Постанова

від 26.11.2024 по справі 725/7290/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 725/7290/24

Головуючий у 1-й інстанції: Нестеренко Є.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

26 листопада 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0526/40800/24 від 24.07.2024 року, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 471МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 % суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил, а саме: 556 419 грн. 60 коп., а провадження у справі закрити.

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.05.2024 головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернівецької митниці Яловко О.С. у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0526/40800/24, зі змісту якого вбачається, що Чернівецькою митницею 28.11.2023 (вх. №15758/4-19) листом Держмитслужби від /620/20-01-01/7.2/1286 отримано відомості щодо можливих фактів вивезення за межі митної території України валютних коштів з порушеннями митних правил,, а саме ввезення до Республіки Румунія валютних коштів в сумі що перевищує 100 000 євро. З метою перевірки наданої інформації та отримання документів, що підтверджують факт ввезення на митну територію Румунії валютних коштів Чернівецькою митницею, через Департамент міжнародної взаємодії Держмитслужби направлено відповідний запит до митних органів Республіки Румунія (вих.7.2/7.2-20-03/26/9917 від 15.12.2023). На запит митниці листом Держмитслужби від 02.02.2024 №26/26-04/7.2/301 (вх.митниці №1533/4 від 02.02.2024) отримано відповідь митних органів Румунії про надання копій митних декларацій та інших документів, які підтверджують факт ввезення валюти громадянами в Республіку Румунія. Згідно з отриманою інформацією встановлено, що 28.06.2022 під час в`їзду на митну територію Румунії транспортним засобом р/н НОМЕР_1 (п/п "Сірет-Порубне") гр.України ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , дата видачі 25.03.2021, задекларував 100 000 (сто тисяч) євро. Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації (declaratie de numerar articolul 3 din regulamentul (UE) 2018/1672) №495/2022 від 28.06.2022. За результатами перевірки інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , виїхав за межі території України в якості пасажира транспортним засобом LEXUS LX 570, р/н НОМЕР_1 пропуску «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці. Згідно інформації модуля «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», 28.06.2022 гр. України ОСОБА_2 при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» валютні цінності не декларував.

В протоколі зазначено, що громадянин України ОСОБА_1 не задекларував валютні цінності, що реміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 90 000 євро за курсом НБУ (1 євро - 30,9122 грн.) станом на 28.06.2022 становило 2 782 098 грн. Згідно протоколу зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 471 Митного кодексу України.

Постановою в справі про порушення митних правил №0526/40800/24 від 24.07.2024 гр. України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил, а саме: 556 419 грн. 60 коп.

Вважаючи вищезазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що гр.України ОСОБА_1 вчинив недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Доводи позивача, не спростовують факту вчинення правопорушення гр.України ОСОБА_1 , не впливають на законність та обґрунтованість винесеного заступником начальника Чернівецької митниці рішення, яке викладено у постанові від 24.07.2024 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначені Митним кодексом України.

Статтею 186 МК України передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями. Під змішаним (комбінованим) перевезенням розуміється міжнародне перевезення вантажів щонайменш двома різними видами транспорту відповідно до договору змішаного (комбінованого) перевезення з місця в одній країні, де вантажі переходять у відання оператора такого перевезення, до визначеного місця доставки в іншій країні.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:

1) вантажних відправленнях;

2) супроводжуваному багажі;

3) несупроводжуваному багажі;

4) ручній поклажі;

5) міжнародних поштових відправленнях;

6) міжнародних експрес-відправленнях.

Відповідно до ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 366 МК України передбачено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст.459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до частини першої ст.471 Митного кодексу України, притягненню до відповідальності підлягають громадяни за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною 1 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 статті 257 МК України визначає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 3 статті 8 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIІI «Про валюту і валютні операції» визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Відповідно до пункту 5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Згідно пункту 6 вказаного Положення, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, фізичні особи, незалежно від статусу резидент/нерезидент, як при в`їзді, так і при виїзді з України, зобов`язані задекларувати валюту та банківські метали, які сумарно перевищують еквівалент 10 000 євро.

