Ухвала

від 27.11.2024 по справі 300/8722/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" листопада 2024 р. справа № 300/8722/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про повернення судового збору в адміністративній справі за позовом Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.11.2024 Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся до суду із клопотанням від 21.11.2024 за № 2546-10/30-24, згідно якого позивач, на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір", просить суд повернути судовий збір в розмірі 536,80 грн, сплачений за подання позовної заяви у справі № 300/8722/23 у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме без урахування понижуючого коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши заяву про повернення судового збору, суд зазначає таке.

Івано-Франківський обласний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність щодо повернення наказу Господарського суду Івано-Франківської області по справі № 909/24/23; зобов`язання прийняти до виконання вказаний наказ про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості коштів на загальну суму 2979,57 грн та 2481 грн судового збору.

Вказана позовна заява подана (надіслана) 20.12.2023 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису.

Івано-Франківським обласним центром зайнятості, за подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду даної позовної заяви, сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією за № 7113 від 15.12.2023.

21.02.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу № 300/8722/23. Рішенням суду, яке набрало законної сили 04.04.2024, позов Івано-Франківського обласного центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області щодо повернення Івано-Франківському обласному центру зайнятості наказу Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/24/23. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Івано-Франківської області у справах № 909/24/23 про примусове виконання рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області на користь Івано-Франківського обласного центру зайнятості сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", який вступив в дію з 01.01.2023, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Отже, вказаною нормою передбачений вичерпний перелік підстав для повернення сплаченої суми судового збору.

Разом з тим, засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 2 коментованої статті визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За приписами частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зміст наведених норм свідчить про те, що повернення судового збору та розподіл судових витрат мають різну правову природу, не є пов`язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по різному.

Так, повернення судового збору здійснюється з відповідного бюджету, а розподіл судових витрат полягає у стягненні судового збору з однієї сторони на користь іншої.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що повернення судового збору, відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", реалізується шляхом прийняття судом відповідної ухвали за клопотанням особи, яка його сплатила.

При цьому, про стягнення судового збору відповідно до частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України зазначається у резолютивній частині рішення суду або у додатковому рішенні, підставами прийняття якого, у відповідності до статті 252 КАС України, є, зокрема, невирішення питання про судові витрати.

Суд зазначає, що за наслідком судового розгляду справи № 300/8722/23, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 21.02.2024 ухвалено рішення про задоволення позову та, здійснено розподіл судових витрат відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору згідно платіжної інструкції за № 7113 від 15.12.2023 на суму 2684,00 грн стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Головного управління Державної казначейської служби України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повернення різниці між сплаченим судовим збором та судовим збором, який підлягав сплаті згідно розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" з урахуванням понижуючого коефіцієнта, оскільки витрати, що підлягали відшкодуванню розподілені судом у рішенні, що набрало законної сили (абзац 4 резолютивної частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі № 300/8722/23).

Як наслідок, заявлене Івано-Франківським обласним центром зайнятості клопотання від 21.11.2024 за № 2546-10/30-24 про повернення судового збору є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 132, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 21.11.2024 за № 2546-10/30-24 про повернення судового збору - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Матуляк Я.П.