Ухвала

від 27.11.2024 по справі 160/25498/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 листопада 2024 рокуСправа №160/25498/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

23.09.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо необгрунтованого не переведення мене, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду водія - електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ ЗС України та на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 ;

- зобов`язати відповідача, військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 перевести мене на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.05.2024 року було проведено медичний огляд військово лікарською комісією, в результаті котрого позивача визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статей 75б, 61б,64в, 23в графи ІІ розкладу хвороб. 27.05.2024 року позивачем отримано рекомендаційний лист від ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2/613 про його призначення на посаду водія електрика відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » сухопутних військ ЗСУ. В подальшому 26.06.2024 року відповідно до відповіді Начальника управління персоналу штабу в/ч НОМЕР_4 № 5027, полковника ОСОБА_2 командиру вч НОМЕР_1 не було прийнято позитивного рішення щодо його переведення. Водночас, 29.07.2024 року до командира в/ч НОМЕР_1 командиром ВЧ НОМЕР_3 подано письмову згоду № 589/1428 щодо переведення позивача. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не переведення його в іншу частину за станом здоров`я протиправною та такою, що порушує його права, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/25498/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 15.10.2024 р. та витребувано рішення за результатами розгляду рапорту позивача від 01.08.2024 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

14.11.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» військовою частиною НОМЕР_1 подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказано, що керуючись вимогами п. 110 Положення, командуванням військової частини НОМЕР_1 подавалось клопотання разом із рапортом ОСОБА_1 до командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (вч НОМЕР_4 ) щодо переведення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на що 10.07.2024 року в/ч НОМЕР_1 було отримано відмову (вх. № 6070) від начальника управління персоналом штабу в/ч НОМЕР_4 вих. № 75027 від 26.06.2024р.). 12.08.2024 року за вих. № 13534 командуванням в/ч НОМЕР_1 було повторно подано клопотання разом із рапортом ОСОБА_1 до командування військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (військова частина НОМЕР_4 ) щодо переведення позивача. Станом на день подання відзиву проти позову відповідь від командування в/ч НОМЕР_4 не надходила. Таким чином вважає, що протиправною бездіяльності не допускалось, оскільки рішення про відмову у переведенні позивача приймалось військовою частиною НОМЕР_4 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року залучено до участі у справі як співвідповідача військову частину НОМЕР_4 та витребувано копію рапорту про переведення ОСОБА_1 від 01.08.2024р. разом з усіма матеріалами його розгляду та рішення за результатами розгляду цього рапорту.

21.11.2024 року військовою частиною НОМЕР_4 подано письмовий відзив проти позову, в якому відповідач заперечує проти його задоволення позову з огляду на те, що вимоги позивача ґрунтуються виключно на особистих припущеннях та з порушенням вимог нормативних актів. Окрім викладеного, представник послався на введення військового стану на території України.

Таким чином, з наданого відзиву представника військової частини НОМЕР_4 суду не можливо встановити правові підстави не згоди суб`єкта владних повноважень з позовними вимогами позивача, оскільки у відзиві не наведено жодних обставин та обґрунтувань щодо розгляду уповноваженим суб`єктом владних повноважень рапорту позивача та результатів такого розгляду. Не наведено у відзиві також інформації про рішення відповідача, прийняте за результатами розгляду рапорту та підстав прийняття такого рішення.

Вказане суперечить вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Військовою частиною НОМЕР_1 та військовою частиною НОМЕР_4 не було надано витребувані судом копії рапорту про переведення ОСОБА_1 від 01.08.2024р. разом з усіма матеріалами його розгляду та рішення за результатами розгляду цього рапорту, що перешкоджає розгляду адміністративної справи № 160/25498/24.

Таким чином, суду неможливо здійснити розгляд справи № 160/25498/24 через не виконання відповідача своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами ч.ч. 6, 9 ст. 80 КАС України унормовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Частинами 8, 9 ст. 79 КАС України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

За приписами частини 4 статті 45 КАС України суд зобов`язаний вжити заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини 7статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, суд вважає необхідним ПОВТОРНО витребувати від військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_4 належним чином завірені копії рапорту про переведення ОСОБА_1 від 01.08.2024р. разом з усіма матеріалами його розгляду та рішення за результатами розгляду цього рапорту.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 79, 80, 241, 248, 256, 370 України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ПОВТОРНО витребувати

від військової частини НОМЕР_4 :

- належним чином завірені копії: рапорту про переведення ОСОБА_1 від 01.08.2024р. разом з усіма матеріалами його розгляду та рішення за результатами розгляду цього рапорту;

від військової частини НОМЕР_1 :

- належним чином завірені копії: рапорту про переведення ОСОБА_1 від 01.08.2024р. разом з усіма матеріалами його розгляду та рішення за результатами розгляду цього рапорту в межах своїх повноважень;

- рішення військової частини НОМЕР_4 в разі його надходження до військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_4 в п`ятиденний термін з дня отримання ухвали надати витребувані докази, або надати повідомлення із зазначенням причин неможливості виконання вимог ухвали суду.

Роз`яснити відповідачам, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст. 80 КАС України).

Відповідно до ч.1,2 ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.5 ч.1 ст. 145 КАС України).

Пунктами 1,3 частини 1 статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

- повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Згідно вимог ч.3 ст. 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Суд зазначає, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ст. 370 КАС України,судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя О.С. Рябчук