Згідно статті 251 КУпАП (як і передбачено статтею 495 МК України), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення (порушення митних правил) та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами, а також об`єктивного та повного встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 73 КАС України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 КАС України).

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.471 МК України у виді штрафу в розмірі 20 % суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил, а саме: 556 419 грн. 60 коп., про що 24.07.2024 року посадовою особою Чернівецької митниці прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0526/40800/24. Згідно цієї постанови фактичні дії ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил полягають в тому, що він не задекларував валютні цінності, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 90 000 євро за курсом НБУ (1 євро - 30,9122 грн.) станом на 28.06.2022 становило 2 782 098 грн.

Відповідачем не надано суду жодних відеозаписів подій того дня на пункті пропуску, не надано суду і будь-яких свідчень осіб, які б підтверджували, що валютні цінності дійсно були переміщені через митний кордон України.

Із матеріалів справи слідує, що Чернівецька митниця листом від 15.12.2023 року № 7.2/7.2-20-03/26/9917 звернулась до Департаменту міжнародної взаємодії та Департаменту боротьби з контрабандою та ПМП Держмитслужби щодо направлення запиту в митні органи Республіки Румунія та Республіки Молдова.

В той же час, матеріали справи не містять запитів до митних органів Республіки Румунія щодо отримання копій митних декларацій щодо ввезення на митну територію Румунію валютних цінностей, в т.ч. гр. ОСОБА_1 .

Наявність у матеріалах справи проектів запиту у митні органи Республіка Румунія на українській та іноземній мові не є належними та допустимими доказами існування такого запиту, такий запит не підписано уповноваженою на те особою Держмитслужби, відсутні відомості про його направлення та докази отримання відповідними митними органами Республіка Румунія.

В той же час, як слідує із листа Держмитслужби від 02.02.2024 року №26/26-04/7.2/301 Чернівецькій митниці направлено відповіді митних органів Румунії з неофіційним перекладом та додатками для проведення перевірки та вжиття заходів відповідно до чинного законодавства.

Матеріали справи містять не завірену копію листа Генерального директорату управління ризиками Митної адміністрації Румунії Міністерства фінансів Румунії (дата 05.01.2024 року) із відміткою «НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД». Окрім того, аналогічний по змісту документ на англійській мові також містить відмітку «non-official translate», тобто також неофіційний переклад.

При цьому, матеріали справи не містять належним чином завірену копію або оригінал відповіді митних органів Румунії щодо надання інформації що підтверджують декларування готівки в т. ч. гр. ОСОБА_1

Наявна у матеріалах справи копія declaratie de numerar articolul 3 din regulamentul (UE) 1018/1672) №495/2022 від 28.03.2022 року належним чином не завірена. Окрім того, у матеріалах справи відсутній переклад цього документу, що унеможливлює з`ясування його змісту.

Стаття 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договром України.

В матеріалах справи наявні документи отримані від митних органів Румунії (а.с.49-51).

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідного перекладу вказаних документів на державну мову матеріали справи не містять.

Указаний висновок знайшов своє відображення у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №820/305/17.

За таких обставин описані документи є неналежними та недопустимими доказами у даній справі, їм неможливо надати належну правову оцінку.

Інших доказів, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення митним органом не надано, а лише протокол та долучені до нього документи не спростовують доводів позивача.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження переміщення позивачем 90000 євро через митний кордон України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.471 Митного кодексу України.

За правилами п. 3 п. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що постанова відповідача про порушення митних правил №0526/40800/242 від 24.07.2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю через недоведеність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.471 МК України.

Слід зазначити, що суд першої інстанції вказані обставини проігнорував та належної правової оцінки вказаним обставинам не надав (в тому числі і в описові і в мотивувальні частині оскаржуваного рішення).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваної судового рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат колегія суддів виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2024 року, колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1514 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 25 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Чернівецької митниці Державної митної служби України від 24 липня 2024 року у справі про порушення митних правил №0526/40800/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.471 МК України.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст.471 МК України закрити.

Стягнути з Чернівецької митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1514 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.