Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/2995/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2995/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,

за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Мудрий С.М.)

від 21.05.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Яковлєв М.Л., судді - Гончаров С.А., Яценко О.В.)

від 22.10.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод"

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 19 973 153,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, скаржник) про стягнення 19 973 153,20 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що Фонд, який діяв як продавець земельної ділянки відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та здійснив продаж позивачу земельної ділянки (кадастровий номер 3210945300:01:128:0112, площею 3,8452 га, що розташована за адресою: Бучанська селищна рада (на території міста), Київська область), несе відповідальність перед позивачем за спричинені збитки внаслідок вилучення у останнього земельної ділянки за рішенням Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 367/1748/18 та зобов`язаний відшкодувати Товариству збитки завдані таким вилученням.

3. 21.05.2024 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, стягнув з Фонду на користь Товариства збитки в розмірі 17 900 061,49 грн (16 449 906,00 грн, що сплачені позивачем за придбання земельної ділянки та 1 450 155,49 грн, які сплачені позивачем за період з 14.01.2016 по 29.03.2023 у вигляді земельного податку за користування земельною ділянкою) та судовий збір у розмірі 268 499,10 грн, в іншій частині позовних вимог відмовив.

4. 22.10.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 033 446,71 грн з ухваленням у цій частині нового рішення - про задоволення позову, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишив без змін.

5. 06.11.2024 Фонд подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

7. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції:

- не застосували норми статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ", і не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2020 у справі № 910/22513/17, що невиконання зобов`язання неплатоспроможного банку перед контрагентом не перетворює таке договірне зобов`язання банку в деліктне/солідарне зобов`язання його органу управління (Фонду);

- не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2020 у справі № 334/1913/16-ц (провадження № 61-8655 ск 20), від 24.09.2020 у справі № 334/8020/18 (провадження № 61-7616 св 20), від 06.04.2022 у справі № 761/19024/20 (провадження № 61-20126св21), що Закон України "Про банки і банківську діяльність" не передбачає правонаступництва банку у разі його ліквідації, а Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" також не визначена можливість правонаступництва Фонду за зобов`язаннями неплатоспроможного банку, який ліквідовано;

- не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 16.05.2018 у справі № 910/17448/16, від 22.08.2018 у справі № 559/1777/15-ц, від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17, від 12.06.2018 у справі № 910/14465/17, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, що правовий статус Фонду як юридичної особи публічного права, що має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності та перебуває у його господарському віданні, не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій;

- не врахували висновків Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/18813/19 (що помилковим є висновок суду про стягнення солідарно з Банку та Фонду на користь позивача сплачених за договорами коштів, оскільки Фонд не є стороною цих правочинів);

- не врахували висновків Верховного Суду у справах № 761/31569/16-ц, № 600/794/20, № 761/8558/17, № 160/10300/19 (стягнення з Фонду інфляційних витрат, трьох відсотків річних, упущеної вигоди та пені є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону та не підлягають задоволенню), у cправі № 926/324/20 (правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України) в контексті дійсності договору - купівлі продажу на момент прийняття оскаржуваних судових рішень);

- не врахували висновків, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 та Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 915/1015/16, від 25.06.2018 у справі № 916/1991/17, від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, Верховного Суду України від 12.02.2014 у справі № 6-168 цс13, від 22.01.2013 у справі № 3-72гс12, від 02.09.2014 у справі № 910/2023/13 (3-100сг14), що чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача

8. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 661 Цивільного кодексу України до Фонду, як ліквідатора неплатоспроможного Банку (стаття 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", стаття 104, частина четверта 4 статті 110 Цивільного кодексу України).

9. Скаржник також зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами порушено норми процесуального права, а саме: пункти 1, 2, 4 статті 269 ГПК України та підпункт "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.12.2020 у справі № 904/2759/20, від 10.02.2021 у справі № 925/594/18, від 20.01.2020 у справі № 902/803/17 щодо обов`язкового зазначення мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу тощо; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм матеріального права, оскільки відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи та не дослідили, зокрема, платіжні доручення № 7307 від 05.01.2016, № 7313 від 13.01.2016, № 7292 від 22.12.2015 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України ).

10. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

11. Фонд у касаційній скарзі заявив клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 910/2995/24 до закінчення їх перегляду в касаційній інстанції.

12. В обґрунтування зазначає, що якщо за результатом розгляду касаційної скарги судові рішення у цій справі будуть скасовані, то Фонд не зможе повернути кошти в розмірі 20 539 112, 86 грн, перераховані/стягнуті на виконання оскаржуваних судових рішень на користь позивача, оскільки відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний капітал Товариства становить 46 000 грн. Це суттєво вплине на права та обов`язки Фонду, адже відповідно до статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до Закону. Крім того, Фонд не має бюджетних асигнувань, а його власні кошти мають виключно цільове призначення, тому витрати на оплату виконавчого збору та інших судових витрат, в свою чергу, мались би спрямовуватись виключно на цілі, визначені у частині 2 статті 20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Повернення понесених витрат в межах виконавчого провадження не передбачено Законом України "Про виконавче провадження", що створює додаткове фінансове навантаження для Фонду. Європейський суд з прав людини, наголошує на тому, що відсутність правового регулювання певних правовідносин не може покладати на будь-яку особу додаткового зобов`язання.

13. 08.11.2024 Фонд подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" доповнення до клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, в яких зазначає, що враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок, зокрема, щодо відкриття виконавчого провадження; дій спрямованих на примусове виконання судових рішень; документів, які підтверджують фінансовий/майновий стан позивача, як стягувача, у контексті предмету, підстави позову, обставин справи та можливості ускладнення ймовірного повороту виконання судових рішень, Фонд просить Суд, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, задовольнити заяву про зупинення виконання судових рішень.

14. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.

15. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

16. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

17. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.

18. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

19. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.

20. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

21. Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.

22. Підстави, які наводить заявник такими не є, у даному випадку доводи скаржника обґрунтовані саме припущеннями про настання певних наслідків в майбутньому.

23. З цих підстав Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, 332, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/2995/24 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі № 910/2995/24 на 14 січня 2025 року о 10:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

4. Установити позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 16 грудня 2024 року.

5. Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 910/2995/24.

6. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/2995/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із використанням для цього підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд