Рішення

від 25.11.2024 по справі 922/3245/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024м. ХарківСправа № 922/3245/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 03359500) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 36224035) про стягнення 8 224 593,71 грн за участю представників сторін:

позивача - адвоката Батракової О.Ю.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №815 від 30.11.2009 у сумі 3 986 887,52 грн, 3% річних у сумі 91 753,03 грн, інфляційних втрат у сумі 198 934,51 грн, пені у сумі 3 667 936,52 грн та штрафу у сумі 279 082,13 грн.

Позивач також просить визначити в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати:

- нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №815 від 30.11.2009 боргу у розмірі 91753,03 грн за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;

- нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №815 від 30.11.2009 боргу у розмірі 198 934,51 грн за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С сума заборгованості; ІІс індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.

При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Позивач також у позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 123 368,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №815 від 30.11.2009 щодо своєчасної компенсації позивачу сплаченої орендної плати за земельну ділянку, місцезнаходження якої: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, загальною площею 3,0759 га.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 позовну заявузалишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3245/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на28 жовтня 2024 року о 10:30 год. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

В судовому засіданні 28 жовтня 2024 року без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на11 листопада 2024 року о(б)11:30 год.

11.11.2024 судове засідання не відбулося з причини оголошення на території Харківської області повітряної тривоги (повідомлення з сайту Офіційна карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com, що інформує про повітряну тривогу).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 призначено судове засідання з розгляду справи № 922/3245/24 по суті на"25" листопада 2024 р. о 14:00 год.

Присутній у судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання не з`явився.

Суд звертає увагу, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала" від 11.11.2024 у справі №922/3245/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" до його електронного кабінету: 11.11.24 о 20:57.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож про дату, час та місце цього засідання відповідач повідомлений належним чином ухвалою суду від 11.11.2024, датою отримання якої є 12.11.2024.

Крім того, з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження" від 02.10.2024 у справі №922/3245/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" до його електронного кабінету: 02.10.24 о 15:35.

Отож датою вручення відповідачу ухвали суду від 02.10.2024 про відкриття провадження у справі - є 02.10.2024.

Ураховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст.165, ч. 2 ст.178, ч. 1 ст.202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Суд також зазначає, що ухвали суду у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно пунктів 2, 4, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід також зазначити, що згідно рішення ЄСПЛ у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ураховуючи вищенаведене та те, що відповідач не з`явився у судові засідання, поважних причин для відкладення розгляду справи ним не наведено, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у судовому засіданні за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2009 року між позивачем (Сторона 2) та відповідачем (Сторона 1) укладено Договір №815 (далі Договір).

Згідно з п. 1 Договору Сторона 1 зобов`язується компенсувати Стороні 2 орендну плату за земельну ділянку місцезнаходження якої: м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, загальною площею 3,0759 га, сплачену Стороною 2 рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, відповідно до умов договору оренди землі від 14 серпня 2009 р., зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 02.09.2009 року за № 940966900104 за користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих будівель і споруд. Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що розмір компенсації за даним Договором визначається у вимозі Сторони 2 про відшкодування вартості сплаченої орендної плати, яка виставляється щомісячно у 41% розрахунку податку від повної оплати Стороною 2 за загальну площу земельної ділянки визначену у договорі оренди землі за даний місяць.

Згідно умов п. 2.2 Договору Сторона 1 зобов`язана перерахувати кошти на розрахунковий рахунок Сторони 2 на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання вимоги АТ "Харківгаз" про відшкодування вартості сплаченої орендної плати.

Згідно з п. 2.3, 2.4 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться в оренді Сторони 2 здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затвердженими Кабінетом Міністрів України. Розмір орендної плати змінюється у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 7.2. Договору у редакції Додаткової угоди №14 термін дії зобов`язання за даним Договором встановлюється до моменту переоформлення Стороною-1 договору оренди землі у встановленому законодавством порядку, але не пізніше 30 листопада 2023 року.

30.11.2023 між сторонами було підписано Акт звірки №7211 взаємних розрахунків за Договором, згідно якого станом на 30 листопада 2023 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 5 060 123,12 грн.

30.11.2024, на виконання вимог п. 2.2. Договору, позивачем було вручено директору ТОВ "Харківрегіонгаз" вимогу від 29.11.2023 №3462 про сплату заборгованості з компенсації орендної плати за період грудень 2019 року листопад 2023 року в сумі 5 060 123,12 грн.

У подальшому, 31.03.2024 сторонами було підписано Коригувальний акт відшкодування витрат від 31.03.2024, згідно якого проведено відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою орендної плати за земельну ділянку, що були понесені АТ "Харківгаз" за березень-грудень 2022 року на загальну суму 1 073 235,60 грн.

За твердженням позивача, він виконав умови Договору належним чином, надав відповідачу в оренду обумовлену у договорі земельну ділянку, однак відповідач порушив умови п. 2.2. Договору щодо сплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання відповідачем 30.11.2023 вказаної вище вимоги від 29.11.2023 №3462 орендної плати у сумі 3 986 887,52 грн (5 060 123,12 грн - 1 073 235,60 грн = 3 986 887,52 грн), внаслідок чого у відповідача з 06.12.2023 виникло прострочення відшкодування вартості орендної плати у сумі 3 986 887,52 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №815 від 30.11.2009 у сумі 3 986 887,52 грн, 3% річних у сумі 91 753,03 грн, інфляційних втрат у сумі 198 934,51 грн, пені у сумі 3 667 936,52 грн та штрафу у сумі 279 082,13 грн.

Відповідач правом на висловлення своєї правової позиції у справі не скористався та відзив на позов не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором належним чином, однак відповідач в порушення умов п. 2.2. Договору з моменту отримання відповідачем 30.11.2023 вимоги від 29.11.2023 №3462 протягом 3-х банківських днів не відшкодував вартість сплаченої орендної плати у сумі 3 986 887,52 грн (5 060 123,12 грн - 1 073 235,60 грн = 3 986 887,52 грн), внаслідок чого з 06.12.2023 у відповідача виникло прострочення відшкодування вартості орендної плати у сумі 3 986 887,52 грн, що не спростовано відповідачем.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Ураховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не спростовано позовні вимоги, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №815 від 30.11.2009 у сумі 3 986 887,52 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 91 753,03 грн, інфляційних втрат у сумі 198 934,51 грн, пені у сумі 3 667 936,52 грн та штрафу у сумі 279 082,13 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Так, відповідно до статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з п. 3.2. договору в разі неоплати або несвоєчасної плати розміру компенсації ТОВ "Харківрегіонгаз" у строки, зазначені в п. 2.2. цього Договору, ТОВ "Харківрегіонгаз" сплачує на користь АТ "Харківгаз" крім суми компенсації з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) % від суми заборгованості. Пеня нараховується починаються з пробігу 3-х банківських днів отримання вимоги.

Виходячи з того, що договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування пені за прострочення оплати відповідачем вартості неоплаченого товару, у даному випадку застосовуються положення ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також, суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань також врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена у постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010, Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Здійснивши розрахунок пені за період з 06.12.2023 до 06.07.2024 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу (3 986 887,52 грн), суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 585 199,52 грн.

В решті частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 3 082 737,00 грн слід відмовити у зв`язку з безпідставним пред`явленням до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування штрафу та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 279 082,13 грн та інфляційних втрат у сумі 198 934,51 грн є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак перевіривши нарахування 3% річних, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних арифметично обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково у розмірі 91 525,62 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 227,42 грн суд вважає за необхідне відмовити як такі, що заявлені безпідставно.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 5 141 629,30 грн, з яких: заборгованість за Договором №815 від 30.11.2009 у сумі 3 986 887,52 грн, 3% річних у сумі 91 525,62 грн, інфляційні втрати у сумі 198 934,51 грн, пеня у сумі 585 199,52 грн та штраф у сумі 279 082,13 грн. В частині стягнення 3% річних у сумі 227,42 грн та пені у сумі 3 082 737,00 грн слід відмовити.

Водночас, суд зазначає, що згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Ураховуючи те, що зазначення в рішенні про нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму непогашеного боргу заборгованості є правом суду, а не обов`язком, суд не вбачає підстав для застосування п. 10 ст. 238 ГПК України та задоволення вимог позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати: - нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №815 від 30.11.2009 боргу у розмірі 91753,03 грн за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення; - нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №815 від 30.11.2009 боргу у розмірі 198 934,51 грн за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С сума заборгованості; ІІс індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення. При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду цього позову в електронній формі позивач мав сплатити судовий збір у сумі 98 695,12 грн, фактично ж сплачено згідно платіжної інструкції №29541 від 19.09.2024 у сумі 123 368,91 грн, а отже позивачем зайво сплачено судовий збір у сумі 24 673,79 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Ураховуючи часткове задоволення позову, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору у сумі 61 699,55 грн покладаються на відповідача, решта суми судового збору у сумі 36 995,57 грн покладається на позивача.

Решта суми судового збору у розмірі 24 673,79 грн, сплаченого платіжною інструкцією №29541 від 19.09.2024, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за його клопотанням від 01.10.2024 вх.№ 24567, з огляду на внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 5, 11, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 610-611, 614, 629, 792 Цивільного кодексу України, ст. 6, 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 4, 20, 73-75, 77, 80, 129, 233, 236-240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково у сумі 5 141 629,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 36224035) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 03359500) заборгованість за Договором №815 від 30.11.2009 у сумі 3 986 887,52 грн, 3% річних у сумі 91 525,62 грн, інфляційні втрати у сумі 198 934,51 грн, пеню у сумі 585 199,52 грн та штраф у сумі 279 082,13 грн, а також судовий збір у сумі 61 699,55 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, ідентифікаційний код 03359500) з Державного бюджету судовий збір у сумі 24 673,79 грн, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплаченого згідно платіжної інструкції №29541 від 19.09.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "27" листопада 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова