Рішення

від 27.11.2024 по справі 240/5866/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/5866/24

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Відділ освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - позивач) із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок моніторингу Східного офісу Держаудитслужби по закупівлі відкриті торги за кодом класифікатора ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція, ідентифікатор закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а, Реконструкція Глибочицького ліцею з добудовою захисних споруд подвійного призначення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області (коригування).

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного висновку вимогам чинного законодавства з огляду на довільне трактування відповідачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі". На переконання позивача, порушення, виявлене під час процедури моніторингу, не є суттєвим, не впливає на зміст тендерної документації, а відтак не призводить до відхилення пропозиції учасника процедури. Пояснює, що він як замовник не взяв до уваги зміну учасником назви бульдозера, так як не вимагав виправляти недоліки в інформації про бульдозер, тому що попередньо подана інформація про наявність вищевказаного транспортного засобу повністю відповідала критеріям тендерної документації.

Також позивач вважає, що визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як розірвання договору відповідно до законодавства не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, оскільки відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Натомість відповідач не встановив, що виявлене порушення є істотним та є підставою для розірвання договору.

Ухвалою судді від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

10.05.2024 до суду надійшов відзив на позов Східного офісу Держаудитслужби, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію мотивував посиланням на те, що при проведенні моніторингу процедури закупівлі UA-2023-11-30-004127-а встановлено порушення і тендерна пропозиція ПРБФ "Комунальник" на підставі абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей підлягала відхиленню, адже абзацом другим частини дев`ятої статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей, а так як учасник тендеру помилково змінив назву бульдозера то тендерна пропозиція учасника вважається такою, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

30.11.2023 рішенням уповноваженої особи позивача (далі також замовник) затверджено тендерну документацію ДК 021:2015: 45454000-4 - згідно предмету закупівлі: Реконструкція Глибочицького ліцею з добудовою захисних споруд подвійного призначення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області (коригування), що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

В п. 5 Розділу 3 тендерної документації «Кваліфікаційні критерії процедури закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме:

- наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, обов`язковою умовою є те, що в учасника повинні бути наступні машини та механізми :

1.Кран автомобільний - 1 шт., 2. Екскаватор - 1 шт., 3. Бульдозер Автонавантажувач - 1 шт., 5. Автомобіль вантажний - 2 шт.

Єдиним учасником, який подав свою тендерну пропозицію у процедурі закупівлі був ПРБФ «Комунальник».

Замовником під час розгляду тендерної пропозиції ПРБФ «Комунальник» у процедурі закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а, виявлено невідповідності, а саме в п. 5 повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей у довідці про наявність в учасника обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт згідно технічного завдання закупівлі, потрібно було усунути недоліки щодо складених довідок відповідно до інвентарних карток та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як підтверджує у своєму відзиві відповідач моніторингом було встановлено, що відповідно до документів, наданих на вимогу про усунення невідповідностей у файлі «Наявність МТБ.рсіГ» учасник у п. 4 довідки зазначив: Бульдозер вантажний (Трактор гусеничний ДТ75 НС2 (дод. обладнання для бульдозера). При цьому, на підтвердження наявності зазначеного транспортного засобу надані договір оренди від 10.11.2023, акт приймання-передачі майна (транспортного засобу) від 10.11.2023 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де вказаний бульдозер ДГ-42Г. Тобто, під час виправлення виявлених замовником невідповідностей учасник змінив назву бульдозера, хоча вимога про марку бульдозера та його невідповідності умовам тендерної документації у вимозі про усунення невідповідності була відсутня.

Протоколом засідання Уповноваженої особи №250 від 14.12.2023 про розгляд тендерної пропозиції вирішено визнати переможцем процедури відкритих торгів ПРБФ «Комунальник» та згідно з результатами проведених закупівель за кодом класифікатора ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція, ідентифікатор закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а Реконструкція Глибочицького ліцею з добудовою захисних споруд подвійного призначення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області (коригування) було укладено договір № 314 від 29.12.2023 з ПРБФ «Комунальник».

Згідно з наказом Східного офісу Держаудитслужби від 15.02.2024 № 17, вказаним органом прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а, яка оголошена позивачем.

11 березня 2024 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі (далі за текстом висновок) ідентифікатор закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а, яким встановлено за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозицї порушення абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. В частині 3 Констатуючої частини висновку зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом розірвання договору підряду від 29.12.2023 №14.

Не погодившись з цим висновком, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 26.01.1993 №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (надалі - Закон №2939-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

За змістом статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 частини першої статті 10 Закону №2939-XII визначено, що органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпунктів 3, 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з пунктом 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (надалі - Закон №922-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

За змістом пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

У силу частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 4 частини другої цієї статті, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною шостою згаданої статті передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

За змістом частини першої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Виключний перелік підстав для відхилення замовником тендерної пропозиції наведений у частині першій статті 31 Закону №922-VIII, до яких відносяться:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Поряд з цим, пунктом 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Так, у абзаці другому підпункту 2 пункту 44 Постанови №1178 визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність висновку органу фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку юридичній обґрунтованості спірного висновку, суд виходить з такого.

Приймаючи спірний висновок, відповідач зазначив, що моніторингом було встановлено, що відповідно до документів, наданих на вимогу про усунення невідповідностей у файлі «Наявність МТБ.рсіГ» учасник у п. 4 довідки зазначив: Бульдозер вантажний (Трактор гусеничний ДТ75 НС2 (дод. обладнання для бульдозера). При цьому, на підтвердження наявності зазначеного транспортного засобу надані договір оренди від 10.11.2023, акт приймання-передачі майна (транспортного засобу) від 10.11.2023 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де вказаний бульдозер ДГ-42Г. Тобто, під час виправлення виявлених замовником невідповідностей учасник змінив назву бульдозера, хоча вимога про марку бульдозера та його невідповідності умовам тендерної документації у вимозі про усунення невідповідності була відсутня.

Суд зауважує, що в оскаржуваному висновку відповідач вимагає від позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом розірвання договору підряду від 29.12.2023 №14.

Однак, на переконання суду, у цьому випадку має враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).

Вчинення державним органом всіх дій та прийняття всіх рішень за замовченням слугує виключно суспільному інтересу і в межах реалізації принципу належного врядування органи державної влади зобов`язані діяти послідовно.

З огляду на викладені обставини, навіть в разі наявності викладених порушень, якщо б вони мали місце бути, то зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом припинення зобов`язань за договором у даному випадку було б непропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

У Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: "Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям".

Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст.5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві.

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання за договором з переможцем публічної закупівлі, відносно якого встановлене формальне порушення, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів.

Виявлене під час моніторингу порушення не знайшло свого підтвердження, та в разі, якщо таке порушення мало б місце, то жодним чином не вплинули на проведення процедури торгів в цілому та не призвело до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.05.2021 у справі №520/646/19.

Зазначені у висновку обставини не могли також мати жодного впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни. Захід реагування є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак зауваження відповідача носять суто формальний характер та не знаходять свого підтвердження.

Згідно підпункту 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Водночас, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому Закон №922-VIII визначає самостійні підстави недійсності договору, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, які, на думку суду, є переліком порушень Закону №922-VIII за наявності яких договір слід вважати недійсним.

Згідно з положеннями статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

З урахуванням наведеного вище, правові підстави для розірвання договору підряду від 29.12.2023 №314 відсутні.

Суд повторює, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Проте у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов`язань за договором.

Також у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості робіт, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам.

Таким чином, оскаржуваний висновок та вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору підряду не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть "виявленого порушення" не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби у випадку, що розглядається, призведе до настання несприятливих наслідків.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.01.2021 (справа №160/12925/19), висловив правову позицію, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Проводячи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок, відповідач мав би дотримуватись балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За наведених обставин, суд зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а, складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Михайла Грушевського, 2, с.Глибочиця, Житомирська область, Житомирський район, 12403. ЄДРПОУ: 42086703) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корпус 2, м. Дніпро, 49101.ЄДРПОУ: 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок моніторингу Східного офісу Держаудитслужби по закупівлі відкриті торги за кодом класифікатора ДК 021:2015: 45454000-4 - Реконструкція, ідентифікатор закупівлі №UА-2023-11-30-004127-а, Реконструкція Глибочицького ліцею з добудовою захисних споруд подвійного призначення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 3 в с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області (коригування).

Стягнути на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 27 листопада 2024 р.

27.11.24