Рішення

від 20.11.2024 по справі 572/2736/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.11.2024 Справа № 572/2736/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м.Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., секретаря Василенко Г.В., за участю позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Клесівської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини і спілкування з нею,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області із вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 18.12.2023 року справа передана за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

06.02.2024 року вищевказана справа надійшла на адресу Вишгородського районного суду Київської області.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що 25.06.2013року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб.28.09.2016року відшлюбу уних народивсясин ОСОБА_3 .Рішенням Сарненськогорайонного судуРівненської областівід 24.11.2020року шлюбміж сторонамирозірваний.Після розірванняшлюбу син, ОСОБА_3 ,залишився проживатиразом ізВідповідачем заадресою: АДРЕСА_1 .Фактично змоменту розірванняшлюбу,між сторонамипочалися непорозуміннящодо прийняттяучасті увихованні дитини,побачень з дитиною,так яквідповідач всілякоуникає зустрічейта спілкування,не дає можливості вільнозустрічатись,спілкуватися іздитиною,тим самимстворює перешкоди в його участі у вихованні сина як батька. Він звертався до служби у справах дітей Клесівської селищної ради із питанням щодо встановлення графіку побачень із сином. Рішенням виконавчого комітету Клесівської селищної ради від 24.03.2023 року № 42 було визнано графік побачень з дитиною. Проте з часу ухвалення вищезазначеного рішення він бачився з дитиною всього три рази, останній раз у квітні, оскільки Відповідач всіляко уникає зустрічей та спілкування, отже не виконує дане рішення. З цього приводу він неодноразово звертався до поліції, однак його звернення не були зареєстровані. Тому він змушений звертатися до суду із позовною заявою, оскільки перешкоди у спілкуванні з сином, які створює Відповідач, суперечать інтересам їхнього сина та порушує його інтереси як батька. В подальшому уточнивши позовні вимоги просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 спосіб його участі в спілкуванні та вихованні його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши дні, в які буде мати побачення з дитиною, а саме: а) три дні на тиждень (з п`ятниці по неділю включно), а також якщо є така можливість в нього та дитини без присутності матері ОСОБА_2 , б) кожні шкільні канікули в осінній, зимовий період та літні канікули. До себе ОСОБА_1 забирає сина, з вихідних ОСОБА_2 забирає дитину, так як йому невідоме її постійне місце перебування. Визначити однакові права на дитину. Зобов`язати ОСОБА_2 сповіщати ОСОБА_1 телефонним зв`язком про зміну її адреси та перебування.

Ухвалою Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 08.02.2024року посправі відкритопровадження впорядку загальногопозовного провадженнята призначенопідготовче засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.03.2024 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, 19.11.2024 року засобами електронного зв`язку подала заяву про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити в його задоволенні. В судовому засіданні вказала, що позивач забирає дитину, але возив невідомо кудись. Після зустрічі дитини з батьком у нього погіршується самопочуття, падає зір. За рік він жодного разу не вчинив ніяких дій щодо зустрічі з дитиною. Вона не проти спілкування батька з дитиною. Вказала, що дитина навчається з 08 год. до 18 год., а субота та неділя - вихідні. 17.11.2023 року подала відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що вона жодним чином не здійснює перешкоди для спілкування батька з сином. Сам Позивач уникає спілкування з ОСОБА_4 , не телефонує, не цікавиться його життям, успіхами в навчанні. Про їх переїзд Позивач був попереджений заздалегідь. Крім того, вона не погоджується з вимогами про встановлення графіку, оскільки вона працює 5 днів, а син в цей час відвідує ліцей, фактично вони проводять разом лише годину вранці та пару годин щовечора. Вона також має право та бажання проводити вихідні дні та канікули з сином. Враховуючи їх місце проживання такий графік є неможливим через відстань між ними та Позивачем. Також вважає, що постійні переїзди, проведення кожних вихідних дитини у дорозі суперечить його інтересам і порушує його право на повноцінний відпочинок. Зазначила, що будинок, у якому проживає позивач не передбачений навіть для тимчасового перебування дитини, оскільки там відсутня дитяча кімната, письмовий стіл, іграшки, речі дитини. Зазначила, що Позивач ухиляється від сплати аліментів, що були призначені Сарненським районним судом Рівненської області. Крім того, 06.05.2024 року через канцелярію суду подала письмові пояснення, в яких зазначила про те, що у зв`язку з недбалістю батька у сина з`являються проблеми зі здоров`ям, також вказала, що позивач регулярно відмовляється від платежів і виплачує аліменти лише перед судовими засіданнями, і це створює фінансові труднощі.

