Постанова

від 14.11.2024 по справі 5019/592/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

м. Київ

Справа № 5019/592/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

Ніколаєв Д. Б. (особисто); представники Ніколаєва Д. Б. - Шендера О. М., Зражевська Я. О.,

представник ліквідатора ПП "Кольортех" - Пилипчук І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Кольортех" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (вх. № 5062/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024

у складі колегії суддів: Коломис В. В. (головуючий), Крейбух О. Г., Саврій В. А.

у справі № 5019/592/12

за заявою Приватного підприємства "Кольортех"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Перед Верховним Судом у цій справі постало питання затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу юридичної особи-боржника у справі про банкрутство та законності оскарження цієї ухвали особою, яка не набула статусу кредитора, однак була залучена до участі у справі про банкрутство

Обставини справи

1. Провадження у справі № 5019/592/12 про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех" (далі - ПП "Кольортех", боржник) порушене ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.04.2012, а 23.05.2012 ухвалою Господарського суду Рівненської області введено процедуру розпорядження майном боржника - ПП "Кольортех".

2. 19.09.2012 ухвалою Господарського суду Рівненської області було затверджено реєстр вимог кредиторів в сумі грошових вимог кредиторів 3 263 779,48 грн, у складі:

- Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у місті Рівному) з грошовими вимогами на суму 277 413,02 грн;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції") з грошовими вимогами на суму 2 985 293, 46 грн, у тому числі 2 453 913,87 грн - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

3. 05.02.2014 Господарський суд Рівненської області ухвалив постанову про визнання ПП "Кольортех" банкрутом; увів ліквідаційну процедуру ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Михайловського С. В.

4. В ході проведеної інвентаризації майна боржника ліквідатором було виявлено таке майно боржника: Контора/А-2/, Прохідна/3-1/, Навіс для с/г машин /В-1/, Матеріальний склад № 3 /Г-1/, Матеріальний склад № 1 /Д-1/, Матеріальний склад /Б-1/, Огорожа, Навіс, Стелаж залізний 1шт.

5. У червні 2015 року відбувся аукціон з продажу майна ПП "Кольортех", переможцем якого стало Приватне підприємство "ДАВІ БУД" та якому на підставі підписаного договору та акту прийому-передачі передано відповідне майно.

6. Грошові кошти, отримані від продажу майна ПП "Кольортех", перераховані заставному кредитору ТОВ "ФК "Приватні інвестиції".

7. Надалі обидва визнані судом кредитори ПП "Кольортех" звернулися до суду у межах справи про банкрутство із заявами про визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута недійсними.

8. У свою чергу, Ніколаєв Д. Б., який стверджував про наявність у нього прав на продане майно банкрута, звернувся до суду із заявою про залучення його як третьої особи до участі у цій справі.

9. 19.08.2015 Господарський суд Рівненської області постановив ухвалу про залучення Ніколаєва Д. Б. до участі у справі про банкрутство ПП "Кольортех".

10. 09.12.2015 ухвалою Господарського суду Рівненської області залишено без розгляду заяву ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, а в задоволенні аналогічної заяви ДПІ у місті Рівному - відмовлено.

11. 29.08.2016 Рівненський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою скасував ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.12.2015 в частині відмови у задоволенні заяви ДПІ у місті Рівному та ухвалив у цій частині нове рішення - про задоволення заяви про визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута та відповідного договору купівлі-продажу недійсними.

12. Строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався.

13. 15.01.2024 ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Михайловський С. В. подав до Господарського суду Рівненської області ліквідаційний баланс ПП "Кольортех" і звіт про проведену роботу, просив суд їх затвердити і закрити провадження у справі.

14. Суд апеляційної справи також встановив, що з 23.12.2015 до 01.03.2024 в межах справи про банкрутство ПП "Кольортех" тривають судові спори, де фізична особа-підприємець Ніколаєв Д. Б. намагається захисти своє право як покупця за основним договором купівлі-продажу раніше належного банкруту майна - цілісного майнового комплексу в частині 62,23 % від його вартості.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

15. 06.02.2024 ухвалою Господарського суду Рівненської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Кольортех", банкрута як юридичну особу ліквідовано, а провадження у справі № 5019/592/12 закрито.

16. Суд першої інстанції зазначив, що ліквідатором банкрута під час здійснення ліквідаційної процедури ПП "Кольортех" вжито всі можливі заходи, спрямовані на пошук та виявлення майна банкрута, з метою задоволення вимог кредиторів, а додані до звіту документи підтверджують виконання роботи з ліквідації підприємства у повному обсязі, що свідчить про дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

17. 30.05.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою задовольнив апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д. Б., скасував ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.02.2024, а справу № 5019/592/12 направив до Господарського суду Рівненської області для розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

18. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ліквідатор за період з 29.08.2016 до подання 05.01.2024 звіту всупереч покладених на нього обов`язків щодо здійснення всієї повноти дій в ході ліквідаційної процедури, не вжив жодних заходів, спрямованих на повернення активів боржника, а саме, майна банкрута, що було предметом продажу на другому повторному аукціоні від 19.06.2015, результати якого визнані недійсними в судовому порядку. У звіті не наведено будь-яких даних щодо визнаних судом поточних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області, щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.

19. За висновком суду, звіт ліквідатора містить дані про проведену роботу у 2014-2015 роках, що вже затверджувався ухвалою Господарського суду Рівненської області 23.12.2015 у цій справі. Будь-яких заходів, які були здійснені ліквідатором після 2015 року, звіт не містить.

20. Окрім того, суд апеляційної інстанції врахував, що з 23.12.2015 до 01.03.2024 в межах справи про банкрутство ПП "Кольортех" тривають судові спори, де фізична особа-підприємець Ніколаєв Д. Б. намагається захисти своє право як покупця за основним договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, який раніше належав банкруту.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21. У касаційній скарзі ліквідатор ПП "Кольортех" - арбітражний керуючий Михайловський С. В. просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 5019/592/12 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.02.2024 (про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі про банкрутство ПП "Кольортех").

22. Ліквідатор ПП "Кольортех" стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ), частину першу статті 17 і частину першу статті 254 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.04.2021 у справі № 904/5874/19, щодо кола осіб, які мають право оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство, та у постанові від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, щодо порядку набуття кредитором статусу учасника у справі про банкрутство, з чим пов`язується виникнення права на оскарження судових рішень у справі.

23. Арбітражний керуючий Михайловський С. В. вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив правового статусу фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д. Б. та його права на оскарження судових рішень у цій справі. Зазначає, що Ніколаєв Д. Б. хоч і є учасником справи про банкрутство, однак не є визнаним кредитором, а тому у нього відсутнє право на оскарження судового рішення за результатами розгляду звіту ліквідатор та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки таке рішення жодним чином не впливає на його права та обов`язки.

24. Також арбітражний керуючий Михайловський С. В. наполягає на належному виконанні ним повноважень ліквідатора у цій справі; наводить обставини, які, на його думку, підтверджують недоцільність подання позову про витребування неодноразово відчуженого майна банкрута, а тому вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи частини першої статті 42, абзацу 13 частини першої та частини шостої статті 61, абзацу 12 частини першої статті 65 КУзПБ.

Б. Доводи, викладені відзиві на касаційну скаргу

25. У відзиві фізична особа-підприємець Ніколаєв Д. Б. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін; заперечує проти доводів касаційної скарги щодо відсутності права на оскарження судових рішень у цій справі, посилаючись на чинну та не скасовану ухвалу суду першої інстанції від 19.08.2024; наводить аргументи на підтвердження висновків суду апеляційної інстанції про неповноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою задоволено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д. Б. та скасовано ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з підстав неповноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

28. Доводи касаційної скарги арбітражного керуючого Михайловського С. В., що охоплюються визначеною ним підставою касаційного оскарження, зводяться до заперечення права фізичної особи-підприємця Ніколаєва Д. Б. на оскарження наведеного вище судового рішення суду першої інстанції.

29. Статтею 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

30. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

31. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіспроти Греції), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).

32. Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

33. Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

34. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

35. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

36. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

37. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

38. Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

39. Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

40. Частиною п`ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.

41. 21.10.2019 введено в дію КузПБ, пунктами 2, 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

42. Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

43. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019 у зв`язку з введенням в дію КУзПБ.

