Постанова

від 25.11.2024 по справі 753/163/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Якусик О.В.

Єдиний унікальний номер справи № 753/162/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/15278/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Гарант Капітал» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Гарант Капітал» про захист прав споживача.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги,

В с т а н о в и в :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Капітал.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 травня 2018 року між ним та ПАТ «Аркада» укладено договір № 85798 про участь у Фонді фінансування будівництва. Відповідно до пункту 6 договору за позивачем закріплюється об`єкт інвестування з такими основними характеристиками: вид об`єкта інвестування: квартира; будівельна або поштова адреса об`єкта будівництва: мкрн 1,2,2а,3,4,5,6 ж/м Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва.; номер об`єкта: складова частина об`єкта житловий будинок № 9 у складі: Комплексна забудова території об`єкта житлового та соціально-побутового призначення; номер об`єкта інвестування 5; поверх: 1; кількість кімнат 1; загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту 43,34 кв. м; вимірна одиниця об`єкту інвестування - 1 кв. м.

Як зазначає позивач, 27 червня 2018 року він у повному обсязі виконав умови договору та перерахував кошти у сумі 688 452,65 грн. і 27 червня 2018 року управитель Фонду видав позивачу свідоцтво № 279338 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А «Патріотика» та згідно з договором про уступку майнових прав № 85798 від 27 червня 2018 року передав позивачу майнові права на об`єкт інвестування. Запланована дата введення в експлуатацію - грудень 2019 року. При цьому згідно з пп. 12 п. 7 договору, управитель зобов`язаний був, зокрема письмово повідомити позивача про збільшення строків будівництва більш як на 90 днів.

Позивач вказує, що станом на день звернення до суду із позовом у цій справі будівництво не розпочиналось, об`єкт будівництва в експлуатацію не введено, позивач про збільшення строків будівництва більш як на 90 днів не був повідомлений, а у порушення пункту 4 договору свідоцтво про участь у фонді із зазначенням (нової) запланованої дати введення об`єкта в експлуатацію (місяць і рік) не замінено.

Водночас рішенням Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-р «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ АКБ «Аркада» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 вересня 2020 року № 1744 «Про початок процедури ліквідації АТ АКБ «Аркада» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ АКБ «Аркада». Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2020 року у справі №910/14861/20 було замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» з Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада» на нового управителя Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал».

Враховуючи істотне порушення договірних зобов`язань та норм Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», позивач просить у позові -

- розірвати договір від 18 травня 2018 року № 85798 про участь у Фонді фінансування будівництва;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» виплатити (повернути) ОСОБА_1 кошти, внесені ним у Фонд фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» у сумі 688 452,64 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 17 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/163/22 за правилами загального позовного провадження.

ТОВ «ФК «Гарант Капітал»14 жовтня 2022 року подало відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечення відповідача проти позову ґрунтуються на тому, що:

- він не порушив строки спорудження об`єкта будівництва, встановлені при укладенні договору про участь у ФФБ, оскільки відповідно до умов договору між АТ АКБ «Аркада» та ТОВ «Будеволюція» запланованою датою введення об`єкта будівництва в експлуатацію є IV квартал 2022 року. Натомість житловий будинок № 9 не є окремим об`єктом будівництва, а входить до складової частини об`єкта будівництва і у пункті 5 договору про участь у ФФБ зазначено заплановану дату введення в експлуатацію складової частини об`єкту будівництва, а не об`єкту будівництва;

- позивач не надав належних доказів щодо неналежного контролю зі сторони управителя за дотримання забудовником умов та зобов`язань за договором про участь у ФФБ як це передбачено частиною першою статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а висновки позивача про порушення управителем обов`язків ґрунтуються виключно на припущеннях;

- ТОВ «ФК «Гарант Капітал» не було істотно порушено умови договору про участь у ФФБ, а тому підстави для його розірвання у порядку, передбаченому ст. 651 ЦК України відсутні. Позивач же не надав жодних доказів на підтвердження того, що він зазнав шкоди (збитків) і втратив зацікавленість у подальшому виконанні умов договору про участь у ФФБ;

- позивач безпідставно посилається на наявність підстав для розірвання договору про участь у ФФБ з підстав істотної зміни обставин в порядку, передбаченому ст. 652 ЦК України, оскільки ним не було доведено одночасної наявності всіх умов, визначених названою статтею ЦК України, необхідних для цього; (

- у суду відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач у випадку порушення строків будівництва та неналежного виконання будівельних робіт має право відповідно до положень статті 18 Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» розірвати укладений договір про участь у ФФБ та вимагати повернення сплачених ним коштів;

- сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю ФФБ, повертається протягом 5 днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об`єкта інвестування або після введення будинку в експлуатацію, а тому на цей час відсутні підстави для сплати коштів позивачу.

Представник позивача - адвокат Приходченко О.В. 04 листопада 2022 року подав відповідь на відзив, у якій зазначив про необґрунтованість заперечень відповідача щодо строків введення об`єкта в експлуатацію, які чітко визначені виданим управителем позивачу свідоцтвом про участь у ФФБ, а саме - грудень 2019 року; спростовував твердження відповідача про здійснення ним належного контролю за забудовником, вказуючи про недостовірність поданої звітності забудовника та її невідповідності реальному стану будівництва; наголошував на наявності всіх підстав, передбачених ст. 653 ЦК України, для розірвання договору; заперечував проти тверджень відповідача щодо умов і наслідків відмови довірителя від участі у ФФБ, вказуючи, що частиною четвертою статті 18 Закону прямо передбачено право довірителя вимагати розірвання договору та повернення сплачених коштів і таке розірвання договору є відмінною підставою від відмови довірителя від участі у ФФБ.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року позов задоволено.

Розірвано договір від 18 травня 2018 року № 85798 про участь у Фонді фінансування будівництва, укладений між АТ АКБ «Аркада» та ОСОБА_1 .

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» виплатити (повернути) ОСОБА_1 кошти, внесені ним у Фонд фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», у сумі 688 452,64 грн (шістсот вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят дві грн 64 коп).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви у сумі 7 792,52 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ ФК «Гарант Капітал» подав апеляційну скаргу. У скарзі просив:

- змінити рішення в частині задоволення вимог про розірвання договору, виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на ст. 651 ЦК України;

- скасувати рішення в частині зобов`язання товариства виплатити (повернути) ОСОБА_1 кошти, винесені ним у Фонд фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», у сумі 688 452,64 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи. Так, суд не обґрунтував на підставі яких доказів прийшов до висновку ,що договір не виконується, висновки суду щодо порушення строків завершення будівництва не відповідають фактичним обставинам, не взяв до уваги судову практику з цього питання , а відтак висновки суду є помилковими і передчасними .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити , зазначає ,що рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними. Крім того у відзиві просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 16000 грн .

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 25 листопада 2024 року.

Представники сторін приймали участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, заяв клопотань про відкладення суду не направляли, відсутні підстави вважати причини їх неявки поважними.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 18 травня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ АКБ «Аркада» укладено договір № 85798 про участь у Фонді фінансування будівництва.

За цим договором довіритель на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволіюція», що затверджені рішенням Правління ПАТ АКБ «Аркада» (протокол № 45 від 29 травня 2017 року) надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволіюція» (п. 1 договору).

Як передбачено п. 4 договору про участь у ФФБ, після отримання від довірителя коштів управитель закріплює за довірителем об`єкт інвестування та видає довірителю свідоцтво про участь у фонді, в якому зазначаються, зокрема, запланована дата введення об`єкта будівництва в експлуатацію (місяць і рік). У разі зміни будь-яких даних, що зазначені у свідоцтві про участь у фонді, таке свідоцтво підлягає заміні.

Відповідно до п. 5 цього договору об`єктом будівництва за цим договором є житлові масиви у Дарницькому районі м. Києва: складова частина об`єкта будівництва житловий будинок, № 9 (27 поверхів; панельний) у складі: Комплексна забудова території об`єктами житлового та соціально-побутового призначення, що буде споруджений за адресою мкрн. 1,2,2а,3,4,5,6 ж/м Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва ; будівництво якого організовує Забудовник ТОВ «Будеволюція» та фінансує Упправитель за рахунок отриманих в управління від довірителів коштів.

Запланована дата введення Забудовником об`єкта будівництва в експлуатацію: складова частина об`єкта будівництва житловий будинок № 9 у складі: Комплексна забудова території об`єктами житлового та соціально-побутового призначення мкрн. 1,2,2а,3,4,5,6 ж/м Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва - грудень 2019 року.