Представник третьої особи Служба у справах Клесівської селищної ради в судове засідання не з`явився, матеріали справи містять його заяву про слухання справи без його участі (а.с. 115).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2688 (а.с.8).

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 24.11.2020 року шлюб між сторонами розірваний (а.с. 9-10).

Рішенням виконавчого комітету Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області від 24.03.2023 року за № 42 «Про участь батька у вихованні дитини» визначено ОСОБА_1 для спілкування та виховання його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступний графік побачень: 2 дні на тиждень (щосуботи та щонеділі) з 12.00 год. до 18.00 год. (наступного дня включно) з присутністю або без присутності матері дитини за адресою місця проживання батька: АДРЕСА_2 . Рекомендовано батькові дитини ОСОБА_1 дотримуватися графіку побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати. Рекомендовано матері ОСОБА_2 поважати батьківські права ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні батька з сином. У визначені години та дні спілкування при виникненні обставин, коли зустріч батька з дитиною є неможливою (хвороба дитини, перебування матері не за адресою проживання тощо) матері дитини необхідно завчасно повідомити про це батька дитини. Відповідно до п. 2 ст. 158 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Визнано таким, що з 24.03.2023 втрачає чинність рішення виконавчого комітету Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області від 22.12.2021 року № 240 «Про участь батька у вихованні дитни». Контроль за виконанням даного рішення покладено на начальника служби у справах дітей Клесівської селищної ради Д. Примак (а.с. 11).

23.05.2023 року ОСОБА_1 подано до Сарненського РВП ГУНП у Рівненській області заяву, що 24.03.2023 виконавчим комітетом Клесівської селищної ради прийняте відповідне рішення та визначено графік побачень дитини, однак за цей час він бачився з дитиною всього 3 рази. Останній раз в кінці квітня. Мати дитини, ОСОБА_2 , всіляко уникає зустрічей та спілкування, а також не виконує рішення Клесівської селищної ради щодо побачень з дитиною (а.с. 14). Крім того 24.05.2023 року ОСОБА_1 подано до служби у справах дітей Клесівської селищної ради заяву з аналогічним змістом (а.с. 12).

12.06.2023 року Сарненським районним судом Рівненської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитни: ОСОБА_3 у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 28.04.2023 року і до повноліття дитини (а.с. 84-85).

22.06.2023 року Службою у справах дітей Клесівською селищною радою Сарненського району Рівненської області ОСОБА_1 направлено лист № 64-09/01-10 про розгляд звернення, зі змісту якого вбачається, що з метою захисту найкращих інтересів дитини відбудеться позачерговае засідання Комісії з питань захисту прав дитини. Крім того, звернули увагу, що він має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (а.с. 13).

З Довідки Т.в.о. начальника Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про результати розгляду повідомлення громадянина ОСОБА_1 , зареєстрованого в ЄО Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області від 23.05.2023 року № 3973 об`єктивно встановлено відсутність передбачених ст. 124 КПК України підстав для внесення вказаного звернення до ЄРДР та проведення досудового розслідування (а.с.15)

22.07.2023 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір оренди квартири в АДРЕСА_3 (а.с.81-82).

З Довідки Вишгородського ліцею № 1 Вишгородської міської ради від 02.08.2023 року № 293 видно, що адміністрація має можливість зарахувати до 2 класу ОСОБА_3 (а.с. 83).

З Довідки ТОВ «КСМ-Груп» № 18 від 23.10.2023 року видно, що ОСОБА_2 , працює маляром ремонтно-будівельної дільниці з 18.10.2023 (наказ № 113/к від 17.10.2023) по теперішній час (а.с. 86).

З Довідки Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленним вивченням французької мови № 269 м. Києва від 04.07.2024 № 217 видно, що ОСОБА_3 дійсно навчається в даній школі в 3-Б класі (а.с. 197).

З розрахунку заборгованості Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області від 28.06.2024 р. № 39387 видно, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 28.06.2024 року становить 15003 грн. (а.с. 198-199).

23.03.2024 року ОСОБА_2 уклала Договір оренди 1 кімн. Квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.200-201)

Матеріали справи містять квитанції про сплату аліментів (а.с. 129-135), фотографія (а.с.157), медична карта ОСОБА_3 (а.с. 155), консультативний висновок спеціаліста від 18.04.2023 року (а.с. 156), витяги з історії хвороби (а.с. 158-163).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про охорону дитинства» (Закон № 2402-III), Цивільним Кодексом (ЦК) України, Сімейним Кодексом (СК) України, зокрема статтями 141, 151 СК за якими, мати, батько мають рівні права та обов`язки, щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків, щодо дитини; батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За змістом частини першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Посилання ОСОБА_2 на безпідставність тверджень ОСОБА_1 щодо уникнення зустрічей, всілякого перешкоджання Позивача у вільному спілкуванні з сином спростовуються наявністю даного спору, що свідчить про те, що між сторонами у справі виник і існує спір щодо виховання спільної дитини.

Відтак, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 не перешкоджати позивачу у спілкуванні та вихованні малолітнього сина.

Визначаючи спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення певного рішення, зокрема, суд має враховувати, у першу чергу, інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційного стану.

Так, заперечуючи проти позову ОСОБА_2 посилалась на те, що графік, запропонований Позивачем, не є можливим для виконання через відстань між ними та Позивачем, постійні переїзди, проведення кожних вихідних дитини у дорозі суперечить його інтересам і порушує його право на повноцінний відпочинок.

Суд частково знаходить такі доводи вмотивованими з огляду на таке.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Як вбачається з матеріалів справи, органом опіки та піклування надано висновок у вирішенні спору про участь батька у вихованні малолітнього ОСОБА_3 . Водночас, суд вважає, що висновок не в повному обсязі ґрунтується на обставинах щодо зустрічей батька з дитиною, 2 дні на тиждень (щосуботи та щонеділі) з 12.00 год. до 18.00 год. (наступного дня включно) з присутністю або без присутності матері дитини за адресою місця проживання батька: АДРЕСА_2 .

Суд не може погодитися з висновком органу опіки та піклування, графіком побачень позивача із сином, оскільки такий порядок не відповідає принципу рівності батьків у реалізації свого права вільно спілкуватись із дитиною та брати участь у її вихованні. Оскільки такий графік побачень позивача з сином в першу чергу не відповідає якнайкращим інтересам дитини, яка повинна отримувати любов та опіку від обох батьків, що вплине на її правильне сприйняття повноцінної родини та на позитивне психічне та фізичне зростання, в зв`язку з чим, повинна бути забезпечена можливість максимально рівноцінної участі обох батьків у житті дитини.

Окрім цього, суд констатує, що малолітній ОСОБА_3 постійно проживає разом з матір`ю в м. Києві.

Вимоги позивача щодо періодичних побачень з сином три дні на тиждень (з п`ятниці по неділю включно), кожні шкільні канікули в осінній, зимній період та літні канікули, не може бути задоволено в повному обсязі, оскільки за умови надання батькові всіх вихідних днів для спілкування з дитиною, порушується принцип рівності прав на виховання дитини, оскільки мати дитини не матиме жодного вихідного дня для того, щоб скористатися своїм правом на участь його у вихованні, розвиток дитини, використовуючи для цього свої вихідні дні. Також мати позбавляється права проведення з сином всіх канікул.

Окремо суд зауважує, що батько проживає окремо від сина в іншому населеному пункті на відстані близько 300,0 км від місця проживання, тому дитина буде вимушена переїжджати з м. Києва на територію Рівненської області, що має наслідком перебування дитини значного періоду часу в дорозі від місця проживання матері до місця проживання батька, втому від переїзду, недостатність часу для розвитку дитини шляхом відвідування дитячих розважальних закладів, інших пізнавальних програм, що в силу його віку буде надмірним психологічним тягарем. Крім того, такий графік побачень обмежує право дитини на відпочинок у вихідні дні, не враховує її розпорядок дня, як дитини, вона повинна бути забезпечена можливість для підготовки до своїх занять у найбільш сприятливій і комфортній обстановці, до якої звикла дитина та не створює їй надмірного тягаря, а тому суд вважає, що такі зустрічі батька з дитиною не є виправдними, не відповідають легітимній меті та найкращим інтересам самої малолітньої дитини.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що будинок позивача не передбачений для перебування дитини, про незбалансоване харчування, про не проводження часу батька з дитиною, оскільки це не підтверджено матеріалами справи.

Суд також не приймає до уваги вимогу позивача щодо повернення ОСОБА_2 її сина з місця проживання батька до її місця проживання, оскільки йому невідомо її місце проживання, оскільки це спростовується матеріалами справи, які містять договір оренди житла.

Враховуючи вказане, зважаючи на відсутність чіткої домовленості між сторонами щодо спілкування батька із дитиною, суд дійшов висновків про необхідність часткового задоволення вимог ОСОБА_1 .

Беручи до уваги інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, поведінку батька дитини, його активне бажання брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, з метою дотримання розумного балансу щодо участі як матері, так і батька у спілкуванні з дитиною та його вихованні, для збереження зв`язків дітей із сім`єю, беручи до уваги вік дитини, те, що він на теперішній час навчається у спеціалізованій школі з поглибленням вивчення французької мови № 269 м. Києва, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, суд вважає за необхідне визначити наступний спосіб та порядок участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Суд вважаєза можливевстановити наступніспособи іпорядок участіу вихованніта спілкуванніміж батьком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,а саме:кожна перша,третя суботата неділямісяця з12годин 00хвилин всуботу до18годин 00хвилин внеділю на території фактичного проживання батька або на його розсуд без присутності матері ОСОБА_2 із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану за наявності бажання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та можливості забезпечення належних умов для дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини, її бажання та режиму дня та за умови, що батько забирає та повертає дитину за адресою місця проживання дитини.

Суд вважає за доцільне визначити, що побачення батька з сином у шкільні канікули восени, взимку, навесні протягом мають бути не протягом усієї тривалості канікул, а протягом половини тривалості таких канікул. Суд зазначає, що недоцільно визначати конкретні дати осінніх, зимових та весняних канікул, оскільки такі дати можуть змінюватись відповідними органами місцевого самоврядування.

Також, суд зазначає, що є всі підстави для встановлення побачень батька з сином протягом половини тривалості літніх шкільних канікул з попередньою домовленістю дат з ОСОБА_2 , оскільки період літніх шкільних канікул, залежно від обставин освітнього процесу, може бути змінений відповідними органами місцевого самоврядування.

Суд вважає, що задоволення вказаних позовних вимог у зазначений спосіб відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме її розвитку та вихованню, збереженню її зв`язків з батьком.

При цьому суд бере до уваги те, що малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в силу свого віку не здатна порозуміти окреме проживання батьків, є найбільш вразливою стороною під час розлучення батьків, а тому з метою найкращих інтересів дитини суд вважає, що дитина повинна відчувати турботу обох батьків, і матері і батька. Крім того, наявність конфліктної ситуації між батьками дитини, їх розлучення не можуть бути підставою для обмеження батька дитини у спілкуванні з дитиною, як і не може бути такою підставою і наявність заборгованості відповідача зі сплати аліментних зобов`язань. При цьому батько повинен враховувати особливості стану здоров`я дитини, дотримуватися рекомендацій лікаря-офтальмолога, обмежити перегляд гаджетів, надавати дитинів належний догляд, дотримуватися графіку розпорядку дня дитини, обидва батьки, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, мають узгодити стратегію подальшого виховання та розвитку дитини.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що визначений судом вищевказаний спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні дитини не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дитиною в інших формах за погодженням батьків. При цьому, батьки повинні вживати всіх можливих і залежних від них заходів для налагодження (відновлення) нормального позитивного спілкування і контакту дитини з обома батьками, оскільки дитина повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам про можливість звернення їх в подальшому до суду з позовом про зміну порядку спілкування батька з дитиною з урахуванням вікових змін та особливостей формування соціальних та сімейних зв`язків, у разі наявності в подальшому такого спору між батьками.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-побаченнябатьказ синомкожніпершіта третівихідніднімісяця з12годин00хвилинвсуботу до18годин00хвилинвнеділю на території фактичного проживання батька або на його розсуд без присутності матері ОСОБА_2 із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану (забезпечення безпеки дитини під час повітряних тривог, обстрілів, комендантської години, бойових дій) за наявності бажання дитини ОСОБА_3 та можливості забезпечення належних умов для дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини, її бажання та режиму дня та за умови, що батько забирає та повертає дитину за адресою місця проживання дитини;

- побачення батька з сином у шкільні канікули восени, взимку, навесні протягом половини тривалості таких канікул на території фактичного проживання батька або на його розсуд без присутності матері ОСОБА_2 із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану (забезпечення безпеки дитини під час повітряних тривог, обстрілів, комендантської години, бойових дій);

- побачення батька з сином протягом половини тривалості літніх шкільних канікул на території фактичного проживання батька або на його розсуд без присутності матері ОСОБА_2 із дотриманням правил безпеки під час воєнного стану та з попередньою домовленістю дат з ОСОБА_2 (забезпечення безпеки дитини під час повітряних тривог, обстрілів, комендантської години, бойових дій).

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у визначеному способі участі у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомляти фактичне місце знаходження (перебування) дитини.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.11.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , адреса для листування: АДРЕСА_7 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 )

Третя особа: Служба у справах дітей Клесівської селищної ради (адреса: 34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Свободи, 17)

Головуючий: М.Б.Баличева