Ухвала

від 26.11.2024 по справі 553/1908/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1908/24

Провадження № 2/553/1107/2024

У Х В А Л А

Іменем України

26.11.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Долгової М.М., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивачки про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у виді штрафу в дохід держави,

в с т а н о в и в :

У провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа №553/1908/24 за позовом ОСОБА_1 до Коунального підприємства «3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради» про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В судовому засіданні представником позивача адвокатом Степаненко О.В. заявлено клопотання про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у виді штрафу в дохід держави, оскільки представники позивача зловживають процесуальними правами, а саме несвоєчасно здійснюють процесуальні обов`язки, які стосуються подання відзиву на позов та подання доказів, також докази, які надаються суду не були завчасно направлені на адресу позивачки, що свідчить про затягування розумних строків розгляду справи судом, оскільки в даному судовому засіданні позивачка та її представник позбавлені надати свою оцінку новим доказам.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного клопотання заперечували, оскільки додаткові докази вони надали суду, в підтвердження вступного слова представника позивача голови комісії з реорганізації, та на їх думку ці докази не є суттєвими та подані лише в підтвердження пояснень голови комісії з реорганізації відповідача ОСОБА_3 , які були надані в прошлому судовому засіданні та на вимогу суду.

З`ясувавши позицію сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти та дійшов наступних висновків.

У ч. ч. 1, 2ст. 44 ЦПК Українивстановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Згідно із ч. 4ст. 44 ЦПК Українисуд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1ст. 143 ЦПК Українизаходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

За змістомст. 144 ЦПК Українизаходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1ст. 148 ЦПК Українипередбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятоюстатті 203 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій, чіткий перелік яких передбачений у ст. ст.44,148 ЦПК України, та які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, при постановленні судом ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу, позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.

Також зі змісту наведених норм вбачається, що у переліку дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству відсутні такі дії як подання до суду додаткових доказів у справі та ненадання їх іншим учасникам справи. Подавати докази це є правом учасника справи, крім того учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, наслідки ненадання доказів іншим учасникам справи, передбачені ст.83 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЦПК України. суд та учасники судового процесу зобовязані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що клопотання представника позивачки адвоката Степаненко О.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.44,143,144,148,259,260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Степаненко Оксани Володимирівни про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у виді штрафу в дохід держави, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. В. Фоміна