Вирок

від 26.11.2024 по справі 759/17471/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17471/23

пр. № 1-кп/759/614/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві судове засідання у кримінальному провадженні за № 12023100080002779 від 20.07.2023, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 27.11.2015 Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією майна (покарання відбув повністю),

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 16.07.2023, приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 32/4, помітив на землі банківську картку «monobank» (АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК") випущену до рахунку № НОМЕР_1 відкриту на ім`я ОСОБА_8 , на рахунку якої знаходились грошові кошти та була втрачена випадково.

У подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що виявлена ним банківська картка являється засобом доступу до банківського рахунку, а наявні на банківському рахунку кошти є чужою власністю, не вчинив жодних дій, щодо встановлення власника картки чи її повернення, забрав вказану банківську картку, маючи єдиний злочинний умисел на таємне викрадення з банківського рахунку всіх наявних грошових коштів, таким чином викрав банківську картку, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами з банківської картки, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про Інформацію», пп.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином потерпілого ОСОБА_8 можливості використовувати зазначену банківську картку за призначенням, тобто умисно привласнив вказаний офіційний документ.

Крім того, ОСОБА_4 16.07.2023 приблизно з 13 год. 00 хв. прибув до магазину «Біле і Сухе», за адресою: м. Київ, вул. Олевська, 5, де здійснює торгівельну діяльність ТОВ «Массмарт», та продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, з цією метою розрахувався банківською карткою «monobank» АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з рахунком № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_8 , без дозволу власника, достовірно знаючи, що при розрахунку даною карткою для виплат по терміналу, не потрібно вводити пін-код, використовуючи систему: «PayPass» - безконтактної оплати, здійснив одну транзакцію для оплати товарів вказаною карткою, а саме: о 13 год. 04 хв. на суму 273 грн. 60 коп., таким чином умисно, таємно викрав грошові кошти, що належать ОСОБА_8 .

В подальшому, 16.07.2023 ОСОБА_4 прибув до магазину «Гастроном Александровський», за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 40Б, де продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, розрахувався банківською карткою «monobank» АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з рахунком № НОМЕР_1 емітовану на ім`я ОСОБА_8 , без дозволу власника достовірно знаючи, що при розрахунку даною карткою для виплат по терміналу, не потрібно вводити пін-код, використовуючи систему: «PayPass» - безконтактної оплати, здійснив одну транзакцію для оплати товарів вказаною карткою о 13 год. 38 хв. на суму 174 грн. 50 коп. та о 13 год. 38 хв. на суму 189 грн. 90 коп. другу транзакцію, таким чином умисно, таємно викрав грошові кошти, що належать ОСОБА_8 .

В подальшому 16.07.2023 ОСОБА_4 прибув до магазину-кафе « Пивний кабанчик », за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 40-Г, де здійснює торгівельну діяльність ФОП « ОСОБА_9 », та продовжуючи свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, з цією метою розрахувався банківською карткою «monobank» АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з рахунком № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_8 , без дозволу власника, достовірно знаючи, що при розрахунку даною карткою для виплат по терміналу, не потрібно вводити пін-код, використовуючи систему: «PayPass» - безконтактної оплати, здійснив одну транзакцію для оплати товарів вказаною карткою, а саме: о 13 год. 43 хв. на суму 334 грн. 00 коп., таким чином умисно, таємно викрав грошові кошти, що належать ОСОБА_8 .

В подальшому 16.07.2023 ОСОБА_4 прибув до аптеки, за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 1, де здійснює торгівельну діяльність ТОВ «Вітамін-1», та продовжуючи свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, розрахувався банківською карткою «monobank» АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з рахунком № НОМЕР_1 емітовану на ім`я ОСОБА_8 , без дозволу власника, достовірно знаючи, що при розрахунку даною карткою для виплат по терміналу, не потрібно вводити пін-код, використовуючи систему: «PayPass» - безконтактної оплати, здійснив одну транзакцію для оплати товарів вказаною карткою, а саме: о 14 год. 15 хв. на суму 344 грн. 40 коп., таким чином умисно, таємно викрав грошові кошти, що належать ОСОБА_8 .

В подальшому 16.07.2023 ОСОБА_4 прибув до магазину-кафе «Ice Box», за адресою: м. Київ, вул. Осіння, 33, де здійснює торгівельну діяльність ТОВ «Еко Трейдінвест», та продовжуючи свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, розрахувався банківською карткою «monobank» АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з рахунком № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_8 , без дозволу власника, достовірно знаючи, що при розрахунку даною карткою для виплат по терміналу, не потрібно вводити пін-код, використовуючи систему: «PayPass» - безконтактної оплати, здійснив одну транзакцію для оплати товарів вказаною карткою, а саме: о 14 год. 51 хв. на суму 143 грн. 80 коп., таким чином умисно, таємно викрав грошові кошти, що належать ОСОБА_8 .

16.07.2023 ОСОБА_4 продовжуючи свій єдиний злочинний умисел спрямований на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки, з цією метою розрахувався банківською карткою «monobank» АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з рахунком № НОМЕР_1 емітовану на ім`я ОСОБА_8 , без дозволу власника достовірно знаючи, що при розрахунку даною карткою для виплат по терміналу, не потрібно вводити пін-код, використовуючи систему: «PayPass» - безконтактної оплати, у невстановлених торгівельних закладах здійснив одну транзакцію для оплати товарів вказаною карткою, а саме: о 14 год. 01 хв. на суму 469 грн. 00 коп., та ще одну транзакцію о 14год. 24 хв. на суму 130 грн., таким чином умисно, таємно викрав грошові кошти, що належать ОСОБА_8 , чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 2 059 грн. 20 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень. Цивільний позов визнав в повному обсязі. Просив суворо його не карати.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документу, вчиненого у корисливих мотивах та за ч.4 ст. 185 КК України яквчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують 3028 грн. станом на 2024 рік, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.

Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено, що зазначена прокурором підстава для закриття провадження у справі є нереабілітуючою, тому обвинувачений має право на продовження судового розгляду в загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити провадження в цій частині.

Потерпілий ОСОБА_8 належним чином повідомлений про день та час розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 набув чинності Закон № 3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, ОП ККС ВС у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 вказала, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Зокрема, у ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, у ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП Суд враховує, що згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як зазначалось вище, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 інкримінується вчинення 16.07.2023 таємного викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану на загальну суму 2059 грн грн 20 коп. і такі дії кваліфікувались за ч. 4 ст. 185 КК України.

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн, а 50 відсотків від його розміру становить 1342 грн.

Таким чином, з огляду на зміст положень ПК України та Закону №3886-IX, на момент описуваного злочину, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить 3028 грн.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що вартість викраденого майна складає 2059 грн 20 коп.

Тому, ураховуючи те, що вартість таємно викраденого майна (крадіжка) становить суму, яка є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі та відповідно до приписів ч. 3 ст. 479-2 КПК України, провадження у справі слід закрити у порядку п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України з підстави, передбачених пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є рецидив злочину.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом`якшує та обтяжує йому покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме його вік, те, що він не працює, неодружений, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий, покарання відбув повністю.

Таким чином, за сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 357 КК України, а саме у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_4 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Потерпілим ОСОБА_8 пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину в розмірі 2056 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 129 КПК України, передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, дослідивши заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів у провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 4-1 ч. 1 ст. 284, ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 479-2 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - задовольнити.

Кримінальне провадження за № 12023100080002779 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити в порядку п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальних правопорушенням, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 2056 (дві тисячі п`ятдесят шість) грн 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Речові докази:

- DVD-R диск, із фрагментом запису від 16.07.2023 з магазину-кафе « Бісе і Сухе », та фіскальний чек №22 від 16.07.2023, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1