Постанова

від 27.11.2024 по справі 520/23896/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 р. Справа № 520/23896/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 02.10.24 по справі № 520/23896/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСК-ПЕРЕРОБКА» (далі по тексту ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі по тексту ГУ ДПС в Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25 жовтня 2022 року за № 1925/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку;

- зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «КСК - Переробка» своїх податкових обов`язків в період з 24 лютого 2022 року - по липень 2023 року;

- судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі № 520/23896/24 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

16.09.2024 відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду, в якій, посилаючись на положення статті 122 КАС України, стверджував про пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом, що зумовлює необхідність залишення позовної заяви ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» без розгляду.

Пояснив, що в силу правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу після закінчення процедури адміністративного оскарження становить один місяць. А відтак, враховуючи дату отримання ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» рішення за результатами розгляду скарги від 18.08.2023, яке було направлено через Електронний кабінет платника податків 21.02.2024, наявні підстави вважати, що позовні вимоги ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» про оскарження рішення відповідача від 25.10.2022 №1925/20-40-18-04-25 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, яке було направлено на адресу позивача 28.10.2022 через Електронний кабінет платника податків, є такими, що підлягають залишенню без розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі № 520/23896/24 клопотання представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення адміністративного позову без розгляду задоволено.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" (вул. Силікатна, буд. 1, с-ще Куп`янськ-Вузловий, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63709, ЄДРПОУ 42145323) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 02 жовтня 2024 року у справі № 520/23896/24 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про передчасність висновків суду першої інстанції щодо необхідності залишення позовної заяви без розгляду, оскільки судом не було забезпечено позивачу можливість подати заяву про поновлення такого строку через процедуру постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, що є грубим порушенням норм процесуального законодавства.

Наполягав на неврахуванні судом першої інстанції позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.05.2023 у справі № 320/6121/21, в якій останній виснувався, що позовну заяву може бути залишено без розгляду у разі, якщо позивач не заявить клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними. При цьому, зміст вказаних процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у разі якщо позивач при поданні позовної заяви не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, визнані судом неповажними, то суд має залишити позов без руху та надати позивачу строк на звернення до суду з заявою про поновлення строку.

Разом з цим, суд першої інстанції, погодившись з думкою представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного після відкриття провадження у цій справі не надав ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» процесуальної можливості скористатися правом на подання заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, що є порушенням вимог процесуального закону, передбачених статтями 121, 123 КАС України, та унеможливлює залишення позовної заяви підприємства без розгляду.

Наведений в оскаржуваній ухвалі розрахунок обчислення строку вважав хибним, оскільки ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА», не отримавши у встановлений профільним законодавством (п. 56.8 ст. 56 ПК України) строк рішення за результатами розгляду скарги, було переконано, що ДПС України повністю задоволено скаргу.

Оскільки лише 21.02.2024 позивач отримав в електронній формі рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 18.08.2023, яким залишено без змін рішення ГУ ДПС в Харківській області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, зазначив, що саме з вказаної дати (21.02.2024) розпочався перебіг процесуального строку, з яким пов`язується виникнення права на звернення до суду з адміністративним позовом, який внаслідок допущення з боку контролюючого органу порушень, може бути реалізовано в межах норм частини 2 статті 122 КАС України.

Наданий відповідачем скріншот реєстраційної моніторингової картки документа вважав не належним доказом на підтвердження відправлення спірного рішення на адресу платника податку.

Цитуючи положення статті 42 ПК України, переконував, що у випадку надсилання засобами електронного зв`язку лише квитанція про доставку у текстовому форматі може слугувати належним доказом на підтвердження вручення такого документу платнику податку. Водночас, в межах даної справи, такого документу контролюючим органом надано не було, а відтак, наявні підстави для поновлення строків звернення до суду із позовом.

Відповідач, у наданому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Наголошував, що у випадку використання процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду із позовом після її закінчення, становить один місяць, що також узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19.

З огляду на вищевикладене, оскільки позивачем пропущено строки звернення за захистом порушеного права, відповідач вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2024 ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» отримано рішення від 18.08.2023 № 23617/6/99-00-06-03-01-06 Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги на рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25 жовтня 2022 року за № 1925/20-40-18-04-25, а тому саме 21.02.2024 є датою, з якої має обраховуватися передбачений частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» позовна заява подана до Харківського окружного адміністративного суду та зареєстрована судом 28.08.2024 (згідно з відтиском штампу канцелярії суду на позовній заяві), тобто з порушенням встановленого частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом враховано висновок Верховного Суду у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, в якій Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював висновок, що строк звернення до суду з адміністративним позовом після закінчення процедури адміністративного оскарження становить один місяць.

Задовольняючи клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позовна заява позивачем подана та зареєстрована лише 28.08.2024, тобто з порушенням встановленого частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячного строку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено право особи на звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та викладено перелік можливих способів їх захисту.

Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою ст.123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув.

На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Предметом оскарження у даній справі є рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25 жовтня 2022 року за № 1925/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА".

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальними щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, мають перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулюють визначену її предметом групу правовідносин - оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вказана норма встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про оскарження податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається положеннями Податкового кодексу України і становить місячний строк з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

З огляду на викладене, враховуючи той, факт, що спірне рішення було предметом досудового порядку вирішення спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом, однак не вірно визначився із темпоральними межами процесуального строку, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, а саме один місяць.

Так, відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Положеннями пункту 56.3 статті 56 ПК України визначено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

За приписами пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.17.3-1 днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України.

Колегією суддів встановлено, що 25.10.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято рішення № 1925/20-40-18-04-25 відносно ТОВ «КСК-Переробка» щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «КСК-Переробка» звернулось в порядку адміністративного оскарження до ДПС України зі скаргою від 15.11.2022.

09.01.2023 ТОВ «КСК-Переробка» звернулось із листом до ДПС України, в якому просило надати інформацію з приводу розгляду скарги по суті, у відповідь на який 12.01.2023 було отримано лист № 1115/6/99-00-06-02-02-06, в якому зазначено про те, що скарга перебуває на розгляді.

03.01.2024 ТОВ «КСК-Переробка» в електронній формі засобами електронного зв`язку (через електронний кабінет платника податків) було отримано податкове повідомлення-рішення від 07.12.2023 № 0391930411 (форми «Н») про застосування до підприємства штрафу в розмірі 508867,49 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Після отримання вказаного ППР, ТОВ «КСК-Переробка» звернулось до ДПС України з листом від 12.02.2024 № 2, в якому просило повідомити про результати розгляду скарги, а також надіслати в електронній формі через Електронний кабінет платника податку копію прийнятого рішення.

21.02.2024 ТОВ «КСК-Переробка» отримало в електронній формі через Електронний кабінет платника податку копію рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 18.08.2023 № 23617/6/99-00-06-01-06, яким залишено без змін рішення ГУ ДПС в Харківській області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що процедуру адміністративного оскарження в даному випадку можна вважати закінченою 21.02.2024, а відтак, з огляду на положення пункт 56.19 ст. 56 ПК України місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25 жовтня 2022 року за № 1925/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку сплив 22.03.2024.

Разом з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 28.08.2024, що підтверджується штампом канцелярії суду на першому аркуші позовної заяви, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Водночас, колегія суддів наголошує, що в силу частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до положень частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тобто позовну заяву може бути залишено без розгляду у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними. При цьому зміст вказаних процесуальних норм вказує, що у разі якщо позивач при поданні позовної заяви не заявив про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, то суд має залишити позов без руху та надати позивачу строк на звернення до суду з заявою про поновлення строку.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 320/6121/21, від 23.07.2024 у справі № 520/29245/23, які є обов`язковими для врахування.

Колегією суддів з позовної заяви ТОВ «КСК-ПЕРЕРОБКА» встановлено, що позивачем не заявлялось про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач вважав, що ним не пропущений строк для подання позовної заяви, а тому заяву про поновлення пропущеного строку не подавав.

При цьому суд першої інстанції, після відкриття провадження у цій справі, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, не надав позивачу можливості скористатися правом на подання заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, що в свою чергу призвело до обмеження права позивача довести суду наявність або відсутність поважних, непереборних та незалежних від нього причин, які зумовили пропуск строку звернення до суду з позовом та поновити такий строк.

Колегія суддів роз`яснює, що суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати право позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, а не відразу застосовувати приписи частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та залишати позов без розгляду.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального прав, а саме положень частин першої та третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на не надання можливості скаржнику звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відтак, суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, залишив адміністративний позов без розгляду, не з`ясувавши причини пропуску, чим обмежив право позивача на оскарження спірного у цій справі рішення, що зумовлює задоволення вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з частиною першою-третьою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/23896/24 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 по справі № 520/23896/24 - скасувати.

Справу № 520/23896/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСК-ПЕРЕРОБКА» до Головного управління ДПС у Харківській області про протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова