Ухвала

від 25.11.2024 по справі 915/1441/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

25 листопада 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1441/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 14493/24 від 20.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Південьхім (73000, м. Херсон, вул. Миру, 18; код ЄДРПОУ 43451438) до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіс-Фарма (54020, м. Миколаїв, пров. Корабелів, 2; код ЄДРПОУ 38199357) про стягнення 161109,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Південьхім звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіс-Фарма про стягнення 161109,07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки від 02.03.2020 р. №3596 в частині повної та своєчасної оплати за поставлені товари, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в загальному розмірі 161109,07 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, як встановлено судом, позовна заява не містить детального обґрунтованого розрахунку суми заборгованості, що заявлена до стягнення. Так, у позовній заяві позивач вказує, що на початок періоду 01.01.2022 р. відповідач мав заборгованість у розмірі 167607,20 грн., що, на думку позивача, підтверджується актом звірки за період з 01.01.2022 р. по 01.05.2024 р., також відповідачем частково здійснено розрахунок на суму 154502,00 грн., що була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості, що існувала на початок 01.01.2022 р., у зв`язку з чим залишкова заборгованість складає 13105,20 грн. При цьому позивач стверджує, що з 01.01.2022 р. відповідачу було поставлено товарів на суму 148003,87 грн. за відповідними видатковими накладними, а тому з урахуванням суми заборгованості станом на 01.01.2022 р. в сумі 13105,20 грн. відповідно загальна сума заборгованості за спірним договором складає 161109,07 грн.

Разом з тим, наведені у позовній заяві обставини не свідчать про виконання заявником положень п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Адже, самого розрахунку суми заборгованості заявником у позові не наведено, при цьому не вказано за якою самою поставкою і накладною наявна заборгованість. Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позивачем при зверненні до господарського суду із даним позовом не виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, позивачем не надано доказів існування у Товариства з обмеженою відповідальністю Авіс-Фарма заборгованості в сумі 13105,20 грн. станом на 01.01.2022 р. і з яких підстав виникла така заборгованість, а також не надано доказів про сплату відповідачем коштів на загальну суму 154502,00 грн. В позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з положеннями ч. 1, 2, 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Щодо посилань позивача на акт звірки в якості доказу існування у відповідача заборгованості суд зауважує, що акт звірки взаємних розрахунків не призводить до зміни у структурі активів та зобов`язань учасників господарської операції, а лише ідентифікує та впорядковує (систематизує) вже проведені контрагентами господарські операції, з метою визначення актуальної ситуації по розрахунках. При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у постановах від 20.05.2020 р. у справі № 918/535/19, від 12.09.2018 р. у справі № 910/22923/17 про те, що належними доказами, що підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Відтак, надання позивачем до позову акту звірки не звільняє останнього від виконання обов`язку щодо надання у встановленому законом порядку до позовної заяви цих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Водночас про неможливість подання позивачем вищевказаних доказів не зазначено у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю Південьхім при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162, ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Південьхім до Товариства з обмеженою відповідальністю Авіс-Фарма про стягнення 161109,07 грн. залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Південьхім 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Південьхім, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 25.11.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Ільєва Л.М.