Пунктом 6 договору про участь у ФФБ за довірителем закріплюється об`єкт інвестування з такими характеристиками - вид об`єкта: квартира; номер об`єкта інвестування 5; поверх: 1; кількість кімнат 1; загальна площа об`єкта інвестування відповідно до проекту 43,34 кв. м; вимірна одиниця об`єкту інвестування - 1 кв. м.

Згідно з п. 15 договору про участь у ФФБ для закріплення об`єкт інвестування довіритель протягом 2 банківських днів з дня підписання цього договору вносить на рахунок управителя кошти в розмірі 340653,09 грн, що становить не менше 50 відсотків вартості об`єкта інвестування. Після 100% інвестування довірителем закріпленого за ним об`єкта інвестування управитель передає довірителеві майнові права на цей об`єкт інвестування за договором про уступку майнових прав.

ОСОБА_1 відповідно до умов договору про участь у ФФБ 27 червня 2018 року сплатив управителю грошові кошти у розмірі 688 452,65 грн.

Між АТ КБ «Аркада» та ОСОБА_1 27 червня 2018 року укладено договір № 85798 про уступку майнових прав. АТ АКБ «Аркада» також видало позивачу свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» на об`єкт будівництва.

Відповідно до свідоцтва від 27 червня 2018 року №279338 запланована дата введення в експлуатацію об`єкта будівництва - грудень 2019 року, запланована дата передачі об`єкта будівництва під заселення - березень 2020 року.

Як передбачено пп. 12 п. 7 договору про участь у ФФБ, управитель зобов`язаний, зокрема письмово повідомити довірителю про збільшення строків будівництва більш як на 90 днів, введення об`єкта будівництва в експлуатацію з наданням на його письмову вимогу копії відповідного акта.

Рішенням Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-р «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ АКБ «Аркада» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 вересня 2020 року № 1744 «Про початок процедури ліквідації АТ АКБ «Аркада» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ АКБ «Аркада». Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2020 року у справі №910/14861/20 було замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» з Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада» на нового управителя Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал». Зобов`язано Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Аркада» передати новому управителю Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» майно, що перебуває у довірчій власності управителя Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція», в тому числі кошти оперативного резерву Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» та документи, що регламентують функціонування Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція».

Позивач ОСОБА_1 25 березня 2021 року надіслав ТОВ «ФК «Гарант Капітал» пропозицію про укладення угоди про припинення договору, в якій просив повернути йому кошти, внесені на виконання Договору про участь у ФФБ.

У відповідь на вказану пропозицію ТОВ «ФК «Гарант Капітал» 06 квітня 2021 року повідомило, що станом на поточний момент передача документів Фонду фінансування будівництва виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» від АТ КБ «Аркада» новому управителю не закінчена, юридичні справи довірителів не передані. Відповідач також повідомив , що у разі укладення угоди про припинення Договору про участь у ФФБ сума коштів буде повернута протягом п`яти днів після здійснення управителем наступної повної реалізації об`єкта інвестування.

Суд встановив, що станом на день подання позову (січень 2022 року) та вирішення спору об`єкт будівництва, визначений договором про участь у ФФБ в експлуатацію не введено.

Предметом спору у цій справі є питання наявності підстав для розірвання договору про участь у ФФБ та підстав і порядку повернення внесених за цим договором коштів.

Частиною першою статті 15 ЦК України, частиною першою статті 16 ЦК України, визначено ,що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу

У частині другій статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (частина перша, друга статті 530 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини першої, другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість зміни чи розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Водночас загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначені Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (далі - Закон).

Статтею 18 Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що управитель здійснює контроль за дотриманням забудовником умов та зобов`язань за договором з метою своєчасного запобігання виникненню ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до:

-змін технічних характеристик об`єктів будівництва та/або об`єктів інвестування;

-погіршення споживчих властивостей об`єктів будівництва та/або об`єктів інвестування;

-зростання вартості будівництва більше ніж на двадцять відсотків;

-збільшення строків будівництва більш як на 90 днів порівняно із строками, зазначеними в договорі між управителем та забудовником станом на день його підписання.

