ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5977/23 пров. № А/857/10796/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року (прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Івано-Франківську суддею Біньковською Н. В.) в адміністративній справі № 300/5977/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач 2) в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії за віком № 092650005464 від 10.04.2023;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до стажу періоди роботи на території Крайньої Півночі з 21.02.1996 по 31.08.1997, з 01.09.1997 по 15.01.1998, з 28.02.2000 по 01.02.2003, з 09.04.2003 по 07.09.2008, з 08.09.2008 по 30.11.2008, з 21.03.2010 по 20.10.2010, з 12.04.2011 по 14.03.2012, з 19.03.2012 по 12.08.2013, з 25.05.2015 по 02.12.2016, з 22.02.2017 по 05.06.2017, з 14.06.2017 по 18.01.2021, з 13.05.2021 по 01.03.2022;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію за віком на підставі поданої заяви № 1757 від 03.04.2023 з 03.02.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 03.04.2023 він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, проте ГУ ПФУ в Чернігівській області рішенням від 10.04.2023 відмовило йому в призначенні пенсії у зв`язку з недостатньою кількістю стажу необхідного для призначення пенсії. Пенсійний орган протиправно не зараховує періоди роботи в районах Крайньої Півночі в розрахунку 1 рік 6 місяців з 1996 по 2022 роки посилаючись на вихід росії 01.01.2023 з Угоди про гарантії прав держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 10.04.2023 № 092650005464.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, з урахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, в частині задоволених вимог, його оскаржило ГУ ПФУ в Чернігівській області, яке вважає рішення суду першої інстанції прийнятим за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи в російській федерації у 1996 - 2022 роках, оскільки росія припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Зазначає, що страховий стаж за період роботи позивача з 01.01.2004 по 01.03.2022 має бути підтверджений на підставі відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку за вказаний період та (або) документів, що видаються роботодавцями або відповідними державними (муніципальними) органами в порядку, який встановлений законодавством російської федерації. Водночас, обов`язковою умовою для включення зазначеного періоду роботи, яка виконувалася на території російської федерації, до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації. Проте, позивач не підтвердив страховий стаж за спірний період відомостями індивідуального (персоніфікованого) обліку та не надав доказів сплати страхових внесків за цей період до пенсійного фонду російської федерації.
При цьому наголошує, що позивач у періоди роботи в росії працював вахтово-експедиційним методом, тому погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у такому випадку не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991, у зв`язку з чим в цій частині рішення суду не оскаржує.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними. Тому просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує на те, що припинення російської федерації участі в Угоді про гарантії прав держав-учасниць Співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу періодів стажу на території Крайньої Півночі, адже спірні правовідносини виникли до припинення участі і російської федерації і України в Угоді про гарантії прав держав-учасниць Співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення. Зазначає, що зі своєї сторони здійснив всі можливі дії для отримання підтверджуючих документів, щоб надати їх Відповідачам. В свою чергу в цьому контексті варто зауважити, що жодних документально обґрунтованих сумнівів щодо сплати страхових внесків, чи записів трудової книжки про період роботи позивача за межами України в російській федерації у спірний період відповідачі суду не надали.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 03.04.2023 ОСОБА_1 у віці 60 років звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 74 т. 1).
Рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 10.04.2023 № 092650005464 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статі 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування через відсутність необхідного страхового стажу (а. с. 72 т. 1). Зазначено, що страховий стаж позивача становить 20 років 1 місяць 2 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи у 1996 2022 роках в російській федерації, оскільки росія припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Не погоджуючись з правомірністю такої відмови, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції мотивував це тим, що підстави незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на території російської федерації, наведені у рішенні № 092650005464 від 10.04.2023 є протиправними, оскільки позивач працював на території російської федерації під час чинності Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому мав легітимні очікування щодо зарахування таких періодів до страхового стажу та належне пенсійне забезпечення.
Також зазначив, що ГУ ПФУ в Чернігівській області відмовило позивачу в призначенні пенсії обмежившись обґрунтуванням неможливості взагалі врахувати при обрахунку страхового стажу та розміру пенсії страховий стаж, здобутий на території російської федерації, без оцінки конкретних обставин щодо наявності такого стажу.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є вірними з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2статті 19 Конституції Українита частини 2статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Статтею 46 Конституції Українизакріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті6, частини другої статті19, частини першої статті68 Конституції Українивони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на час звернення позивача із заявою про зарахування спірного періоду роботи до стажу роботи в кратному розмірі визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до частини 4 статті 24 якого періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положеньстатті 1 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно дозаконусплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цьогоЗакону.
Згідно з частиною 1статті 24 Закону № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цимЗаконом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина 2статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною 4статті 24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 1 січня 2004 року.
До 1 січня 2004 року стаж визначався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.
Відповідно до положеньстатті 4 Закону № 1058-IVзаконодавство про пенсійне забезпечення базується, зокрема, на міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення). Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно з статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасників Угоди та членів їх сімей здійснюються відповідно до законодавства держави, на території якого вони проживають.
Всі видатки, пов`язані з здійсненням пенсійного забезпечення за вказаною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми договорами (стаття 3 вказаної Угоди).
Згідно з статтею 6 зазначеної Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсії на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якого з держав-учасниць, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Нарахування пенсій відбувається з заробітку (доходу) за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.
Таким чином, Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Основні напрями співробітництва Сторін у галузі трудової діяльності та соціального захисту осіб (далі працівники) і членів їхніх сімей, які постійно проживають на території однієї з держав Сторін і провадять свою трудову діяльність на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності (далі роботодавці або наймачі) на території іншої держави Сторін відповідно до законодавства Сторони працевлаштування врегульовано Угодою про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994.
Відповідно до статті 9 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Згідно з положеннями статті 4 зазначеної Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Відповідно до статті 7 зазначеної Угоди оподаткування трудових доходів працівників Сторони працевлаштування здійснюється в порядку та розмірах, встановлених законодавством Сторони працевлаштування. Сторони не допускають подвійного оподаткування зароблених працівниками коштів.
Таким чином, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність та відповідно до наданих державами-учасницями міжнародних угод документів на підтвердження наявності відповідного стажу.
Відповідно до абзацу 11 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогоПостановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 22-1) особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
У спірний період роботи позивача діяли нормиЗакону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII), у відповідній редакції, відповідно до положень статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У пункті 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З матеріалів справи видно, що до заяви про призначення пенсії від 03.04.2023 позивач додав трудову книжку серії НОМЕР_1 від 25.04.1983 та вкладиш до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.05.2015.
Так, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25.04.1983 позивач у спірний період (а. с. 81- 99):
- 21.02.1996 прийнятий на роботу електромонтером 4 розряду з обслуговування бурової до районної інженерно-технологічної служби №1, вахтовим методом в районі Крайньої Півночі до Івано-Франківського УБР філіал АОЗТ УСНГХ, на підставі наказу № 14 від 21.02.1996;
- 31.08.1997 звільнений з роботи у зв`язку із переведенням до Губкінської експедиції Управління з буріння АОЗТ УСНГХ, згідно наказу № 111-122 від 31.08.1997;
- 01.09.1997 прийнятий на роботу електромонтером з обслуговування бурових 4 розряду по переведенню з Івано-Франківського УБР філіал АОЗТ УСНГХ, згідно наказу №1-202 від 01.09.1997;
- 15.01.1998 звільнений з роботи у зв`язку із закінченням терміну дії договору, на підставі наказу № 55-29 від 19.12.1997;
- 28.02.2000 прийнятий на роботу електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду в ЗАО Спец УБР Туртас, згідно наказу № 10 х 05 від 28.02.2000;
- 01.04.2001 ЗАО Спец УБР Туртас реорганізовано в ООО Спец УБР Туртас, згідно наказу, згідно наказу № 25 від 02.04.2001;
- 01.02.2003 звільнений з роботи за власним бажанням, стаття 80 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу № 8-к від 27.01.2003;
- 09.04.2003 прийнятий на роботу електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду на ділянку буріння свердловин до ООО Аргиллит, вахтово-експедиційним методом, згідно наказу № 43-к від 01.04.2003;
- 02.04.2007 ООО Аргиллит реорганізовано шляхом приєднання ООО Интегра-Бурение, на підставі наказу від 02.04.2007 № 231;
- 01.08.2007 переведений до Филиалу ООО Интегра-Бурение, згідно наказу №01.08.2007 № 6 к;
- 07.09.2008 трудовий договір розірвано у зв`язку із закінченням терміну трудового договору згідно п. 2 ст. 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу №892 к від 04.09.2008;
- 08.09.2007 прийнятий на роботу в бурову бригаду електромонтером з обслуговування бурових п`ятого розряду до Филиалу ООО Интегра-Бурение, вахтовим методом роботи, на підставі наказу від 05.09.2008 № 918 к;
- 30.11.2008 звільнений з роботи за згодою сторін згідно п. 1 ст. 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу № 1288-к від 13.11.2008;
- 21.03.2010 прийнятий на роботу до ООО РуссИнтеграл Западно-Сибирская нефтяная буровая компания Пионер електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду, вахтовим методом роботи, згідно з наказом від 21.03.2010 № 259-к;
- 20.10.2010 трудовий договір припинено у зв`язку із закінченням терміну дії договору, частина 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 18.10.2010 № 622-к;
- 12.04.2011 прийнятий на роботу до ООО Буровая компания Топаз електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду, згідно з наказом від 12.04.2011 № 35-к;
- 17.01.2012 звільнений з роботи у зв`язку із закінченням терміну дії договору, частина 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 17.01.2012 № 06-к;
- 18.01.2012 прийнятий на роботу до ООО Буровая компания Топаз електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду, вахтовим методом роботи, згідно з наказом від 18.01.2012 № 16-к;
- 14.03.2012 звільнений за власним бажанням, частина 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 14.03.2012 № 60-к;
- 19.03.2012 прийнятий на роботу до ООО Буровая сервисная компания -1 електромонтером з обслуговування бурових 5 розряду, вахтовим методом роботи, згідно з наказом від 19.03.2012 № 207-к;
- 12.08.2013 звільнений за власним бажанням, частина 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 12.08.2013 № 44-к.
Згідно вкладиша трудової книжки Савчука В.Ю. серії НОМЕР_2 від 25.05.2015 позивач у спірний період (а. с. 102):
- 25.05.2015 прийнятий на роботу до ООО Буровая компания Сибирь електромонтером з обслуговування бурових до бурової бригади, вахтовим методом роботи, згідно з наказом від 25.05.2015 № 60/15-к;
- 02.12.2016 трудовий договір розірвано з ініціативи робітника, пункт 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 02.12.2016 №120/16-к;
- 22.02.2017 прийнятий на роботу до ООО Буровая компания Сибирь електромонтером з обслуговування бурових до бурової бригади, вахтовим методом роботи, згідно з наказом від 22.02.2017 № 23/17;
- 05.06.2017 трудовий договір розірвано з ініціативи робітника, пункт 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 05.06.2017 №123/17;
- 14.06.2017 прийнятий на роботу до ООО Нафтагаз-Бурение електромонтером з обслуговування бурових 6 розряду, вахтовим методом роботи, згідно з наказом від 14.06.2017 № 1395 нс;
- 18.01.2021 трудовий договір розірвано у зв`язку із закінченням терміну дії патенту, пункт б частини 1 статті 327.6 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 18.01.2021 № 46-н;
- 13.05.2021 прийнятий на роботу до ООО Варьеганская нефтяная буровая компания електромонтером з обслуговування бурових 6 розряду, вахтово-експедиційним методом роботи методом роботи, згідно з наказом від 13.05.2021 № 196-ПР;
- 01.03.2022 трудовий договір розірвано з ініціативи робітника, звільнений за власним бажанням, пункт 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу російської федерації, на підставі наказу від 01.03.2022 № 75-УВ.
Також на підтвердження періодів роботи в росії позивачем надано довідки Филиала ООО Интегра-Бурение в г. Нижневартовск від 13.02.2009 № 32, № 554 від 19.03.2014 (а.с.127, 133 т.1), довідку ООО РуссИнтеграл Западно-Сибиркая Нефтяная буровая компанія Пионер від 05.12.2018 № 137-к (а. с. 150 т. 1), карту атестації робочого місця за умовами праці № 61 ООО Интегра-Бурение (а.с.134 т.1), карту атестації робочого місця за умовами праці № 073 ООО РуссИнтеграл Западно-Сибиркая Нефтяная буровая компания Пионер (а.с.151 т.1), довідку ООО Нафтагаз-Бурение №01-16/711 від 11.03.2020 (а.с.157 т.1), листами ООО Нафтагаз-Бурение №469 від 05.03.2020 (а.с.159 т.1), довідки ООО Нафтагаз-Бурение від 30.11.2021 №№490, 491, 492, 493, 494 (а.с.162-165 т.1), довідки ООО Варьеганская нефтяная буровая компания №24 від 28.02.2022, №33 від 01.03.2022, від 01.03.2022 №60, №61 (а.с.166 - 170 т.1), наказами ООО Нафтагаз-Бурение від 13.06.2019 №308-п, 02.06.2015 №133-п, (а.с.177 т.1), картами №168/731, №04 04 03 спеціальної оцінки праці робітників ООО Нафтагаз-Бурение, відомості про організацію, яка проводить спеціальну перевірку умов праці ООО ЕкспертКонсалтинг №209 від 01.02.2016, відомості про організацію, яка проводить спеціальну перевірку умов праці ООО Промьшленная експертиза, довідку АОЗТ УСНГХ від 15.01.1998 № 15-67 (а.с.179-197, 208 т.1).
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що єдиною підставою для неврахування до страхового стажу позивача періодів роботи на території російської федерації слугувала обставина припинення участі російської федерації та України в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Стосовно доводів апеляційної скарги, про те, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди в російської федерації, позаяк відсутні докази щодо сплати страхових внесків до пенсійного фонду російської федерації, колегія суддів зазначає позивач не може нести відповідальність у виді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу, позаяк відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Разом з тим суд зазначає, що до заяви про призначення пенсії від 03.04.2023 позивачем було додано, зокрема, відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи від 17.08.2021 (станом на 01.07.2021), в яких зазначено інформацію про суми страхових внесків, які надійшли до пенсійного фонду російської федерації та вказано, що стаж роботи позивача становить 7 років 0 місяців 5 днів (а.с.120-122 т.1).
Також позивачем до вказаної заяви долучено довідку ООО Буровая компания Сибирь від 05.06.2017 № 00000000022 про суму заробітної плати, інших виплат і винагород, на які були нараховані страхові внески на обов`язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності за період з 25.05.2015 по 02.12.2016 та з 22.02.2017 по 05.06.2017 (а.с.114 т.1), довідки ООО Буровая компания Топаз №11 від 14.03.2012 про доходи фізичної особи за 2011 рік та №17 від 14.03.2012 про доходи фізичної особи за 2012 рік, довідки ООО Буровая компания Сибирь №91 від 05.06.2017 про доходи фізичної особи за 2017 рік та №92 від 05.06.2017 про доходи фізичної особи за 2016 рік, довідки Филиала ООО Интегра-Бурение в г. Нижневартовск №23 від 18.11.2008 за 2006 рік, №24 від 13.11.2008, №32 від 11.12.2018 про доходи фізичної особи за 2007 рік, №70 від 11.12.2008 про доходи фізичної особи за 2008 рік та довідку ООО Интегра-Бурение №186 від 19.11.2008 про доходи фізичної особи за 2007 рік , а також довідку Филиала ООО Интегра-Бурение №554 від 19.03.2014 про нараховану заробітну плату за відпрацьований час з 09.04.2003 по 30.11.2008 (а.с.133 т.1), довідку ООО РуссИнтеграл Пионер від 02.12.2018 №397 про заробітну плату з 21.03.2010 по 20.10.2010, довідки ООО Нафтагаз-Бурение від 30.11.2021 №№ 490, 491, 492, 493, 494, довідки ООО Варьеганская нефтяная буровая компания від 01.03.2022 № 60, № 61 (а.с.116-132, 150, 162-165, 168-169 т.1), у яких вказано дані про відповідні відрахування із заробітної плати позивача.
Отже, описані вище відомості, які містять трудові книжки позивача, описані вище уточнюючі довідки про характер роботи, умови праці, про заробітну плату та відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи від 17.08.2021 можуть підтверджувати факт офіційного працевлаштування ОСОБА_1 та факт сплати роботодавцями позивача за відповідні періоди роботи податків та обов`язкових платежів згідно законодавства російської федерації.
Відмова у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до страхового стажу органом Пенсійного фонду мотивована тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, проте суд апеляційної інстанції вважає, що вказане припинення, так само, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж набутий до ухвалення відповідних рішень.
При цьому частина 2 статті 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що припинення дії міжнародного договору України суд виснує, що денонсація Угоди від 13.03.1992 та Угоди від 14.01.1993 означає, що вказані Угоди припинили породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цих Угод, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення зазначених Угод.
Таким чином стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.
Отже, підстави незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на території російської федерації, наведені у рішенні № 092650005464 від 10.04.2023 є протиправними, оскільки позивач працював на території російської федерації під час чинності Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому мав легітимні очікування щодо зарахування таких періодів до страхового стажу та належне пенсійне забезпечення.
Згідно зстаттею 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, суд вважає, що позивачем належними та допустимим доказами доведено, право на зарахування до страхового стажу оскаржувані періоди роботи.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року в адміністративній справі № 300/5977/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123344143 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Біньковська Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні