Ухвала

від 26.11.2024 по справі 335/4696/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4696/23 2/335/117/2024

про зупинення провадження у справі

26 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Білицького Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2023 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2023 року клопотання представника відповідача задоволено. Здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до розгляду справи в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

29.05.2024 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду на 05 серпня 2024 року, яке було неодноразово відкладено, востаннє на 26.11.2024 року.

У судовому засіданні представником відповідача - адвокатом Білицьким Є.М. заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку із тим, що відповідач ОСОБА_2 на теперішній час є мобілізованим та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . В обґрунтування вказаного долучив витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) №81 від 21 березня 2024 року.

Представника позивача у судовому засіданні не заперечував проти зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи у межах вирішуваного питання, вислухавши думку учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Частиною 2 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд з питань, зазначених у цій статті постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російською федерацією проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( по стройовій частині) №81 від 21 березня 2024 року, виданого тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_2 21.03.2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Норми статей 251 і 252 ЦПК розрізняють обов`язкову та факультативну підставу для зупинення. Пункт 2 ст. 251 передбачає, що перебування особи у складі ЗСУ є обов`язковою підставою для зупинення провадження у справі. З обох сторін дотримати баланс інтересів фактично неможливо. Тому на сьогодні перебування у складі ЗСУ є обов`язкова підстава для зупинення провадження у справі. Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності, суд не позбавлений можливості розглядати справу без участі особи, якщо така особа, яка знаходиться у лавах ЗСУ, подала заяву про те, щоб справу розглядали без його/її участі.

Правові позиції з цього питання висловлені Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №456/2541/19, від 29 листопада 2023 року у справі № 161/8166/23, 29 листопада 2023 року у справі №466/5393/22.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).

Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

У даному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

Суд звертає увагу на те, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі Збройних Сил України.

За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі ЗСУ ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він (або його представник) зобов`язані повідомити про це суд.

Враховуючи обставини справи, запровадження в Україні воєнного стану, особу відповідача, який є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст.13, ст. 81, п.2 ч. 1. ст.251, п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Білицького Євгена Миколайовича про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «АРКС»до ОСОБА_2 про відшкодуванняшкоди впорядку регресу - до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Зобов`язати ОСОБА_2 або його представника після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він (або його представник) повідомити про це суд.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляцій не оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2024 року.

Суддя Н.І. Рибалко