Ухвала

від 27.11.2024 по справі 916/4688/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4688/24Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС про забезпечення позову за вх.№2-1788/24 від 25.11.2024

у справі №916/4688/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство

про стягнення 3 311 400 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство (далі - ПрАТ «УДП») заборгованості за договором від 27.02.2024 за №60-В-ГВСП КСБСРЗ-24 у сумі 3 311 400 грн, а також витрат зі сплати судового збору у розмірі 49 671 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4688/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2024 о 09:40, із повідомленням учасників справи.

25.11.2024 за вх.№2-1788/24 Господарським судом Одеської області одержано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках ПрАТ «УДП», у тому числі на рахунках Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу Кілійський суднобудівельно-ремонтний завод ПрАТ «УДП» у сумі 3 311 400 грн.

Заяву обґрунтовано такими обставинами.

Унаслідок невиконання відповідачем грошового зобов`язання, передбаченого п. 4.3. договору від 27.02.2024 за №60-В-ГВСП КСБСРЗ-24, у останнього наявна заборгованість перед позивачем за ремонт механізмів і металоконструкцій портального крану «Кіровець» КПМ-10 в/п 10т, обл. №5550 за вказаним договором у сумі 3 311 400 грн.

Наявність заборгованості позивач обґрунтовує, зокрема: актом надання послуг № 34 від 03.07.2024, в якому вказано вартість ремонту портального крану «Кіровець» в сумі 3 740 000,00 грн; актом виконаних робіт б/н від 03.07.2024, у якому сторони зазначили, що договірна ціна становить 4 488 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 748 000 грн; а також актом огляду виявлених дефектів № 1 від 02.05.2024 в сумі 169 800 грн, у тому числі ПДВ 20% - 28300 грн.

Всього виконано робіт згідно договору на суму 4 657 800 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 776 300 грн.

Одночасно з підписанням акту надання послуг та акту виконаних послуг позивач виставив рахунок № 38 від 03.07.2024 за ремонт механізмів і металоконструкцій портального крану «Кіровець» КПМ-10 в/п 10т, обл. №5550 для здійснення остаточного розрахунку на суму 2 618 000 грн, а також на додаткові роботи згідно акту огляду виявлених дефектів №1 від 02.05.2024 на суму 141 500 грн. Всього рахунок виставлено на суму 3 311 400 грн, у т.ч. ПДВ 551 900 грн. Проте відповідач рахунок не оплатив.

Також, 03.07.2024 за вказаною операцією позивачем зареєстровано податкову накладну № 2 від 03.07.2024 та сформовано податковий кредит відповідачу ПрАТ «УДП».

Позивач вказує, що єдиним способом для уникнення ситуації неможливості у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову є застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які перебувають на банківських рахунках та на інше майно в межах суми заборгованості 3 311 400 грн, у тому числі на майно та грошові кошти відокремленого структурного підрозділу ПрАТ «УДП», а саме: Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівельно-ремонтний завод» ПрАТ «УДП».

Фактично сума заборгованості 3 311 400 грн вже мала бути сплачена відповідачем на користь позивача і забезпечення позову у вигляді арешту вказаної суми на рахунках відповідача не призведе і не може призвести до негативних наслідків для самого відповідача, оскільки відповідач, здійснюючи господарську діяльність, укладаючи Договір та підписуючи акти наданих послуг у разі добросовісності поведінки, мав забезпечити наявність цих коштів на власних рахунках для оплати на користь позивача.

Позивач вважає, що у разі забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку відповідача в межах 3 311 400 грн, вказані кошти гарантовано будуть знаходитися на рахунках відповідача, що не зашкодить самому відповідачу і гарантує реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви. При цьому, сумою коштів, яка перевищує ціну позову, відповідач зможе розпоряджатися.

Водночас позивачу достеменно невідомо, чи утримує відповідач вказану суму грошових коштів на своїх рахунках, у зв`язку з чим доцільним також буде накладення арешт на майно відповідача в межах ціни позову.

Щодо зустрічного забезпечення, то позивач вважає, що забезпечення позову не призведе і не може призвести до збитків для відповідача.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 щодо застосування частини першої статті 150 ЦПК України (яка є аналогічною частині першій статті 137 ГПК України) зазначено, зокрема, такі висновки:

« 43. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

44. У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

45. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

46. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

47. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

48. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».

Як встановлено судом, предметом позову є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 27.02.2024 за №60-В-ГВСП КСБСРЗ-24 у сумі 3 311 400 грн.

В свою чергу, позивач, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, посилається на те, що у разі забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку відповідача в межах 3 311 400 грн, то вказані кошти гарантовано будуть знаходитися на рахунках відповідача, що не зашкодить самому відповідачу і гарантує реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.

Отже, виконання судового рішення у даній справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що подання позову про стягнення грошових коштів матиме можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 08.07.2024 у справі № 916/143/24, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 зазначено, що у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Таким чином, із врахуванням наданих позивачем доказів, господарський суд погоджується, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах суми позову 3 311 400 грн, повністю відповідає предмету позовних вимог і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Тобто, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС про забезпечення позову.

Водночас суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальних прав сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Окрім того, арешт коштів на рахунках означає, що грошові кошти залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, якщо судове рішення буде постановлено на користь позивача. Тобто, можливість боржника розпоряджатися грошовими коштами обмежується лише на певний час і лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Таке саме стосується й арешту майна відповідачів, яким обмежується лише право розпорядження відповідачами відповідним майном.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України), відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Керуючись ст. 136, ст. 137, ст. 140, ст. 234 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС про забезпечення позову за вх.№2-1788/24 від 25.11.2024 у справі №916/4688/24 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС (вул. Заводська, буд. 23/19, м. Миколаїв, 54004, ідентифікаційний код 36057454) шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство (вул. Флотська, буд. 28, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, ідентифікаційний код 01125821) у тому числі на рахунках Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу Кілійський суднобудівельно-ремонтний завод Приватного акціонерного товариства Українське Дунайське пароплавство (вул. Леніна (Миру), 3, м. Кілія, Одеська область, 68300, ідентифікаційнйи код 33113076) у сумі 3 311 400 грн.

Стягувачем за цією ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю ЮГРЕМ-СЕРВИС (вул. Заводська, буд. 23/19, м. Миколаїв, 54004, ідентифікаційний код 36057454).

Боржником за цією ухвалою є: Приватне акціонерне товариство Українське Дунайське пароплавство (вул. Флотська, буд. 28, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, ідентифікаційний код 01125821).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 27.11.2024

Суддя Деркач Тетяна Григорівна