Ухвала

від 20.12.2024 по справі 910/7045/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"20" грудня 2024 р. Справа№ 910/7045/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Кравчука Г.А.

Сітайло Л.Г.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 (повний текст - 27.11.2024)

у справі № 910/7045/24 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ТРОЇЦЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) С. ПАСІЧНА БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

2. Київської обласної державної адміністрації

3. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Департамент культури та туризму Київської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту та прийняття статуту у новій редакції, визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації змін та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 18.10.2024 (через Електронний суд) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 19.12.2024), в якій просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 року у справі № 910/7045/24. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 року у справі № 910/7045/24. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 року у справі № 910/7045/24 - скасувати повністю. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, а саме:

- визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області", яке оформлене протоколом від 18.10.2022, і яким: змінено найменування і підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації з Релігійної громади Української Православної Церкви Парафії на честь святої Трійці на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області"; прийняти статут у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області"; призначено (обрано) керівника (голову Парафіяльної ради) юридичної особи - релігійної громади ОСОБА_2 замість ОСОБА_1 .

- визнати недійсними зміни до статуту юридичної особи - релігійної організації та прийняття статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" у новій редакції.

- визнати незаконним та скасувати розпорядження начальника Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), яким зареєстровано статут у новій редакції Релігійної організації "Релігійна громада Свято- Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області".

- скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі, яка проведена 22.12.2022 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які стосуються: зміни найменування і підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації з Релігійної громади Української православної церкви Парафії на честь святої Трійці на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області"; зміни керівника (голови Парафіяльної ради) Релігійної громади Української православної церкви Парафії на честь святої Трійці, Омельчука Івана Васильовича, на керівника Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області" Ярмоленка Сергія Анатолійовича.

- зобов`язати державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести реєстраційну дію, яка пов`язана із скасуванням проведеної 22.12.2022 державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Троїцька Парафія Київської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) с. Пасічна Броварського району Київської області".

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги, предметом розгляду є п`ять вимог немайнового характеру, а саме:

1 - визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення загальних зборів;

2 - визнання недійсними змін до статуту та прийняття статуту у новій редакції;

3 - визнання незаконним та скасування розпорядження;

4 - скасування державної реєстрації змін;

5 - зобов`язання вчинити дії.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 складає 18 168,00 грн (15 140,00 грн * 150 % * 0,8).

Всупереч наведених вимог законодавства про судовий збір, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору. Скаржник порушив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Клопотання мотивовано тим, що сума судового збору для скаржника є непомірною. Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 16.12.2024 за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року позивачу нараховано 169 грн 23 грн.

Так, розмір судового збору, який становить 18 168,00 грн, значно перевищує розмір доходів позивача у 2023 календарному році, у зв`язку із чим просить суд звільнити від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Північний апеляційний господарський суд розглянув клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 дійшла висновку, що положення пункту 1 можуть бути застосовані і до відповідача фізичної особи за наявності відповідної підстави.

Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування пункту 1, завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду, підкреслила ВП ВС.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначила : "Ураховуючи наведене, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин з метою забезпечення права особи на судовий захист стаття 8 Закону України "Про судовий збір" може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору (частина дев`ята статті 10 Цивільного процесуального кодексу України)".

Положення ст. 8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Щодо права застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.

Зазначеної правової позиції дотримуються також, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 17.05.2024 у справі № 910/11150/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1125/23, від 13.05.2024 у справі № 908/1320/23 (908/2674/23), від 09.05.2024 у справі № 914/3080/20, від 04.03.2024 у справі № 910/3126/23, від 17.01.2024 у справі № 910/9725/23, від 22.11.2023 у справі № 910/1265/23, від 28.09.2023 у справі № 922/4067/19, від 24.05.2024 у справі № 910/9804/23.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, таким чином, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Положення ГПК та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

На підтвердження свого фінансового становища скаржник надав лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік. При цьому, скаржник не надав інформації та інших доказів, зокрема, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7; документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, документі щодо перебування у його власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.

З огляду на це, Північний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку, що зазначені скаржником обставини не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору, оскільки надані до суду апеляційної інстанції докази на підтвердження майнового стану заявника, зокрема, документ з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків лише відображає інформацію про доходи скаржника, однак не свідчить про його скрутне фінансове становище та не підтверджує неможливість сплати ним судового збору у визначеному розмірі за подання апеляційної скарги у цій справі. Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.

Також Північний апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника, що при зверненні з позовною заявою в 2024 році скаржником було сплачено судовий збір у повному розмірі 15 140,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що скаржник скористався правом на подачу клопотання про звільнення від сплати судового збору, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не надав, натомість заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, у задоволенні якого відмовлено, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга залишається без руху для надання скаржнику строку для сплати судового збору у розмірі 18 168,00 грн, або подання клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового, або подання клопотання про зменшення сплати судового збору за подання відповідної скарги.

Аналогічну позицію застосував Верховний Суд в ухвалах від 21.12.2023 у справі №911/2579/22, від 11.01.2024 у справі №910/10905/21, від 11.09.2024 у справі № 905/993/21.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави несплати судового збору за її подання у встановлених порядку та розмірі.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити скаржнику у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/7045/24 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Попередити заявника, що в разі, якщо скаржник не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

5. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.

6. Роз`яснити учасникам справи про необхідність подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Г.А. Кравчук

Л.Г. Сітайло