Номер провадження 2/754/5583/24
Справа №754/11915/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
27 листопада 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Титар Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «АВТОТРАНСПОРТНИК-4» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Позивач «ЖБК «Автотранспортник-4» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 18 588,65 грн., а також витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування позову зазначено про те, що ОСОБА_1 зареєстрована та є власницею квартири у кооперативному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач споживає послуги з управління багатоквартирним будинком, утримання будинку та прибудинкової території, що надаються обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-4». ЖБК «Автотранспртник-4» надавав житлово-комунальні послуги відповідачу та іншим мешканцям багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про кооперацію», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статуту ЖБК «Автотранспортник-4», рішень Загальних зборів його членів, затверджених тарифів кооперативу, а також забезпечує утримання вказаного будинку і споруд та прибудинкової території до нього відповідно до Правил надання послуги з утримання багатоквартирним будинком, які затверджено постановою КМУ від 05.09.2018 року №712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Щомісяця ЖБК «Автотранспортник-4» нараховував відповідачу плату за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, утримання будинку та прибудинкової території з відповідним направленням квитанції на їх оплату, однак відповідач кошти за вказані послуги тривалий період не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги. Пропозиції щодо укладення договору реструктуризації заборгованості направлялись на адресу відповідача неодноразово, але були залишені без відповіді. Загальна заборгованість станом на початок серпня 2024 року складає 18 588 грн. 65 коп..
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.08.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін по справ.
Вивчивши матеріали цивільної справи, враховуючи, що від відповідача на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду подано заяву про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялась судом належним чином, відзив на позовну заяву не подала, не повідомила причини його неподання, а також те, що сторона позивача не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником та зареєстрована в квартирі у кооперативному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач споживає послуги з управління багатоквартирним будинком, утримання будинку та прибудинкової території, що надаються обслуговуючим кооперативом Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-4».
Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідач як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.
Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.
Позивач, відповідно до Статуту є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку по АДРЕСА_1 .
Позивачем надано письмові докази про понесення щомісячних грошових витрат на утримання будинку по АДРЕСА_1 , які не спростовані відповідачем по справі. Зокрема, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо сплати нею у повному обсязі грошових коштів на утримання будинку, в якому знаходиться її квартира, що підтверджується розрахунком заборгованості.
У зв`язку з неналежною сплатою відповідачем грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 у неї перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 18 588,65 грн.
Положення ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача за неналежну сплату грошових коштів на утримання квартири АДРЕСА_1 заборгованість у загальному розмірі 18 588,65 грн..
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в справі.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, представник позивача зазначає, що 08.08.2024 року між ЖБК «Автотранспортник-4» та адвокатським об`єднанням «АСПЕКТ», було укладено додаткову угоду № 5 до договору № 14/09/2020 від 14.09.2020 про надання правової допомоги.
Відповідно до Акту прийняття-передачі наданих послуг, до Договору №14/09/2020 від 14.09.2020 р., вартість наданих адвокатських послуг складає 7000 грн., які були сплачені, що підтверджується платіжною інструкцією №970 від 20.08.2024 р. .
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем фактично було сплачено кошти за надані послуги з правничої допомоги у розмірі 7000 грн. та з урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст. ст. 68, 156,162 ЖК України, ст. ст. 10-13, 81, 133, 134, 137, 141, 178, 182, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Конституцією України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «АВТОТРАНСПОРТНИК-4» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «АВТОТРАНСПОРТНИК-4» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 18588,65 грн. та понесені по справі судові витрати: зі сплати судового збору - 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу - 7000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач: Житлово-будівельний кооператив «АВТОТРАНСПОРТНИК-4» (код ЄДРПОУ 22934163, місцезнаходження: 02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 15-В)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 )
Повний текст рішення складено 28.11.2024 року.
Суддя: Н.Г.Таран
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 29.11.2024 |
Номер документу | 123354587 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Таран Н. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні