Ухвала

від 27.11.2024 по справі 285/1832/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/1832/24

Провадження № 1-кп/0285/492/24

27 листопада 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю: прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6

обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 зач.2ст.292,ч.2ст.15,ч.4ст.185,ч.3ст.292,ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.185КК України, ОСОБА_10 зач.3ст.292,ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.185,ч.1ст.263КК України, ОСОБА_8 зач.3ст.292,ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.185КК України, ОСОБА_9 зач.5ст.27ч.3ст.292,ч.5ст.27ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.27ч.5ст.185,ч.2ст.364КК України, ОСОБА_11 зач.2ст.292,ч.2ст.15ч.4ст.185КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2024 до Новоград-Волинського міськайонного суду надійшов обвинувальний акт увищезазначеному кримінальному провадженні, затверджений 29.03.2024 прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_5 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження. Посилався на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підсудний Новоград-Волинському міськайонного суду, підстави для повернення обвинувального акту або закриття провадження відсутні.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Обвинуваченим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_15 подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

В обґрунтування клопотання посилаються на те, що відповідно до кінцевої редакції Повідомлення про підозру від 14.03.2024 визначено склад організованої групи осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень: ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 .

Відповідно до відомостей Реєстру матеріалів досудового розслідування, матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_17 виділені в окремі провадження для укладання угод про визнання винуватості, чим грубо порушені права інших підозрюваних, зокрема, право на захист.

Крім того, вважають, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, викладеного в остаточному Повідомленні про підозру не відповідає відомостям, викладеним в обвинувальному акті.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та їх захисники підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту, посилаючись на необгрунтованість клопотання сторони захисту.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до змісту обвинувального акту встановлені ст. 291 КПК України.

Під час підготовчого провадження, суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі надавати юридичної оцінки зібраним у кримінальному провадженні доказам, їх достатності для доведеності вини обвинуваченого.

Крім того, суд зазначає, що виключно за результатом судового розгляду кримінального провадження по суті може бути дана правова оцінка кваліфікації дій обвинуваченого, яка висунута стороною обвинувачення.

Перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, суд не може вдаватись до оцінки фактичних обставин кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання.

Разом з тим, межі судового розгляду кримінального провадження, які визначаються обвинувальним актом, можуть бути змінені під час судового розгляду, адже процес з`ясування обставин справи, який здійснюється судом за участю сторін, може призвести до результатів, що свідчать про необхідність зміни обвинувачення у порядку передбаченому ст. 338 КПК України або навіть відмови від нього.

Таким правом наділений відповідно до ст. 337 КПК України як прокурор, так і суд в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище обвинуваченого.

Таким чином, підставами для повернення обвинувального акту прокурору згідно даних норм закону є виключно його невідповідність нормам процесуального права.

Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України є суттєвою та не дає можливості для призначення провадження до розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

З наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Як вбачається зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12023060530000926 від 06.08.2023 року, він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону.

Оцінка змісту повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не входить до кола питань, що підлягають вирішенню судом у підготовчому судовому засіданні. Відмінність обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, від обставин, викладених у повідомленні про підозру, не впливає на правове значення обвинувального акту як процесуального документу.

З урахуванням положень ст. 338 КПК України, право прокура на зміну обвинувачення є диспозитивним. Зміст повідомлення про підозру не створює процесуальних обмежень для ухвалення прокурором рішень або складання інших процесуальних документів з посиланням на обставини, які відрізняються від викладених у повідомленні про підозру на стадії досудового розслідування.

Суд також визнає необгрунтованим посилання сторони захисту на виділення матеріалів досудового розслідування відносно підозрюваних ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , як обставину, що призвела до порушення прав обвинувачених у даному кримінальному провадженні та перешкоджає призначенню його до розгляду.

Постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.03.2024 не впливає на оцінку судом обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору та проведення слідчих (розшукових) дій.

Кримінальне провадження підсудне Новоград-Волинському міськрайонному суду Житомирської області, підстав для його закриття або зупинення немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні із забезпеченням під час судового розгляду кримінального провадження повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду 01.04.2024, перешкоди для початку розгляду кримінального провадження по суті відсутні, суд, з метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, дійшов висновку про можливість призначення розгляду кримінального провадження по суті в день підготовчого судового засідання.

Одночасно з вирішенням питання призначення судового розгляду кримінального провадження, судом розглянуто клопотання ОСОБА_18 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23.10.2023.

Заявник посилається на те, що вона є власником автомобіля LADA 212140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ухвалою слідчого судді від 23.10.2023 у кримінальному провадженні ЄРДР № 12023060530000926 від 06.08.2023 року накладено арешт на зазначений транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію.

ОСОБА_18 вважає, що на теперішній час відпала потреба у продовженні застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки досудове розслідування завершено, будь-які слідчі дії з майном не проводяться. Умови зберігання автомобіля є незадовільними, існує ризик погіршення його стану.

Прокурор заперечував проти скасування арешту майна. Посилався на те, що вилучений автомобіль є речовим доказом, оскільки використовувався обвинуваченими для вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, він може бути предметом конфіскації за вироком суду.

Інші учасники кримінального провадження клопотання ОСОБА_18 підтримали.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 23.10.2023 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_19 , про арешт майна, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та транспортний засіб марки LADA 212140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Арешт майна відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК України заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Арешт майна це тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ст.170 КПК).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При вирішенні питання про накладення арешту на вищезазначене майно, ініціатором клопотання було доведено, що воно може бути процесуальним джерелом доказів.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК.

Згідно практики ЄСПЛ втручання у власність (користування) фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату.

Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого Суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критеріїв правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Починаючи з дня вилучення майна до дня вирішення клопотання про скасування арешту минув час, який є достатнім для фіксації доказової інформації, що має значення для даного кримінального провадження.

Разом з тим, суд бере до уваги посилання прокурора на те, що необхідність у збереженні речових доказів не відпала.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання та вважає за можливе передати транспортний засіб на відповідальне зберігання власнику, з встановленням обмежень.

Керуючись ст.ст. 22, 26, 27, 107, 110, 170, 174, 291, 314-316, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про повернення обвинувального акту прокурору.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням обвинуваченням ОСОБА_7 зач.2ст.292,ч.2ст.15,ч.4ст.185,ч.3ст.292,ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.185КК України, ОСОБА_10 зач.3ст.292,ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.185,ч.1ст.263КК України, ОСОБА_8 зач.3ст.292,ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.185КК України, ОСОБА_9 зач.5ст.27ч.3ст.292,ч.5ст.27ч.2ст.15ч.5ст.185,ч.5ст.27ч.5ст.185,ч.2ст.364КК України, ОСОБА_11 зач.2ст.292,ч.2ст.15ч.4ст.185КК Українина 11 год. 00 хв. 27.11.2024 року.

Розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально.

Клопотання ОСОБА_18 про скасування арешту майна задовольнити частково.

Змінити арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 23.10.2023 на транспортний засіб марки LADA 212140, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Передати зазначений транспортний засіб на зберігання ОСОБА_18 .

Заборонити власнику та іншим особам у будь-який спосіб розпоряджатися вищезазначеним транспортним засобом, в тому числі використовувати, відчужувати або вчиняти будь-які інші правочини.

Попередити ОСОБА_18 про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду, яка передбачена ст. 382 КК України, а також про відповідальність, передбачену ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.

Ухвала може бути оскаржена в частині арешту майна до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 28.11.2024.

Головуючий

Судді