Ухвала

від 26.11.2024 по справі 914/1164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2024 Справа № 914/1164/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо», м. Львів;

про стягнення заборгованості в сумі 1 551 933,39грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гузюк Наталія Ігорівна - представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо» про стягнення заборгованості за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р. в сумі 1 551 933,39грн., з яких 1 458 551,32грн. основний борг, 57 927,34 грн. інфляційні втрати, 35 454,73 грн. 3% річних.

Процесуальний хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою суду від 05.11.2024р. відкладено розгляд справи на 26.11.2024р.

Через систему «Електронний суд» відповідач 02.09.2024р. подав клопотання за вх. № 3262/24 про призначення судової експертизи.

Через систему «Електронний суд» позивач 07.10.2024р. подав заперечення за вх. № 24381/24 від 08.10.2024р. на клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Через систему «Електронний суд» відповідач 01.11.2024р. подав клопотання за вх. № 4028/24 про зупинення провадження у справі.

Через систему «Електронний суд» відповідач 22.11.2024р. подав клопотання за вх. № 28292/24 про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача в підготовче засідання 26.11.2024р. з`явився, надав усні пояснення щодо предмета спору.

Відповідач явки повноважного представника в підготовче засідання 26.11.2024р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, шляхом скерування ухвали суду від 05.11.2024р. до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Розглянувши клопотання відповідача за вх.№3262/24 від 02.09.2024р. про призначення експертизи та заслухавши представника позивача, суд зазначає наступне.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач при здійсненні розрахунку заборгованості, використовує визначений у договорі розмір орендної плати з врахуванням індексації, який було визначено позивачем в односторонньому порядку згідно Розрахунку розміру орендної плати на підставі витягу від 27.07.2016р. №19-1323- 0.2-5714/9-16АП з Технічної документації затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 631 від 30.06.2016р.

Відповідач вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі № 1.380.2019.000737, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024р., визнано протиправним Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014 №1792- 14, затверджений Держземагенством України; визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631».

Відповідач стверджує, що враховуючи обставини, встановлені в адміністративній справі № 1.380.2019.000737 щодо визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631», то нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки викликає обґрунтовані сумніви щодо розрахунку суми орендної плати за спірну земельну ділянку, та вважає, що для правильного вирішення спору та прийняття законного й обґрунтованого рішення у даній справі важливим є встановлення дійсної нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14.

З огляду на наведене, відповідач просить суд призначити у справі №914/1164/24 оціночно-земельну та експертизу землеустрою, на розгляд яких поставити питання: чи з урахуванням протиправності ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631» та обставин встановлених у справі № 1.380.2019.000737 відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14 та перебуває в оренді ТзОВ «Юніко Експо», зазначена у п.5 Договору оренди землі від 25.10.2016 року вимогам нормативно-правовим актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?; Який дійсний розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14 станом на 25.10.2016 року з врахуванням протиправності ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631» та обставин встановлених у справі № 1.380.2019.000737?; Визначити (розрахувати) розмір орендної плати в рік земельної ділянки за кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14 станом на 25.10.2016 року з врахуванням встановлення протиправності ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631» протиправності ухвали Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631» та обставин встановлених у справі № 1.380.2019.000737.

У запереченнях за вх. № 24381/24 від 08.10.2024р. позивач зазначив, що відповідач не був позбавлений можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів по справі.

Позивач вказує, що необґрунтоване зупинення провадження по справі призводить до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Позивач стверджує, що відповідач обрав неефективний спосіб захисту та використовує механізм застосування зупинення провадження у справі не для об`єктивного розгляду справи.

Позивач звертає увагу на те, що в провадженні Господарського суду перебувала справа 914/2251/22 за позовом Львівської міської ради до ТОВ «Юніко-Експо», за участю третьої особи: Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення заборгованості з орендної плати за період 01.01.2021-31.05.2022р., рішенням у якій встановлено, що при укладенні договору оренди землі сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а сам договір оренди землі відповідає вимогам законодавства України. Також, договором оренди землі було встановлено умови за яких переглядається розмір орендної плати. Укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки є чинним, не визнаний недійсним, відтак підлягає виконанню.

Позивач наголошує, що відповідач підписуючи договір оренди землі, погодився із пунктом 5 договору оренди землі №С-4361, де визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 230 540,30 грн. та взяв на себе зобов`язання в строки та на умовах цього договору вчасно сплачувати оренду плату за землю.

Позивач заперечує покликання відповідача на обставини, встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі № 1.380.2019.000737, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024р. з огляду на те, що частиною 2 статті 265 КАС України визначено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним та встановлено, що відповідний акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Позивач вказує, що в пункті 10.2. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № «Про судове рішення в адміністративній справі» закріплено, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Позивач стверджує, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі № 1.380.2019.000737 не встановлено моменту визнання нормативного акту протиправним та нечинним.

