Ухвала

від 27.11.2024 по справі 182/6586/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6586/24

Провадження № 1-кс/0182/1150/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2024 м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл.. ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2024 за №12024041360000476 про арешт майна,

в с т а н о в и в :

08 листопада 2024 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, засобами поштового зв`язку, надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2024 за №12024041360000476 про арешт майна.

Доводи клопотання

Вимоги клопотанняобґрунтовані тим,що 04.11.2024 до ЧЧ ВП №2 надійшло повідомлення про те, що приблизно о 18 годині невстановлена особа заволоділа автомобілем «HYUNDAI TUCSON» з д.н.з НОМЕР_1 , який був розташований у дворі буд. АДРЕСА_1 та власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За даним фактом відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2024 за №12024041360000476 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.

Під час досудового розслідування, 04.11.2024, в ході огляду місця події по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON сірого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .

Вказаний автомобіль було вилучено до ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Тому для проведення слідчих дій та з метою забезпечення збереження майна слідчий просить накласти арешт на вилучений автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON сірого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Позиції учасників судового провадження.

Сторони кримінального провадження у судове засідання не з`явилися.

Згідно поданої заяви слідчий просить розглядати клопотання за його відсутності. Просить клопотання задовольнити.

Власник та користувач майна ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом /ч. 1 ст. 26 КПК України/.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Оцінка та висновки слідчого судді

Вивчивши матеріали справи, слідчий суддя враховує наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до змісту ч. 2 ст.131КПКУкраїни арешт майна входить до видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132КПКУкраїни його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Із наданих слідчим копій матеріалів кримінального провадження, а саме витягу з ЄРДР, вбачається, що 05.11.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041360000476 були внесені відомості про кримінальне правопорушення /злочин/, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 КК України.

Підозра в даному кримінальному провадженні не повідомлялась нікому.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2024 приблизно о 18.00 год. невстановлена особа заволоділа автомобілем «HYUNDAI TUCSON» з д.н.з НОМЕР_1 , який був розташований у дворі буд. АДРЕСА_1 і який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення досудового розслідування, 04.11.2024 по АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено автомобіль марки HYUNDAI, модель TUCSON сірого кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 . В ході проведеного огляду вищевказаний автомобіль було вилучено до ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області та постановою слідчого від 05.11.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні№12024041360000476.

Метою накладення арешту на автомобіль слідчим зазначено проведення слідчих дій та забезпечення збереження речових доказів, однак така мета арешту майна стороною обвинувачення не доведена.

На думку слідчого судді, не доведено слідчим і прокурором існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст.170КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце.

Не містить клопотання та додані матеріали провадження і будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Суд дійшов до висновку що слідчим не доведено в розумінні положень ч. 1 ст.98КПК України питання визнання та використання вилученого майна, як доказу у кримінальному провадженні, оскільки вилучене майно є річчю потерпілого і необхідності накладення на нього арешту немає.

Крім того, враховуючи те, що із змісту клопотання, доданих матеріалів, як і доводів, висловлених слідчим, не доведено, що в кримінальному провадженні заявлений цивільний позов, а тому вважаю нерозумним та не співрозмірним обмеження права власності особи, у вигляді арешту майна.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволення клопотання слідчого про накладення арешту, оскільки необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК Українислідчому судді не доведено.

Керуючись ст. 170-173, 175 КПК України,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2024 за №12024041360000476 про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1