Рішення

від 19.11.2024 по справі 917/1447/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 Справа № 917/1447/24

за позовною заявою Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (адреса: 69126, місто Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3, код ЄДРПОУ: 37573872)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (адреса: 37043, Полтавська область, Пирятинський район, Шлях Київ-Харків, корпус 134 км., адреса для листування: 03124, місто Київ -124 (Укрпошта) а/с № 1 код ЄДРПОУ: 25392923)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТА-ПОСТАЧ» (адреса: 04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 43012009)

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Богдан А.В.

від відповідача: Голубок А.В.

від третьої особи: не з`явився

Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп", в якому просить:

1. Розірвати договір поставки № 27/10-23/1 від 30.10.2023 року укладений між службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП».

2. Стягнути з відповідача кошти у сумі 55 411, 20 гривень та пеню у розмірі 4 546, 43 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 09.09.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, залучити до участі у справі №917/1447/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРНАФТА-ПОСТАЧ», призначити підготовче засідання у справі на 01.10.24, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

27.09.24 від відповідача надійшов відзив на позов.

Також, 27.09.24 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

01.10.24 від позивача надійшли відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 01.10.2024р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 24.10.2024, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

21.10.24 від позивача надійшла заява, у якій він просив, зокрема, в клопотанні відповідача про зупинення провадження, відмовити, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

22.10.24 від відповідача надійшла заява, у якій він просив, зокрема, задовольнити клопотання ТОВ «Гарант Ойл Групп» та зупинити провадження у справі № 917/1447/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10029/24, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, про що винести відповідну ухвалу.

Розглянувши клопотання ТОВ «Гарант Ойл Групп» про зупинення провадження у справі № 917/1447/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/10029/24, суд відмовив у його задоволенні (обгрунтування наведене в ухвалі від 24.10.24).

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 24.10.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 24.10.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1447/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 19.11.2024.

В судовому засіданні 19.11.24 суд заслухав вступне слово представників позивача стосовно вимог заявленого позову та відповідача стосовно заперечень проти позову, з`ясував обставини справи та дослідив докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.11.24 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В результаті проведення закупівлі бензину А-95 (Євро-5) - скретч-картки на сайті: https://www.dzo.com.ua, ідентифікатор закупівлі UA-2023-10-20-001637-а, переможцем закупівлі було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП».

30.10.2023 року між службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ОЙЛ ГРУПП» (Постачальник) було укладено договір № 27/10-23/1 з Додатками № 1,2 та 3 до нього (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передати Покупцю у власність Товари в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у специфікації, що додається до цього Договору і є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар (партію Товару) та оплатити його.

Згідно п. 1.2. Договору Найменування товару: Бензин А-95 (Євро 5), скреч - картки (ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти).

Згідно п. 1.4. Договору кількість: 1800 л згідно накладних на товар.

Згідно п. 1.5. Договору відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997р.

Згідно п. 3.1. Договору сума цього Договору становить: 95 904,00 грн. (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот чотири гривні нуль копійок), в тому числі ПДВ 15 984,00 грн..

Згідно п. 5.1. Договору строк поставки: скреч-карток протягом 2 тижнів з дати підписання договору. Поставка Товару до повного виконання зобов`язань. Поставка Товару проводиться шляхом заправки автотранспорту Покупця на АЗС Постачальника за скретч-картками Постачальника.

Згідно п. 5.3. Договору місце поставки: закупівля бензину для автотранспортних засобів Покупця здійснюється безпосередньо на АЗС Постачальника за скретч- картками Постачальника на АЗС Учасника. Передача Товару здійснюється безпосередньо на АЗС. Передача Товару здійснюється по факту пред`явлення Покупцем скретч-карток Постачальника.

Згідно п. 5.6. Договору строк отримання (поставки) Товару Покупцю за скретч-картками не меньше року від дати підписання договору або до повного виконання зобовязань. Термін дії скретч-карток не меньше 1 року або без терміну дії. У разі, якщо Покупець не встигає використати скретч-картки протягом зазначеного терміну, він зобов`язаний відправити Постачальнику дані скретч-картки з метою продовження їх терміну дії, за 14 календарних днів до закінчення терміну дії довірчих документів, а Постачальник зобов`язаний пролонгувати дію таких скреч-карток та/або видати нові.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та Договором.

