Постанова

від 26.11.2024 по справі 320/37950/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/37950/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Євро-Київ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Євро-Київ" (далі - позивач, ПП «Євро-Київ») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 04.04.2023 №0004099-1302-2615 на суму 26933,62 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0004099-1302-2615 про опис майна ПП «Євро-Київ» (код ЄДРПОУ 34351650).

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що нарахування штрафу та пені пов`язано із погашенням позивачем заборгованості по сплаті орендної плати 08.06.2021 у розмірі 23 801,12 грн, що виникла у 2011-2012 роках. З нарахованими штрафними санкціями (штраф та пеня) за прострочення сплати орендної плати з юридичних осіб за період 2011-2021 роки, позивач не погоджується, оскільки вони були нараховані на суму податкового боргу, що погашена після спливу 1095 денного строку з дня його виникнення, а отже сам борг набув статусу безнадійного. В той же час, згідно чинного податкового законодавства, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року даний адміністративний позов - задоволено.

При цьому, суд виходив з того, що обов`язок сплати пені пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин сплата орендної плати здійснена поза межами 1095 днів (після спливу майже 10 років), а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг є неправомірним. Відповідно, відповідач не мав права нараховувати пеню та штрафні санкції у 2021 році, після погашення позивачем безнадійного податкового боргу з орендної-плати за землю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, суд неповно з`ясував обставини справи та допустив порушення норм матеріального права та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Кодексом не визначено строки давності нарахування пені. Строки давності визначені лише для застосування штрафних (фінансових) санкцій та для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань (1095 днів). Зазначає, що нарахування пені відбулося після добровільної сплати позивачем своєї податкової заборгованості. Актуальна заборгованість виникла 08.06.2021, відповідно підстави списувати заборгованість відсутні, оскільки строк на звернення з позовною заявою про стягнення заборгованості не сплив, борг не може вважатися безнадійним.

28 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, в якому він наполягає на законності рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Євро-Київ» зареєстровано як юридична особа код ЄДРПОУ 34351650. На дату звернення до суду з цією позовною заявою зареєстрованим місцезнаходженням позивача є наступна адреса: 03164, місто Київ, вул. Академіка Булаховського, будинок 36, кв.154 .

Відповідно до платіжного доручення №4 від 08.06.2021 ПП «Євро-Київ» сплачено орендну плату з юридичних осіб у розмірі 23 804,12 грн.

04 квітня 2023 року ПП «Євро-Київ» отримало податкову вимогу № 0004099-1302-2615 від 04.04.2023 про сплату податкового боргу у розмірі 26 933,62 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві 04.04.2023 було прийнято рішення №0004099-1302-2615 про опис майна ПП «Євро-Київ» у податкову заставу.

11 квітня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо суми заборгованості зазначеній у податковій вимозі № 0004099-1302-2615 від 04.04.2023.

Листом ГУ ДПС у м. Києві №32734/6/26-15-13-02-12 від 20.04.2023 повідомлено позивача про те, що штраф та пеня за прострочення оплати орендної плати з юридичних осіб, нарахована за період:

з 29.08.2011 по 07.06.2021 - у розмірі 1 358,52 грн;

з 03.01.2012 по 07.06.2021 - у розмірі 149,05 грн;

з 14.11.2012 по 07.06.2021 - у розмірі 21 367,18 грн;

з 08.12.2014 по 07.06.2021 - у розмірі 1 938,88 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку га строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункт 14.1 стаття 14 ПК України).

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Виконанням податкового обов`язку згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В свою чергу, пунктом 101.1 статті 101 ПК України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в п. 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті (1095 днів), податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

Отже, як вірно вказано судом, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що Кодексом не визначено строки давності нарахування пені. Строки давності визначені лише для застосування штрафних (фінансових) санкцій та для самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань (1095 днів).

Проте, зазначене апелянтом твердження - не відповідає дійсності та приписам закону.

Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у ст. 1 Податкового кодексу України, як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Так, згідно з пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

При цьому, згідно з п.п. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов`язок сплати пені пов`язаний з обов`язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин сплата орендної плати здійснена поза межами 1095 днів (після спливу майже 10 років), а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг є неправомірним. Відповідно, відповідач не мав права нараховувати пеню та штрафні санкції у 2021 році, після погашення позивачем безнадійного податкового боргу з орендної-плати за землю.

Винесення відповідачем податкової вимоги від 04.04.2023 №0004099-1302-2615, якою вимагається від позивача сплатити податковий борг у сумі 26 778,81 грн, що є безнадійним, а також прийняття рішення від 04.04.2023 №0004099-1302-2615 про опис майна позивача у податкову заставу у зв`язку з несплатою податкового боргу, який є безнадійним, є вжиттям відповідачем заходів стягнення з позивача податкового боргу, що є недопустимим, з огляду на набуття таким податковим боргом статусу безнадійного до вжиття відповідачем відповідних заходів стягнення.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що Верховним Судом неодноразово у своїх постановах, зокрема, від 06.02.2018 у справі №К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 у справі №910/11620/18, від 31.10.2019 у справі №925/1242/15, від 05.12.2019 у справі №910/1678/19 висловлювалась правова позиція, згідно якої Податковим кодексом України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Бездіяльність контролюючого органу щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, оскільки, контролюючим органом, по закінченню строку давності не можуть вживатись заходи по стягненню податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), і за наслідком закінчення строку давності податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. При цьому бездіяльність посадових осіб органів державної податкової служби щодо неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу не впливає на факт набуття податковим боргом статусу безнадійного.

Таким чином, доводи позивача щодо протиправності податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 04.04.2023 №0004099-1302-2615 та рішення ГУ ДПС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 04.04.2023 №0004099-1302-2615 є обґрунтованими.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції про задоволення даного позову є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев