Ухвала

від 27.11.2024 по справі 440/5965/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 листопада 2024 р.Справа № 440/5965/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 440/5965/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору, надано строк для усунення недоліків поданоїапеляційної скаргипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом його сплати.

26.11.2024 Військова частина НОМЕР_1 надала клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю коштів для його сплати, в зв`язку з дією воєнного стану в країні та виділенням фінансових ресурсів для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України, в підтвердження чого надала лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 про відсутність коштів та вчинення дій з метою отримання фінансових ресурсів, довідку Військової частини НОМЕР_1 , щодо відсутності коштів за КЕВК 2800 для сплати судового збору від 25.11.2024.

Дослідивши клопотання про звільнення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Апелянтом належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору не надано, так само як і не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Надані апелянтом лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 про відсутність коштів, вчинення дій з метою отримання фінансових ресурсів та довідка Військової частини НОМЕР_1 , щодо відсутності коштів за КЕКВ 2800 для сплати судового збору від 25.11.2024 стосується інформації лише на час видання, не містить інформації про відсутність коштів з дати прийняття судового рішення та не свідчать про відсутність коштів на інших рахунках.

Крім того, фактично неможливість сплати судового збору відповідач пов`язує не з незадовільним майновим станом у розумінні ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", а з особливостями фінансування апелянта як бюджетної установи.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Колегія суддів вказує, що відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України "Про воєнний стан" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Запровадження воєнного стану не може бути беззаперечною підставою для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, а вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору та зловживання процесуальними правами.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору по справі необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору по справі № 440/5965/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Бегунц А.О. Мельнікова Л.В.