ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
27 листопада 2024 року справа №200/1773/22
м. Дніпро
Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А., розглянув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 200/1773/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні,-
ВСТАНОВИВ:
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 200/1773/22.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З додатків апеляційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення суду прийнято судом першої інстанції 19 квітня 2024 року.
З апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції відповідач звернувся через систему «Електронний суд» 19 листопада 2024 року.
Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи причину пропуску тим, що з повним текстом рішення відповідач не був ознайомлений, зазначив, що 13.11.2024 на адресу відповідача від Головного управління Державної казначейської служби у Донецькій області надійшло повідомлення про надходження заяви від позивача від 29.10.2024 року та виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2024 по справі №200/1773/22 про стягнення з боржника Головного управління МВС в Донецькій області судового збору у сумі 908,00 грн на користь позивача.
Під час моніторингу судових справ підсистеми «Електронний суд» Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області було виявлено, що справа №200/1773/22 відсутня у особистому кабінеті. Також під час перевірки обліків вхідної кореспонденції відділу документального забезпечення відповідачем встановлено, що жодного процесуального документу на офіційну електронну пошту відповідача та будь-яким іншим способом не надходила.
Відповідно до даних єдиного державного реєстру судових рішень рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 по справі 200/1773/22 набуло законної сили 14.05.2024
Проте, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.
Апелянтом оскаржується додаткове рішення суду першої інстанції від 19 квітня 2024 року.
Судом встановлено, та відповідно до відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду», копію оскаржуваного судового рішення, що прийнята в адміністративній справі № 200/1773/22, надіслана Головному Управлінню Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на електронну адресу «gupolice@dn.npu.gov.ua», відповідно до картки обліку вихідних документів за вих.№200/1773/22 від 22.04.2024 року.
В єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст оскаржуваного рішення суду надіслано для оприлюднення: 22.04.2024 року, зареєстровано: 24.04.2024 року, забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024 року.
Апеляційну скаргу направлено на адресу апеляційного суду 19.11.2024 року через систему «Електронний суд», тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційної скаргою тощо.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, враховуючи тривалість часу, який минув після ухвалення оскаржуваного судового рішення та набрання ним законної сили, поновлення пропущеного в цьому випадку строку апеляційного оскарження судового рішення беззаперечно є порушенням принципу правової визначеності, тому, відповідно до правил процесуального закону апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення такого строку, в якій навести пояснення з наведених вище обставин та зазначити поважні причини пропуску строку з наданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ст.ст.169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав його пропуску, якщо такі є та наданням доказів на їх підтвердження.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч.2, 5 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 200/1773/22 залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.
Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач:А.А. Блохін
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123342485 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні