Постанова

від 26.11.2024 по справі 686/21305/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/21305/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козак О.В.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

26 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що постановою інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Йорданова О.О. її притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., за те, що 9 травня 2024 року о 9 годині 51хв. за адресою: по вулиці Хмельницький Героїв Майдану(Театральна)9/1, в зоні дії знаку 3.34 «3упинку заборонено», керуючи транспортним засобом Hyundai GETZ номерний знак НОМЕР_1 здійснила парковку. Вважає постанову незаконною, оскільки по вул. Хмельницький Героїв Майдану (Театральна)9/1 крім дії знаку 3.34 «3упинку заборонено», є знак водій з інвалідністю, може стояти у зоні дії знаків: 3.34 «Зупинку заборонено» та 7.18 «Крім осіб з інвалідністю». Фото знаку розташованого по АДРЕСА_1 , додається.

Вона має інвалідність другої групи, тому паркування нею автомобіля в даному місці є законним.

Позивач вважає себе невинною, постанову серія РАП№2411437659 від 09 травня 2024 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи.

Просила скасувати постанову інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Йорданова О.О. РАП№2411437659 від 09 травня 2024року якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., та заяву про примусове виконання рішення - виконавчого документа з примусового стягнення адміністративного штрафу.

Також просила призупинити дію Постанови про арешт її коштів як боржника за виконавчим провадженням №75656748 від 30.07.2024 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом не враховано її пояснення надане безпосередньо інспектору з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради ОСОБА_2 , який вже на той момент виписав квитанцію про штраф, що у водія, як на порушника правила паркування, тоді як при собі вона мала пенсійне посвідчення про інвалідність і могла його надати.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від 18 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26 листопада о 14 год. 10 хв.

20 листопада 2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 у якій позивач просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином. Заяв, клопотань не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою головного спеціаліста - інспектора з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Йорданова О.О. серія РАП№2411437659 (до повідомлення серія ХМ №00062277) від 09.05.2024р., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00грн.

Згідно вказаної постанови 09.05.2024р. о 9 год. 51 хв. ОСОБА_1 в м.Хмельницький по вул. Героїв Майдану, 9/1 на транспортному засобі Hyundai GETZ номерний знак НОМЕР_1 в зоні дії знаку 3.34 «3упинку заборонено», порушила вимоги п.3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Вважаючи протиправною постанову відповідача, позивач оскаржила її до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що для можливості відступу від вимог дорожнього знаку 3.34 за наявності під ним таблички 7.18, транспортний засіб позивача має бути позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради про скасування постанови, та заяви про примусове виконання рішення, слід відмовити в повному обсязі.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993 року №3353 "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до пункту 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР України, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено".

За змістом підпункту 3.34 пункту 3 Розділу 3 Заборонені знаки ПДР України - забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з пунктом 2.8. розділу 2 ПДР України передбачено, що водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком Водій з інвалідністю, або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

За змістом пункту 7.18 ПДР України табличка "Крім осіб з інвалідністю" застосовується для зазначення того, що дія знаків 3.1, 3.34-3.38 не поширюється на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак Водій з інвалідністю відповідно до вимог цих Правил.

Враховуючи вищезазначене слідує, що дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» із табличкою 7.18 «Крім осіб з інвалідністю» не поширюється на водіїв з інвалідністю та на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю на яких установлено розпізнавальний знак Водій з інвалідністю відповідно до вимог цих Правил.

Так, у відповідності до матеріалів справи відповідачем на підтвердження правомірності постанови серія РАП №2411437659 (до повідомлення серія ХМ №00062277) від 09.05.2024р. надано суду дислокацію ТЗРДР по вул.Героїв Майдану в м.Хмельницькому, та фотоматеріали фотофіксації обставин порушення позивачем правил зупинки транспортного засобу, на яких зазначено дату і час фіксації, розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та географічні координати.

Також вказаними фотозображеннями підтверджено той факт, що автомобіль Hyundai GETZ номерний знак НОМЕР_1 , який було припарковано в зоні дії знаку 3.34 « 3упинку заборонено», не був позначений знаком «Водій з інвалідністю».

Відповідно до примітки до ст.14-2 КУпАП Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.8. Правил дорожнього руху передбачено, що водій з інвалідністю, що керує мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком Водій з інвалідністю, або водій, що перевозить пасажира з інвалідністю, може відступати від вимог дорожніх знаків 3.1, 3.2 і 3.35 - 3.38, а також знака 3.34 за наявності під ним таблички 7.18.

Таким чином, для можливості відступу від вимог дорожнього знаку 3.34 за наявності під ним таблички 7.18, транспортний засіб позивача має бути позначеним розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю».

Згідно зі статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, враховуючи зазначене вище в сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інспектор з паркування управління транспорту та зв`язку Хмельницької міської ради Йорданов О.О. правомірно склав постанову серія РАП №2411437659 (до повідомлення серія ХМ №00062277) від 09.05.2024р, яка є законною, а в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 листопада 2024 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.