Ухвала

від 27.11.2024 по справі 947/25386/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 947/25386/23

провадження № 61-15626ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства

з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «МАРИНІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «МАРИНІСТ» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «МАРИНІСТ» (далі - ТОВ «КК «МАРИНІСТ») звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 62 211,86 грн.

У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «КК «МАРИНІСТ», в якому просив суд:

- визнати дії ТОВ «КК «МАРИНІСТ» у вчинені недопуску власника ОСОБА_1 до його майна, відключення водопостачання та електромережі у період воєнного стану, а саме квартири АДРЕСА_1 , та блокування (відключення електронних) ключів від дверей загального користування та ліфтів, незаконними;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати вільний доступ до квартири ОСОБА_1 , шляхом відновлення (підключення) електронного ключа, яким відчиняються вхідні двері, двері сходів, калітка та ліфт;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» здійснити відновлення подачі водопостачання та електричної мережі до квартири АДРЕСА_1 , шляхом підключення;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати вільний доступ до приватного майна квартири АДРЕСА_1 , а саме: до власних лічильників електромережі, водопостачання та теплопостачання шляхом надання ключів від шаф на 7 поверсі, де вони розміщені;

- зобов`язати ТОВ «КК «МАРИНІСТ» перерахувати комунальні платежі відповідно до загальної площі квартири АДРЕСА_1 , та з моменту підписання нового договору надання комунальних послуг.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову ТОВ «КК «МАРИНІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 62 211,86 грн відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «КК «МАРИНІСТ» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів задоволено.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати ОСОБА_1 вільний доступ до квартири за адресою: АДРЕСА_2 шляхом відновлення (підключення) електронного ключа.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» надати ОСОБА_1 вільний доступ до власних лічильників електромережі, водопостачання та теплопостачання.

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» здійснити відновлення подачі водопостачання, електрики до квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язано ТОВ «КК «МАРИНІСТ» здійснити перерахунок комунальних платежів щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2024 року заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «КК «МАРИНІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КК «МАРИНІСТ» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів задоволено.

Стягнуто з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 28 000,00 грн та судовий збір 5 368,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «КК «МАРИНІСТ» задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні первісного позову та зустрічного позову в частині вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ТОВ «КК «МАРИНІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «МАРИНІСТ» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 60 468,10 грн.

У решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КК «МАРИНІСТ» судовий збір у розмірі 2 214,70 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «КК «МАРИНІСТ» у частині зобов`язання здійснити перерахунок комунальних платежів залишено без задоволення.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «КК «МАРИНІСТ» задоволено частково.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2024 року змінено, зменшено розмір витрат на професійну правничу допомогу до 6 000,00 грн.

Стягнуто з ТОВ «КК «МАРИНІСТ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 6 000,00 грн.

22 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року (постанова про перегляд рішення суду першої інстанції, повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 25 листопада 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги

з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць