Ухвала

від 27.11.2024 по справі 480/9644/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

27 листопада 2024 року Справа № 480/9644/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Господарського суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, і просить:

- визнати протиправним наказ Господарського суду Сумської області від 12 січня 2024 року № 3-к в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Господарського суду Сумської області в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року);

- зобов`язати Господарський суд Сумської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Господарського суду Сумської області «Про встановлення надбавки за вислугу років працівникам апарату суду» від 12 січня 2024 року № 3-к.

Ухвалою суду від 12.11.2024 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду із даною позовною заявою.

На виконання вимог ухвали суду від 12.11.2024, яка була надіслана позивачу до її електронного кабінету 18.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, позивач через систему "Електронний суд" 22.11.2024, подала нову заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що територія міста Суми віднесена до території можливих бойових дій, що беззаперечно вплинуло на можливість позивача нормально планувати та розпоряджатися своїм часом з огляду на постійні повітряні тривоги та обстріли. Як наслідок, перебуваючи постійно в стресовому стані, та не маючи постійного доступу до мережі інтернет через дуже часті відключення світла та постійні загрози життю та здоров`ю, позивач об`єктивно була позбавлена можливості своєчасно визначити порушення її прав, скласти обґрунтовану позовну заяву та своєчасно звернутися до суду.

Зазначає, що кількість повітряних тривог по Сумській області зросли в рази, в результаті чого позивач змушена перебувати в укритті, з метою захисту свого життя. По статистиці з січня 2024 року тривалість повітряних тривог склала 4000 годин (було оголошено 2996 разів). Загроза артилерійського обстрілу по Сумській області було оголошено 5021 разів, кількість повідомлень про вибухи склала 2033 разів.

Крім того, позивач зазначає, що в 2024 році неодноразово хворіла, проходила лікування в стаціонарі, в тому числі перенесла два операційних втручання, та післяопераційну реабілітацію, гормоноторепію.

Дослідивши заяву позивача від 22.11.2022 про поновлення строку звернення до суду та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд вважає, що оскарження особою будь-якої бездіяльності суб`єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися (мала таку можливість) про допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб`єктом владних повноважень такої бездіяльності.

У постанові від 21 вересня 2023 року у справі № 340/341/23 Верховним Судом зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан який діє на даний час.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).

Діяльність судів, органів та установ системи правосуддя в умовах воєнного стану регламентовано статтею 12-2 цього Закону, за приписами якої в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

За правилами статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відтак, позивач мав можливість безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему Електронний суд.

Проте, позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом від 22.11.2024 не наведено поважних причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву в місячний строк, а саме в період з дня ознайомлення позивача з наказом 12.01.2024 до 12.02.2024. Позивачем обґрунтовано та зазначаються обставини неможливості звернення до суду стосовно періоду, який стосується періоду після закінчення взагалі строку звернення до суду. Натомість позивачем у заяві не зазначено поважних підстав неможливості звернення до суду з 12.01.2024 до 12.02.2024, докази не надано.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на неодноразові лікування та перебування в стаціонарі, оскільки ці лікування носили нетривалий характер.

Позивач звернулася до суду через підсистему Електронний суд більше ніж через 9 місяці вже після закінчення місячного строку звернення до суду.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, невикористання цього права є його власною пасивною поведінкою.

За таких обставин позивач пропустив строк звернення до суду, у вказаній частині позовних вимог, не навівши при цьому саме поважних причин.

За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначений висновок узгоджується із практикою Другого апеляційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 10.10.2024 по справі № 480/6895/24, від 16.10.2024 по справі №480/5508/24, в постанові від 17.10.2024 по справі № 520/19242/24, від 10.09.2024 по справі № 480/5241/24.

Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в системі Електронний суд, суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Крім того суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Сумської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Н.В. Савицька