Постанова

від 26.11.2024 по справі 522/3587/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5337/24

Справа № 522/3587/24

Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних

справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2024 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

встановив:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду

м. Одеси з вказаним вище позовом у якому просила стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 144147,25 доларів США, з яких 37170 доларів США основна заборгованість, 106977,25 доларів США заборгованість зі сплати штрафних санкцій та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2024 року цивільну справу за вказаним вище позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду м. Одеси.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2024 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тій обставині, що сторони узгодили місце виконання договору, вказавши територію м. Одеси, що відповідає ч.1 ст. 532 ЦК України, тому сторони не обмежені у праві звернутися до будь-якого суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто, що відповідає вимогам ч.ч.8,16 ст. 28 ЦПК України.

Висновки суду про те, що домовленість сторін договору щодо повернення позики буде здійснена в м. Одесі не означає, що сторони зазначили в договорі місце його виконання, оскільки весь населений пункт м. Одеса не може вважатися погодженим місцем виконання договору, скаржниця вважає свідчить про незгоду суду з умовами договору та його тлумачення, що не є предметом спору у цій справі.

Правом на відзив на апеляційну скаргу відповідачка не скористалася.

Згідно із ч. 13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно ч. 2ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 листопада 2024 року, з огляду на положення ч. 2ст. 369 ЦПК України, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження за матеріалами, що містяться у справі, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про передачу справи на розгляд до іншого суду,право на апеляційне оскарження якої регламентованоп.9ч.1ст.353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався вимогами ч.1 ст. 27, п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, та виходив з того, що оскільки зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 , що територіально належить до Овідіопольського районного суду Одеської області, і підстав для застосування інших правил підсудності не встановлено, тому ця справа підлягає передачі за територіальною підсудністю до цього суду. При цьому суд вважав безпідставними посилання позивачки щодо підсудності цієї справи саме Приморському районному суду м. Одеси, з огляду на вимоги ч.8 ст. 28 ЦПК України, оскільки домовленість сторін договору про те, що повернення позики буде здійснено в м. Одесі не означає, що сторони зазначили в договорі місце його виконання, оскільки весь населений пункт м. Одеса не може вважатися погодженим місцем виконання договору. Крім того, судом зазначено, що відповідно до інформації про державну реєстрацію обтяжень речових прав, зазначена позика за нотаріальним договором забезпечена договором іпотеки, а іпотечне майно знаходиться в Овідіопольському районі Одеської області.

З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Право насправедливий судовийрозгляд,закріплене упункті 1статті 6Конвенції,необхідно розглядатияк правона доступдо правосуддя. ЄСПЛу пункті24рішення від20липня 2006року усправі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду",

але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін "судом,встановленим законом"у пункті1статті 6Конвенції передбачаєвсю організаційнуструктуру судів,включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).

Подібні висновки викладені в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі N 127/30671/18 (провадження N 61-19925св19).

За загальним правилом, визначенимстаттею 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Колегія суддіввраховує,що предметомспору уцій справіє стягненнязаборгованості задоговором позикиі таківимоги маютьрозглядатися зазареєстрованим місцемпроживання відповідача,який єстороною зобов`язання,тобто замісцем проживанняборжника задоговором позики(постановаВерховного Судувід 19лютого 2020року усправі N 752/10126/19 (провадження N 61-21345св19).

Винятки із вказаного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Згідно з частиною восьмоюстатті 28 ЦПК Українипозови, щовиникаютьіздоговорів, уяких зазначено місце виконання або виконувати які черезїхособливість можна тількивпевному місці, можуть пред`являтися такожзамісцем виконанняцихдоговорів.

Позивачка ОСОБА_1 звертаючись з цим позовом за місцем свого проживання до Приморського районного суду м. Одеси, посилаючись на ч.8 ст. 28 ЦПК України зазначала, що за пунктом 2 договору позики від 16 грудня 2019 року, сторони досягли домовленості, про те, що виплата грошей буде здійснюватися в місті Одесі, тобто сторони обумовили місце виконання договору, тому в неї виборна підсудність, а не за загальним правилом, пред`явлення позову за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідачки.

Відповідно до положень наведеної правової норми за місцем виконання договору можуть пред`являтися позови за наявності однієї з таких умов: у договорі зазначене місце виконання; вимоги, заявлені на підставі договору, який можна виконувати тільки в певному місці.

Відповідно достатті 532 ЦК Українимісце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції, місце проживання відповідачки ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39), тому з огляду на вимоги ч.1 ст. 27 ЦПК України, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що ця справа підсудна Овідіопольському районному суду Одеської області.

Стосовно посилань скаржниці в якості доводів апеляційної скарги про те, що умовами договору позики передбачено, що виплата грошей буде здійснена в місті Одесі, тому сторони не обмежені у праві звернутися до будь якого суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто, колегія суддів зауважує, що оскільки договір позики не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб та в будь-якому місці. Специфіка правовідносин щодо повернення грошових коштів не свідчить про те, що їх виконання можливе лише в певному місці. Параграфом 3глави 2 розділу І ЦПК Українине передбачено територіальну юрисдикцію (підсудність) за домовленістю між сторонами, тобто договірну підсудність, а тому підсудність цієї справи визначається за загальними правилами, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідачки.

Подібний висновоквикладено ВерховнимСудом упостанові від06квітня 2021року всправі N344/16135/19(провадженняN61-1688св20),від 20 вересня 2023 № 757/65151/21-ц (провадження N 61-6791св22).

Колегія суддів зауважує, що формулювання у вказаному вище договорі позики про те, що виплата грошей буде здійснена в місті Одесі не свідчить про те, що сторони визначили персоніфіковане місце виконання цього договору, оскільки у правочині відсутнє посиланням на вулицю та номер будинку, що перешкоджає належним чином встановити конкретний суд з поміж чотирьох можливих, які знаходиться у місті Одеса, адміністративно-територіальна юрисдикція якого поширюється на місце виконання цього правочину.

Зважаючи на те, що місце виконання договору носить неконкретизований характер, беручи до уваги специфіку договору позики, колегія суддів вважає, що підстави для пред`явлення цього позову за вибором позивачки відсутні.

Отже з огляду на те, що як встановлено судом першої інстанції відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає вірним висновок суду про підсудність цієї справи саме Овідіопольському районному суду Одеської області.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими вказані вище висновки суду з якими не погоджується скаржниця.

Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржницею не надано.

Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення вказаного питання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

У відповідностіст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст.367,374,375,381-384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.В. Кострицький

М.В. Назарова