Рішення

від 25.11.2024 по справі 696/786/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.11.2024

Справа № 696/786/24

Провадження № 2/696/237/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м.Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі: - головуючого судді - Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

представника позивача в режимі відеоконференції- адвоката Гриньо М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34176446, вул. Героїв Майдану, б. 27 с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на його майно.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (дочка померлого) є спадкоємцями першої черги, які в порядку ст.1269 ЦК України прийняли спадщину, звернувшись з відповідними заявами до нотаріуса, та оформили свої спадкові права на спадкове майно по частині кожному .

За життя, 22 травня 2002 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_1 частину земельної ділянки АДРЕСА_3 , та яка на час складання заповіту належала заповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Інша частина зазначеної земельної ділянки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить ОСОБА_1 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_3 24.02.2006 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 021290.

З метою прийняття спадщини за заповітом позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Однак у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме частину земельної ділянки № НОМЕР_3 , йому було відмовлено. Підставою відмови як зазначив нотаріус, є розбіжність у її розмірі, а саме у заповіті розмір земельної ділянки зазначений 3,19 га., коли у державному акті на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_3 , розмір належної йому до смерті земельної ділянки зазначений 1,6 га..

Та оскільки за життя батько позивача набув права власності на вищевказану частину земельної ділянки на законних підставах, а саме на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.05.2002 року, зареєстрованого в реєстрі за № 835, отримав Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЧР № 021290 від 24.02.2006 року, то саме з вказаних підстав позивач звернувся до суду та просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,6 га., що відповідно є розміром частини земельної ділянки 3,19 га., на яку за життя набув права батько позивача.

Ухвалою суду від 11 травня 2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання, надано строк для подання відзиву на позов.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, попередньо подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає повністю, та просить суд розгляд справи провести без її участі. Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову .

Представник Михайлівської сільської ради у судове засідання не з`явився, про місце дату та час був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Врахувавши думку присутніх сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати (відсутності) документа який засвідчує його право власності.

Згідноправової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі № 420/2383/16-цу справах про спадкування у разі наявності спору, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.02.2020 року, серія НОМЕР_4 , актовий запис № 1019 (а.с.3).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (дочка померлого) є спадкоємцями першої черги за законом, які в порядку ст.1269 ЦК України прийняли спадщину, звернувшись з відповідними заявами до нотаріуса, та оформили свої спадкові права на спадкове майно, по частині кожному. Дане підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 09.05.2024 року державним нотаріусом Першої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 2-675.

За життя, 22 травня 2002 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів ОСОБА_1 (позивачу по справі) частину земельної ділянки АДРЕСА_3 .

На заповідану частину земельної ділянки, спадкодавець ОСОБА_3 набув права на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 . Інша частина зазначеної земельної ділянки, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить ОСОБА_1 . Дане підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 22.05.2002 року старшим державним нотаріусом Кам`янської державної нотаріальної контори Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за № 835.

В процесі поділу земельної ділянки № 457, спадкодавець ОСОБА_3 отримав Державний акт на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЧР № 021290 від 24.02.2006 року. Площа земельної ділянки складає 1,6 га., цільове призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування територія Михайлівської сільської ради.

З метою прийняття спадщини за заповітом позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Однак у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме частину земельної ділянки № НОМЕР_3 , йому було відмовлено. Підставою відмови як зазначив нотаріус, є розбіжність у її розмірі, а саме у заповіті розмір земельної ділянки зазначений 3,19 га., коли у державному акті на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_3 , розмір належної йому до смерті земельної ділянки зазначений 1,6 га..

Саме через вказані обставини позивач звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на спадкову спірну земельну ділянку.

Так, згідно пункту 23Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до приписівст.41 Конституції Українита п.2 ч.1 ст.3, ст.321ЦК України,ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ч.2 ст.382, ст.392 ЦК України).

За змістом ч.1,ч.5 ст. 1268, ч.3 ст.1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадщина вважається прийнятою спадкоємцем у разі подання ним до нотаріальної контори відповідної заяви на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З метою прийняття спадщини за заповітом позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. Однак у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме частину земельної ділянки № НОМЕР_3 , йому було відмовлено. Підставою відмови як зазначив нотаріус, є розбіжність у її розмірі, а саме у заповіті розмір земельної ділянки зазначений 3,19 га., коли у державному акті на право приватної власності на землю, виданому ОСОБА_3 , розмір належної йому до смерті земельної ділянки зазначений 1,6 га..

Володіння спадкодавця на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 7121881000:03:000:0099 підтверджено копією державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР №055587 від 16.02.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010578500075 (а.с.6).

Вартість частини земельної ділянки, площею 3,1128 га., яка розташована в адміністративних межах Вербівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, станом на 22.04.2021 року становить 56900 гривень(а.с.15).

Згідно ч. 4ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наєвності однієї із таких умов : якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової їх реєстрації.

Згідно ч.1 ст.125 ЗК України (в редакції станом на 2005 рік) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постіного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України (в редакції станом на 2005 рік) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як заначено в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст.1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Таким чином судом достаменно встановлена правомірність набуття спадкодавцем права власності на спірну земельну ділянку, державна реєстрація якої була проведена відповідно до чинного законодавста на час виникнення відповідних правовідносин, а саме відповідно до ст.202 ЗК України ( в редакції 2005 року), а тому вимоги позову підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 року, ратифікованої 17.07.1997 року, ст.ст.15, 16, 328, 1216, 1218, 1220, 1261, 1268-1270, 1278 ЦК України,ст.ст.4, 12, 13, 78, 89, 259, 263 ,265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34176446, вул. Героїв Майдану, б. 27 с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 , виданий 30 вересня 2014 року Мостиським РВ ГУДМС України в Львівській області, РНОКПП НОМЕР_6 (прож. по АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1,6 гектарів в межах згідно із планом, що розташована на території Михайлівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121884000:02:000:1243 та належала його батькові ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР № 021290 від 24 лютого 2006 року, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 445-1, як (одна друга) частина земельної ділянки № 457 розміром 3,19 гектарів в межах згідно з планом і знаходиться на території Михайлівської сільської ради Кам`янського району, яка належала ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 травня 2002 року, виданого Кам`янською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 835, серії АЕК № 014354, в порядку спадкування за заповітом, що посвідчений 22 травня 2002 року секретарем Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області Буденко Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 135, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя : В.В.Шкреба