Ухвала

від 27.11.2024 по справі 520/20942/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного оскарження

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа №520/20942/24

адміністративне провадження № К/990/43161/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Стародуба О.П., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №520/20942/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 26.01.2024, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 по справі № 820/3656/18, від 13.05.2021 по справі № 520/2636/21 та від 15.02.2023 по справі № 520/484/22;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, з 01.03.2023;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн, з 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром та:

- з 26.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- з 01.03.2022 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році";

- з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі;

- з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн;

- з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн.

Харківський окружний адміністративний суд від 19.09.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022; визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року №713; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

У решті частини позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд від 31.10.2024 апеляційну скаргу задовольнив частково, скасував рішення суду першої інтснації в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум і прийняв в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково: зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2022 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплати ОСОБА_1 з 26.01.2024 щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовив.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 по справі № 520/20942/24 залишив без змін.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через дії компетентного органу щодо відмови здійснювати перерахунок, виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 по дату прийняття рішення у цій справі, з 01.03.2022, 01.03.2024, урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році"

Ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки такі не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме справи №520/20942/24.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Також скаржник зазначає, про те, що наразі відсутній висновок Верховного суду у подібних правовідносинах.

Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Так, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено:

1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку;

2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права.

Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Однак судами враховані висновки Верховного Суду від 02.03.2023 року в справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 року у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 року у справі №560/6528/22, від 24.05.2023 року у справі №400/2732/22, щодо перерахунку пенсії, який проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висновків сформульованих у наведених постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги не містять посилань, які саме норми матеріального права порушені судом, а лише зводяться до незгоди із рішеннями судів попередніх інстанцій в частині, в якій відмовлено позивачу у позові.

Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до вимог пунктів 1, 5, 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню; суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою; Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №520/20942/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб

Суддя В.М. Кравчук