У разі порушення забудовником строків спорудження об`єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов`язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов`язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Суд першої інстанції встановив , що укладений між сторонами договір на час вирішення спору належним чином не виконується, забудовником порушено строки спорудження об`єкта будівництва, хоча планове закінчення будівництва вказаного будинку та його здача в експлуатацію відповідачем заявлена на грудень 2019 року і наступний термін здачі будинку в експлуатацію відповідачем не визначено, відповідачем не надано доказів вжиття ним з грудня 2020 року заходів, передбачених частинами другою, третьою статті 18 Закону внаслідок порушення забудовником строків будівництва.

При цьому суд врахував, що згідно із статтею 11 Закону для ФФБ виду А саме забудовник приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об`єкта будівництва та зобов`язаний своєчасно ввести його в експлуатацію відповідно до проектної документації і виконати усі необхідні роботи для дотримання технічних характеристик об`єктів інвестування та об`єкта будівництва, незалежно від обсягу фінансування.

Доводи відповідача про те, що він здійснює контроль цільового використання коштів забудовником не спростовують невжиття ним інших дій, передбачених частиною другою, третьою статті 18 Закону внаслідок неналежного виконання забудовником зобов`язань зі спорудження об`єкта будівництва.

Наведені обставини свідчать про істотне порушення умов укладеного між сторонами договору про участь у ФФБ, оскільки позивач, сплативши кошти відповідачу, позбавлений протягом тривалого часу можливості отримати житло, на яке розраховував, про що свідчить істотне збільшення строків будівництва, невизначення нового терміну здачі будинку в експлуатацію із видачею позивачу відповідного свідоцтва, невчинення відповідачем достатніх дій щодо здійснення контролю за дотриманням забудовником умов та зобов`язань за договором. Наведені підстави на переконання суду надають право позивачу вимагати розірвання укладеного між сторонами у справі договору про участь у ФФБ від 18 травня 2018 року № 85798 на підставі статті 651 ЦК України та статті 18 Закону.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону управитель зобов`язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ. Довіритель не сплачує управителю винагороду за виплату йому коштів у разі, якщо довіритель відмовляється від участі у ФФБ з підстав, визначених цією частиною.

Так, частиною четвертою статті 20 цього Закону визначено, що сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об`єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.

Доводи позивача про те, що статтею 18 Закону визначено лише суму, яка підлягає виплаті довірителю у випадку дострокового розірвання договору, а не порядок її виплати, що слідує з буквального тлумачення формулювання норми цієї статті є обґрунтованими, а відтак суд правильно відхилив заперечення відповідача про те, що внесені позивачем кошти повертаються протягом 5 днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об`єкта інвестування або після введення будинку в експлуатацію, а тому на цей час відсутні підстави для сплати коштів позивачу.

Суд першої інстанції встановив, і ця обставина сторонами не заперечується, позивач ОСОБА_1 відповідно до умов договору про участь у ФФБ сплатив управителю грошові кошти у розмірі 688 452,65 грн., які внаслідок розірвання договору про участь у ФФБ та відповідно до положень статей 18, 20 Закону підлягають поверненню позивачу, а вимоги позову підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України . суд першої інстанції правильно вирішив питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення судового збору

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доводи, які наведені представником відповідача в апеляційній скарзі, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування,зводяться лише до незгоди з рішенням суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Відповідно до положень ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 3ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За ч 1-4ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу заявив клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 16 000 грн. До відзиву надав договір про надання правової допомоги № 1 від 25 липня 2024 року, додаткову угоду № 1, згідно якої визначено порядок оплати правничої допомоги ( гонорару ) адвокату за надання правничої допомоги Клієнту (позивачу у справі) шляхом представництва та захисту його інтересів в Київському апеляційному суді і вартість такої послуги визначена у 16000 грн, рахунок-фактуру № 1 від 05 листопада 2024 року про сплату 16 000 грн , платіжну інструкцію № 6610000495 від05 листопада 22024 року про сплату ОСОБА_1 вказаної суми.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим про що, зокрема, зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 912/1025/20).

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, досліджених доказів, вимог процесуального та матеріального закону, з огляду на умови договору про надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, наданих відповідачу адвокатом, оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката встановленим чинним законодавством критеріям, апеляційний суд вважає,що в даній справі витрати на правову допомогу у заявленій сумі 16 000 грн є реальними, відповідають складності справи та обсягу наданих послуг і виконаних робіт та підтверджені матеріалами справи, а відтак, заява представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Гарант Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2024 року.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова