Повістка

від 26.11.2024 по справі 690/352/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-з/821/193/24Головуючий по 1 інстанції Здоровило В.А.Справа №690/352/22 Категорія: на ухвалу Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л.,

секретаря - Широкової Г.К.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за надану професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання,

в с т а н о в и в :

Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання задоволено частково. Вирішено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме, з 09.08.2022 року і до закінчення нею навчання, але не довше як до досягнення нею 23 років. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в сумі 992 грн 40 коп.

02.07.2024 представник ОСОБА_2 - адвокат Марченко М.М. звернувся до Ватутінського міського суду Черкаської області із заявою про роз`яснення рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року.

Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 12 липня 2024 року заяву задоволено. Роз`яснено рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року та зазначено, що стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання припиняється 30.09.2023, але не довше, як до досягнення ОСОБА_4 23 років.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. подав апеляційну скаргу, яку постановою Черкаського апеляційного суду від 13.11.2024 задоволено. Скасовано ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 12 липня 2024 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Марченка Максима Михайловича про роз`яснення рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 11 травня 2023 року відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги на суму 605 грн 60 коп.

16 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк А.І. через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 800 грн.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що позивач за апеляційне оскарження ухвали місцевого суду поніс витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 повідомила, що у зв`язку з подачею апеляційної скарги планує понести витрати на правову допомогу орієнтовно в розмірі 10 000 грн, про відшкодування яких буде подана окрема заява, разом із доказами понесення, протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Адвокат звертає увагу на правовий висновок, висловлений в постанові ВС від 16.04.2022 у справі №727/4597/19, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, адвокат може видати клієнту на його вимогу, складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Аргументуючи заяву, вказує, що умовами п. 2.1. договору про надання правничої допомоги №62 від 06.09.200, укладеного між адвокатом та ОСОБА_1 , сторони передбачили, що за надання правничої допомоги за цим договором, розмір винагороди визначається умовами додаткової угоди №1 до договору.

Просить врахувати позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі доведеності, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Стверджує, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 14 800 грн, що підтверджується: договором про надання правничої допомоги №62 від 06.09.2022; додатковими угодами №1, №2 від 06.09.2022, 26.12.2023, відповідно; актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат до договору правничої допомоги №62 від 06.09.2022; детальним описом робіт, виконаних адвокатом; довідкою про отримання коштів в розмірі 14 800 грн від ОСОБА_1 .

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, представник ОСОБА_2 - адвокат Марченко М.М. просить відмовити у задоволенні заяви адвоката Слободянюка А.І., мотивуючи тим, що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, покладаються на сторони лише у випадку постановлення рішення за результатами розгляду позовної заяви по суті і дане правило не застосовується при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла при оскарженні інших процесуальних рішень, зокрема, ухвали про роз`яснення рішення суду.

З огляду на вказане обґрунтування клопотання, посилається на судову практику ВС, щодо питання витрат під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, а саме на постанови: від 27.03.2023 у справі №910/25118/15, від 03.08.2022 у справі №907/418/21, від 22.02.2022 у справі №910/5257/21, та інші.

Звертає увагу, що стороною позивача не надано детальний опис наданих послуг та акту прийому-передачі виконаних робіт.

Крім того, наголошує на невідповідності в сумах понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, яка була зазначена у апеляційній скарзі та в заяві про ухвалення додаткового рішення, що відповідно до ч.4 ст. 141 ЦПК України є підставою для відмови стороні у стягненні таких витрат.

Просить врахувати, що відповідач є інвалідом 3 групи та отримує 2361 грн на місяць державної соціальної допомоги, інших джерел доходу наразі немає; дружина є інвалідом 2 групи; сім`я виховує малолітню доньку; відповідач проходить лікування та реабілітацію, що потребує значних коштів.

Зазначає, що категорія справи, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст апеляційної скарги, що є типовою для такого виду правовідносин, свідчать про те, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат.

22 листопада 2024 року адвокат Слободянюк А.І. подав до суду клопотання про доручення до матеріалів справи оригіналу акту приймання-передачі наданих послуг та понесених витрат до Договору про надання правничої допомоги №62 від 06.09.2022 від 15.11.2024.

До судового засідання від представника відповідача - адвоката Марченка М.М. надійшло доповнення до клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому він вказує на наявність сумніву в дійсності підпису ОСОБА_1 в акті приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2024 та додатковій угоді №2 від 26.12.2022, в зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі наданих послуг та понесених витрат, виключити додаткову угоду від 26.12.2022 за № 2 до Договору про надання правничої допомоги від 06.09.2022 за №62 та акт приймання-передачі наданих послуг та понесених витрат до Договору від 15.11.2024 з числа доказів як таких, що викликають сумнів з приводу їх достовірності, відмовити у задоволенні заяви адвоката Слободянюка А.І. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

На вказане доповнення скаржник подав додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких остання спростовує твердження представника відповідача та зазначає, що всі підписи, як в договорі про надання правничої допомоги, так і в акті приймання-передачі наданих послуг і в додаткових угодах виконані нею особисто.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідач та його представник належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши-суддю доповідача, представника позивача - адвоката Слободянюка А.І., вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про зменшення витрат з доповненням, та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Слободянюк А.І., що підтверджується ордером серії СА № 1058282 від 25.06.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 62 від 06.09.2022.

Відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № 62 від 06.09.2022 (надалі - Договір), клієнт доручив, а виконавець, відповідно до чинного законодавства України, прийняв на себе зобов`язання надати клієнту правничу допомогу, відповідно до п.1.2. договору.

Згідно п. 2.1. Договору, за надання правової допомоги, сторони погодили розмір винагороди, яка визначена в додатковій угоді №1 до Договору.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що за наслідками виконання Договору (окремих його етапів), сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг).

Додатковою угодою №1 від 06.09.2022 до Договору, визначено перелік послуг адвоката із зазначенням вартості 1 дії/1 години/1 документу, в залежності від наданої послуги або вчиненої дії.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 26.12.2023 до Договору, сторони внесли зміни до п. 4.20 Договору та виклали його в наступній редакції: договір діє до 31.12.2024. Інші умови договору сторони не змінювали.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат від 15 листопада 2024 року, адвокат надав послуг на загальну суму 14 800 грн, з яких:

-вивчення змісту оскаржуваної ухвали - 1 год (800 грн);

-розробка стратегії юридичного захисту та аналіз судової практики для написання апеляційної скарги - 1 год (2000 грн);

-підготовка та подання до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги - 1год (4000 грн);

-участь в двох судових засіданнях 23.10.2024 та 13.11.2024, що становить 2 000грн;

-підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат - 1 документ (1000 грн);

-гонорар успіху - 14 800 грн.

Довідкою від 15.11.2024, виданою адвокатом Слободянюком А.І., підтверджено, що ОСОБА_1 оплатила йому послуги правничої допомоги в розмірі 14 800 грн. на підставі Договору, у зв`язку з поданням до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 12.07.2024.

Відповідно до правової позиції ВС, висловленої у постанові від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19, законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом гонорару, а також не встановлено форму такого документа. Адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Враховуючи викладене, колегія суддів враховує як належний доказ на підтвердження оплати позивачкою гонорару адвокату за апеляційне оскарження ухвали суду у даній справі, довідку від 15.11.2024, видану адвокатом про сплату гонорару в розмірі 14 800 грн.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи представника відповідача щодо відсутності акту приймання-передачі виконаних робіт та детального опису наданих послуг, оскільки такі доводи спростовуються наявністю у матеріалах справи акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.11.2024, підписаного адвокатом та позивачкою, де зазначено детальний перелік виконаних робіт (наданих послуг) із зазначенням вартості кожної наданої послуги та наявний детальний опис робіт виконаних адвокатом (т.4 а.с. 63, 64).

Безпідставною є вимога представника відповідача - адвоката Марченка М.М. про відмову у задоволенні клопотання про долучення акту приймання передачі наданих послуг, оскільки такий акт було долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. В акті, який подано до суду адвокатом Слободянюком А.І. 22 листопада 2024 року, міститься ідентична інформація з відмінністю лише у зазначенні по батькові клієнта. Тому, колегія суддів відхиляє такі вимоги представника відповідача як безпідставні та долучає до справи наданий адвокатом Слободянюком А.І. акт приймання передачі наданих послуг (виконаних робіт) та понесених витрат до договору про надання правничої допомоги №62 від 06.09.200 від 15.11 2024, поданий 22.11.2024.

Не заслуговують на увагу твердження адвоката Марченка М.М. з приводу неоригінальності підписів ОСОБА_1 в акті приймання-передачі наданих послуг та додатковій угоді №2 від 26.12.2023, оскільки такі твердження ґрунтуються на припущеннях, без підтвердження жодними доказами. Клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи сторона відповідача не заявляла.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відтак, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Сторона відповідача подала клопотання про зменшення розміру судових витрат, мотивуючи його тим, що судові витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню лише у випадку вирішення спору по суті, відсутністю особливої складності у апеляційному оскарженні ухвали суду та категорією справи, яка є типовою, тяжким матеріальним становищем відповідача.

Дослідивши, наданий адвокатом акт приймання-передачі наданих послуг від 15.11.2024 та доводи клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, колегія суддів вважає, що витрати за надані адвокатом послуги, а саме: підготовку та подання апеляційної скарги на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 12 липня 2024 року, а також участь у судових засіданнях, є доведеними та обґрунтованими. Водночас, визначаючи розмір судових витрат за надання правничої допомоги, які підлягають до відшкодування з відповідача, колегія суддів враховує, що судове засідання від 23.10.2024, на яке прибув представник позивача, тривало 6 хв та колегією суддів було прийняте рішення про відкладення судового засідання на 13.11.2024, в зв`язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача. Тому, вартість роботи адвоката за участь у судовому засіданні 23.10.2024 підлягає зменшенню до 500 грн.

Вказані адвокатом в акті приймання-передачі послуги, як вивчення змісту ухвали місцевого суду, розробка стратегії, аналіз судової практики для підготовки та написання апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів оцінює критично, оскільки адвокатом надавалась правова допомога щодо оскарження ухвали суду про роз`яснення рішення, що не відноситься до роботи особливої складності та не потребує значного часу для підготовки апеляційної скарги і вивчення судової практики, фактично ці дії входять у послугу підготовки та складання апеляційної скарги, яка окремо передбачена в акті приймання-передачі, та вартість за яку колегія суддів визнає співмірною з обсягом роботи адвоката та складністю справи.

Гонорар успіху, що зазначений адвокатом в акті приймання-передачі наданих послуг в сумі 14 800 грн, як надану позивачу послугу, колегія суддів відхиляє за недоведеністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Адвокатом не надано доказів щодо визначення Договором або додатковою угодою до Договору розміру «гонорару успіху» адвоката, а тому такі витрати не включаються до судових витрат та не підлягають до відшкодування відповідачем.

За наведених обставин, колегія суддів визнає доведеними, необхідними та реальними послуги, що надані адвокатом за апеляційне оскарження ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 12.07.2024: з підготовки та подання апеляційної скарги, вартість якої складає 4000 грн та участь у судових засіданнях, вартість за надання якої, з урахуванням відкладення першого судового засідання, становить 1500 грн., отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені за надані послуги професійної правничої допомоги на суму 5500 грн. (4000 грн + 1500 грн).

Колегія суддів, досліджуючи наданий адвокатом акт приймання-передачі наданих послуг, критично оцінює зарахування до витрат за надання професійної правничої допомоги такого виду послуги, як складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, заява сторони про розподіл судових витрат (заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З аналізу ст. 141 ЦПК України слідує, що сторона може скористатися своїм правом заявити про розподіл судових витрат до судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, враховуючи дотримання умови, передбаченої в ч.8 ст. 141 ЦПК України. Тобто, це є право, а не обов`язок сторони, яким вона може скористатися ще під час розгляду справи до судових дебатів.

Тому, подання стороною заяви про розподіл судових витрат/заяви про ухвалення додаткового рішення, не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Відповідний висновок наведений у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, згідно з яким заява про стягнення/розподіл судових витрат/заяви про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч.3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

У пункті 6 частини першої статті 264 ЦПК України перелічені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у тому числі і щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.

В клопотанні про зменшення судових витрат на правничу допомогу, представник відповідача вказує на відшкодування таких витрат лише за результатами розгляду справи по суті, а не за оскарження ухвали суду.

Колегія суддів не може повністю погодитись з такими доводами представника відповідача, з огляду на те, що справа по суті вже вирішувалась та пройшла стадії апеляційного та касаційного оскарження.

Рішення суду перебувало на стадії виконання, коли сторона відповідача звернулася із заявою про роз`яснення рішення суду. Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 12.07.2024 було задоволено заяву про роз`яснення рішення та фактично внесено зміни до резолютивної частини рішення, щодо визначення дати закінчення стягнення аліментів.

Сторона позивача, не погодившись з таким судовим рішенням, оскаржила його в апеляційному порядку, скориставшись професійною правничою допомогою для належного захисту своїх прав та інтересів.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо неможливості компенсації судових витрат на правничу допомогу за оскарження ухвали суду, адвокат відповідача посилається на судову практику ВС, яка не є релевантною до обставин даної справи, оскільки розгляд справи по суті вже відбувся, рішення суду перебувало на стадії виконання, натомість, на підставі незаконної ухвали суду про роз`яснення рішення суду було закінчене виконавче провадження і лише оскарження ухвали та її скасування призвели до поновлення порушених прав позивачки.

Тому, колегія суддів вважає, що в даному випадку, судові витрати за надану професійну правничу допомогу, яка була необхідною за обставинами справи, та які доведені на суму 5500 грн підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Слободянюка Андрія Ігоровича щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за надану професійну правничу допомогу, понесених за апеляційне оскарження ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 12 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надану професійну правничу допомогу в сумі 5500 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2024 року.

Судді Ю.В. Сіренко

Н.І. Гончар

Т.Л. Фетісова