44. При цьому пунктом 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

45. Згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-IX від 20.03.2023 частину першу статті 2 КУзПБ доповнено абзацом другим, згідно якого застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

46. Отже, при застосуванні судом норм ГПК України під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон про банкрутство, з 21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми КУзПБ (за винятком справ про банкрутство, що на день введення в дію цього Кодексу перебували на стадії санації).

47. Тож реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.

48. Як зазначалося вище частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

49. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини перша та третя статті 41 ГПК України).

50. Разом з тим суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

51. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

52. Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19 та в постанові Верховного Суду від 08.04.2024 у справі №911/2610/20.

53. У частині першій статті 1 Закону про банкрутство, що діяв на момент залучення Ніколаєнка Д. Б. до участі у справі про банкрутство, було визначено що учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

54. Згідно з визначенням термінів, що наведені у частині першій статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

55. Тож Закон про банкрутство серед учасників у справі про банкрутство визначав "інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство", а КУзПБ - "інших учасників справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір".

56. Зі встановлених судами попередніх інстанцій вбачається, що 19.08.2015 Господарський суд Рівненської області постановив ухвалу про залучення Ніколаєва Д. Б. до участі у справі про банкрутство ПП "Кольортех".

57. Тож доводи ліквідатора щодо відсутності у Ніколаєва Д. Б. права на оскарження судових рішень у цій справі є необґрунтованими.

58. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника про не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.04.2021 у справі № 904/5874/19 та у постанові від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20, оскільки у вказаних справах розглядалося питання моменту набуття особою статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень).

59. Натомість зі встановлених у справі, яка розглядається, обставин вбачається, що Ніколаєв Д. Б. не набув статусу кредитора, однак, як зазначалося вище у серпні 2015 року відповідною ухвалою суду він був залучений до участі у справі про банкрутство ПП "Кольортех".

60. Ухвала Господарського суду Рівненської області від 19.08.2015 є чинною. При цьому, оскільки вказана ухвала не є предметом цього касаційного перегляду, з огляду на принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, у Верховного Суду відсутні підстави надавати оцінку мотивам ухвали суду першої інстанції про залучення Ніколаєва Д. Б. до участі у справі про банкрутство ПП "Кольортех".

61. Також арбітражний керуючий Михайловський С. В. наполягає на належному виконанні ним повноважень ліквідатора у цій справі; вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи частини першої статті 42, абзацу 13 частини першої та частини шостої статті 61, абзацу 12 частини першої статті 65 КУзПБ.

62. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

63. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

64. За змістом положень статей 61-65, 90 КУзПБ ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

65. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ПП "Кольортех" і направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ліквідатор за період з 29.08.2016 до подання 05.01.2024 звіту всупереч покладених на нього обов`язків щодо здійснення всієї повноти дій в ході ліквідаційної процедури, не вжив жодних заходів, спрямованих на повернення активів боржника, а саме, майна банкрута, що було предметом продажу на другому повторному аукціоні від 19.06.2015, результати якого визнані недійсними в судовому порядку. У звіті не наведено будь-яких даних щодо визнаних судом поточних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області, щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. Звіт ліквідатора містить дані про проведену роботу у 2014-2015 роках, що вже затверджувався ухвалою Господарського суду Рівненської області 23.12.2015 у цій справі. Будь-яких заходів, які були здійснені ліквідатором після 2015 року, звіт не містить.

66. У касаційній скарзі ліквідатор наводить обставини, які, на його думку, підтверджують здійснення ним всієї повноти заходів у ліквідаційній процедурі, причини недоцільності здійснення дій, спрямованих на повернення реалізованого на аукціоні майна банкрута. Втім доводи на обґрунтування цієї позиції полягають у необхідності встановлення обставин справи, дослідження та оцінки доказів, що є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, що визначені статтею 300 ГПК України.

67. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

68. Таким чином, встановивши обставини невідповідності звіту ліквідатора вимогам КУзПБ, що не було спростовано скаржником у суді касаційної інстанції, суд апеляційної дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду.

69. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржуване судове рішення у справі прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

72. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Кольортех" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2024 у справі № 5019/592/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Картере