Рішення

від 20.11.2024 по справі 161/16609/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16609/24

Провадження № 2/161/4473/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янчук О.А.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказують, що вони разом з третіми особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками квартир у житловому будинку АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 - № 16, ОСОБА_6 - №19).

02.02.2024 року на вхідні двері двох під`їздів було прикріплено лист Відділу управління майном комунальної власності з вимогою звільнити нежитлові підвальні приміщення, оскільки вони належать Луцькій міській ради (саме з цього моменту розпочався перебіг строків позовної давності). У відповідь на їх письмове звернення 16.02.2024 року Луцька міська рада надала свідоцтво про право власності від 08.04.2003 року серії САА №457168 і витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.04.2003 року №435675. Вказане свідоцтво засвідчує право власності відповідача на нежитлове підвальне приміщення, загальною площею273,6 кв.м. (номери приміщень з 1 по 24), АДРЕСА_1 . Зважаючи на не, що вказана реєстрація права власності порушує право позивачів на вільне володіння та користування їх майном, вони змушенні звертатись до суду за захистом своїх прав. Вказані приміщення використовуються мешканцями будинку для власних потреб. В підвальних приміщеннях також розташовані каналізаційні труби та водопровідна труба з вузлами управління, димоходи та вентиляційні системи, які використовуються для забезпечення експлуатації всього будинку. Відтак, зазначені приміщення належать на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир цього житлового будинку. Право власності відповідача оформлено без будь-яких правових підстав, співвласники не вчиняли дій по передачі права власності на спірні приміщення Луцькій міській раді. Згідно Акту про списання багатоквартирного будинку, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу ЖКП №3, станом на дату його складання 29.08.2016 року в будинку є допоміжні приміщення, в т.ч. підвали площею 280 кв. м., але відсутні нежитлові приміщення будь-якої форми власності. ЖКП №3 зняло будинок з обслуговування та передало на управління співвласникам. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує від співвласників додаткових дій.

Враховуючи викладене, позивачі просять суд витребувати з чужого незаконного володіння Луцької міської ради нежитлові підвальні приміщення загальною площею 273,6 кв.м., номери приміщень з 1 по 24, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Банкова 1), технічна характеристика яких вказана в технічному паспорті на нежитлове підвальне приміщення будинку АДРЕСА_1 , виготовленому станом на 04.02.2003 рік, а саме: №1 «коридор», площею 2,8 кв.м., №2 «кладова», площею 2,5 кв.м., №3 «коридор», площею 2,5 кв.м., №4 «коридор», площею 6,2 кв.м., №5 «підвал», площею 14,7 кв.м., №6 «коридор», площею 4,6 кв.м., №7 «підвал», площею 4,9 кв.м., №8 «підвал», площею 17,9 кв.м., №9 «підвал», площею 16,7 кв.м., №10 «підвал», площею 2,2 кв.м., №11 «підвал», площею 20,8 кв.м., №12 «підвал», площею 20,8 кв.м., №13 «підвал», площею 2,5 кв.м., №14 «підвал», площею 17,7 кв.м.,

№15 «підвал», площею 17,1 кв.м., №16 «підвал», площею 6,2 кв.м., №17 «підвал», площею 18,3 кв.м., №18 «сходова клітка», площею 10,7 кв.м., №19 «коридор», площею 4,8 кв.м., №20 «коридор», площею 13,7 кв.м., №21 «підвал», площею 25,6 кв.м., №22 «підвал», площею 22,9 кв.м., №23 «підвал», площею 14,3 кв.м., №24 «підвал», площею 2,2 кв.м.

Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.

03 жовтня 2024 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому останній заперечує позов. Вказує, що 23.04.2003 року за Луцькою міською радою зареєстровано право комунальної власності на нежитлове підвальне приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 . Вхід до даного приміщення можливий лише шляхом проходу через під`їзд будинку по АДРЕСА_1 , який перебуває в управлінні ОСББ по вулиці Потапова, 1. Разом з тим, доступ до вищевказаного нежитлового приміщення відсутній, оскільки мешканцями багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 замкнені двері до двох під`їздів через, виключно через які здійснюється вхід до нежитлового приміщення комунальної власності. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.06.2024 у справі №903/326/24 задоволено позов Луцької міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та зобов`язано відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим підвальним приміщенням комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСББ по вулиці Потапова 1 (код ЄДРПОУ 26121115 вул. Банкова, 1, м. Луцьк, Волинська область, 43025) надати доступ Луцькій міській раді (код ЄДРПОУ 34745204, вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, Волинська область, 43025) до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 та утриматися від дій, які полягають у створенні перешкод Луцькій міській раді у доступі до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 . На даний момент рішення не виконано і Луцька міська рада так і не отримала доступу до спірного приміщення.

Наявність зареєстрованого ОСББ у будинку позивачів, свідчить про те, що права співвласників будинку по АДРЕСА_1 захищає саме ОСББ, а позивачів ніхто не уповноважував на звернення до суду в інтересах усіх мешканців, а законом такої можливості взагалі не передбачено, адже відповідно до частини другої статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою співвласників. Відповідно, позов подано неналежними позивачами.

У житлових будинках можуть бути як допоміжні, так і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, перукарні, художні майстерні тощо). У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає. Як вірно зазначили позивачі у позовній заяві, розпорядженням міського голови від 14.08.2002 №476-рр надано з 01.08.2002 по 01.08.2003 підприємцю ОСОБА_7 в оренду підвальне приміщення загальною площею 280 кв.м. під фітнес центр за адресою: АДРЕСА_1 . Очевидно, що це нежиле приміщення перебувало в оренді для побутового обслуговування громадян, а тому є комунальним в силу вищевказаних норм законодавства.

Всі наведені обставини, свідчать про те, що спірне приміщення було побудоване як нежитлове та належить до комунальної власності, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні позивачі та їх представник вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у письмовому відзиві на позов.

Треті особи в судову засідання не з`явились, в письмових поясненнях від 24 вересня 2024 року зазначили, що протягом 21 року свого володіння Луцька міська рада не вчиняла жодної дії, яка б вказувала на те, що вона вважає себе власником спірних приміщень, підтримали позов та просили розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

23.04.2003 року за Луцькою міською радою зареєстровано право комунальної власності на нежитлове підвальнеприміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 (а.с.23, 24, 79).

Вулицю Потапова у місті Луцьку перейменовано на вулицю Банкова відповідно до рішення Луцької міської ради від 27.07.2022 №33/27 "Про перейменування АДРЕСА_1 ", яке є чинним та загальнодоступне за посиланням: https://www.lutskrada.gov.ua/documents/16588260132816782-propereymenuvannya-vulitsi-potapova-na-vulitsyu-bankovu-u-misti-lutsku.

Доступ до вищевказаного до нежитлового приміщення здійснюється через два під`їзди будинку (а.с.25).

Будинок по АДРЕСА_1 , перебуває в управлінні ОСББ по АДРЕСА_1 (а.с.80-82).

З технічного паспорту матеріалів інвентаризаційної справи (розділ ІІІ Загальні відомості п.10), вбачається, що у будинку по АДРЕСА_1 є нежилі приміщення загальною площею 365 кв.м.

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Разом із тим у багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не належить і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності на ці приміщення у цих осіб не виникає.

Отже, нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18).

Частиною 2 ст. 382 ЦК України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

На час приватизації позивачами квартир було чинним Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затверджене наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року N 56, у пункті 17 якого прямо вказувалося, що нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальнувласність відповіднихміських,селищних,сільських Рад народних депутатів.

У частині 9 статті 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" ( у редакції, що діяла на момент прийняття рішення Луцької міської ради від 22.11.2002 №3/15 та розпоряджень, які таким рішенням затверджувалися) вказано, що нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.10.2019 року у справі №598/175/15-ц вказала, що «для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежитлових приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин і до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання».

У постановах Верховного Суду від 30.06.2022 року в справі №922/1406/21, від 12.04.2023 року у справі №638/5304/21 зазначено, що: «допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення,що зсамого початкубудувалися яктакі,використання якихмало іншепризначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень».

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням міського голови від 14.08.2002 року №476-рр надано з 01.08.2002 року по 01.08.2003 року підприємцю ОСОБА_7 в оренду підвальне приміщення загальною площею 280 кв.м. під фітнес центр за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56). З чого слідує, що це нежиле приміщення перебувало в оренді для побутового обслуговування громадян, а тому є та було комунальною власністю, станом до реєстрації права власністю Луцькою міською радою.

Отже, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Позивачем за таким позовом може бути виключно власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором.

Враховуючи, що виключно власник наділений правом, передбаченим статтею 388 ЦК України, саме на позивача покладається обов`язок доведення володіння цим титулом до вибуття майна.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.06.2024 року у справі №903/326/24 було задоволено позов Луцької міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 та зобов`язано відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим підвальним приміщенням комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 26121115 вул. Банкова, 1, м. Луцьк, Волинська область, 43025) надати доступ Луцькій міській раді (код ЄДРПОУ 34745204, вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, Волинська область, 43025) до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 та утриматися від дій, які полягають у створенні перешкод Луцькій міській раді у доступі до нежитлового підвального приміщення комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844324) по АДРЕСА_1 (а.с.83-88).

Вказане рішення набрало законної сили 11.09.2024 року (встановлено згідно даних ЄДРСР).

Зазначеним рішенням суду від 05.06.2024 року, встановлено, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності праваЛуцькій міській раді, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації.

Суд зазначає, що встановленні обставини відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України є преюдиційним фактом та не потребують повторного доведення, крім того, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст. 82 ЦПУ України).

Відтак, Луцька міська рада є законним володільцем розглядуваного майна.

Належних доказів на підтвердження оскарження підстав набуття відповідачем права власності на нежитлове підвальне приміщення суду не подано.

З огляду на наведене, законні підстави для витребування позивачами спірного майна у Луцької міської ради відсутні.

Крім того, суд зауважує, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_4 .

Згідно ст. 1 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ч. 8 ст. 4 Закону № 2866-III, об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

Доказів на підтвердження уповноваження позивачів на представництво інтересів співвласників будинку в суді не надано, крім того, враховуючи положення ч. 2 ст. 369 ЦК України, законодавство не передбачає такої можливості (розпорядження майном спільної сумісної власності здійснюється за згодою співвласників).

Відтак, у розглядуваній справі позивачі не можуть вважатись належними.

Враховуючи встановлені судом обставини та факти, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луцької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк