєстраційну дію, яка пов`язана із скасуванням проведеної 22.12.2022 державної реєстрації змін відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області".

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати з розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.11.2024.

Суддя С.О. Турчин


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	14.11.2024
Оприлюднено	29.11.2024
Номер документу	123337285
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 14.11.2024 по справі 910/7045/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/7045/24

Рішення від 14.11.2024

Рішення
від 14.11.2024 по справі 910/7045/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА