Постанова

від 22.11.2024 по справі 709/1279/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/606/24 Справа № 709/1279/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Кваша І. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Король О.А в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 14 липня 2024 року о 21-40 год в с. Мельники по вул. Вознесенська керувала автомобілем "Chevrolet Aveo", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась під відеозапис на бодікамеру поліцейського 21100111. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі захисник Король О.А. просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події правопорушення.

Вважає дану постанову незаконною та такою, що винесена внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотного порушення процесуального закону та неправильного застосування матеріального права.

Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення шодо ОСОБА_1 неправильно зазначено час керування нею автомобілем, а час її відмови від огляду взагалі не знайшов своє відображення. Протокол про затримання склав працівник поліції, який не приймав рішення про затримання та не був обізнаний про обставини, які стали підставою цієї процесуальної дії.

Вважає висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції недопустимим доказом, оскільки його підзахисна відмовилась від проходження огляду без участі захисника, але була примусово доставлена працівниками поліції до медичного закладу, де провели її освідування та повторно наполягали на проведенні огляду, що є порушенням права на захист та п.п. 2, 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року (далі-Інструкція).

Направлення на огляд водія до медичного закладу також вважає недопустимим доказом, оскільки згідно з відомостями зазначеними у вказаному направленні, ОСОБА_1 направлена до медичного закладу 14 липня 2024 року о 21:44 працівником поліціїна ім`я ОСОБА_2 .Однак,як вбачаєтьсяіз відеозапису,працівники поліціїна ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули намісце зупинкитранспортного засобу 14 липня 2024 року о 22:05,а томуостанні немогли скластивказане направленняще до прибуття.

Вказує, що згідно з висновком щодо результатів медичного огляду від 14 липня 2024 року точним часом направлення є 22:44,при цьомувсі учасникиподії вжеперебували умедичному закладі.Вказані невідповідності свідчать про сумнівність таких документів, як направлення на огляд та висновок щодо результатів огляду від 14 липня 2024 року.

Заслухавши пояснення захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №102159 від 15 липня 2024 року, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд визнає, що цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Не зазначення у цьому протоколі часу та місця відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, не тягне за собою закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення,

Окремо апеляційний суд зауважує, що суть адміністративного правопорушення, що викладено у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідностідонаціональногозаконодавства,протоколпроадміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 липня 2024 року, з якого випливає, що такий огляд не проводився.

Висновком щодо результатів медичного огляду за метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №21 від 14 липня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилась від огляду.

Наявність розбіжностей у часі складання вказаних направлення та висновку з часом, що зафіксований на бодікамерах поліцейських, не має істотного значення для висновків суду, адже загалом захисником не оспорювалось, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд першої інстанції надав належний аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, як факт, керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинка, так і відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Даний відеозапис відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доводи захисника, як на окрему підставу для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на порушення порядку затримання ОСОБА_1 є безпідставними, адже таке затримання відбулось після вчинення правопорушення.

Щодо цього, апеляційний суд зауважує, що протокол АЗ№165750 про адміністративне затримання від 14 липня 2024 року не є доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, внаслідок чого суд першої інстанції необґрунтовано послався на фактичні данні цього протоколу при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Разом з тим, наведене не впливає на законність постанови, що оскаржується.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника КорольО.Ав інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Чорнобаївського районногосуду Черкаськоїобласті від30вересня 2024року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук