Ухвала

від 27.11.2024 по справі 915/1388/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

27 листопада 2024 року Справа № 915/1388/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали заяви Вознесенської міської ради від 15.11.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23

за позовом: Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (56501, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2, код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі:

позивач- 1: Вознесенська міська рада (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1)

позивач-2: Південний офіс Держаудитслужби України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 42-а, код ЄДРПОУ 41168670)

до відповідача 1: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 20908003)

до відповідача 2: Приватного підприємства Будзабезпечення (56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, вул. Київська, 35, код ЄДРПОУ 00702216)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104, адреса електронної пошти: od@amcu.gov.ua)

про: визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору підряду як таких, що суперечать інтересам держави й суспільства та застосування наслідків їх недійсності,

за участі представників сторін:

Прокурор: Кадєєва А.В.

Присутні: Коцюк В.Д., Петрова А.В.

встановив:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/1388/23 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, оформлене протоколом №57 від 25.09.2017. Визнано недійсним договір підряду від 10.10.2017 №174, укладений між Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради та Приватним підприємством Будзабезпечення. Стягнуто з Приватного підприємства Будзабезпечення (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 35; ідентифікаційний код юридичної особи 00702216) на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 20908003) 1577155,00 грн. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 20908003) одержані ним за рішенням суду у справі №915/1388/23 кошти в сумі 1577155,00 грн в дохід держави. Стягнуто з Приватного підприємства Будзабезпечення (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 35; ідентифікаційний код юридичної особи 00702216) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 29025,33 грн.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 10.06.2024.

24.06.2024 на виконання вказаного рішення судом видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 06.09.2024 судом постановлено: заяву прокурора від 27.08.2024 про виправлення помилки у наказі від 24.06.2024 у справі №915/1388/23 задовольнити; не змінюючи суті, виправити помилку допущену в наказі Господарського суду Миколаївської області від 24.06.2024 у справі №915/1388/23 про стягнення з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 20908003) одержані ним за рішенням суду у справі №915/1388/23 кошти в сумі 1577155,00 грн в дохід держави, а саме: найменування та реквізити стягувача у наказі читати: «Стягувач: Вознесенська окружна прокуратура (код ЄДРПОУ 02910048, адреса: Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2)».

Ухвалою суду від 12.09.2024 судом постановлено: не змінюючи суті виправити описку у тексті ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 у справі №915/1388/23, а саме: дату виготовлення та підписання повного тексту ухвали читати 09.09.2024.

18.11.2024 Вознесенською міською радою подано до суду заяву від 15.11.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23 в частині стягнення в дохід держави з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради коштів у сумі 1577155,00 гривень отриманих від Приватного підприємства «Будзабезпечення» до фактичного отримання Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради вказаних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

Ухвалою суду від 19.11.2024 судове засідання для розгляду заяви Вознесенської міської ради від 15.11.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23 призначено на 27 листопада 2024 року о 10:20 год.

26.11.2024 до суду від керівника Миколаївської окружної прокуратури Денисенко В. надійшли пояснення стосовно заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23, в яких прокуратура не заперечує про відстрочення рішення у справі. В поясненнях вказує, що відповідно до судового рішення у справі № 915/1388/23 кошти в сумі 1577155,00 грн, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок Вознесенської окружної прокуратури (Миколаївської обласної прокуратури), мають бути отримані Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради у ході виконання судового рішення у цій же справі від ПП «Будзабезпечення». На цей час рішення суду у справі № 915/1388/23 в частині стягнення з ПП «Будзабезпечення» на користь Управління житлово- комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради 1577155,00 грн перебуває на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (ВП № 75912793) та залишається не виконаним. Просить врахувати викладене при організації виконання судового рішення у справі № 915/1388/23 в частині перерахування Вознесенській окружній прокуратурі (Миколаївській обласній прокуратурі) коштів в сумі 1577155,00 грн.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив про відстрочення рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23

Інші учасники участь повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили.

