Ухвала

від 27.11.2024 по справі 925/1398/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1398/22(925/676/24)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024

у справі № 925/1398/22(925/676/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкос" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Звєздічева М.О.

до Державної податкової служби України,

про зобов`язання надати інформацію,-

в межах справи №925/1398/22

за заявою Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкос"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Старкос" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Звєздічева М.О. у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 28.05.2024 з вимогами:

1) зобов`язати Державну податкову службу України (пл.Львівська, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) надати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкос" (18000, м.Черкаси, пров.Січовий, буд, 17, код ЄДРПОУ 36643757), арбітражному керуючому Звєздічеву Максиму Олександровичу (адреса поштової кореспонденції: а/с 2993, м. Черкаси, 18030, Свідоцтво № 1409 від 17.07.2013) запитувану інформацію, а саме:

інформацію, зазначену в заяві на отримання облікової картки фізичної особи платника податків на ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: прізвище, ім`я, по батькові латиницею, прізвище, ім`я, по батькові кирилицею, зареєстроване місце проживання латиницею та кирилицею, серію та номер документа, що посвідчує особу та орган, що його видав;

інформацію, ким подавалася заява про отримання облікової картки фізичної особи, а саме чи подавалася така заява особисто Сараоджі Амітом чи довіреною особою. У разі, якщо така заява була подана довіреною особою зазначити прізвище, ім`я, по батькові повіреного, зареєстроване місце проживання такої особи, серію та номер документа, що посвідчує особу та орган, що його видав, серію, номер та дату довіреності та зазначити ким вона посвідчена;

2) здійснити розподіл судових витрат у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.06.2024 у справі №925/1398/22 (925/676/24) позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Звєздічева М.О., від 28.05.2024 задоволено повністю; зобов`язано Державну податкову службу України надати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкос", арбітражному керуючому Звєздічеву Максиму Олександровичу запитувану інформацію, а саме: інформацію, зазначену у заяві на отримання облікової картки фізичної особи платника податків на Сараоджі Аміта (дата народження: 22.10.1978): прізвище, ім`я, по батькові латиницею; прізвище, ім`я, по батькові кирилицею; зареєстроване місце проживання латиницею та кирилицею; серію та номер документа, що посвідчує особу, і орган, що його видав; інформацію про те, ким подавалася заява про отримання облікової картки фізичної особи, а саме, чи подавалася така заява особисто Сараоджі Амітом чи довіреною особою. У разі, якщо така заява була подана довіреною особою повідомити прізвище, ім`я, по батькові повіреного, зареєстроване місце проживання такої особи, серію та номер документа, що посвідчує особу та орган, що його видав, серію, номер та дату довіреності та зазначити, ким вона посвідчена; стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкос" 2 422,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішення суду першої інстанції, Державна податкова служба України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2024 у справі №925/1398/22 (925/676/24) та закрити провадження по справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2024 у справі №925/1398/22 (925/676/24) залишено без змін.

До Верховного Суду від Державної податкової служби України надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 925/1398/22(925/676/24) та закрити провадження у справі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1398/22(925/676/24) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024.

За результатами розгляду матеріалів цієї скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі, окрім пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, як на підставу касаційного оскарження.

Проте, суд зауважує, що скаржнику необхідно надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, а саме зазначити норму права (пункт, абзац, частина тощо) щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення цієї справи.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 288, 290, 291 292 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 925/1398/22(925/676/24) залишити без руху.

2. Надати Державній податковій службі України строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Державній податковій службі України усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:

- надати письмові пояснення в яких конкретизувати визначені у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Жуков