Відповідно до пункту 7.2 Договору визначено види порушень та санкції за них установлені договором: За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконання стороною зобов`язання за кожний день прострочення.

Згідно п. 10.1. Договору даний договір діє до 31 грудня 2023 року та до повного виконання зобов`язань.

Згідно п. 11.4. Договору Постачальник не несе ніякої відповідальності у разі не звернення Покупця у термін встановлений в об`яві, означеної в п.11.2. Договору, недодержання Покупцем умов означеної об`яви та не буде мати жодних зобов`язань за довірчими документами, які не були обміняні.

Позивач вказує, що:

- відповідно до видаткової накладної № Рн 231030/001 від 30.10.2023 року службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було прийнято Бензин А-95 (Євро 5, скретч-картки), загальною кількістю 1800 літрів.

- на момент поставки, тобто станом на 30.10.2024 року Відповідачем вже було порушено умови договору пункту 5.6 Договору, а саме термін дій скретч- карток становив лише 6 місяців, термін дії частини скретч-карток був до 20.04.2024, а інша частина 23.04.2024 року.

- частину скретч-карток загальною кількість 560 літрів з моменту поставки, службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було використано, а 02.05.2024 року водій транспортних засобів управління не зміг заправити авто та використати дві наступні скретч-картки, оскільки був прострочений термін дії.

- в наявності у служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради залишилось невикористаних з простроченим терміном дії скретч-карток у кількості 1240 літрів.

- 03.05.2024 року разом із супровідним листом № 01.01-18/1199 на адресу відповідача за адресою: м. Київ поштомат Нової пошти № 40684, отримувач Голубок Світлана Валентинівна (представника ТОВ «Гарант Ойл Груп»), службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було направлено оригінали прострочених скретч-карток для подальшої їх заміни на загальну кількість 1240 літрів.

- 06.05.2024 року, перевізником «Нова пошта», на адресу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, надійшла лише частина замінених скретч-картко загальною кількістю 200 літрів.

- строк дії отриманих скретч-карток, також не визначений умовами договору, а саме строк дії 28.07.2024 року, які в подальшому були використані водієм автотранспортних засобів служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

- після подальших спроб вирішити питання з відповідачем щодо заміни іншої частини прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів не виявилося можливим.

- Службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було використано скрет-карток загальною кількістю 760 літрів із 1800, що підтверджується копіями фіскальних чеків з АЗС «Укрнафта».

- на момент подачі позовної заяви до суду відповідачем не проведено заміну прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів (одна тисяча сорок літрів), на загальну суму 55 411, 20 гривень (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять тисяч гривень), з урахуванням вартості 1 літра - 53,25 грн. на дату придбання.

- 24.06.2024 року вих № 01.01-18/2666 службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено претензію про заміну скретч- карток на бензин з подовженим терміном або повернення сплачених коштів.

- 02.07.2024 року представнику відповідача за довіреністю було вручено претензію, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

- відповідачем не було вжито жодних заходів, щодо заміни прострочених скретч-карток або повернення сплачених коштів позивачем, окрім того, позивачем не було отримано обґрунтованої відповіді на претензію, що свідчить небажання відповідача виконати умови договору.

- відповідач неналежним виконанням своїх зобов`язань фактично зупиняє роботу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, оскільки робота служби пов`язана із захистом прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, які залишилися без батьківського піклування та інші питання пов`язані з виконанням службових повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не замінено прострочені скретч-карки на бензин, не повернуто кошти, позивач звернувся до суду з позовною заявою з захистом своїх прав та інтересів.

У відзиві відповідач проти позову заперечив, вказуючи на таке:

- з доданої Позивачем до Позову Видаткової накладної № Рн231030/001 від 30.10.2023 року, яка підписана сторонами, вбачається, що ТОВ «Гарант Ойл Групп» передало, а Служба Запорізької МР отримала Бензин А-95 (Євро 5), скреч-картки, у кількості 1800 літрів, загальною вартістю 95 904,00 грн.

Отже, Відповідач повністю та належним чином виконав свої зобов`язання перед Позивачем по Договору № 27/10-23/1 від 30.10.2023 року та поставив йому товар у передбачений Договором строк і у передбаченій кількості та з боку Позивача жодних претензій щодо отриманого за вищевказаною видатковою накладною товару не було.

- ТОВ «Гарант Ойл Групп» не є емітентом скреч - карток (талонів) бренду «UKRNAFTA», таким емітентом є ТОВ «Укрнафта-Постач», яке залучено у справу як третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача і у якого попередньо були придбані ці скреч-картки (талони).

Тому саме ТОВ «Укрнафта-Постач», як емітент скреч-карток (талонів), здійснює їх адміністрування, активацію, пролонгацію дії та відпускає по ним паливо з власної мережі АЗС під брендом «UKRNAFTA».

- ТОВ «Гарант Ойл Групп» неодноразово зверталось до ТОВ «Укрнафта-Постач» або про продовження строку дії талонів Позивача, або про повернення сплачених за них коштів, проте відповіді на такі чисельні звернення отримано так і не було.

- 14.06.2024 року засобами поштового зв`язку ТОВ «Гарант Ойл Групп» отримало від ТОВ «Укрнафта-Постач» Лист № 307 від 29.05.2024 року (надалі Лист № 307 від 29.05.2024 року), яким ТОВ «Укрнафта-Постач» повідомило Відповідача про розірвання Договору поставки №01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року в односторонньому порядку.

- саме через дії/бездіяльність ТОВ «Укрнафта-Постач» при не подовжені та відсутності обміну прострочених талонів, виник спір у даній справі №917/1447/24.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки Договір № 27/10-23/1 від 30.10.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України також визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Документи, які містяться у матеріалах справи, вказують, що відповідно до видаткової накладної № Рн 231030/001 від 30.10.2023 року службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було прийнято Бензин А-95 (Євро 5, скретч-картки), загальною кількістю 1800 літрів.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що Службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було використано скрет-карток загальною кількістю 760 літрів із 1800, що підтверджується копіями фіскальних чеків з АЗС «Укрнафта», на момент подачі позовної заяви до суду (як і ухвалення рішення) відповідачем не проведено заміну прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів (одна тисяча сорок літрів), на загальну суму 55 411, 20 гривень (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять тисяч гривень), з урахуванням вартості 1 літра - 53,25 грн. на дату придбання.

У відзиві відповідач вказує, що з доданої Позивачем до Позову Видаткової накладної № Рн231030/001 від 30.10.2023 року, яка підписана сторонами, вбачається, що ТОВ «Гарант Ойл Групп» передало, а Служба Запорізької МР отримала Бензин А-95 (Євро 5), скреч-картки, у кількості 1800 літрів, загальною вартістю 95 904,00 грн. у зв"язку із цим відповідач робить висновок, що повністю та належним чином виконав свої зобов`язання перед Позивачем по Договору № 27/10-23/1 від 30.10.2023 року та поставив йому товар у передбачений Договором строк і у передбаченій кількості та з боку Позивача жодних претензій щодо отриманого за вищевказаною видатковою накладною товару не було.

Суд не може погодитися з твердження відповідача про повне та належне виконання своїх зобов`язань перед Позивачем по Договору № 27/10-23/1 від 30.10.2023 року з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.2. та 1.3. Договору предметом є товар, а саме - Бензин А -95 (Євро 5), скретч картки, одиниці вимірювання в літрах.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних, зокрема,з відпуском нафтопродуктів всіх марок і видів.

Відповідно до пункту 4 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафто продукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за таланами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме:

- форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери ( п.п. 10.3.3.1);

- заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП ( п. п. 10.3.3.2).

Таким чином талон виступає документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС. Так само заправку автомобіля можна здійснити з використанням паливних карток. Однак сам факт придбання пального треба підтвердити окремим первинним документом. Зазвичай роль такого документа відіграє видаткова накладна.

Видаткову накладну чи інший первинний документ, який виконує аналогічні функції, продавець переважно надає покупцю одночасно з видачею талона чи паливної картки.

При цьому саме видатковими накладними підтверджується кількість переданого палива у відповідних одиницях вимірювання, його марка та ціна, а не кількістю виданих талонів (штук) чи паливних карток.

Встановлені обставини справи доводять, дата видачі видаткової накладної фіксує й перехід права власності на пальне від постачальника (Відповідача) до покупця (Позивача).

Отримавши талон або паливну картку, покупець фактично ще не одержує пальне, а вартість останнього відображає на балансі підприємства. Адже на АЗС таке пальне перебуває лише на зберіганні, допоки покупець не вирішить його забрати.

Фактичне отримання пального відбуватиметься лише на АЗС, що підтверджуватимуть первинні документи.

Таким є чек, який надає АЗС при оплаті пального талоном або паливною карткою, що передбачено пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442.

Такий первинний документ покупець пального за талонами/паливною карткою має зберігати.

Відповідно до пункту 5.1. Договору поставка товару, тобто Бензину проводиться шляхом заправки автотранспорту Покупця (Позивача) на АЗС постачальника за скретч-картками Постачальника (Відповідача).

Відповідно до пункту 5.3. Договору місце поставки: закупівля бензину для автотранспортних засобів Покупця здійснюється безпосередньо на АЗС Постачальника за скретч-картками Постачальника на АЗС. Передача Товару здійснюється безпосередньо на АЗС. Передача товару здійснюється по факту пред`явлення покупцем скретч-карток Постачальника.

В матеріали позовної заяви позивачем було надано копії фіскальних чеків, про що свідчить саме поставку Бензину на загальну кількість 760 літрів.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов"язань по договору не спростував.

Крім того, суд враховує, що згідно п. 5.6. Договору сторони передбачили, що строк отримання (поставки) Товару Покупцю за скретч-картками не менше року від дати підписання договору або до повного виконання зобовязань. Термін дії скретч-карток не менше 1 року або без терміну дії. У разі, якщо Покупець не встигає використати скретч-картки протягом зазначеного терміну, він зобов`язаний відправити Постачальнику дані скретч-картки з метою продовження їх терміну дії, за 14 календарних днів до закінчення терміну дії довірчих документів, а Постачальник зобов`язаний пролонгувати дію таких скреч-карток та/або видати нові.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.05.2024 року разом із супровідним листом № 01.01-18/1199 на адресу відповідача за адресою: м. Київ поштомат Нової пошти № 40684, отримувач ОСОБА_1 (представника ТОВ «Гарант Ойл Груп»), службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради було направлено оригінали прострочених скретч-карток для подальшої їх заміни на загальну кількість 1240 літрів.

06.05.2024 року, перевізником «Нова пошта», на адресу служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, надійшла частина замінених скретч-картко загальною кількістю 200 літрів.

Строк дії отриманих скретч-карток, також не визначений умовами договору, а саме строк дії 28.07.2024 року, які в подальшому були використані водієм автотранспортних засобів служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Вказане вище спростовує посилання відповідача на те, що позивачем не було дотримано вимог п. 5.6. Договору, а тому Відповідач не може нести жодної відповідальності за невиконання Позивачем умов укладеного Договору.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення умов договору не проведено заміну прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів (одна тисяча сорок літрів), на загальну суму 55 411, 20 гривень (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять тисяч гривень), з урахуванням вартості 1 літра - 53,25 грн. на дату придбання.

При вирішенні справи, суд також враховує, що згідно п. 10.1. Договору даний договір діє до 31 грудня 2023 року та до повного виконання зобов`язань.

Відповідач у відзиві повідомив, що не є емітентом скреч - карток (талонів) бренду «UKRNAFTA», таким емітентом є ТОВ «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009), яке залучено у справу як третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача і у якого попередньо були придбані ці скреч-картки (талони). При цьому, як зазначає відповідач, 14.06.2024 року засобами поштового зв`язку ТОВ «Гарант Ойл Групп» отримало від ТОВ «Укрнафта-Постач» Лист № 307 від 29.05.2024 року, яким ТОВ «Укрнафта-Постач» повідомило Відповідача про розірвання Договору поставки №01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року в односторонньому порядку.

Вказане свідчить про відсутність у відповідача можливості виконати заміну прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів (одна тисяча сорок літрів), на загальну суму 55 411, 20 гривень.

Як зазначено вище, вперше позивач повідомив відповідача про залишок невикористаних скреч-карток Листом від 03.05.2024 року, який був відправлений 06.05.2024 року перевізником «»Нова Пошта» на адресу відповідача за адресою: м. Київ поштомат Нової пошти № 40684, отримувач ОСОБА_1 (представника ТОВ «Гарант Ойл Груп»), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції та Експрес накладної за номером 59001147603231.

Підтвердженням про отримання оригіналів прострочених скретч-карток позивач надав скриншот із застосунку «Нова Пошта`з відміткою про отримання зазначеного листа.

Оскільки у відповідь на цей лист здійснив дії щодо часткової заміни скретч-карток суд вважає недоречним посилання відповідача на відсутність доказів його отримання.

Також, 24.06.2024 року вих № 01.01-18/2666 позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено претензію про заміну скретч- карток на бензин з подовженим терміном або повернення сплачених коштів. 02.07.2024 року представнику відповідача за довіреністю було вручено претензію, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач до суду доказів заміни скретч- карток на бензин з подовженим терміном або доказів повернення коштів не надав, доводів позивача не спростував.

У відповідності із положеннями ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 55 411, 20 грн заборгованості за непоставлений товар.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 546, 43 гривень.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та Договором.

Відповідно до пункту 7.2 Договору визначено види порушень та санкції за них установлені договором: За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконання стороною зобов`язання за кожний день прострочення.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за договором та суму попередньої оплати не повернув, позовні вимоги до відповідача сплатити позивачу штрафні санкції, визначені п.7.2 договору є правомірними.

Згідно наведеного у позові розрахунку, пеню позивач нараховує з 06.05.2024 року (після часткової заміни скретч-карток на 200 літрів) та до 27.08.2024 року.

Як встановлено судом вище, 06.05.2024 року, перевізником «Нова пошта», на адресу позивача, надійшла частина замінених скретч-карток загальною кількістю 200 літрів, після 06.05.2024 року подальших дій щодо заміни іншої частини прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів Бензину зі сторони відповідача не відбувалося.

Крім того, відповідач після отримання від позивача претензії від 24.06.2024 року вих № 01.01-18/2666 прострочені скретч-картки загальною кількістю 1040 літрів Бензину не замінив і сплачені позивачем кошти не повернув.

Вказане свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем саме після заміни скретч-карток на 200 літрів, тобто з 06.05.2024 року. Сума невиконаного стороною зобов`язання - 55 411, 20 грн.

За даних обставин, з огляду на зміст п.7.2 договору нарахування пені за період з 06.05.2024 року до 27.08.2024 року на суму 55 411, 20 грн. є правомірним.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, виходячи з суми, по якій допущено прострочення та строку прострочення, визнано розрахунок правильним, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню у визначеній позивачем сумі 4 546,43 грн.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як встановлено судом вище, 06.05.2024 року, перевізником «Нова пошта», на адресу позивача, надійшла частина замінених скретч-карток загальною кількістю 200 літрів, після 06.05.2024 року подальших дій щодо заміни іншої частини прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів Бензину зі сторони відповідача не відбувалося.

Про відсутність у відповідача можливості виконати заміну прострочених скретч-карток загальною кількістю 1040 літрів (одна тисяча сорок літрів), на загальну суму 55 411, 20 гривень свідчить посилання відповідача у відзиві на те, що він не є емітентом скреч - карток (талонів) бренду «UKRNAFTA», таким емітентом є ТОВ «Укрнафта-Постач» (код ЄДРПОУ 43012009), яке залучено у справу як третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача і у якого попередньо були придбані ці скреч-картки (талони). При цьому, як зазначає відповідач, 14.06.2024 року засобами поштового зв`язку ТОВ «Гарант Ойл Групп» отримало від ТОВ «Укрнафта-Постач» Лист № 307 від 29.05.2024 року, яким ТОВ «Укрнафта-Постач» повідомило Відповідача про розірвання Договору поставки №01/02/27/23/2 від 06.12.2022 року в односторонньому порядку.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору поставки поставки № 27/10-23/1 від 30.10.2023 року, укладеного між сторонами у справі.

Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 6056,00 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір поставки № 27/10-23/1 від 30.10.23.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп" (адреса: 37043, Полтавська область, Пирятинський район, Шлях Київ-Харків, корпус 134 км., адреса для листування: 03124, місто Київ -124 (Укрпошта) а/с № 1 код ЄДРПОУ: 25392923) на користь Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (адреса: 69126, місто Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 3, код ЄДРПОУ: 37573872) 55411,20 грн., 4546,43 грн. пені, 6056,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.24 р.

Суддя Киричук О.А.