Позивач зазначає, що рішення у справі № 1.380.2019.000737 набрало законної 15.08.2024р. і саме з цього моменту визнано протиправним висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014р. №1792-14, затверджений Держземагентством України та визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради від 30.06.2016 р. № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова».

Позивач звертає увагу на те, що позовні вимоги у справі 914/1164/24, охоплюють період з 01.06.2022р. по 31.12.2023р., під час якого рішення у справі № 1.380.2019.000737 не набрало законної сили і не поширювало свою дію.

Додатково позивач наголошує, що питання, запропоновані відповідачем виходять за предмет позовних вимог у справі, адже ставиться питання щодо встановлення розміру нормативної грошової оцінки землі станом на 25.10.2016р., задовго до періоду позовних вимог, а також вказані питання виходять за межі компетенції експерта у частині відповідності п 5. Договору, обставинам встановленим у справі № 1.380.2019.000737.

З огляду на наведене позивач просить суд відмовити в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі.

Згідно із частинами 1, 3-5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018р. у справі №907/425/16 та від 24.01.2018р. у справі №917/50/17.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021р. у справі № 927/685/20).

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018р. у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості в сумі 1 551 933,39грн., що виникла у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р. в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати за період з 01.06.2022р. по 31.12.2023р.

Враховуючи підстави визначені відповідачем для проведення судової експертизи, підстави та предмет заявленого позову, вбачається, що встановлення обставин, які заявлено відповідачем як предмет експертного дослідження не встановлюють фактичних даних, які входять у предмет доказування у даній справі та не впливають на встановлення обставин у справі у визначений позивачем період та із визначених у позовній заяві підстав.

Відтак, відсутні правові підстави для призначення судової експертизи, тому клопотання відповідача за вх.№3262/24 від 02.09.2024р. задоволенню не підлягає.

Клопотання відповідача за вх.№4028/24 від 01.11.2024р. про зупинення провадження у справі обґрунтоване тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі № 1.380.2019.000737, яке набрало законної сили, встановлено невідповідність вимогам законодавства технічної документації, дані якої використано при формуванні витягу про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що надається в оренду на дату укладення договору, а відповідно на основі якого орендодавцем розраховано вказаний в договорі грошовий вираз розміру орендних платежів по договору, як 3% від такої нормативно-грошової оцінки, вказаний в договорі грошовий розмір орендних платежів (п. 9) не підлягає застосуванню для розрахунку розміру орендних платежів які повинен був сплачувати орендар протягом дії договору розрахунку суми заборгованості, яку розраховано позивачем, виключно на основі місячного розміру орендних платежів вказаного в договорі.

Відповідач вважає нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 , а відповідно визначений в договорі розмір щомісячних орендних платежів, який є регульованою ціною, завищеними, розрахованими невірно та такими, які не відповідають закону, що встановлено судовим рішенням.

Відповідач зазначає, що ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.10.2024 суд відкрито касаційне провадження у справі № 1.380.2019.000737 за Касаційною скаргою Львівської міської ради, а ухвалою від 24 жовтня 2024 року зупинив виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №1.380.2019.000737 - до закінчення їх перегляду у касаційному порядку

Відповідач вважає, що оскільки у випадку визнання в межах справи №1.380.2019.000737 протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення про затвердження технічної документації та підтвердження протиправності останнього відбудеться коригування в бік зменшення дійсного розміру орендних платежів саме за спірний період, шо прямо вплине на визначення наявності чи відсутності прострочення сплати орендної плати у справі, шо розглядається.

З огляду на наведене, відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 914/1164/24 за позовом Львівської міської ради до ТОВ «Юніко-Експо» про стягнення 1 551 933,39грн. до перегляду Верховним судом рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 та Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №1.380.2019.000737.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.5 ч.1 ст.227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості в сумі 1 551 933,39грн., що виникла у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р. в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати за період з 01.06.2022р. по 31.12.2023р.

Підставою позову позивач вказав неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати орендної плати за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р.

Предметом доказування у цій справі є наявність (або відсутність) заборгованості відповідача перед позивачем.

У матеріалах справи міститься достатньо доказів для повного, всебічного та об`єктивного вирішення цього спору, та суд має змогу і дискрецію самостійно встановити обставини, які мають значення для цієї справи, незалежно від тих обставин, які можуть бути встановлені судом в іншій справі, перегляд Верховним судом рішення у справі №1.380.2019.000737 не унеможливлює розгляд даного спору та враховуючи підстави та предмет даного позову не унеможливлює встановлення фактичних обставини, які підлягають дослідженню та мають значення для вирішення даного спору у справі № 914/1164/24 по суті. Відтак, з огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі, тому клопотання відповідача за вх.№4028/24 від 01.11.2024р. про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з`ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 216, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо» за вх. № 3262/24 про призначення судової експертизи та клопотання за вх. № 4028/24 про зупинення провадження у справі.

Закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Призначити судове засідання на 17.12.2024 р. о 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128, зали судових засідань 2 поверх.

Учасникам справи явка повноважних представників визнається обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки передбачені ст. 235 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Суддя Іванчук С.В.