Господарським судом враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

На підставі ст. 233 ГПК України судом проголошено про підписання вступної та резолютивної частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/1388/23 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення тендерного комітету Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, оформлене протоколом №57 від 25.09.2017. Визнано недійсним договір підряду від 10.10.2017 №174, укладений між Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради та Приватним підприємством Будзабезпечення. Стягнуто з Приватного підприємства Будзабезпечення (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 35; ідентифікаційний код юридичної особи 00702216) на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 20908003) 1577155,00 грн. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, площа Центральна, 1; ідентифікаційний код юридичної особи 20908003) одержані ним за рішенням суду у справі №915/1388/23 кошти в сумі 1577155,00 грн в дохід держави. Стягнуто з Приватного підприємства Будзабезпечення (Україна, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 35; ідентифікаційний код юридичної особи 00702216) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 29025,33 грн.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 10.06.2024.

Вознесенська міська рада в заяві про відстрочення виконання рішення Господарського суд Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/1388/23 посилається на наступне.

Вказує, що наказ Господарського суду Миколаївської області про стягнення з ПП «Будзабезпечення» грошових коштів перебуває на виконанні в Першому відділі державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавче провадження №75912793. Відповідно до відповіді Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на лист-запит УЖКГ та КБ ВМР вих. № 92409/20.3-24 від 14.11.2024 про стягнення з ПП «Будзабезпечення» коштів на користь УЖКГ та КБ ВМР стягнення по виконавчому провадженні не проводились. Відповідно до інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, вищевказане виконавче провадження відкрито та не завершено у зв`язку з непогашенням заборгованості за рішенням суду. Станом на сьогоднішній день УЖКГ та КБ ВМР не отримано грошові кошти у розмірі 1577155,00 грн від ПП «Будзабезпечення», що підтверджується довідкою УЖКГ та КБ від 15.11.2024 №459/05.01-02. Наказ господарського суду про стягнення з УЖКГ та КБ ВМР грошових коштів у дохід держави не перебуває на виконанні у Державній виконавчій службі.

Зазначає, що у відповідності до вимог ст. 331 ГПК України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому вказує, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає. У частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Вказує, що вказана норма не містить виключного переліку обставин, які є підставою для вирішення питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

З метою усунення обставин, що ускладнюють виконання вищезазначеного рішення суду та забезпечення належного виконання зазначеного рішення суду, просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суд Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/1388/23 в частині стягнення в дохід держави з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради коштів у сумі 1577155,00 грн отриманих від Приватного підприємства «Будзабезпечення» до фактичного отримання Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради вказаних коштів.

При розгляді заяви про відстрочення виконання рішення судом прийнято до уваги наступне.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. б Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.201 8 у справі № 905/2953/17.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочення виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підтвердження обставин, викладених в заяві, Вознесенською міською радою до заяви про відстрочення виконання рішення суду надано: лист Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 92409/20.3-24 від 14.11.2024, відповідно до якого стягнення з ПП «Будзабезпечення» коштів в сумі 1577155,00 грн на користь УЖКГ та Управління ЖКГ та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області по виконавчому провадженні не проводились; довідку Управління ЖКГ та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області від 15.11.2024 № 459/05.01-02, відповідно до якої на виконання рішення суду від 13.03.2024 від приватного підприємства «Будзабезпечення» кошти в сумі 1577155,00 грн на користь Управління ЖКГ та капітального будівництва Вознесенської міської ради Миколаївської області на розрахунковий рахунок не надходили.

Враховуючи викладені в заяві Вознесенської міської ради обставини, проаналізувавши докази надані боржником (Вознесенською міською радою), в їх сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси сторін, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/1388/23 в частині стягнення у дохід держави з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради коштів у сумі 1577155,00 гривень одержаних ним за рішенням суду у справі №915/1388/23.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 5 ст. 331 ГПК України, які передбачають, що відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, суд вважає за доцільне відстрочити виконання рішення Господарського суд Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/1388/23 у зазначеній вище частині, на один рік з дня ухвалення рішення - до 13.03.2025. Отже, заява Вознесенської міської ради від 15.11.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 232, 233, 234, 235, 244, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Вознесенської міської ради від 15.11.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області 13.03.2024 у справі №915/1388/23 в частині стягнення у дохід держави з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради коштів у сумі 1577155,00 гривень одержаних ним за рішенням суду у справі №915/1388/23, на один рік з дня ухвалення рішення - до 13.03.2025.

3. Ухвала суду, у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.11.2024.

Суддя В.О.Ржепецький